Ухвала

від 15.02.2022 по справі 522/2342/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/2342/22

Провадження № 1-кс/522/1434/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2022 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12020167500000582 від 05.11.2020 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 275 КК України про накладення арешту на майно.

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси надійшло прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12020167500000582 від 05.11.2020 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 275 КК України про накладення арешту на майно, яке вмотивовано таким.

СД ВП № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020167500000582 від 05.11.2020 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 275 КК України.

У ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що земельна ділянка за адресою: м. Одеса, вул. Б. Літвака, 36, площею 0,1408 га (кадастровий номер 5110137500:30:004:0008) використовується ТОВ «НА МЕЩАНСКОЙ» на підставі договору оренди землі від 03.10.2019, укладеного з Одеською міською радою.

У ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що управлінням ДАБК Одеської міської ради 21.07.2020 за № ОД 012200721910 видано ТОВ «НА МЕЩАНСКОЙ» дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Бориса Літвака, 36.

У подальшому Управлінням ДАБК Одеської міської ради, 13.11.2020 зареєстровано повідомлення про внесення зміну даних в дозволі на виконання будівельних робіт за № ОД 082201106129, якими в тому числі збільшено технічно економічні показники об`єкта будівництва щодо його поверховості, гранично допустимої висотності, кількості кватир та їх площ.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проєктної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проєктна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Порядок розроблення проєктної документації на будівництво об`єктів затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011.

Цей Порядок визначає процедуру розроблення проєктної документації на будівництво об`єктів та поширюється на суб`єктів містобудування.

Положеннями п. п. 3, 4 цього Порядку визначено, що для забезпечення проєктування об`єкта будівництва замовник повинен надати генпроєктувальнику (проєктувальнику) вихідні дані на проєктування.

Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проєктування.

Пунктом 4.1 Порядку визначено, що завдання на проєктування об`єктів будівництва складається з урахуванням норм ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво» і затверджується замовником за погодженням із генпроєктувальником (проєктувальником).

Згідно з п. 3.5 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво», завдання на проєктування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Згідно п. 4.2 завдання на проєктування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Пунктом 9 Порядку розроблення проєктної документації на будівництво об`єктів визначено, що проєктна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проєктування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Склад та зміст проєктної документації об`єктів будівництва на всіх стадіях проєктування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проєктних рішень та їх реалізації (п. 10 зазначеного Порядку).

Згідно із ч. 2 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проєктування і будівництва об`єктів.

З контексту наведених норм можна дійти правового висновку, що проєктна документаціяоб`єкта будівництвамає розроблятисяпроєктувальником здотриманням вимогзаконодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та зурахуванням вихідних даних на проєктування.

Статтею 29 Закону визначено, що основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження, технічні умови, завдання на проєктування.

Пунктом 8 ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі Закон) визначено, що містобудівні умови містять планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони).

Установлено, що Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради 23.10.2019 за № 01-16/262 видані ТОВ «НА МЕЩАНСКОЙ» містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва щодо нового будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано прибудованими приміщеннями громадського призначення, зі знесенням існуючих на ділянці будівель і споруд, за адресою, м. Одеса, Приморський район, вул. Бориса Літвака, 36.

Відповідно до поданих замовником будівництва документів, вказані містобудівні умови та обмеження були використані, як вихідні данні при проектуванні даного об`єкта будівництва, в тому числі при корегуванні проєкту.

Так, п. 1 зазначених містобудівних умов та обмежень визначено, що гранично допустиму висоту об`єкту розраховувати з дотриманням вимог «Історико архітектурного опорного плану, проєкту зон охорони та визначення меж історичних ареалів м. Одеси», затвердженого наказом Міністерства культури та туризму України від 20.06.2008 №728/0/16-08.

Відповідно до вищевказаної проєктної документації, у Центральному історичному ареалі, де розташований об`єкт будівництва, гранична висота нових будівель, і споруд, що виходять на червоні лінії вулиць не повинна перевищувати 18,6 метрів, а висота акцентних будівель на розі кварталів не вище 21,3 метрів. Гранична висота нових будівель, які розміщуються у глибині кварталів має визначатися таким чином, щоб видима з вулиці проекція верхньої частини фасаду нової будівлі за висотою становила не більше ніж 62% висоти фасаду будівлі, яка виходить на червону лінію вулиці.

З урахуванням того, що об`єкт будівництва виходить на червону лінію вулиці, гранично допустима його висота складає 18,6 метрів.

Проте, в корегуванні до проєкту будівництва, зміни щодо яких внесені Управлінням ДАБК ОМР у дозволі на виконання будівельних робіт, визначено, що запроєктована висота будівлі становить 29 метрів, а поверховість будинку 9 поверхів.

Разом із тим, зазначені проєктні рішення суперечать вищевказаній проєктній документації, оскільки об`єкт будівництва виходить на червону лінію вулиці, а відтак його гранично допустима висота становить 18,6 метрів.

