Постанова

від 16.02.2022 по справі 420/6941/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/6941/21 Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідачаКравця О.О. судді -Зуєвої Л.Є. судді - за участю секретаря:Коваля М.П. Юрчак М.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року по справі № 420/6941/21 прийнятого за правилами загального позовного провадження у складі судді Марина П.П. за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ЮГТОРГСЕРВІС до Головного управління ДПС в Одеський області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ:

26 квітня 2021 року ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЮГТОРГСЕРВІС звернулось до суду з позовом до ГУ ДПС в Одеський області, в якому просило:

визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 13.04.2021 року №0087660701;

визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 13.04.2021 року №88021532070823;

стягнути судові витрати у розмірі 19492,41 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року адміністративний позов був задоволений у повному обсязі.

II. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ , УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, просило його скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги Головне управління ДПС в Одеській області обґрунтовує тим, що позивач у своїй позовній заяві фактично не спростував встановлені під час перевірки порушення податкового законодавства, а лише зазначив практично на кожній сторінці про те, що всі порушення - це видумки, та міркування перевіряючих.

На думку апелянта про нереальність здійсненних господарських операцій свідчать наступні факти:

- відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця),

- відсутність інформації про транспортування товарів (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні),

- відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства;

- відсутність інформації наявної кількості трудових ресурсів;

- реалізація ТМЦ/послуг відмінних від придбаних по ланцюгу постачання;

- Директор ОСОБА_1 одночасно являється директором підприємств у інших регіонах та областях. Даний факт, на думку апелянта, свідчить про невідповідність придбаного та реалізованого товару Скрутку .

Апелянт зазначив, що ТОВ "ТД ЮГТОРГСЕРВІС" безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість перевіреного періоду за податковими накладними, отриманими від ТОВ "ОК-ТОРГ", код за ЄДРПОУ 41493790, ТОВ ВИП-ТРАНС , код ЄДРПОУ 38790224, ПП АЛЕЗ ТРЕЙД , код ЄДРПОУ 42711976, ТОВ "БОНА-ТЕК", код за ЄДРПОУ 41745119, ТОВ ЦЕТЕРІС ПЛЮС , код ЄДРПОУ 43099027, ПП ЛАЙТНОУТ , код ЄДРПОУ 42309870, ТОВ "ДАРК ПАК", код за ЄДРПОУ 4261813 завищено податковий кредит на загальну суму 974 011 грн.

Пояснення щодо відносин з вищевказаними контрагентами та встановленими порушеннями під час перевірки надано не було.

Окрім того, апелянт вважає, що платником податків було порушено принцип превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як принцип бухгалтерського обліку, закріплений в Законі №996-XIV, який так само характеризує і податковий облік.

Апелянт також вказує на те, що податковим органом було встановлено порушення п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в частині не подання звіту про виплачені доходи нерезидентам та утриманий з них податок (Додаток ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2019 рік, І квартал 2020, півріччя 2020, 9 місяців 2020, відносно виплат доходів нерезидентів ООО "Бифорес" (Республіка Білорусь), ИП Кайданик Е.С. (Республіка Білорусь), ИП Филимонов Д. В. (Республіка Білорусь), ЧПТУП "ЛевСлавМебель" (Республіка Білорусь), ЧТУП "Яковтранс" (Республіка Білорусь), ООО "Бел-Гринада" (Республіка Білорусь), ЧП "ГДС ТРАНС" (Республіка Білорусь), ИП Квадарас В. В. (Республіка Білорусь), ИП Кошкарев А.А. (Республіка Білорусь), ИП Чирко И. П. (Республіка Білорусь), ООО ГомельАгроСтар (Республіка Білорусь), ООО ТрансЮвигруп (Республіка Білорусь), ООО "САВА ТРАНСБРЕСТ" (Республіка Білорусь), ИП Костенко С. В. (Республіка Білорусь), ИП Плескач П.Н. (Республіка Білорусь).

04.01.2022 року позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на законність та обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року відкрито апеляційне провадження по справі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року розгляд справи за апеляційною скаргою призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню за наступних обставин :

IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Судом 1-ої інстанції було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ТД ЮГТОРГСЕРРВІС зареєстровано в Єдиному державному реєстрі 05.12.2014 року за №15571020000002483, основним видом економічної діяльності підприємства є інші види перероблення та консервування фруктів та овочів (код 10.39) (а.с. 123-124, том 1).

На підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області від 23.02.2021 №1932/15-32-07-01-15, №1929/15-32-07-01-15, №1938/15-32-07-01-15, №1942/15-32-07-01-15, 1940/15-32-07-01-15, №1936//15-32-07-01-15, № 1939/15-32-07-01- 15, із посиланням на п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі по тексту Податковий кодекс, ПКУ) та відповідно до плану - графіку проведення планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 11.02.2021 №517-п Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ ТД ЮГТОРГСЕРВІС , код за ЄРДПОУ 39532730 проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ЮГТОРГСЕРВІС з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2020, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, за результатами якої складено акт від 26.03.2021 № 5519/15-32-07-01-17/39532730 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ ТД ЮГТОРГСЕРВІС , код ЄДРПОУ 39532730. (а.с. 28-92 т.1)

Відповідно, в акті перевірки зазначено, що перевіркою відображених у рядку 01 декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку показників за період з 01.01.2018 по 30.09.2020 встановлено, на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з продажу овочів в асортименті, а саме: картоплі, капусти, моркви, цибулі, буряка тощо.

Перевіркою встановлено порушення п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.103.9 ст. 103 Податкового кодексу України від 02.12,2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в частині не подання звіту про виплачені доходи нерезидентам та утриманий з них податок (Додаток ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2019 рік, І квартал 2020, півріччя 2020, 9 місяців 2020, відносно виплат доходів нерезидентів ООО "Бифорес" (Республіка Білорусь), ИП Кайданик Е.С, (Республіка Білорусь), ИП Филимонов Д.В. (Республіка Білорусь), ЧПТУП "ЛевСлавМебель» (Республіка Білорусь), ЧТУП "Яковтранс" (Республіка Білорусь), ООО "Бел-Гринада" (Республіка Білорусь), ЧП ГДС ТРАНС (Республіка Білорусь), ИП Квадарас В.В. (Республіка Білорусь), ИП Кошкарев А.А. (Республіка Білорусь), ИП Чирко И. П. (Республіка Білорусь), ООО ГомельАгроСтар (Республіка Білорусь), ООО ТрансЮвигруп (Республіка Білорусь), ООО "САВА ТРАНСБРЕСТ' (Республіка Білорусь), ИП Костенко С.В. (Республіка Білорусь), ИП Плескач П.Н. (Республіка Білорусь).

