Постанова

від 07.02.2022 по справі 520/6082/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 р.Справа № 520/6082/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Дуднєва М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08" на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Шевченко О.В.) від 01.07.2021 року (повний текст рішення складено 12.07.21 року) по справі № 520/6082/21

за позовом Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПП "ГЛАЗГО-08", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 00017890706, № 00017860706, № 00017780706 від 19.02.2021 року

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00017890706, № 00017860706, № 00017780706 від 19.02.2021 року є незаконними, протиправними та такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку. У зв`язку з чим просив суд задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 року по справі №520/6082/21 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін у судовому засіданні, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС в Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо дотримання ТОВ "ГЛАЗГО-08" податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 від`ємного значення з податку на додану вартість, за результатами проведення якої складено акт від 03.02.2021 року № 1547/20-40-07-06-10/35974177 (т. 1 а.с. 11-34).

У висновках акту перевірки зазначено, що підприємством порушено:

1) п. 198.5, ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, оскільки ним занижено податкове зобов`язання ПДВ за листопад 2020 року на загальну суму 3095999,00 грн., що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ за листопад 2020 року на суму 946047,00 грн. та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за листопад 2020 року у сумі 2149952,00 грн.;

2) п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №; 2755-VI, із змінами та доповненнями, не складено і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведені податкові накладні всього на загальну суму ПДВ 3095999,00 грн., у тому числі за листопад 2020 року на суму ПДВ 3095999,00 грн.

На підставі акту перевірки від 03.02.2021 року № 1547/20-40-07-06-10/35974177 Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:

1) № 00017890706 від 19.02.2021 року, яким у зв`язку з встановленням відсутності складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтю 201 ПКУ податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 3095999,00 грн., попереджено про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у строк, визначений п. 120-1.2 ст. 120-1 ПКУ та згідно зі ст. 120-1 ПКУ, з урахуванням п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ застосовано штраф 00,00 грн;. (т. 1 а.с. 35);

2) № 00017860706 від 19.02.2021 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ із вироблених товарів (робіт, послуг) на суму 2687440,00 грн., з яких: 2149952 основний платіж, 537488 - за штрафними санкціями (т. 1 а.с. 36);

3) № 00017780706 від 19.02.2021 року, яким визначено завищення від`ємного значення з ПДВ на суму 946047,00 грн., визначеного в декларації № 9339397547 від 20.12.2020 року за листопад 2020 року (т. 1 а.с. 37).

Позивач подав до ДПС України скарги на податкові повідомлення-рішення № 00017890706, №00017860706, № 00017780706 від 19.02.2021 року, яку рішенням ДПС України від 23.03.2021 року залишено без розгляду, оскільки остання не містила підпису. Копія рішення міститься в матеріалах справи.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС у Харківській області № 00017890706, № 00017860706, № 00017780706 від 19.02.2021 року, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що висновки контролюючого органу стосовно того, що в порушення п.198.5 ст. 198 ПК України підприємством занижено обсяг операцій, що оподатковуються за основною ставкою за листопад 2020 року на суму 15479992,90 грн. та занижено податкові зобов`язання у загальній сумі 3095999,00 грн., що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ на суму 946047,00 грн. та занижено ПДВ на суму 2149952,00 грн., які покладені в основу та стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є підтвердженими та не спростованими позивачем належними та допустимими доказами.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що згідно висновків акту перевірки від 03.02.2021 року № 1547/20-40-07-06-10/35974177, контролюючим органом зазначено, що ПП ГЛАЗГО-08 задекларовано податкових зобов`язань з ПДВ за листопад 2020 року у сумі 625845 грн. Перевіркою встановлено, що в порушення п. 198.5 ст. 198 ПК України підприємством занижено обсяг операцій, що оподатковуються за основною ставкою за листопад 2020 року на суму 15479992,90 грн. та занижено податкові зобов`язання у загальній сумі 3095999,00 грн., що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ на суму 946047,00 грн. та занижено ПДВ на суму 2149952,00 грн., оскільки платником податків не визначено податкові зобов`язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України, що в свою чергу стало підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Вказані висновки сформовані контролюючим органом виходячи з наступного.

