Постанова

від 07.02.2022 по справі 520/18552/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 р.Справа № 520/18552/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,

за участю секретаря судового засідання Дуднєва М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Шляхова О.М.) від 02.06.2021 року по справі № 520/18552/2020

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2

до Міністерства охорони здоров`я України

треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр мікробіології та імунопрофілактики", Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр мікробіології та імунореабілітації"

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернулись до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просили:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоров`я України з не вжиття заходів по проведенню перевірки ТОВ "Центр мікробіології та імунореабілітації" код ЄДРПОУ 42153465, адреса провадження медичної практики: 61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 30; TOB "Центр мікробіології та імунопрофілактики" код 420161800 адреса провадження медичної практики: 61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 30 за скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

- визнати недійсною та анулювати ліцензію Міністерства охорони здоров`я України на медичну практику ТОВ "Центр мікробіології та імунореабілітації" (код 42153465) та ліцензію Міністерства охорони здоров`я на медичну практику ТОВ "Центр мікробіології та імунопрофілактики" (код 420161800).

В обґрунтування позовних вимог вказували, що є власниками ( ОСОБА_1 6/20, ОСОБА_3 7/20) нежитлових приміщень 1-го, 2-го поверху, антресолі, загальною площею 318,2 кв.м. в літ. «А-2» , за адресою: АДРЕСА_1 . Одночасно позивачі є засновниками та власниками ТОВ «Центр мікробіології та імунопрофілактики» з частками: ОСОБА_1 30 % у статутному капіталі, ОСОБА_2 15 % у статутному капіталі, ОСОБА_4 35 % у статутному капіталі, ОСОБА_5 20% у статутному капіталі. Також ОСОБА_4 створено ТОВ «Центр мікробіології та імунореабілітації» . Основним видом діяльності даних Товариств є загальна медична практика. Директором Товариств є ОСОБА_6 , який входить і до складу засновників ТОВ «Центр мікробіології та імунореабілітації» . ТОВ «Центр мікробіології та імунопрофілактики» , ТОВ «Центр мікробіології та імунореабілітації» здійснюють медичну практику у належних позивачам на праві власності нежитлових приміщеннях 1-го поверху №1, 1 б, загальною площею 34,4 кв.м. в літ. «А-2» та 2-го поверху № II, 1 а, 1 б, 10, 11, 12, 12 а, 12 б, 12 в, 16, 18, 18 а, 18 б, 19, 19 а, 20 б, антресоль № 11 а, загальною площею 283,8 кв.м. в літ. «А-2» , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , без жодних правовстановлюючих документів, що є порушенням порядку отримання та видачі Ліцензії МОЗ на провадження господарської діяльності з медичної практики та є підставою її анулювання. Фактично підстав видачі Міністерством охорони здоров`я ліцензії на право здійснення медичної практики ТОВ «Центр мікробіології та імунореабілітації» , ТОВ «Центр мікробіології та імунопрофілактики» не існувало, оскільки договори оренди, чи будь-які інші правочини щодо використання нежитлових приміщень під загальну медичну практику з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не підписувалися. Як власники нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , позивачі 20.08.2020 звернулися до Міністерства охорони здоров`я зі скаргою з питання перевірки підстав видачі Ліцензій Товариствамта прийняття рішення про їх анулювання. Вказують, що неодноразово зверталися до Міністерства охорони здоров`я із запитами про надання інформації про результати розгляду скарг, однак отримали лише один лист вих. № 17-06/0-13874/12795-зв від 22.10.2020, згідно якого призначено (а не проведено) перевірку. Вважаючи, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо не вжиття заходів по проведенню перевірки вказаних підприємств, позивачі звернулись до суду із даним позовом. Також вважають, що відсутність правових підстав експлуатації нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 та одночасно провадження в таких ліцензійної господарської діяльності з загальної медичної практики, свідчить про порушення вимог пункту 13 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 285 та вимог Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» , правовим наслідком є недійсність та анулювання виданих підприємствам ліцензій.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Позивачі, не погодились із рішенням суду першої інстанції, подали апеляційну скаргу, в якій просять його скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказують, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов неправомірноговисновку про їх необґрунтованість. Зазначили, що ТОВ "Центр мікробіології та імунопрофілактики" та ТОВ "Центр мікробіології та імунореабілітації" здійснюють медичну практику у належних позивачам на праві власності нежитлових приміщеннях загальною площею 283,8 кв.м. в літ. А-2 но АДРЕСА_1 без жодних правовстановлюваних документів, що є порушенням порядку отримання та видачі Ліцензій МОЗ на провадження господарської діяльності з медичної практики та підставою їх анулювання.Фактично підстав видачі підприємствам ліцензії не існувало, оскільки договори оренди, чи будь-які інші правочини щодо використання нежитлових приміщень під загальну медичну практику з позивачами не підписувалися.Вказуючи на відсутність порушень відповідачем порядку розгляду питання видачі ліцензії, суд виходив з наявного в матеріалах справи акту Міністерства охорони здоров`я, який містить неправдиву інформацію та Договору оренди №30/05/18 від 30.05.2018 року за яким вищезазначені, належні ОСОБА_1 нежитлові приміщення орендуються Приватним підприємством "ЯСЕН» в особі директора ОСОБА_6 , укладеного між орендарем в особі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 . На думку скаржників, вказаний договір укладений всупереч вимогст. 358 ЦК України (право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою), а саме без згоди та волі всіх власників, що свідчить про його нікчемність та неналежність, як доказу.А відтак висновки відповідача, з якими погодився суд першої інстанції щодо дотримання Ліцензійних умов та достовірності відомостей поданих на отримання Ліцензії щодо підстав використання нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 під медичну практику ТОВ Центр мікробіології та імунопрофілактики , є помилковими. Крім того, оскільки позивачі неодноразово звергалися до Міністерства охорони здоров`я із запитами про надання інформації про результати розгляду скарг, однак від позивача надійшов лише один лист вих. № 17-06/0-13874/12795-зв від 22.10.2020 згідно якого призначено (а не проведено) перевірку, вважають, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність під час розгляду скарг.

Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у визначеному законом порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, що ТОВ "Центр мікробіології та імунопрофілактики", код ЄДРПОУ 420161800, зареєстроване як юридична особа 23.03.2018 та здійснює свою господарську діяльність за наступними видами: 86.21 Загальна медична практика основний); 21.20 Виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів; 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами; 86.90 Інша діяльність у сфері охорони здоров`я; 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 32.50 Виробництво медичних і стоматологічних інструментів і матеріалів.

Місцезнаходження юридичної особи: 61003, Харківська область, місто Харків, вул. Кооперативна, будинок 30.

Місце провадження медичної практики: 61003, Харківська область, місто Харків, вул. Кооперативна, будинок 30.

Засновниками ТОВ "Центр мікробіології та імунопрофілактики" являються: ОСОБА_2 , розмір внеску до статутного фонду (грн.): 150,00; ОСОБА_5 , розмір внеску до статутного фонду (грн.): 200,00; ОСОБА_4 , розмір внеску до статутного фонду (грн.): 350,00; ОСОБА_1 , розмір внеску до статутного фонду (грн.): 300,00.

Керівник - ОСОБА_6 .

ТОВ "Центр мікробіології та імунореабілітації", код ЄДРПОУ 42153465, зареєстроване як юридична особа 23.05.2018 та здійснює свою господарську діяльність за наступними видами: 86.21 Загальна медична практика (основний); 21.20 Виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів; 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами; 86.90 Інша діяльність у сфері охорони здоров`я; 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 32.50 Виробництво медичних і стоматологічних інструментів і матеріалів.

Місцезнаходження юридичної особи: 61003, Харківська область, місто Харків, вул. Кооперативна, будинок 30.

Місце провадження медичної практики: 61057, Харківська область, місто Харків, вул. Пушкінська, буд 14-16.

Засновниками ТОВ "Центр мікробіології та імунореабілітації" являються: ОСОБА_6 , розмір внеску до статутного фонду (грн.): 50,00; ОСОБА_4 , розмір внеску до статутного фонду (грн.): 750,00; ОСОБА_8 , розмір внеску до статутного фонду (грн.): 200,00

Керівник - ОСОБА_6 .