Також, перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2018 по 30.09.2020 встановлено його завищення у розмірі 1 030 619 грн., в тому числі: квітень 2018 року - на 23540 грн, вересень 2018 року - на 2608 грн, січень 2019 року - на 22533 грн, березень 2019 року - на 34969 грн, квітень 2019 року - на 346253 грн, травень 2019 року - на 55928 грн, серпень 2019 року - на 469755 грн, жовтень 2019 року - на 21200 грн, грудень 2019 року - 21033 грн, січень 2020 року - на 32800 грн.

Перевіряючими встановлено зокрема:

заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 030 619 грн;

не подання звіту про виплачені доходи нерезидентам та утриманий з них податок (Додаток ПН Податком на прибуток підприємства) за 2019 рік, І квартал 2020, півріччя 2020, 9 місяців 2020.

Перевіряючими встановлено та в акті перевірки відображено нереальність здійснення господарських операцій вищезазначеними підприємствами.

Також, в акті зазначено, що перевіряючими під час перевірки, взято до уваги іншу податкову інформацію та матеріали, які свідчать про відсутність у них задекларованих власних ресурсів, зокрема необхідних для надання послуг з ремонту транспортного засобу, продажу овочів та фруктів в асортименті, тощо. Використовуючи інформацію з ЄРПН кожного зазначеного в акті постачальника щодо отриманих зареєстрованих податкових накладних, встановлено і відсутність отримання (реєстрації) податкових накладних за відповідними господарськими операціями від інших платників податків. Зазначене засвідчує нереальність одержання (купівлі) ідентифікованих послуг та товару, поставка яких була оформлена ТОВ ТД ЮГТОРГСЕРВІС , а відтак його наступного постачання по всьому ланцюгу його документально оформленого нереального руху, включно до ТОВ ТД ЮГТОРГСЕРВІС .

Разом з тим, посадовими особами податкового органу, в обґрунтування встановлених порушень посилається також на наявність даних щодо того, що директор Бойцев О.Г. одночасно являється директором підприємств в інших регіонах та областях.

З урахуванням вищезазначеного, податковим органом в акті перевірки зроблено висновок, що укладені між ТОВ ТД ЮГТОРГСЕРВІС та постачальниками договори не опосередковуються реальним виконанням операцій, яка становить їх предмет. Фактично постачальниками здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з надання послуг на користь ТОВ ТД ЮГТОРГСЕРВІС і складено первинні документи всупереч норм частини першої ст.9 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.п.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704. Вищезазначені документи не можуть за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України і вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

У висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ ТД ЮГТОРГСЕРВІС :

п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ет.198 Податкового кодексу У країни від 02.12.2010 р. №2755 - VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 030 619 гри., в тому числі: квітень 2018 року - на 23 540 грн., вересень 2018 року - на 2 608 грн, січень 2019 року - на 22 533 грн., березень 2019 року - на 34 969 грн., квітень 2019 року - на 346 253 грн,, травень 2019 року - на 55 928 грн., серпень 2019 року - на 469 755 грн., жовтень 2019 року - на 21200 грн, грудень 2019 року - на 21 033 грн., січень 2020 року - на 32 800 грн,

п.п. 16.1,3 п.16,1 ст.16, п. 103.9 ст.103 Податкового кодексу України від 02.12.2020 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в частині не подання звіту про виплачені доходи нерезидентам та утриманий з них податок (Додаток ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2019 рік, І квартал 2020, півріччя 2020, 9 місяців 2020.

На підставі зазначеного акту перевірки від 26.03.2021 року №5519/15-32-07-01-17/39532730 Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення - рішення:

№0087660701 (форма Р ) від 13.04.2021 року про збільшення грошового зобов`язання ТОВ ТД ЮГТОРГСЕРВІС код за ЄДРПОУ 39532730 з податку на додану вартість на суму 1030619 (один мільйон тридцять тисяч шістсот дев`ятнадцять) грн. 00 коп. та застосування штрафних санкцій у сумі 257655 (двісті п`ятдесят сім тисяч шістсот п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп. (а.с. 93-94 т.1);

№88021532070823 (форма ПС ) про застосування до ТОВ ТД ЮГТОРГСЕРВІС код за ЄДРПОУ 39532730 штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 11220,00 (одинадцять тисяч двісті двадцять) грн. 00 коп. (а.с. 95-96 т.1)

Судом 1-ї інстанції також встановлено, що здійснюючи свою господарську діяльність, ТОВ ТД ЮГТОРГСЕРВІС уклало із підприємствами-замовниками договори на поставку товарів та надання послуг, зокрема із наступними контрагентами: ТОВ «МЕТРО Кещ енд Кері Україна» , ТОВ ТАВРІЯ-В , ТОВ МОДЕРН-ТРЕЙД , ПП ІДЕАЛ , ПП РС ТОЧКА , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЕВАДА , ТОВ ВИРОБНИЦТВО ЗАМОРОЖЕНИХ ПРОДУКТІВ ЕЛІКА , ТОВ ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР , ТОВ ПРОЕКТ ІНВЕСТ ХХІ (а.с. 190-251 т.2).

Судом 1-ї інстанції також встановлено наступне:

Предметом вказаних договорів є постачання товарів в асортименті, які поставляються продавцем власними силами та за свій рахунок.

З метою дотримання виконання умов договірних відносин між позивачем та вищевказаними контрагентам-замовниками ТОВ ТД ЮГТОРГЕРВІС (як покупцем) укладено із його контрагентами (підприємствами-виконавцями) договори про постачання товарів в асортименті та надання послуг, а саме:

Щодо взаємовідносин ТОВ ТД ЮГТОРГСЕРВІС з ТОВ АМБРА ІМПЕКС .

Як встановлено актом перевірки, у вересні 2018 року позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ 25304,04 грн. Проте, згідно інформаційної системи Архів податкової звітності та Єдиного реєстру податкових накладних по отриманим ТОВ "ТД ЮГТОРГСЕРВІС" податковим накладним від ТОВ "АМБРА ІМПЕКС" зареєстровано у вересні 2018 року податковий кредит в сумі ПДВ 22696,00 грн.

В результаті перевірки первинних документів: договору, видаткових накладних, ТТН картки рахунку по взаємовідносинам з ТОВ "АМБРА ІМПЕКС" перевіряючими встановлено, що ТОВ "ТД ЮГТОРГСЕРВІС" придбало ТМЦ (рис) у вересні 2018 року на загальну суму 136 176 гри., у тому числі ПДВ 22 696 грн. Враховуючи вищевказане, ТОВ "ТД ЮГТОРГСЕРВІС» у вересні 2018 року по взаємовідносинам з ТОВ "АМБРА ІМПЕКС" завищено податковий кредит на 2608 грн.