В ході проведення позапланової виїзною перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Харківській області встановлено, що ПП "ГЛАЗГО-08" має залишки товарно-матеріальних цінностей по рахункам бухгалтерського обліку: 201 "Сировина та матеріали", 26 "Готова продукція" та 281 "Товари на складі".

Сторонами не заперечувалося, що відповідно до договорів оренди ПП ГЛАЗГО-08 використовує у господарській діяльності підприємства наступні орендовані приміщення:

1) квартира загальною площею 83,6 кв.м. ( АДРЕСА_1 ) згідно договору оренди від 03.12.2020 року №1, укладеного з ОСОБА_1 , в строкове платне користування (під офіс);

2) гаражний бокс загальною площею 140,2 кв.м. ( АДРЕСА_2 ) згідно договору оренди від 30.12.2020 року №1, укладеного з ОСОБА_2 (гараж);

3) нежитлове приміщення виробничого призначення в будівлі головного виробничого корпусу Літ В-1 загальною площею 60 кв.м. ( АДРЕСА_3 ) згідно договору оренди від 20.12.2020 року № 20/20-0р, укладеного з ТОВ Енергоресурс Харків (під склад).

Крім того, ПП ГЛАЗГО-08 уклало з ТОВ Прогрес-Авто (код ЄДРПОУ 32235441) договір відповідального зберігання № 1 від 01.07.2015 року та договір відповідального зберігання № 1 від 30.12.2020 року, за умовами яких позивач передає на відповідальне зберігання майно на відкритому складському майданчику за адресою: м. Харків, пр-т Льва Ландау (т. 1 а.с. 117 - 120б).

В ході проведення перевірки представнику ПП ГЛАЗГО-08 адвокату Ковалю Олександру Юрійовичу вручено вимогу від 20.01.2021 № 943/8/20-40-07-06-16 щодо проведення інвентаризації основних засобів, придбаних ТМЦ, що знаходяться на обліку підприємства станом на 27.01.2021 року. У вимозі контролюючий орган зазначив про необхідність проведення інвентаризації у присутності перевіряючих та забезпечення доступу до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування ПП ГЛАЗГО-08 .

Наказом ПП ГЛАЗГО-08 від 26.01.2021 року № 21 призначено проведення повної інвентаризації основних засобів та товарно-матеріальних цінностей з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 27 січня 2021 року з обов`язковим складанням відповідних інвентаризаційних описів. Призначено інвентаризаційну комісію (т. 1 а.с. 39).

В акті перевірки зазначено, підтверджено судовим розглядом, що 27.01.2021 року директором ПП ГЛАЗГО-08 Гончаренко С.Ю. було здійснено інвентаризацію в присутності перевіряючих ревізорів за двома адресами: 1) м. Харків, пров. Студентський, буд. 40, гаражний бокс, де знаходилися два автомобілі, 2) м. Харків, вул. Дербенська, 109, де знаходиться дві автоматичні машини (знаходяться в оренді у ТОВ "Славена"). Проте, директором підприємства відмовлено у проведенні інвентаризації товарно-матеріальних цінностей за адресою: м. Харків, пр-т Льва Ландау на відкритому складському майданчику у присутності перевіряючих та доступу перевіряючих до обстеження приміщень, територій, що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування ПП ГЛАЗГО-08 , про що складено акт від 27.01.2021 року № 248/20-40-07-06-10/35974177 "Про результати проведення інвентаризації ПП ГЛАЗГО-08 станом на 27.01.2021 року" (арк. акту перевірки 12 - 13).

В свою чергу, в акті від 27.01.2021 року № 248/20-40-07-06-10/35974177 щодо неможливості проведення інвентаризації вказано, що директор ПП ГЛАЗГО-08 ОСОБА_3 повідомив, що всі товари та матеріальні цінності підприємства обліковуються на бухгалтерських рахунках 201 "Сировина та матеріали", та 281 "Товари на складі" за адресою: м. Харків, пр-т Льва Ландау. Також, директором повідомлено, що всі ТМЦ зберігаються за вказаною адресою на відкритому складському майданчику на площі 5,2201 га., який належить ТОВ Прогрес-Авто (Т.1 а.с. 93 - 95).