Згідно договору купівлі-продажу від 01.03.2018, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мараєвою Я.В., нежитлові приміщення 2-го поверху №ІІ, Іа, Іб, 10, 11, 12, 12а, 12б, 12в, 18, 18а, 19, 19а, 20б, нежитлове приміщення антресоль №11а, загальною площею 283,8 кв.м. в літ. "А-2", що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , належать: ОСОБА_4 - 7/20 часток, ОСОБА_5 - 4/20 часток, ОСОБА_1 - 6/20 часток, ОСОБА_2 - 3/20 частки.

Вищезазначені нежитлові приміщення орендуються Приватним підприємством "ЯСЕН" в особі директора Бабенка Сергія Володимировича відповідно до Договору оренди №30/05/18 від 30.05.2018, укладеним між орендарем та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 .

01.03.2019 між Приватним підприємством "ЯСЕН" в особі директора Бабенка Сергія Володимировича та ТОВ "Центр мікробіології та імунопрофілактики" укладено Договір оренди (суборенди) нежитлового приміщення №1-1, за умовами якого суборендар приймає від орендаря в платне тимчасове користування житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення другого поверху ІІ, Іа, Іб, 10, 11, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 ; приміщення першого поверху 1, 1б, 3а.

Згідно витягу відомостей з Ліцензійного реєстру МОЗ з медичної практики ТОВ "Центр мікробіології та імунопрофілактики" отримало ліцензію на здійснення медичної практики на підставі рішення про видачу ліцензії від 25.04.2019 №16.

Вказане рішення прийняте за результатами розгляду заяви ТОВ "Центр мікробіології та імунопрофілактики" про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, зареєстрованої 12.04.2019 №1204/03, відомостей про стан матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня.

Згідно витягу відомостей з Ліцензійного реєстру МОЗ з медичної практики ТОВ "Центр мікробіології та імунореабілітації" отримало ліцензію на здійснення медичної практики на підставі рішення про видачу ліцензії від 31.07.2020 №1760.

Вказане рішення прийняте за результатами розгляду заяви ТОВ "Центр мікробіології та імунореабілітації" про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики від 06.07.2020, зареєстрованої 09.07.2020 №3207/Л-П, відомостей про стан матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня.

07.09.2020 до Міністерства охорони здоров`я України надійшла скарга ОСОБА_2 , яка зареєстрована за №0-13874, щодо порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики ТОВ «Центр мікробіології та імунопрофілактики» .

На підставі даної скарги, керуючись частиною третьою статті 19 Закону про ліцензування, листом від 22.10.2020 №17-06/О-13874/12795-зв МОЗ України звернулося до Державної регуляторної служби України відносно погодження проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання ТОВ «Центр мікробіології та імунопрофілактики» Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №285.

Листом від 09.12.2020 №7789/0/20-20 Державна регуляторна служба України надала погодження МОЗ України на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) додержання ТОВ «Центр мікробіології та імунопрофілактики» вимог Ліцензійних умов.

Відповідно до наказу МОЗ України від 06.01.2021 №1-Адм «Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з медичної практики» та на підставі Посвідчення (направлення) на перевірку від 12.01.2020 №17/217, у строк з 18.01.2021 по 19.01.2021 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) відносно ТОВ «Центр мікробіології та імунопрофілактики» .

Під час перевірки ліцензіатом було надано договір оренди (суборенди) нежитлового приміщення від 01.03.2019 №1-1, реквізити якого збігаються з реквізитами договору, зазначеного у відомостях про стан матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня, які додавалися до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики (копія договору додається).