Первинних документів щодо зазначеної господарської операції позивачем до суду не надано, як і не зазначено жодних обґрунтувань а адміністративному позові та письмових поясненнях.

Разом з тим, позивачем до суду надано висновок експерта №603/1 судово-економічної експертизи від 04.10.2021 року, з якого вбачається, що позивачем у вересні 2021 року подано уточнюючу податкову декларацію з податку на додану вартість якою зменшено податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ АМБРА ІМПЕКС на 2608,04 грн.

Щодо взаємовідносин ТОВ "ТД ЮГТОРГСЕРВІС" з ТОВ БІОНОВА ЛТД .

Як встановлено актом перевірки від 26.03.2021 року №5519/15-32-07-01-17/39532730, ТОВ БІОНОВА ЛТД не подано податкової звітності, декларація з ПДВ надана лише за період серпень-жовтень 2019 року, свідоцтво по ПДВ анульоване 27.10.2020 року, у зв`язку з ненаданням декларацій протягом року; враховуючи проведений аналіз ймовірного ланцюгу постачання послуг встановлено, що ТОВ АЛІКОН ГРУП реалізував товари відмінні від тих, які були їм придбані по ланцюгу постачання та в подальшому сформовано податковий кредит для ТОВ "БІОНОВА ЛТД , а також по нереальність здійснення господарських операцій враховано відсутність трудових ресурсів, будь-якої інформації щодо зберігання товару, відсутність інформації про транспортування товарів, відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; директор ОСОБА_1 одночасно являється директором підприємств у інших регіонах та областях.

У зв`язку з не підтвердженням операцій щодо придбання товарів вищевказаної номенклатури у постачальників відсутні об`єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу вищезазначених товарів підприємствам-покупцям, в розумінні ст.185, ст. 187 Кодексу Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) за жовтень 2019 року у сумі ПДВ 21200 грн

Проте, судом встановлено, що між ТОВ "ТД ЮГТОРГСЕРВІС", в особі директора Калініна Д.О. та ТОВ БІОНОВА ЛТД , в особі директора ОСОБА_2 укладено договір від 02.09.2019 року №02/09, предметом якого є постачання овочів та фруктів в асортименті. Доставка товару здійснюється власним або найманим транспортом покупця, та за його рахунок (п.3.2). (а.с. 155-156 т.1)

На підтвердження виконання договору позивачем надано: видаткову накладну, рахунки на оплату, ТТН, банківську виписку, податкову накладну (а.с. 157-162 т.1).

Щодо взаємовідносин ТОВ "ТД ЮГТОРГСЕРВІС" з ТОВ ПРОМСНАБТОРГ КОМПАНІ .

Як зазначено в акті перевірки від 26.03.2021 року №5519/15-32-07-01-17/39532730, ТОВ ПРОМСНАБТОРГ не подано податкової звітності, декларація з ПДВ надана лише за лютий 2020 року, місцезнаходження платника не встановлено; враховуючи проведений аналіз ймовірного ланцюгу постачання послуг встановлено, що ТОВ ПРОМТОРГ ЛТД реалізував товари відмінні від тих, які були їм придбані по ланцюгу постачання та в подальшому сформовано податковий кредит для ТОВ ПРОМСНАБТОРГ КОМПАНІ , а також по нереальність здійснення господарських операцій враховано відсутність трудових ресурсів, будь-якої інформації щодо зберігання товару, відсутність інформації про транспортування товарів, відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; директор ОСОБА_1 одночасно являється директором підприємств у інших регіонах та областях.

У зв`язку з не підтвердженням операцій щодо придбання товарів вищевказаної номенклатури у постачальників відсутні об`єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу вищезазначених товарів підприємствам-покупцям, в розумінні ст.185, ст. 187 Кодексу Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) за січень 2020 року у сумі ПДВ 32800 грн

Проте, судом встановлено, що між ТОВ "ТД ЮГТОРГСЕРВІС", в особі директора Калініна Д.О. та ТОВ ПРОМСНАБТОРГ КОМПАНІ , в особі директора Єдаменко К.В. укладено договір від 13.01.2020 року №13./01/20, предметом якого є постачання овочів в асортименті. Доставка товару здійснюється власним або найманим транспортом покупця, та за його рахунок (п.2.5). (а.с. 163-164 т.1)

На підтвердження виконання договору позивачем надано: видаткові накладні, рахунки на оплату, ТТН, банківську виписку, податкову накладну (а.с. 165-173 т.1).

Щодо взаємовідносин ТОВ "ТД ЮГТОРГСЕРВІС" з ТОВ ОК-ТОРГ .

Як зазначено в акті перевірки від 26.03.2021 року №5519/15-32-07-01-17/39532730, ТОВ ОК-ТОРГ з моменту реєстрації та на дату реєстрації ату перевірки декларацію з податку на прибуток підприємства до органів ДПС не надавало, остання податкова декларація з податку на додану вартість надана за жовтень 2018 року, свідоцтво по ПДВ анульоване 31.10.2019, підприємство не звітує до органу ДПС з листопада 2018 року, враховуючи проведений аналіз ймовірного ланцюгу постачання товарів, робіт, послуг встановлено, що ТОВ ВЕСТА КОМПАНИ реалізував на користь ТОВ ОК-ТОРГ товари відмінні від тих, які були їм придбані по ланцюгу постачання та в подальшому сформовано податковий кредит для ТОВ "ТД ЮГТОРГСЕРВІС".

У зв`язку з не підтвердженням операцій щодо придбання товарів вищевказаної номенклатури у постачальників відсутні об`єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу вищезазначених товарів підприємствам-покупцям, в розумінні ст.185, ст. 187 Кодексу Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) за квітень 2018 року у сумі ПДВ 23540 грн

Проте, судом встановлено, що між ТОВ "ТД ЮГТОРГСЕРВІС", в особі директора Калініна Д.О. та ТОВ ОК-ТОРГ , в особі директора Мазурець І.І. укладено договір від 16.04.2018 року №16/04-18, предметом якого є послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобільного транспортного засобу чи його складових частин, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) як замовника, так і спеціально замовлених виконавцем. (а.с. 174-176 т.1)

На підтвердження виконання договору позивачем надано: акти приймання-передачі вантажного автомобіля від 19.04.2018 року, 20.04.2018 року, акт надання послуг, акт звірки, податкову накладну (а.с. 177-183 т.1).