Станом на 14:00 год. 27.01.2021 року директор підприємства повідомив, що повна інвентаризація ТМЗ за вказаною вище адресою вже проведена, про що складено та передано перевіряючим інвентаризаційний опис № б/н на 27.01.2021 року ТМЦ, що знаходяться на складі. Всього за описом порядкових номерів (номенклатури) 1187 шт. Перевіряючим фактично було відмовлено у забезпеченні доступу до обстеження приміщень, територій, розташованих за адресою: м. Харків, пр-т Льва Ландау.

На підставі цього податковий орган вказує, що в порушення вимог пп. 16.1.13 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.13 п. 20.1 ст. 20 ПК України перевірячим відмовлено у доступі та обстеженні приміщень, територій та/або інших об`єктів, які використовуються для провадження господарської діяльності ПП ГЛАЗГО-08 , розташованих за адресою: м. Харків, пр-т Льва Ландау, де за словами директора підприємства, зберігаються вказані ТМЦ за інвентаризаційним описом кількістю 1187 найменувань товарів від 27.01.2021 року згідно укладених з ТОВ Прогрес-Авто договорів відповідального зберігання №1 від 01.07.2015 року, №1 від 30.12.2020 року.

У зв`язку з цим, відповідач дійшов висновку, що залишки товарно-матеріальних цінностей ПП ГЛАЗГО-08 відсутні.

Надаючи оцінку встановленим під час проведення податковим органом перевірки обставинам, колегія суддів виходить з наступного.

В рішенні суду першої інстанції зазначено, що окрім інвентаризаційного опису сировини, матеріалів та товарів на складі від 27.01.2021 року, підприємством не було надано до перевірки первинних документів, які б підтверджували реальну наявність, зберігання, облік та оподаткування товарів, товарно-матеріальних цінностей, які за твердженням позивача були передані на відповідальне зберігання ТОВ Прогрес-Авто відповідно до договору від 01.07.2015 року № 1 та від 30.12.2020 року № 1, про що складено акти від 22.01.2021 № 183/20-40-07-06-10/35974177, від 26.01.2021 № 237/20-40-07-06-10/359741 77, від 25.01.2021 № 203/20-40-07-06-10/35974177, а також зазначено в акті від 27.01.2021 № 248/20-40-07-06-10/35974177.

Суд вказав, що в пункті 6.2 договорів відповідального зберігання зазначено, що приймання-передача товару/обладнання здійснюється на територію ТОВ Прогрес-Авто шляхом оформлення акта приймання-передачі (т. 1 а.с. 117 - 118, 120 - 120б).

Проте, підприємством ПП ГЛАЗГО-08 не надано до перевірки актів приймання-передачі товару на зберігання, а також товарно-транспортні накладні на підтвердження факту перевезення ТМЦ до пункту зберігання відповідного товару.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, у додаткових поясненнях представник позивача з цього приводу зазначив, що до перевірки надавалися копії договорів відповідального зберігання від 01.07.2015 року № 1 та від 30.12.2020 року № 1. Щодо решти документів зазначив, що перевірка проводилася з 21.01.2021 по 27.01.201 року, тобто 5 робочих днів. У грудні 2020 року підприємство змінювало місцезнаходження, що також ускладнювало підготувати необхідні документи. Крім того, господарські операції позивача з ТОВ Прогрес-Авто , на думку позивача, не впливають на показники податкової звітності з ПДВ, тому були відсутні підстави для надання первинних документів на підтвердження таких господарських операцій.

Суд першої інстанції також зазначив, що разом з відповіддю на відзив представником позивача надано до суду копії договорів відповідального зберігання від 01.07.2015 року № 1 та від 30.12.2020 року № 1, а також актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) щодо відповідального зберігання обладнання, переданого ПП ГЛАЗГО-08 до ТОВ Прогрес-Авто , актів приймання-передавання майна.