За результатами перевірки встановлено порушення дотримання ліцензійних умов, про що складено відповідний акт від 19.01.2021 №17/217 та видано розпорядження про усунення порушень від 25.01.2021 № 17/196.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність з не вжиття заходів по проведенню перевірки ТОВ "Центр мікробіології та імунореабілітації" та TOB "Центр мікробіології та імунопрофілактики", а також посилаючись що наявність підстав для визнання недійсною та анулювання ліцензій Міністерства охорони здоров`я України на медичну практику вказаних підприємств, позивачі звернулись до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенніпозовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Колегія суддів частково погоджується із висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

З приводу заявлених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Міністерства охорони здоров`я України з не вжиття заходів по проведенню перевірки ТОВ "Центр мікробіології та імунореабілітації" та TOB "Центр мікробіології та імунопрофілактики", колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Відповідно пунктів 1-1, 1-2, 4, 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено, що ліцензія - право суб`єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню; ліцензійні умови - нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог до провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, обов`язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії; видача ліцензії - надання суб`єкту господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі; анулювання ліцензії повністю або частково - це позбавлення суб`єкта господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, на який йому видано ліцензію, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії повністю або частково, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі.

Згідно статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» підставою для прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії повністю або частково є:

1) заява ліцензіата про анулювання власної ліцензії повністю або частково. Не є підставою для анулювання ліцензії повністю або частково заява ліцензіата про анулювання власної ліцензії повністю або частково, поданої після видання органом ліцензування розпорядчого документа про проведення перевірки додержання цим ліцензіатом ліцензійних умов і до закінчення строку:

перевірки та усунення порушень ліцензійних умов (у разі їх наявності);

протягом 30 робочих днів після закінчення спливу строку виконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов (крім випадку видання протягом цього строку органом ліцензування розпорядчого документа про проведення позапланової перевірки виконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов);

2) акт про неусунення ліцензіатом протягом строку повного або часткового зупинення дії ліцензії підстав, що стали причиною для її повного або часткового зупинення;

3) наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця), крім випадку та строку, передбачених частинами четвертою, п`ятою і сьомою статті 15 цього Закону;

4) подання копії свідоцтва про смерть фізичної особи - підприємця (у разі відсутності правонаступника);

5) наявність судового рішення про визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою у зв`язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою (у разі відсутності правонаступника);

6) акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов. Повторним порушенням ліцензіатом ліцензійних умов вважається вчинення таким ліцензіатом протягом року з дня видання органом ліцензування розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов нового порушення однієї або більше вимог ліцензійних умов, щодо яких видавалося таке розпорядження;

7) акт про виявлення недостовірності даних у документах, поданих суб`єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії.

У разі якщо недостовірними даними в документах, поданих суб`єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії, є інформація про відсутність контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України", складається акт, передбачений пунктом 9 цієї частини;

8) акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування для здійснення перевірки додержання ліцензіатом відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законних підстав (відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки);

9) акт про документальне підтвердження встановлення контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України";

10) акт про ненадання органу ліцензування ліцензіатом документів, інформації про предмет перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування під час перевірки.

Анулювання ліцензії може бути застосовано як санкція до ліцензіатів відповідно до законів України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", "Про санкції".

Акти, передбачені пунктами 5-9 частини другої статті 16 Закону про ліцензування, мають містити детальне викладення фактів порушення законодавства, їх обґрунтування та у випадках, якщо вони стосуються невиконання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов, містити посилання на конкретні пункти цих ліцензійних умов.

Частиною восьмою статті 16 Закону №222-VIII передбачено, що рішення про анулювання ліцензії, прийняте з підстав, передбачених пунктами 4-9 частини другої цієї статті, набирає чинності через тридцять календарних днів з дня його прийняття.

Відповідно до частини дев`ятої статті 16 Закону №222-VIII якщо ліцензіат протягом строку набрання чинності рішенням органу ліцензування про анулювання ліцензії, встановленого частиною восьмою цієї статті, подає скаргу (апеляцію) до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, дія цього рішення органу ліцензування зупиняється до прийняття рішення спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування за результатами розгляду апеляції Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування.

Рішення спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування набирає чинності з дня видання ним розпорядження про задоволення або відхилення апеляції чи про необхідність усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» встановлено, що державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування може проводити позапланові перевірки додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування на підставах:

1) наявності обґрунтованого повідомлення в письмовій формі про порушення органом ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування;

2) видання розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування з метою перевірки його виконання органом ліцензування;

3) виявлення інформації, що вказує на порушення органом ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування (зокрема, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, листах, щорічних звітах та на офіційних інформаційних ресурсах органів ліцензування);

4) за дорученням Прем`єр-міністра України.