Щодо взаємовідносин ТОВ "ТД ЮГТОРГСЕРВІС" з ТОВ ВИП-ТРАНС .

Як зазначено в акті перевірки від 26.03.2021 року №5519/15-32-07-01-17/39532730, "ВИП-ТРАНС'' знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Житомирській області (Житомирська ДПІ), зареєстровано 02.08.2013 року, балансова вартість основних засобів відповідно до додатку AM: відсутня. Згідно інформаційної системи Архів податкової звітності встановлено, що ТОВ "ВИП-ТРАНС" сформувало податковий кредит за рахунок придбання ТМЦ з наступною номенклатурою: бензин, газ, дизельне паливо. Також сформовано податковий кредит за рахунок придбання транспортно-експедиційних послуг у ТОВ САМГА (код ЄДРПОУ 40075181), що знаходиться на обліку у ГУ ДПС у Миколаївській області (Корабельний район м. Миколаєва). Згідно інформаційної системи Архів податкової звітності встановлено, що ТОВ САМГА (код ЄДРПОУ 40075181) в свою чергу сформувало податковий кредит за рахунок придбання ТМЦ з наступною номенклатурою: послуги автовідвантаження, послуги зберігання, придбання канцтоварів. Відповідно ІС Податковий блок , ІС Архів податкової звітності інформація щодо наївності власних транспортних засобів або оренди транспортних засобів відсутня. Крім того, встановлено, що управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України по ТОВ ВИП-ТРАНС (код ЄДРПОУ 38790224) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000002196 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст 191, ч. 2 ст 205, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.

У зв`язку з не підтвердженням операцій щодо придбання товарів вищевказаної номенклатури у постачальників відсутні об`єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу вищезазначених товарів підприємствам-покупцям, в розумінні ст.185, ст. 187 Кодексу Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) за січень 2019 року у сумі ПДВ 22533 грн

Разом з тим, судом встановлено, що , між "ТД ЮГТОРГСЕРВІС", в особі директора Калініна Д.О. та ТОВ ВИП-ТРАНС , в особі директора Петраш В.А. укладено договір про надання транспортних послуг від 01.06.2016 року №01/06/16, предметом якого є виконання пов`язаних з перевезенням послуг, розроблення маршруту перевезення, організація забезпечення відправлення та одержання вантажу, прийняття від імені замовника вантажів до перевезення. (а.с. 184-187 т.1)

На підтвердження виконання договору позивачем надано: акт надання послуг, ТТН, податкову накладну, банківську виписку (а.с. 188-247 т.1).

Щодо взаємовідносин ТОВ "ТД ЮГТОРГСЕРВІС" з ПП АЛЕЗ ТРЕЙД .

Як встановлено податковим органом та зазначено в акті перевірки від 26.03.2021 року №5519/15-32-07-01-17/39532730, ПП АЛЕЗ ТРЕЙД протягом 2019 року до органу ДПС не звітувало, надано до ДПС лише декларації з ПДВ за березень, квітень 2019 року. Згідно інформаційної системи Архів податкової звітності встановлено, що ПП АЛЕЗ ТРЕЙД протягом перевіряємого періоду сформувало податковий кредит за рахунок придбання вищевказаних послуг у ПП "АКВІТОНГ" (код ЄДРПОУ 42711940), що знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Сумській області (м. Суми). Основний вид діяльності: 46.31-оптова торгівля фруктами й овочами. Керівник ОСОБА_1 , Відповідно 1C Податковий Блок у ПП "АКВІТОНГ" (код ЄДРПОУ 42711940) до органу ДПС не звітує. Надано до органу ДПС декларації з ПДВ лише березень-ківтень 2019 року. Згідно інформаційної системи Архів податкової звітності встановлено, що ТОВ ПП "АКВІТОНГ" не встановлена реєстрація податкових накладних із вищевказаною номенклатурою отриманих ТМЦ. Підприємство сформувало податковий кредит за рахунок придбання ТМЦ з наступною номенклатурою: м`ясо, молочна та м`ясна продукція в асортименті, кава, драже, насіння вкусняшки, борошно, карамель, тощо. Враховуючи проведений аналіз ймовірного ланцюгу постачання товарів, робіт, послуг встановлено, що ПП "АКВІТОНГ" реалізував на користь ПП АЛЕЗ ТРЕЙД товари відмінні від тих, які були їм придбані по ланцюгу постачання та в подальшому сформовано податковий кредит для ТОВ "ТД ЮГТОРГСЕРВІС".

У зв`язку з не підтвердженням операцій щодо придбання товарів вищевказаної номенклатури у постачальників відсутні об`єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу вищезазначених товарів підприємствам-покупцям, в розумінні ст.185, ст. 187 Кодексу Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) за березень 2019 року у сумі ПДВ 34969 грн

Проте, судом встановлено, що між "ТД ЮГТОРГСЕРВІС", в особі директора ОСОБА_3 та ПП АЛЕЗ ТРЕЙД , в особі директора ОСОБА_4 укладено договір про купівлі-продажу від 01.03.2019 року №01/03-2, предметом якого є постачання овочів в асортименті. Доставка товару здійснюється власним або найманим транспортом покупця (п.п. 2.2). (а.с. 248-249 т.1)

На підтвердження виконання договору позивачем надано: видаткові накладні, ТТН, рахунки на оплату, податкові накладні, акт звірки, банківську виписку (а.с. 1-34 т.2).

Щодо взаємовідносин ТОВ "ТД ЮГТОРГСЕРВІС" з ПП ЛАЙТНОУТ .

Як встановлено податковим органом та зазначено в акті перевірки від 26.03.2021 року №5519/15-32-07-01-17/39532730 ПП ЛАЙТНОУТ декларацію з податку на прибуток та фінансову звітність до органів ДПС за 2020 рік не надано, остання декларація з ПДВ надана до органу ДПС за листопад 2020 року. Підприємство не звітує до органу ДПС з грудня 2020 року по день написання акту перевірки. Згідно інформаційної системи Архів податкової звітності ПП ЛАЙТНОУТ протягом перевіряємого періоду сформувало податковий кредит за рахунок придбання ТМЦ з вищевказаною номенклатурою у ТОВ "ДЕНОРА" (код ЄДРПОУ 42206270), яке знаходиться на обліку ГУ ДПС у Кіровоградській області (м. Світловодськ). До органу ДПС не звітує з листопада 2019 року. Згідно інформаційної системи Архів податкової звітності ТОВ "ДЕНОРА» сформувало податковий кредит за рахунок придбання ТМЦ з вищевказаною номенклатурою у ТОВ "КЕНОСТАР" (код ЄДРПОУ 42792285), яке знаходиться на обліку ГУ ДПС у Київській області (м. Бровари). На адресу ТОВ "КЕНОСТАР» протягом перевіряє мого періоду не встановлена реєстрація податкових накладних із вищевказаною номенклатурою. Підприємство сформувало податковий кредит за рахунок придбання ТМЦ з номенклатурою: тканини в рулонах, запасні частини, подушки, посуд, велосипеди, кухонні вироби, рибальські снасті, мононитки в упаковці, стільці, інвентар для спорту в упаковці.