Разом з тим, суд зазначив, що оскільки позивач не надав до перевірки документи, в тому числі, й у строк, визначений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, надані до суду копії актів здачі - приймання робіт (наданих послуг) щодо відповідального зберігання обладнання, переданого ПП ГЛАЗГО-08 до ТОВ Прогрес-Авто , актів приймання - передавання майна складеними за вказаними договорами відповідального зберігання від 01.07.2015 року № 1 та від 30.12.2020 року № 1, суд не приймає до уваги як належний доказ належним чином оформленої господарської операції ПП ГЛАЗГО-08 з ТОВ Прогрес-Авто в рамках укладених вище договорів відповідального зберігання та, відповідно, наявності в підприємства залишків товарно - матеріальних цінностей за адресою: м. Харків, пр-т Льва Ландау.

При цьому, суд першої інстанції послався на те, що вказані висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06 серпня 2019 року по справі №160/8441/18 (адміністративне провадження №К/9901/16292/19), що враховуються відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

В свою чергу, посилання позивача на постанову Верховного Суду від 12.02.2019 року по справі №820/6512/16 в обґрунтування своєї позиції щодо надання документів не обмежується лише часом проведення перевірки та можуть бути надані в судовому процесі, суд відхилив, оскільки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року № 755/10947/17 зазначено, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

З приводу цих висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Положеннями п. 85.2 ст. 85 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені у абзаці другом пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадки виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платник податків на час складення такої звітності (пункт 44.6 статті 44 ПК України).

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У свою чергу, слід враховувати, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 ПК України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого судового розгляду.

Такий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 20.04.2021 р. у справі № 560/1158/20 (провадження № К/9901/5053/21).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує вказані висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Вказана правова позиція є більш пізньою ніж позиція Верховного Суду, яка викладена в постанові від 06.08.2019 р. по справі № 160/8441/18 (адміністративне провадження №К/9901/16292/19).

Колегія суддів зазначає, що виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Для цього Кодекс адміністративного судочинства України покладає на суд обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для правильного з`ясування всіх обставин справи. У тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Дієвість адміністративного судочинства залежить від того, на скільки повно і всебічно будуть підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, ч. 2 ст. 9 КАС України передбачає можливість суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, тобто відповідність доказу об`єктивній дійсності є його безсумнівність, яка обумовлена зібраними матеріалами справи; достатніми, що відображається в наявності такої системи належних, допустимих, достовірних доказів, які отримані в результаті всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин, пов`язаних з предметом справи та всієї сукупності зібраних у ній доказів і яка достовірно встановлює всі обставини справи; належними, тобто властивість доказу, яка характеризує зв`язок відомостей і які становлять його зміст з обставинами, які підлягають доказуванню. При цьому, суд також повинен враховувати вимоги щодо необхідності офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребувати ті докази, яких, на його думку, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Приписи глави 5 КАС України зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.

Поняття доказів визначено положеннями ст. 72 КАС України, згідно якої доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі цього, колегія суддів зазначає, що платником фактично не були порушені вимоги ст. 44 ПК України, а суд першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин повинен був врахувати додатково надані платником документи, а саме: копії актів здачі - приймання робіт (наданих послуг) щодо відповідального зберігання обладнання, переданого ПП ГЛАЗГО-08 до ТОВ Прогрес-Авто , актів приймання - передавання майна складеними за вказаними договорами відповідального зберігання від 01.07.2015 року № 1 та від 30.12.2020 року № 1, платіжні доручення (т. 1, а.с. 117-235).

Крім того, колегія суддів зазначає, що господарські операції зі зберігання товарів ТОВ ПРОГРЕС-АВТО взагалі не впливають на показники податкової звітності з ПДВ.