Слід зазначити, що математичний розрахунок гранично допустимої висоти будівлі, яка проєктується, може застосовуватись виключно до об`єктів будівництва, які розміщуються у глибині кварталів, тобто не у першій лінії об`єктів, які виходять на червону лінію.

Окрім того, наданий замовником будівництва математичний розрахунок не містить інформацію щодо вихідних даних, які використовував проєктувальник при його проведенні, зокрема щодо підстав визначення точки огляду, з якої розраховувались вищевказані 62%, а також підстави визначення висоти запроєктованої будівлі, з урахуванням висоти будинку 18,6 метрів, який «може» виходити на червоні лінії, в той час, як у вищевказаній науково проєктній документації вказаний розрахунок можливий лише з урахуванням фактичної висоти існуючої будівлі, яка виходить на червону лінію.

Ураховуючи вищевикладене, збільшення висоти запроєктованого будинку до 29 метрів суперечить вимогам історико архітектурного опорного плану, проєкту зон охорони та визначення меж історичних ареалів м. Одеси та вихідним даним на проєктування.

Пунктом 2 містобудівних умов та обмежень визначено, що максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки необхідно розраховувати відповідно до вимог п. 6.1.14, п. 6.1.26, п. 6.1.25, п. 6.1.28, табл. 6.2, табл. 6.3, табл. 6.4 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» (надалі ДБН) з дотриманням існуючих санітарних та протипожежних норм.

Так, відповідно до експертного звіту щодо розгляду проєктної документації по проєкту : «Нове будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Бориса Літвака, 36», складеного Одеською ДП «Державний науково - дослідний та проєктно вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» 26.06.2020 за №ЕП-3294/06-20, який подавався замовником для отримання дозволу, поверховість запроєктованого об`єкта складала 4 поверхи, площа забудови території 719 кв.м, а площа земельної ділянки на якій він має розміщуватись 1408 кв.м.

Відповідно до таблиці 6.2 ДБН Б.2.2-12:2019, максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки при будівництві 4-5 поверхових житлових будинків має складати не більше 45% від загальної площі земельної ділянки, тоді як проєктом будівництва запроєктовано більше 51%.

Згідно із експертним звітом № ЕП-3383/07-20 складеним тією ж експертною установою щодо корегування вказаного проєкту будівництва, запроєктована поверховість будинку збільшилась до 9 поверхів, а площа забудови залишилась без змін.

Відповідно до таблиці 6.2 ДБН Б.2.2-12:2019, максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки при будівництві 9-10 поверхових житлових будинків має складати не більше 35% від загальної площі земельної ділянки, тоді як проєктом будівництва запроєктовано більше 51%.

Пунктом 6.1.28 вказаного ДБН визначені розрахункові показники граничних розмірів майданчиків, що мають бути розташовані на прибудинкових територіях, наведені у таблиці 6.4.

Проте у проєктній документації, в порушення вказаних вимог державних будівельних норм та вихідних даних для проєктування взагалі не запроєктовані майданчики для ігор дітей дошкільного й молодшого шкільного віку, для занять фізкультурою та для вигулу домашніх тварин.

У проєктній документації та експертизах зазначено, що у зв`язку з обмеженими умовами земельної ділянки і сформованої щільною забудовою існуючого кварталу, нестачею території для майданчиків занять фізкультурою та вигулу домашніх тварин передбачається використовувати території Прохоровського скверу, скверу ім. Вітте, скверу Орджонікідзе та Преображенського парку що знаходяться в межах пішохідної доступності -550м.

Проте, зазначене обґрунтування є неприпустимими, оскільки такі компенсаційні заходи не передбачені державними будівельними нормами, а відтак не можуть бути застосовані у даному випадку.

Відповідно до п. 3 містобудівних умов та обмежень максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови розраховується відповідно до вимог п. 6.1.16, п. 6.1.17 та додатку В.1 вищевказаного ДБН.

Відповідно до п. 6.1.16 ДБН граничні показники щільності населення мікрорайону слід приймати 150 - 450 осіб/га. Показники щільності населення мікрорайону в крупних та найкрупніших містах допускається підвищувати, але не більше ніж на 20 % за умови: розміщення на території мікрорайону підземних та/або багатоповерхових гаражів з автостоянками та велосипедними стоянками; вбудовано-прибудованих до житлових будинків закладів дошкільної освіти, створенні озеленених відкритих терас у житлових та громадських будинках.

Величина збільшення показника визначається містобудівним розрахунком потреб у площі території мікрорайону.