Враховуючи проведений аналіз ймовірного ланцюгу постачання товарів, робіт, послуг встановлено, що ТОВ "КЕНОСТАР» реалізував товари відмінні від тих, які були їм придбані по ланцюгу постачання та в подальшому сформовано податковий кредит для ПП ЛАЙТНОУТ та ТОВ "ТД ЮГТОРГСЕРВІС".

У зв`язку з не підтвердженням операцій щодо придбання товарів вищевказаної номенклатури у постачальників відсутні об`єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу вищезазначених товарів підприємствам-покупцям, в розумінні ст.185, ст. 187 Кодексу Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) за квітень 2019 року у сумі ПДВ 267885 грн.

Проте, судом встановлено, що між "ТД ЮГТОРГСЕРВІС", в особі директора ОСОБА_3 та ПП ЛАЙТНОУТ , в особі директора Яремко Я.М. укладено договір купівлі-продажу від 15.09.2018 року №15-09/18, предметом якого є постачання овочів в асортименті. Доставка товару здійснюється власним або найманим транспортом покупця (п.п. 2.2). (а.с. 35 т.2)

На підтвердження виконання договору позивачем надано: видаткові накладні, ТТН, рахунки на оплату, податкові накладні, акт звірки, банківську виписку (а.с. 36-64 т.2).

Щодо взаємовідносин ТОВ "ТД ЮГТОРГСЕРВІС" з ПП БОНА-ТЕК .

Як зазначено в акті перевірки від 26.03.2021 року №5519/15-32-07-01-17/39532730 ТОВ "БОНА-ТЕК" знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Миколаївській області (Центральний район м, Миколаєва), зареєстровано 20.11.2017 року. Вид діяльності: 46.75 - оптова торгівля хімічними продуктами. За період з квітня 2020 року по день написання акту перевірки до органу ДПС не звітує. Остання декларація з ПДВ за березень 2020 з 00 показниками. Згідно інформаційної системи Архів податкової звітності на адресу ТОВ "БОНА-ТЕК» протягом перевіряємого періоду не встановлена реєстрація податкових накладних із вищевказаною номенклатурою. Підприємство сформувало податковий кредит за рахунок придбання ТМЦ з наступною номенклатурою: троянди, кріп, ананаси, м`ята, петрушка, салат.

Враховуючи проведений аналіз ймовірного ланцюгу постачання товарів, робіт, послуг встановлено, що ТОВ "БОНА ТЕК" реалізував товари відмінні від тих, які були їм придбані по ланцюгу постачання.

У зв`язку з не підтвердженням операцій щодо придбання товарів вищевказаної номенклатури у постачальників відсутні об`єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу вищезазначених товарів підприємствам-покупцям, в розумінні ст.185, ст. 187 Кодексу Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) за травень 2019 року у сумі ПДВ 55928 грн.

Проте, судом встановлено, що між "ТД ЮГТОРГСЕРВІС", в особі директора Калініна Д.О. та ПП БОНА-ТЕК , в особі директора ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу від 29.04.2019 року №29/04, предметом якого є постачання овочів в асортименті. Доставка товару здійснюється власним або найманим транспортом покупця (п.п. 2.2). (а.с. 65-66 т.2)

На підтвердження виконання договору позивачем надано: видаткові накладні, ТТН, рахунок на оплату, податкові накладні, акт звірки, банківську виписку (а.с. 67-90 т.2).

Щодо взаємовідносин ТОВ "ТД ЮГТОРГСЕРВІС" з ТОВ ЦЕТЕРІС ПЛЮС .

Як встановлено в акті перевірки від 26.03.2021 року №5519/15-32-07-01-17/39532730, ТОВ ЦЕТЕРІС ПЛЮС знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Миколаївській області (Центральний район м. Миколаєва), зареєстровано 08.07.2019 року. Вид діяльності: 82.99- Надання інших допоміжних комерційних послуг. Директор та засновник в одній особі ОСОБА_1 . ТОВ "ЦЕТЕРІС ПЛЮС" фінансова звітність та декларація з податку на прибуток до органу ДПС за 2019 рік не надані. Остання декларація з ПДВ надана за січень 2020 року. Не звітує до органу ДПС з лютого 2020 року. Згідно інформаційної системи Архів податкової звітності ТОВ "ЦЕТЕРІС ПЛЮС" протягом грудня 2019 року сформувало податковий кредит за рахунок придбання ТМЦ з вищевказаною номенклатурою у ТОВ "АЛІКОН ГРУП" (код ЄДРПОУ 43109417), яке знаходиться на обліку ГУ ДПС у Миколаївській обл. (Центральний район, м. Миколаєва) від 11.07.2019 року. За період з листопада 2019 року до органу ДПС не звітує. Згідно інформаційної системи Архів податкової звітності на адресу ТОВ АЛІКОН ГРУП протягом перевіряємого періоду не встановлена реєстрація податкових накладних із вищевказаною номенклатурою. Підприємство сформувало податковий кредит за рахунок придбання ТМЦ з номенклатурою: м`ясні вироби в асортименті, мінеральна вода, кава, тощо.

Враховуючи проведений аналіз ймовірного ланцюгу постачання товарів, робіт, послуг встановлено, що ТОВ АЛІКОН ГРУП реалізував товари відмінні від тих, які були їм придбані по ланцюгу постачання та в подальшому сформовано податковий кредит для ТОВ ЦЕТЕРІС ПЛЮС та відповідно для ТОВ ТД ЮГТОРГСЕРВІС

Також, врахована податкова інформація складена ГУ ДПС у Миколаївській області від 26.06.2020 № 86/14-29-05-05/43099027 за період грудень 2019 року, відповідно до якої за податковою адресою не встановлено знаходження ТОВ ЦЕТЕРІС ПЛЮС та про зміну свого місцезнаходження контролюючі органи не повідомляло. Проведеним аналізом встановлено, що у ТОВ »ЦЕТЕРІС ПЛЮС" не відображає у податковій звітності інформацію, що свідчить про наявність у нього основних фондів, транспортних засобів, що необхідні для здійснення господарських операцій з надання послуг та придбання, навантаження, розвантаження, транспортування та зберігання товарів у задекларованих обсягах, а відповідні послуги із загущенням стороннього ресурсу т здійснювались. За вказаних обставин встановлено відсутність факту реального здійснення оформлених ТОВ "ЦЕТЕРІС ПЛЮС" операцій з придбання товарів/послуг та їх реалізації на адресу покупця . Виходячи з вищенаведеного, ТОВ "ЦЕТЕРІС ПЛЮС" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

У зв`язку з не підтвердженням операцій щодо придбання товарів вищезазначеної номенклатури у постачальників відсутні об`єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу вищезазначених товарів підприємствам-покупцям, в розумінні ст.185, ст.187 Кодексу Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) за грудень 2019 року у сумі ПДВ 21033 грн.