Що стосується посилання суду першої інстанції на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09 січня 2019 року по справі № 922/324/17 за позовом Харківської міської ради до ТОВ "Прогрес-Авто" про розірвання договору оренди землі (постанова набрала законної сили 09.01.2019 року), колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції зазначив, що згідно цього судового рішення, за результатами проведеної судової експертизи, оформленої висновком № 26376/23647 від 31.10.2018 року судової будівельно-технічної експертизи, експертом зроблено наступні висновки: підготовчі роботи, пов`язані з будівництвом об`єкту на земельній ділянці загальною площею 5,2201 га по пр. Льва Ландау кадастровий номер 6310136900:09:001:0038 проведені частково. Підготовчі роботи, які проведені на об`єкті дослідження наведені у дослідницькій частині висновку Будівель та споруд складського призначення на досліджуваній земельній ділянці загальною площею 5,2201 га по пр. Льва Ландау кадастровий номер 6310136900:09:001:0038 не має. За умови вивезення будівельного сміття з частини території досліджуваної земельної ділянки проведення будівельних робіт та планування території технічно можливе.

На підставі цього судом зроблений висновок, що за адресою: м. Харків, пр-т Льва Ландау будівлі та споруди складського призначення відсутні, а твердження представника позивача щодо можливості зберігання ПП ГЛАЗГО-08 ТМЦ у кількості 1187 найменувань товарів (інвентаризаційний опис б/н від 27.01.2021 року) за вказаною вище адресою на відкритому складському майданчику за укладеними з ТОВ Прогрес-Авто договорами відповідального зберігання від 01.07.2015 року № 1 та від 30.12.2020 року № 1, не знайшли свого підтвердження.

Колегія суддів зазначає, що у ході розгляду справи № 922/324/17 за позовом Харківської міської ради до ТОВ ПРОГРЕС-АВТО про розірвання договору оренди була проведена судова будівельно- технічна експертиза. Цю експертизу було призначено для з`ясування фактів проведення підготовчих дій з боку ТОВ ПРОГРЕС-АВТО для будівництва та використання земельної ділянки в рамках цільового призначення.

У ході експертизи було встановлено, що частково підготовчі дії проведені. Земельна ділянка фактично розділена на 2 частини, одна з яких розпланована та огороджена, а на іншій знаходяться залишки будівельного сміття.

В свою чергу, предметом дослідження цієї експертизи не було встановлення факту знаходження на цій земельній ділянці товарно-матеріальних цінностей.

Що стосується наданого позивачем контролюючому органу інвентаризаційного опису № б/н на 27.01.2021 року на підтвердження зберігання товарно-матеріальних цінностей у кількості 1187 одиниць по рахункам бухгалтерського обліку: 201 "Сировина та матеріали" та 281 "Товари на складі" на відкритому складському майданчику (м. Харків, пр-т Льва Ландау) згідно договорів відповідального зберігання від 01.07.2015 року № 1 та від 30.12.2020 року № 1, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. "г" п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно з абз. 10 п. 198.5 ст. 198 ПК України у разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

При цьому, проведення інвентаризації має здійснюватись саме платником, а контролюючий орган може лише вимагати її проведення. Водночас, нестача придбаних товарів має бути виявлена в результаті інвентаризації, яка здійснена під час проведення перевірки, в межах якої вона була призначена (ініційована).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що платник податку зобов`язаний самостійно нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПК України, за товарами, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

При цьому, під положення зазначеної статті підпадають і ті товари, нестачу яких виявлено за результатами проведеної вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу контролюючого органу.

Отже, проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Крім того, положення пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20, п. 198.5 ст. 198 ПК України вказують на те, що контролюючий орган наділений правом вимагати проведення інвентаризації під час здійснення ним відповідної перевірки саме з метою використання отриманих відомостей в межах цієї ж перевірки.

Згідно з ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Організація та основні правила проведення інвентаризації врегульовано Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09. 2014 № 879 (далі - Положення № 879), відповідно до абз. 6 п. 7 якого проведення інвентаризації є обов`язковим, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. Інвентаризація має розпочатися в термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цього органу, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 06.02.2020 по справі № 807/1556/17.