У разі розміщення нових житлових будинків на земельних ділянках в межах існуючих мікрорайонів при проведенні розрахунків граничної щільності населення слід враховувати: населення, що мешкає в існуючих житлових будинках та новобудовах; рівень їх забезпечення об`єктами благоустрою відповідно до таблиці 6.4 цих норм; наявність об`єктів повсякденного обслуговування в межах відповідного мікрорайону; розмір земельних ділянок, визначених під нове будівництво. При цьому слід забезпечувати дотримання містобудівних, санітарних норм та протипожежних вимог.

Проте, виходячи із наданої до Управління замовником будівництва проєктної документації такий розрахунок не проводився взагалі.

Пунктом 4 містобудівних умов та обмежень визначено, що мінімальні відстані від об`єкта, що проєктується до існуючих об`єктів та споруд слід розраховувати відповідно до вимог п. 6.1.24 ДБН.

Пунктом 6.1.24 ДБН визначено, що мінімальні розміри житлових кварталів та внутрішньоквартальних просторів у групах житлових будинків, кварталів визначаються вимогами: інсоляції та освітленості житлових приміщень, забезпечення відстані між фасадами (довгими сторонами) з вікнами протилежно розташованих будинків не менше 15 м при забудові до 4 поверхів, 20 м - при забудові більшої поверховості (побутовий розрив) та протипожежними вимогами.

Проте при проєктуванні, вказані вимоги були проігноровані, та запроєктовано будівництво 9 поверхового будинку фактично впритул до існуючих будинків меншої поверховості.

Так само були проігноровані вимоги п. 15.2 та табл. 15.2 щодо протипожежних відстаней запроєктованого будинку до існуючих будинків та споруд.

У пункті 5 містобудівних умов та обмежень зазначено, що враховуючи розміщення на суміжних земельних ділянках малоповерхової житлової та громадської забудови, до початку проєктування виконати висновок щодо впливу об`єкту, який проектується на оточуючу забудову, у т.ч. на умови її інсоляції відповідно до ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будівлі Загальні положення» (зі змінами № 1 2009 р.) та збереження стійкості конструкцій.

Проте, при збільшені поверховості будинку з 4 поверхів до 9, вказаний висновок належним чином не був виконаний.

У відповідності до п. 10.8.5 ДБН, при розміщенні багатоквартирної забудови кількість машино - місць для постійного зберігання автомобілів має забезпечуватися на території мікрорайону в підземних, наземно-підземних або наземних багаторівневих гаражах відповідно до показників таблиці 10.5.

Відповідно до експертного звіту, складеного за результатами розгляду відкоригованого проєкту, передбачено будівництво 40 однокімнатних квартир та 16 двокімнатних.

Відповідно до таблиці 10.5 ДБН, при проєктуванні необхідно було запроєктувати машино місця для постійного зберігання автомобілів виходячи із коефіцієнта 0,5 для однокімнатних квартир та 1 для двокімнатних.

Крім того, мають бути запроєктовані машино - місця для тимчасового зберігання автомобілів з використанням коефіцієнта 0,15 виходячи із кількості запроєктованих квартир.

Таким чином, відповідно до вищевказаних вимог таблиці 10.5 ДБН має бути запроєктовано 36 машино-місць для постійного зберігання автомобілів та 8 місць для тимчасового.

Натомість в порушення зазначених вимог ДБН, запроєктовано лише 13 машино - місць.

Ураховуючи вищевикладене, проєктна документація подана ТОВ «НА МЕЩАНСКОЙ» для отримання дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Бориса Літвака, 36 не відповідає вихідним даним на проєктування, містобудівній документації на місцевому рівні та державним будівельним нормам, а відтак не може вважатися розробленою та затвердженою у встановленому законом порядку.

З метоюнедопущення втратиречових доказів, для проведенняподальшого повногота усестороннього досудового розслідування по вищевказаному кримінальному провадженню слідчий просить накласти арешт.

Слідчий чи прокурор, до судового засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, та їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Виклик володільця майна не здійснювався з метою забезпечення дієвості заходу забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Так, завданням заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження такого майна.

В той же час, згідно зі ст. 2 КК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

З метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні, недопущення незаконній втраті, зміні чи відчуженню, слідчий суддя вважає слушними доводи сторони обвинувачення про необхідність застосування заходу забезпечення кримінального провадження на підставі чого вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Однак, з урахуванням фактичних обставин, викладених у клопотанні, характеру кримінального правопорушення за фактом якого і здійснюється це провадження, а також з урахуванням принципів розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає за доцільне накласти арешт із забороною розпоряджатися указаним в клопотанні майном.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.170-173, 372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12020167500000582 від 05.11.2020 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 275 КК України про накладення арешту на майно задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Бориса Літвака, 36, кадастровий номер 5110137500:30:004:0008, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1930807851101, яка на підставі договору оренди землі, укладеного з Одеською міською радою, перебуває у користуванні ТОВ «НА МЕЩАНСКОЙ» із забороною розпорядження такою ділянкою .

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_3

15.02.2022