Однак, судом встановлено, що між "ТД ЮГТОРГСЕРВІС", в особі директора Калініна Д.О. та ТОВ "ЦЕТЕРІС ПЛЮС", в особі директора Фівейського Я.І. укладено договір поставки від 07.10.2019 року №07/10/19, предметом якого є постачання товару. Доставка товару здійснюється за рахунок покупця (п.п. 3.6). (а.с. 91-93 т.2)

На підтвердження виконання договору позивачем надано: видаткова накладна, ТТН, податкова накладна, банківську виписку (а.с. 94-98 т.2).

Щодо взаємовідносин ТОВ "ТД ЮГТОРГСЕРВІС" з ТОВ ДАРК ПАК .

Як зазначено в акті перевірки від 26.03.2021 року №5519/15-32-07-01-17/39532730, ТОВ ДАРК ПАК знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Миколаївській області, зареєстровано 09.11.2018 року, з моменту реєстрації та на дату реєстрації акту перевірки декларацію з податку на прибуток підприємства та фінансову звітність до органів ДПС не надавало. За період з вересня 2019 року по день написання акту перевірки до органу ДПС не звітує. До органу ДПС надана декларація з ПДВ лише за період червень-серпень 2019 року. Згідно інформаційної системи Архів податкової звітності ТОВ "ДАРК ПАК" протягом перевіряємого періоду формувало податковий кредит за рахунок придбання ТМЦ у ТОВ АЛЕКОН ТРЕЙД , код ЄДРПОУ 42993680, яке знаходиться на обліку ГУ ДПС у Миколаївській обл. Директором та керівником обох підприємств є ОСОБА_1 . Згідно інформаційної системи Архів податкової звітності ТОВ АЛЕКОН ТРЕЙД протягом перевіряємого періоду не встановлена реєстрація податкових накладних із вищевказаною номенклатурою. Підприємство, податковий кредит за рахунок придбання ТМЦ з номенклатурою: м`ясо птиці, мясні вироби, чай, кава, цукерки, гумка жувальна, піжами, тощо. Враховуючи проведений аналіз ймовірного ланцюгу постачання товарів, робіт, послуг встановлено, що ТОВ АЛЕКОН ТРЕЙД реалізував товари відмінні від тих, які їм придбані по ланцюгу постачання та в подальшому сформовано податковий кредит для ТОВ "ДАРК ПАК . Також про нереальність здійснення господарських операцій свідчить відсутність трудових ресурсів, будь-якої інформації щодо зберігання товару, відсутність інформації про транспортування товарів, відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; директор ОСОБА_1 одночасно являється директором підприємств у інших регіонах та областях.

У зв`язку з не підтвердженням операцій щодо придбання товарів вищевказаної номенклатури у постачальників відсутні об`єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу вищезазначених товарів підприємствам-покупцям, в розумінні ст.185, ст. 187 Кодексу Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) за серпень 2019 року у сумі ПДВ 469755 грн

Проте, судом встановлено, що між "ТД ЮГТОРГСЕРВІС", в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ ДАРК ПАК , в особі директора ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу від 17.06.2019 року №17/06-1, предметом якого є постачання овочів в асортименті. Доставка товару здійснюється власним або найманим транспортом покупця, та за його рахунок (п.2.2). (а.с. 99-100 т.2)

На підтвердження виконання договору позивачем надано: видаткові накладні, рахунки на оплату, ТТН, банківську виписку, податкові накладні, акт звірки (а.с. 101-189 т.2).

V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ТА ОЦІНКА СУДУ :

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Згідно вимог ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.п.61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, підпунктом 62.1.3 п.62.1 статті 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов`язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Звітним періодом для платника податку на додану вартість є один календарний місяць, що встановлено пунктом 202.1 статті 202 ПК України.

Підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

За змістом підпункт 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Платник податків, згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України, зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Водночас, пунктом 114.1 статті 114 ПК України передбачено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Так, згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов`язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

У відповідності до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.п. 201.1 ст. 201 ПК України Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п.201.10. ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України (в редакції, діючої на момент прийняття рішення податковим органом), основним принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу

Відповідно до п.56.21 ст.56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту , виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України від 16.07.1999, № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (надалі - Закон № 996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п. 4 Розділу III Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами , затверджений Наказом Мінфіну від 20.08.2015, № 727 .

Описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином:

1) результати документальної перевірки дотримання податкового законодавства групуються за окремими видами податків, зборів відповідно до затвердженого плану (переліку питань) перевірки. У цій частині акта (довідки) документальної перевірки відображаються задекларовані платником податків у податковій та іншій звітності показники, результати перевірки цих показників та робиться відповідний запис щодо встановлення або невстановлення порушень. При цьому до акта (довідки) документальної перевірки у разі необхідності додаються відповідні аналітичні таблиці. Крім того, наводяться дані про наявність та результати перевірки пільг, наданих відповідно до законів (код пільги, на яку суму і на який податок, збір отримано пільги з розбивкою за роками в межах звітних періодів, що перевіряються);

2) у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки;

3) виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта документальної перевірки. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони належать (назва, дата і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції). Зазначені додатки повинні бути підписані посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою);

4) результати документальної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, оформляються аналогічно результатам перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства;

5) у разі встановлення порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності необхідно відобразити такі відомості: номер, дату зовнішньоекономічного договору (контракту) та його суму; у разі реєстрації договору (контракту) у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, - номер та дату його реєстрації; країну нерезидента, який є стороною зовнішньоекономічного договору (контракту); найменування фінансової установи нерезидента, через яку здійснюються розрахунки за договором (контрактом), найменування фінансової установи резидента, через яку здійснюються розрахунки за договором (контрактом); номенклатуру товарів договору (контракту) згідно з кодами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності; суму простроченої заборгованості, що виникла при виконанні договору (контракту);

6) результати документальної перевірки щодо дотримання вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску оформляються аналогічно результатам перевірки дотримання вимог податкового законодавства.