Судовим розглядом встановлено, що контролюючий орган дійшов висновку про порушення ПП ГЛАЗГО-08 вимог п. 198.5. ст. 198 ПК України внаслідок чого встановлено заниження платником податків податкових зобов`язань за листопад 2020 р. на загальну суму податку на додану вартість 3095999,00 грн. з підстав того, що, на думку контролюючого органу (доводи якого підтримав суд першої інстанції), на момент проведення перевірки виявлено нестачу придбаних позивачем товарів на загальну суму 15479992,90 грн.

В ході проведення перевірки представнику ПП ГЛАЗГО-08 адвокату Ковалю О.Ю. вручено вимогу від 20.01.2021 № 943/8/20-40-07-06-16 щодо проведення інвентаризації основних засобів, придбаних ТМЦ, що знаходяться на обліку підприємства станом на 27.01.2021 року. У вимозі контролюючий орган зазначив про необхідність проведення інвентаризації у присутності перевіряючих та забезпечення доступу до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування ПП ГЛАЗГО-08 .

У зв`язку з цим, наказом ПП ГЛАЗГО-08 від 26.01.2021 року № 21 призначено проведення повної інвентаризації основних засобів та товарно-матеріальних цінностей з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 27 січня 2021 року з обов`язковим складанням відповідних інвентаризаційних описів. Призначено інвентаризаційну комісію (т. 1 а.с. 39).

27.01.2021 року директором ПП ГЛАЗГО-08 Гончаренко С.Ю. було здійснено інвентаризацію в присутності перевіряючих ревізорів за двома адресами: 1) м. Харків, пров. Студентський, буд. 40, гаражний бокс, де знаходилися два автомобілі, 2) м. Харків, вул. Дербенська, 109, де знаходиться дві автоматичні машини (знаходяться в оренді у ТОВ "Славена").

Проте, як вказав відповідач, директором підприємства відмовлено у проведенні інвентаризації товарно-матеріальних цінностей за адресою: м. Харків, пр-т Льва Ландау на відкритому складському майданчику у присутності перевіряючих та доступу перевіряючих до обстеження приміщень, територій, що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування ПП ГЛАЗГО-08 , про що складено акт від 27.01.2021 року № 248/20-40-07-06-10/35974177 "Про результати проведення інвентаризації ПП ГЛАЗГО-08 станом на 27.01.2021 року".

Колегія суддів визнає за контролюючим органом право, що передбачене пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України, вимагати під час перевірки від ПП ГЛАЗГО-08 проведення інвентаризації основних засобів, водночас звертає увагу на те, що ПК України не містить норм, які передбачають обов`язкову участь інспектора у проведенні такої інвентаризації та встановлюють обов`язок платника податків проводити інвентаризацію виключно в присутності перевіряючих осіб.

Колегія суддів зазначає, що податковий орган дійсно має право вимагати проведення інвентаризації та може приймати в ній участь. Разом з тим, жодним нормативно-правовим актом не визначає дійсність результатів інвентаризації в залежності від участі в цій інвентаризації перевіряючих осіб контролюючого органу.

Судовим розглядом встановлено, що вимога перевіряючих осіб про проведення інвентаризації основних засобів надійшла до позивача 20.01.2020 р. та у вказаній вимозі фактично встановлено строк проведення інвентаризації (станом на 27.01.2020 р.).

Представники податкового органу були присутні під час проведення інвентаризації за двома адресами: 1) м. Харків, пров. Студентський, буд. 40, гаражний бокс, де знаходилися два автомобілі, 2) м. Харків, вул. Дербенська, 109, де знаходиться дві автоматичні машини (знаходяться в оренді у ТОВ "Славена").

Що стосується неучасті у проведенні інвентаризації товарно-матеріальних цінностей за адресою: м. Харків, пр-т Льва Ландау на відкритому складському майданчику у присутності перевіряючих та доступу перевіряючих до обстеження приміщень, територій, що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування ПП ГЛАЗГО-08 , за результатами якої був зроблений висновок про нестачу (відсутність) ТМЦ, колегія суддів зазначає наступне.

