Рішення

від 16.02.2022 по справі 380/13820/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/13820/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2022 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сакалоша В.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, з вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) викладеній у листі від 25.06.2021 № 7830-7400/Т-52/8-1300/21 у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням стажу роботи в Будинкоуправлінні № 4 Квартирно - Експлуатаційного відділу м. Львова (ЄДРПОУ 24964599) з 01.10.2010 по 31.12.2010, з 01.02.2011 по 28.02.2015 та у Будинкоуправлінні № 4 (Липники) КЕВ м. Львова (ЄДРПОУ 23947794) за період з 01.11.2015 по 31.12.2015 у зв`язку із несплатою роботодавцями відповідних страхових внесків за період;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) періоди роботи в Будинкоуправлінні № 4 Квартирно - Експлуатаційного відділу м. Львова з 01.10.2010 по 31.12.2010, з 01.02.2011 по 28.02.2015 та у Будинкоуправлінні № 4 (Липники) КЕВ м. Львова з 01.11.2015 по 31.12.2015 здійснити перерахунок розміру пенсії з 04.07.2016 з подальшою її виплатою;

- стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 908, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . Однак, відповідач не зарахував стаж роботи позивача за період роботи у Будинкоуправлінні №4 Квартирно-Експлуатаційного відділу м.Львова з 01.11.2015 по 31.12.2015 року, оскільки у індивідуальних відомостях про застраховану особу, які містяться у системі персоніфікованого обліку, відсутні відомості про страховий стаж за цей період. Вважає, що неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, наявність заборгованості підприємства по страхових внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії періодів роботи. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправно не враховує вказаний період у його трудовий стаж, що призводить до зменшення його пенсійного забезпечення.

Ухвалою від 25.08.2021 відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та призначив таку до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

Ухвалою від 06 жовтня 2021 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою від 06 жовтня 2021 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що Постановою Господарського суду Львівській області у справі Будинкоуправлінні № 4 КЕВ м. Львова 17.04.2019 визнано банкрутом та введено ліквідаційну процедуру. Кредиторські вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Будинкоуправлінні № 4 КЕВ м. Львова визнано в сумі 2991379,73 грн. та включено до реєстру кредиторів. Головне управління позбавлене можливості самостійно, без сплати відповідних сум страхових внесків здійснити зарахування позивачу заробітної плати за періоди заявлені у позовній заяві. Відтак доводи позивача, щодо неправомірності дій Головного управління є безпідставними.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.

ОСОБА_1 , є пенсіонером та отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058.

Під час призначення пенсії позивачу не було враховано стаж роботи в Будинкоуправлінні № 4 Квартирно - Експлуатаційного відділу м. Львова у зв`язку із несплатою роботодавцем відповідних страхових внесків за період з 01.10.2010 по 31.12.2010, з 01.02.2011 по 28.02.2015 тa у Будинкоуправлінні № 4 (Липники) КЕВ м. Львова з 01.11.2015 по 31.12.2015. Разом з тим, позивач отримувала заробітну плату за вищевказані періоди.

Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою від 04.06.2021, у якій просила зарахувати вищезазначені періоди роботи до страхового стажу.

Однак, листом від 25.06.2021 № 7830-7400/Т-52/8-1300/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області було відмовлено у задоволенні заяви. Вважаючи дану відмову незаконною, та такою, що порушує право позивача на отримання пенсії згідно із вимогами законодавства, вона звернулась до суду із означеним позовом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 24 Конституції України гарантує рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.8 Закону України №1058 громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що позивач працювала у Будинкоуправлінні №4 Квартирно-Експлуатаційного відділу м.Львова, згідно записів про роботу у трудовій книжці.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 за період з 01.10.2010 по 31.12.2010 року та з 01.12.2011 по 28.02.2015 з заробітної плати позивача підприємством не сплачено страхові внески за вказаний період.

Факт несплати Будинкоуправлінням №4 Квартирно-Експлуатаційного відділу м.Львова страхових внесків за спірний період сторонами, не заперечувався.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону України №1058).

У відповідності до ч.3 ст.24 Закону України №1058 страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у ст.11 Закону України №1058, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Механізм обов`язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних прав.

Так, зокрема ч.1 ст.113 Закону України №1058 передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Згідно ч.1 ст.16 Закону України №1058, застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п.6 ч.2 ст.17 Закону України №1058) незалежно від фінансового стану платника (ч.12 ст.20 Закону України № 1058).

Суд наголошує, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Так, відповідно до ст.106 Закону України №1058, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство страхувальник, в якому працює позивач, так як саме воно нараховує страхові внески із заробітної плати застрахованої особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 208/6680/16-(2/208/245/16).

У відповідності до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд звертає увагу, що, фактично, внаслідок невиконання Будинкоуправлінням №4 Квартирно-Експлуатаційного відділу м.Львова обов`язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та страхового стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Отже суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не врахував до страхового стажу позивача періоди роботи з 01.10.2020 року по 31.12.2010 року та з 01.02.2011 по 28.02.2015 за період роботи в Будинкоуправлінні №4 Квартирно-Експлуатаційного відділу м.Львова за період 01.11.2015 по 31.12.2015.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкти владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Позовні вимоги є обґрунтованими, не спростованими суб`єктом владних повноважень. Позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн.

За наведених обставин, сплачена сума судового збору підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.14, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) викладеній у листі від 25.06.2021 № 7830-7400/Т-52/8-1300/21 у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням стажу роботи в Будинкоуправлінні № 4 Квартирно - Експлуатаційного відділу м. Львова (ЄДРПОУ 24964599) з 01.10.2010 по 31.12.2010, з 01.02.2011 по 28.02.2015 та у Будинкоуправлінні № 4 (Липники) КЕВ м. Львова (ЄДРПОУ 23947794) за період з 01.11.2015 по 31.12.2015 у зв`язку із несплатою роботодавцями відповідних страхових внесків за період.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) періоди роботи в Будинкоуправлінні № 4 Квартирно - Експлуатаційного відділу м. Львова з 01.10.2010 по 31.12.2010, з 01.02.2011 по 28.02.2015 та у Будинкоуправлінні № 4 (Липники) КЕВ м. Львова з 01.11.2015 по 31.12.2015 здійснити перерахунок розміру пенсії з 04.07.2016 з подальшою її виплатою.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань 908,00 грн. судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М. Сакалош