При цьому обов`язковому дослідженню та відображенню в акті (довідці) документальної перевірки підлягають питання, визначені програмою перевірки, зокрема такі питання:

ведення первинних документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску;

достовірність та повнота відображення у звітності сум, на які нараховується та з яких утримується єдиний внесок;

правильність нарахування та утримання єдиного внеску;

правомірність застосування та правильність обчислення понижуючого коефіцієнта до ставки єдиного внеску;

повнота сплати єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок. Результати перевірки щодо сплати суми єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу), на суми якої нараховується єдиний внесок, оформляються в таблиці окремим додатком, який додається до акта (довідки) перевірки;

виявлені факти порушень банківськими установами встановленого порядку перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску;

7) результати документальної перевірки щодо дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи оформляються аналогічно результатам перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства.

Обов`язковому дослідженню та відображенню в акті (довідці) документальної перевірки підлягають питання, визначені програмою (переліком питань) перевірки, затвердженою наказом контролюючого органу про призначення перевірки, зокрема такі питання:

правильність визначення бази оподаткування, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати митних платежів;

обґрунтованість та законність надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування (у разі наявності);

правильність класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

відповідність фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідність фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів платника податків, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

законність переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

У разі встановлення перевіркою порушень законодавства з питань державної митної справи необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків;

зазначити невідповідність даних, які містяться в документах, поданих платником податків для здійснення митного оформлення, фактичним даним, виявленим під час перевірки, на підставі первинних документів платника податків;

вказати первинні документи та інші матеріали, що свідчать про наявність порушень.

Окремо зазначається інформація про виявлені порушення, що передбачають вжиття заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, митної вартості та країни походження товарів, підстави для звільнення від оподаткування митними платежами окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті (довідці) документальної перевірки;

8) в акті (довідці) документальної перевірки щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи зазначається відповідна інформація, якщо при проведенні перевірки посадовими особами контролюючого органу здійснювались відбір проб та зразків товарів, контрольні аналізи сировини, матеріалів і готової продукції, контрольні запуски у виробництво сировини та матеріалів, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися платником податків, що перевіряється, у виробництві готової продукції, виготовленої із сировини та матеріалів, поміщених у відповідний митний режим, призначалось проведення уповноваженими експертами контрольних обмірів обсягів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт;

9) в акті (довідці) документальної перевірки зазначається інформація про проведення огляду виробничих, складських, торговельних та інших приміщень платника податків, що перевіряється, з відображенням результатів такого огляду у відповідному акті (у разі його проведення);

10) в акті (довідці) документальної перевірки відображається інформація про складання протоколів про порушення митних правил у порядку, визначеному Митним кодексом, або протоколів про інші адміністративні правопорушення (у разі їх складання під час проведення перевірок);

11) в акті (довідці) документальної перевірки відображається інформація щодо наявності контрольованих операцій та повноти їх відображення у поданій платником звітності.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, (надалі - Положення № 88) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення № 88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Згідно п.1. Порядку заповнення податкової накладної, ,затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015, № 1307(надалі - Порядок № 1307) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.

При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника податку у графі Постачальник (продавець) податкової накладної спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку, що визначене статутними документами, та через кому - найменування такої філії (структурного підрозділу).

У разі постачання товарів/послуг філії (структурному підрозділу) платника податку при складанні податкової накладної у графі Отримувач(покупець) спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та через кому - найменування такої філії (структурного підрозділу), яка (який) фактично є від імені головного підприємства (покупця) стороною договору.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) як господарську діяльність у цьому Кодексі розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Підприємництво це самостійна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 ГК України).

За визначенням, наведеним в пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, що діяла на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій), господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п. 103.1. ст. 103 ПК України, застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті. (п. 103.2 сит. 103 ПК України).

Згідно з п. 103.4. ст.. 103 ПК України, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до п. 103.5. ст. 103 ПК України, довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов`язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів (п. 103.6 ст. 103 ПК України).

Відповідно до п. 103.9. ст. 103 ПК України, особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов`язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з підпунктом 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

В такому випадку податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу (пункт 60.4 статті 60 Податкового кодексу України).

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства . Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі Колишній Король Греції та інші проти Греції (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Щокін проти України (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року ).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі Рисовський проти України (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності ( див. п. 71 рішення ЄСПЛ у справі Булвес АД проти Болгарії (заява №3991/03).

У разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Однак це не мало б прямого впливу на оподаткування організації-заявника ( див п. 23 рішення ЄСПЛ у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії (заява №6689/03).

Адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав для призначення податкових штрафів має саме податкове управління (див п.110 рішення ЄСПЛ у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції (заява №36985/97).

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку ( див п. 38 рішення ЄСПЛ у справі Інтерсплав проти України (заява № 803/02).

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду першої інстанції

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права(ч.1-2 ст.308 КАС України , в редакції Закону на момент вчинення процесуальної дії).

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду і розгляду справи), встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Апеляційний суд вважає, що для визначення права підприємства на податковий кредит по проведеним господарським операціям з постачальником необхідно встановити наявність в сукупності таких обов`язкових підстав: здійснення операції з придбання товарів/робіт/послуг та їх оплата ( п. 198.1, 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України); наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість (п. 198.6 ст. 198 ПК України); придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності платника податку - покупця, шляхом відображення їх в обліку та підтвердження відповідними документами ( п. 44.1. ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 201.11 статті 201 ПК України, частини 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), які мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Право платника податків на формування витрат та включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Посилання на інформацію без даних податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача можливості виконувати роботи (надавати послуги) не заслуговують на увагу, оскільки внесені відомості баз даних податкового органу є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, а висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків.

Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Верховного суду від 21.02.2018 року по справі №804/7470/16

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення судами оскаржуваних судових рішень), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте, у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення судами оскаржуваних судових рішень), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року по справі № №826/2999/16

Доведеність податкового правопорушення полягає у комплексному дослідженні усіх складових господарських операцій.

Сам факт неможливості проведення перевірки, звірки контрагентів платника податків засвідчує виключно неможливість їх проведення, та не є належним доказом який доводить або спростовує реальність вчинення господарських операцій.

Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Верховного суду від 16.01.2018 по справі № 820/4648/13-а.