ПП ГЛАЗГО-08 відповідно до вимог контролюючого органу та в порядку передбаченому Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879, 27.01.2020 в першій половині дня проведено інвентаризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки, на підтвердження чого підприємством надано до контролюючого органу наказ ПП ГЛАЗГО-08 від 26.01.2021 року № 21 про призначення проведення повної інвентаризації основних засобів та товарно-матеріальних цінностей з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 27 січня 2021 року з обов`язковим складанням відповідних інвентаризаційних описів та призначення інвентаризаційної комісії, а також надано інвентаризаційний опис № б/н на 27.01.2021 року на підтвердження зберігання товарно-матеріальних цінностей у кількості 1187 одиниць по рахункам бухгалтерського обліку: 201 "Сировина та матеріали" та 281 "Товари на складі" на відкритому складському майданчику (м. Харків, пр-т Льва Ландау), згідно договорів відповідального зберігання від 01.07.2015 року № 1 та від 30.12.2020 року № 1.

Згідно наданого контролюючому органу інвентаризаційного опису № б/н на 27.01.2021 року, позивачем підтверджено зберігання товарно-матеріальних цінностей у кількості 1187 одиниць по рахункам бухгалтерського обліку: 201 "Сировина та матеріали" та 281 "Товари на складі" на відкритому складському майданчику (м. Харків, пр-т Льва Ландау) згідно договорів відповідального зберігання від 01.07.2015 року № 1 та від 30.12.2020 року № 1.

Крім того, фахівці контролюючого органу після отримання вказаного інвентаризаційного опису не були позбавлені вимагати у позивача проведення повторної (додаткової) інвентаризації.

Що стосується посилання суду першої інстанції на те, що більшість товарно-матеріальних цінностей, визначених в інвентаризаційному описі, не передбачена для зберігання під відкритим небом, а деякі з ТМЦ мають свої терміни та умови зберігання, наприклад, фарба глянцева, клеюча суміш, клей, пісок будівельний, суміш будівельна, цемент, дверні полотна, ін. колегія суддів зазначає, що залишки ТМЦ становлять 1187 одиниць і переважна більшість з цих товарів є товарами, які не потребують взагалі якихось особливих умов для зберігання, наприклад: бруківка, пісок, щебінь, сталь оцинкована, прокат сталевий, цегла, плита вологостійка, плита гранітна та ін.

Наведена обставина виключає доведеність висновку податкового органу про те, що залишки товарно-матеріальних цінностей ПП ГЛАЗГО-08 відсутні.

Що стосується посилання суду першої інстанції на те, що інвентаризаційний опис від 27.01.2021 року не містить місцезнаходження майна, товарно-матеріальних цінностей підприємства, що також свідчить про неможливість ідентифікувати місце зберігання сировини, матеріалів та товарів на складському майданчику ТОВ Прогрес-Авто , колегія суддів зазначає, що відповідно до умов Договорів відповідального зберігання від 01.07.2015, від 30.12.2020 ТОВ ПРОГРЕС-АВТО (зберігач) зобов`язується прийняти на відповідальне зберігання товар за адресою м. Харків, пр-т Льва Ландау (пр-т 50-річчя СРСР - колишня назва).

Згідно з рішенням Харківської міської ради 4 скликання від 06.03.2006 № 51/06 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів було ухвалено надати ТОВ ПРОГРЕС-АВТО в оренду земельну ділянку по пр. П`ятдесятиріччя СРСР загальною площею 5,2201 га для будівництва торговельних та складських приміщень.

Між Харківською міською радою та ТОВ ПРОГРЕС-АВТО було укладено Договір оренди землі від 11.08.2006, відповідно до п. 8 якого Договір укладено строком: на період будівництва до 01.03.2011, на період експлуатації до 01.03.2056.

У зв`язку з тим, що адреса присвоюється до завершених об`єктів будівництва, що засвідчується документом про його прийняття в експлуатацію, то уточнити адресу ані в Договорі відповідального зберігання, ані в Інвентаризаційному описі не є можливим.