Як встановлено судом, відповідачем на підставі отриманої скарги позивача ОСОБА_2 проведено перевірку діяльності ТОВ "Центр мікробіології та імунопрофілактики", за результатами якої складений акт.

В акті від 19.01.2021 №17/217 зазначено, що за результатами перевірки встановлено порушення дотримання ліцензійних умов ТОВ "Центр мікробіології та імунопрофілактики", та видано розпорядження про усунення порушень від 25.01.2021 № 17/196, а саме: забезпечити подання повідомлення до МОЗ України про всі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії.

При цьому, питання перевірки ТОВ «Центр мікробіології та імунореабілітації» у скарзі позивачів не розглядалось, оскільки скаржники просили перевірити факти, викладені у скарзі лише щодо ТОВ «Центр мікробіології та імунопрофілактики» .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що відповідачем на підставі отриманої скарги проведено перевірку діяльності ТОВ "Центр мікробіології та імунопрофілактики", за результатами якої складений акт, а питання перевірки ТОВ «Центр мікробіології та імунореабілітації» у скарзі позивачів не підіймалось, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності.

В зв`язку з чим, рішення суду першої інстанції у вказаній частині позовних вимог є законним та скасуванню не підлягає.

Разом з цим, розглядаючи справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог щодо визнання недійсною та анулювання ліцензії Міністерства охорони здоров`я України на медичну практику ТОВ "Центр мікробіології та імунореабілітації" та ТОВ "Центр мікробіології та імунопрофілактики", першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв`язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктами 1, 2 ч. 1ст. 4 КАС Українивстановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Так, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень. Сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для віднесення спору до категорії публічно-правових та, відповідно, до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Звертаючись до суду з даним позовом позивачі обґрунтовували свої вимоги тим, що експлуатація ТОВ "Центр мікробіології та імунопрофілактики" та ТОВ "Центр мікробіології та імунореабілітації" нежитлових приміщень по вул. Кооперативна, 30 в м.Харкові, а саме провадження ліцензійної господарської діяльності з загальної медичної практики,за відсутності відповідних правових підстав, порушує їх права, як власників вказаних нежитлових приміщень.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Ураховуючи наведені вище нормативні положення, спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи,не є публічно-правовим.У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини першоїстатті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із пунктом 10 частини другоїстатті 16 ЦК України, до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

У цьому випадку той факт, що відповідачем є суб`єкт владних повноважень не змінює правової природи спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.

З урахуванням встановленого, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржуване рішення в частині позовних вимог щодо визнання недійсною та анулювання ліцензії Міністерства охорони здоров`я України на медичну практику ТОВ "Центр мікробіології та імунореабілітації" (код 42153465) та ліцензію Міністерства охорони здоров`я на медичну практику ТОВ "Центр мікробіології та імунопрофілактики" (код 420161800), суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про наявність ознак публічно-правового спору, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково (п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України).

У відповідності до ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Враховуючи встановлені обставини у справі та допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині залишення без задоволення позовних вимог щодо визнання недійсною та анулювання ліцензії Міністерства охорони здоров`я України на медичну практику ТОВ "Центр мікробіології та імунореабілітації" (код 42153465) та ліцензію Міністерства охорони здоров`я на медичну практику ТОВ "Центр мікробіології та імунопрофілактики" (код 420161800) підлягає скасуванню із закриттям провадження у цій частині заявлених позовних вимог.

В іншій частині рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 року по справі №520/18552/2020 скасувати в частині залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо визнання недійсною та анулювання ліцензії Міністерства охорони здоров`я України на медичну практику ТОВ "Центр мікробіології та імунореабілітації" (код 42153465) та ліцензію Міністерства охорони здоров`я на медичну практику ТОВ "Центр мікробіології та імунопрофілактики" (код 420161800) та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким провадження у справі закрити.

Роз`яснити позивачам право на звернення з цими позовними вимогами в порядку цивільного судочинства.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 по справі № 520/18552/2020 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.М. Григоров Повний текст постанови складено 17.02.2022 року