Рішення

від 14.02.2022 по справі 540/8199/21

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/8199/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бехтерської сільської ради Скадовського району Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась до суду із адміністративним позовом до Бехтерської сільської ради Скадовського району Херсонської області (далі - відповідач) у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 29.06.2021 р. № 265 в частині пункту 1, відповідно до якого відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою та передачі безоплатно у власність земельної ділянки кадастровий номер 6522384300:03:001:0345 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області;

- зобов`язати відповідача вчинити дії, а саме: прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою та передачі безоплатно у власність ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 6522384300:03:001:0345 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пунктом 1 рішення Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 29.06.2021 р. № 265 відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою та передачі безоплатно у власність земельної ділянки кадастровий номер 6522384300:03:001:0345 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області з підстав того, що відповідачем відповідно до ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, дозвіл позивачу на розробку проекту землеустрою щодо передачі безоплатно у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства не надавався, проект землеустрою розроблено, щодо відведення земельної ділянки державної, а не комунальної форми власності, висновок (погодження) про розгляд документації із землеустрою також розроблено відносно земель державної форми власності. Позивач вважає таке рішення протиправним у зв`язку із чим просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 17.12.2021 року провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

24.01.2022 року від Бехтерської сільської ради Скадовського району Херсонської області на виконання ухвали суду про відкриття спрощеного провадження від 17.12.2021 року надійшли копії документів. Однак відзив на позовну заяву відповідачем подано так і не було.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив, 25.09.2020 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, що розташована на території Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 12.11.2020 № 954-УБД ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку землеустрою.

На підставі вказаного наказу інженером - землевпорядником ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 2,000 га, розташованої на території Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, поза межами населених пунктів, на землях сільськогосподарського призначення державної власності.

15.12.2020 року № 23262/82-20 ГУ Держгеокадасту у Херсонській області надано висновок, відповідно до якого вказаний проект землеустрою погоджено.

На підставі проекту землеустрою здійснено формування та державну реєстрацію земельної ділянки із присвоєнням кадастрового номера 6522384300:03:001:0345.

Відповідно до витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 12.04.2021 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6522384300:03:001:0345 зареєстровано за Бехтерською сільською радою Голопристанського району Херсонської області.

У зв`язку із переходом земельної ділянки із державної у комунальну власність ОСОБА_1 , звернулась до Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області із заявою про затвердження проекту землеустрою.

Рішенням одинадцятої сесії восьмого скликання Бехтерської сільської ради Голопристанського району у Херсонської області від 29.06.2021 № 265 відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою та передачі безоплатно у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6522384300:03:001:0345 площею по 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області з підстав того, що Бехтерською сільською радою, відповідно до ч.7 ст. 118 ЗК України, дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо передачі безоплатно у власність земельної ділянки площею по 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства не надавався, проект землеустрою розроблено щодо відведення земельної ділянки державної, а не комунальної форми власності, висновок (погодження) про розгляд документації із землеустрою також розроблено відносно земель державної форми власності.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми: систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено у Законі України від 21.05.1997р. № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР).

Відповідно до ч.1 п.34 ст.25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частинами 1, 5 статті 46 цього Закону установлено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Згідно із частинами 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Законом України від 28.04.2021р. №1423-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин , який набув чинності з 27.05.2021р., частину 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" доповнено абзацом другим, відповідно до якого рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Відповідно до пунктів а , б частини 1 статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Приписами частини 1 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Положеннями статті 118 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що розроблений проект землеустрою підлягає погодженню та затвердженню відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. У разі прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність одночасно вирішується питання про надання земельної ділянки у власність. При цьому, чинним на час звернення позивача до селищної ради законодавством було передбачено, що рішення про затвердження проекту землеустрою або відмову у його затвердженні орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою.

Проте, 27.05.2021р. набув чинності Закон України від 28.04.2021р. №1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", яким виключено частину 8 статті 118 Земельного кодексу України, а частину 9 цієї статті викладено в такій редакції:

9. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність .

Також цим Законом виключено статтю 186-1 та викладено в новій редакції статтю 186 Земельного кодексу України, за змістом частин 3, 8, 9, 10 якої проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Враховуючи наведене, внесені зміни до Земельного кодексу України не змінили обов`язку органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або про відмову у цьому.

Такий висновок суду відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постановах від 04 березня 2021 року у справі № П/811/968/18 та від 01 лютого 2021 року у справі №560/1282/19, стосовно того, що підставами для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутня обов`язкова державна експертиза у визначених законом випадках та відомості щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Оскільки на затвердження до Бехтерської сільської ради Скадовського (Голопристанського) району Херсонської області позивачем подано погоджений висновком №23262/82-20 від 15.12.2020 року проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, а також на підставі поданого позивачкою проекту землеустрою здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, визначено їй кадастровий номер №6522384300:03:001:0345 та сформовано витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6508783062020 від 24.12.2020 року, які надавались позивачкою до відповідача разом із проектом землеустрою.

Отже, реєстрація державним кадастровим реєстратором земельної ділянки на підставі поданого проекту землеустрою відповідно до статей 9, 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" свідчить про відповідність проекту землеустрою вимогам законодавства та документації із землеустрою, а відтак про безпідставність мотивів відповідача щодо неможливості передачі земельної ділянки у зв`язку із тим, що Бехтерською сільською радою не надавався дозвіл на розробку проекту землеустрою, а також те, що проект землеустрою розроблено щодо відведення земельної ділянки державної, а не комунальної форми власності, висновок (погодження) про розгляд документації із землеустрою також розроблено відносно земель державної форми власності.

Суд зауважує, що починаючи з 12.04.2021 земельна ділянка площею по 2,0000 га з кадастровими номерами №6522384300:03:001:0345 належить до комунальної власності Бехтерської сільської ради Скадовського (Голопристанського) району Херсонської області, відтак, суд дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень на затвердження даного проекту землеустрою, оскільки жоден інший орган такими повноваженнями не наділений, а Земельним кодексом України не встановлені такі умови для затвердження, як обов`язковість надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та його затвердження одним і тим же розпорядником земель.

За змістом ч. 3 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Повноваження суду при вирішенні адміністративної справи визначені статтею 245 КАС України, відповідно до пункту 4 частини 2 якої у разі задоволення адміністративного позову суд може визнання бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Таким чином, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Бехтерської сільської ради Скадовського (Голопристанського) району Херсонської області вирішити питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність (безоплатно) земельну ділянку орієнтовною площею 2,000 га, кадастровий номер 6522384300:03:001:0345.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Як передбачає ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визнана джерелом права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".

Вирішуючи питання про застосування ст.13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Аманн проти Швейцарії (Заява N 27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.

Враховуючи наведені вище обставини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Бехтерської сільської ради Скадовського району Херсонської області (75643, Херсонська область, с.Бехтери, вул. Благодатна, 50, код ЄДРПОУ 35908256) про визнання рішення протиправним та зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення одинадцятої сесії восьмого скликання Бехтерської сільської ради Скадовського району Херсонської області (Херсонська обл., Голопристанський р-н, с. Бехтери, вул. Благодатна, буд. 50, 75650, ЄДРПОУ 35908256) від 29.06.2021 року № 265 "Про відмову в затвердженні проекту землеустрою та передачі безоплатно у власність земельної ділянки" в частині пункту 1: Відмовити ОСОБА_1 і у затвердженні проекту землеустрою та передачі безоплатно у власність земельної ділянки кадастровий № 6522384300:03:001:0345 площею 2га. для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

Зобов`язати Бехтерську сільську раду Скадовського району Херсонської області (Херсонська обл., Голопристанський р-н, с. Бехтери, вул. Благодатна, буд. 50, 75650, ЄДРПОУ 35908256) вирішити питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) у власність (безоплатно) земельну ділянку кадастровий номер № 6522384300:03:001:0345 площею 2га. для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, з урахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Д.К. Василяка

кат. 109020100