Що стосується посилання суду першої інстанції на те, що інвентаризаційний опис не містить даних щодо посади, ПІБ матеріально відповідальної особи та не завірений підписом матеріально відповідальної особи, що свідчить про недотримання при складанні Інвентаризаційний опису вимог Положення № 879 та вказує на формальний підхід при його складанні, колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що засновником (власником) ПП ГЛАЗГО-08 та ТОВ ПРОГРЕС-АВТО є ОСОБА_3 . Зазначена обставина була відома контролюючому органові, про що вказано в Акті перевірки.

Також судом встановлено, що на першій сторінці інвентаризаційного опису міститься вказівка про те, що ТМЦ знаходяться на відповідальному зберіганні ОСОБА_3 . Відповідальною особою за діяльність ТОВ ПРОГРЕС-АВТО є ОСОБА_3 і його підпис міститься в Інвентаризаційному описі від 27.01.2021, а тому дублювання підписів не може слугувати достатньою підставою для визнання цього документу таким, який не відповідає вимогам законодавства.

В межах спірних правовідносин колегія суддів вважає, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Що стосується посилання суду першої інстанції на те, що реальність здійснення інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей у кількості 1187 одиниць за декілька годин (до 14:00 год. 27.01.2021 року), зважаючи на кількість та характер товару, вказаному в ньому, із зазначенням при цьому ціни товару, його кількості та номенклатурний номер, враховуючи присутність двох членів комісії ще й при складанні інших інвентаризаційних описів за іншими адресами ставить під сумнів об`єктивність змісту цього документа, колегія суддів зазначає, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд не може посилатися на припущення.

Враховуючи вказані вище обставини та факт наявності інвентаризаційного опису, який надано до контролюючого органу, колегія суддів дійшла висновку, що платником податку виконано покладений на нього обов`язок передбачений пп. 20.1.9 п. 20.1 cт. 20 ПК України та проведено інвентаризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки під час здійснення виїзної документальної позапланової перевірки, у зв`язку з чим підтверджено наявність товарних залишків у розмірі 15479992,90 грн.

При цьому, суд апеляційної інстанції зважає на те, що ГУ ДПС в Харківській області відповідно до висновків, які визначені у акті перевірки не ставиться під сумнів факт оформлення та виконання ПП ГЛАЗГО-08 зобов`язань з контрагентами-постачальниками відповідно до умов договорів, тобто не заперечується реальність господарських операцій з контрагентами позивача.

Отже, оскільки платником податків підтверджено наявність у нього товарних залишків у розмірі 15479992,90 грн (20% - 3095999,00 грн.), висновки суду першої інстанції про порушення позивачем п. 198.5 ст. 198 ІІК України та не складення і реєстрацію в ЄРПІН в терміни встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведені податкові накладні є помилковими.

На підставі встановленого, колегія суддів вважає, що відповідач при прийняті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тобто непропорційно, що призвело до безпідставного податкового навантаження на позивача шляхом прийняття протиправних податкових повідомлень-рішень, та як наслідок, невідповідність такого критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, в контексті ч. 2 ст. 2 КАС України.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення- рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, та помилково розтлумачено приписи п. 198.5 ст. 198 ПК України, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення вимог позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив 22700,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 34050,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Враховуючи те, що апеляційний суд повністю задовольнив позовні вимоги позивача, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір повністю в загальній сумі 56750,00 грн.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 року по справі №520/6082/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.02.2021 р. № 00017890706 про застосування штрафу у розмірі 0,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.02.2021 р. № 00017860706 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ із вироблених товарів (робіт, послуг) на суму 2687440,00 грн., з яких: 2149952,00 грн. основний платіж, 537488,00 грн. - за штрафними санкціями.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.02.2021 р. № 00017780706, яким визначено завищення від`ємного значення з ПДВ на суму 946047,00 грн., визначеного в декларації №9339397547 від 20.12.2020 року за листопад 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 43983495) на користь Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08" (код ЄДРПОУ 35974177) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги у розмірі 56750 грн. (п`ятдесят шість тисяч сімсот п`ятдесят гривень) 00 коп..

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) А.М. Григоров З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 17.02.2022 року