Також слід зазначити, що чинним законодавством України не встановлено обов`язку суб`єкта господарювання здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у перевіряємому періоді позивачем укладено договори:

з ТОВ БІОНОВА ЛТД , в особі директора ОСОБА_2 укладено договір від 02.09.2019 року №02/09, предметом якого є постачання овочів та фруктів в асортименті. Доставка товару здійснюється власним або найманим транспортом покупця, та за його рахунок (п.3.2). (а.с. 155-156 т.1);

з ТОВ ПРОМСНАБТОРГ КОМПАНІ , в особі директора ОСОБА_7 укладено договір від 13.01.2020 року №13./01/20, предметом якого є постачання овочів в асортименті. Доставка товару здійснюється власним або найманим транспортом покупця, та за його рахунок (п.2.5). (а.с. 163-164 т.1);

з ТОВ ОК-ТОРГ , в особі директора ОСОБА_8 укладено договір від 16.04.2018 року №16/04-18, предметом якого є послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобільного транспортного засобу чи його складових частин, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) як замовника, так і спеціально замовлених виконавцем. (а.с. 174-176 т.1);

з ТОВ ВИП-ТРАНС , в особі директора Петраш В.А. укладено договір про надання транспортних послуг від 01.06.2016 року №01/06/16, предметом якого є виконання пов`язаних з перевезенням послуг, розроблення маршруту перевезення, організація забезпечення відправлення та одержання вантажу, прийняття від імені замовника вантажів до перевезення. (а.с. 184-187 т.1);

з ПП АЛЕЗ ТРЕЙД , в особі директора ОСОБА_4 укладено договір про купівлі-продажу від 01.03.2019 року №01/03-2, предметом якого є постачання овочів в асортименті. Доставка товару здійснюється власним або найманим транспортом покупця (п.п. 2.2). (а.с. 248-249 т.1);

з ПП ЛАЙТНОУТ , в особі директора ОСОБА_9 укладено договір купівлі-продажу від 15.09.2018 року №15-09/18, предметом якого є постачання овочів в асортименті. Доставка товару здійснюється власним або найманим транспортом покупця (п.п. 2.2). (а.с. 35 т.2);

з ПП БОНА-ТЕК , в особі директора ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу від 29.04.2019 року №29/04, предметом якого є постачання овочів в асортименті. Доставка товару здійснюється власним або найманим транспортом покупця (п.п. 2.2). (а.с. 65-66 т.2);

з ТОВ "ЦЕТЕРІС ПЛЮС", в особі директора Фівейського Я.І. укладено договір поставки від 07.10.2019 року №07/10/19, предметом якого є постачання товару. Доставка товару здійснюється за рахунок покупця (п.п. 3.6). (а.с. 91-93 т.2);

з ТОВ ДАРК ПАК , в особі директора ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу від 17.06.2019 року №17/06-1, предметом якого є постачання овочів в асортименті. Доставка товару здійснюється власним або найманим транспортом покупця, та за його рахунок (п.2.2). (а.с. 99-100 т.2).

Апеляційний суд зазначає, що товарно-транспортна накладна призначена виключно для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів.

Аналогічний правий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 816/166/15-а, від 30.09.2021 року по справі № 826/12528/17.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки, як на підставу для висновків про встановлені порушення, на податкову інформацію, яка міститься у базах даних податкового органу щодо контрагентів позивача, апеляційний суд зазначає наступне.

Поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань.

Станом на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій та у перевіряємий період із зазначеним в акті перевірки контрагенти позивача: зареєстровані відповідно до вимог діючого законодавства, як юридична особа та як платник ПДВ та фізичні особи-підприємці -платники єдиного податку.

Висновки відповідача про допущені позивачем порушення ґрунтуються виключно на відпрацьованій податковій інформації по вказаним контрагентам позивача (АІС Податковий блок ), а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у періоді, в якому проводилася перевірка, - є необґрунтованими, недоведеними та безпідставними, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року по справі №802/1428/17-а) , така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган, стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з`ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків, проте, доказів проведення перевірок та/або зустрічних звірок щодо контрагентів позивача матеріали справи не містять , податковим органом не встановлено наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання товариством незаконної податкової вигоди, а тому останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебуваю поза межами його впливу.

Окрім того, апеляційний суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально поставляти на їх адресу товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти, можливо, і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Тобто, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями.

Крім того, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем (замовником).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №826/12528/17.

Податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.09.2019 у справі №810/3790/17.

До того ж, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що саме для виключення безпідставного використання податкової інформації у висновках відповідного суб`єкта господарювання, якій перевіряється, в ПКУ були внесені зміни Законом від 17.07.2015 року та п.86.7 ст.86 ПКУ був доповнений абзацом, згідно з яким контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акту перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до ст.60 цього Кодексу.

Мета отримання доходу, як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, при здійсненні платником податку господарської діяльності можливі навіть збиткові операції. Віднесення таких операцій до господарських можливе у випадках обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою за виробничу собівартість.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.10.2021 року у справі № 813/4227/15.

На переконання апеляційного суду господарські операції здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) та є такими, що вчинені в межах господарської діяльності. При цьому ціни на послуги надані при здійсненні господарських операцій відповідають середньо-ринковим.

Таким чином, апеляційний суд зазначає, що реальність господарських операцій з ТОВ БІОНОВА ЛТД , ТОВ ПРОМСНАБТОРГ КОМПАНІ , з ТОВ ОК-ТОРГ , з ТОВ ВИП-ТРАНС , з ПП АЛЕЗ ТРЕЙД , з ПП ЛАЙТНОУТ , з ПП БОНА-ТЕК , з ТОВ "ЦЕТЕРІС ПЛЮС", з ТОВ ДАРК ПАК , зміна майнового стану платника податків ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЮГТОРГСЕРВІС та фактичний рух активів щодо наданих послуг підтверджена первинними документами , а саме : договір від 02.09.2019 року №02/09, (а.с. 155-156 т.1), на підтвердження виконання якого надано видаткову накладну, рахунки на оплату, ТТН, банківську виписку, податкову накладну (а.с. 157-162 т.1), договір від 02.09.2019 року №02/09 (а.с. 155-156 т.1), на підтвердження виконання якого позивачем надано: видаткову накладну, рахунки на оплату, ТТН, банківську виписку, податкову накладну (а.с. 157-162 т.1), договір від 16.04.2018 року №16/04-18, (а.с. 174-176 т.1), на підтвердження виконання якого надано: акти приймання-передачі вантажного автомобіля від 19.04.2018 року, 20.04.2018 року, акт надання послуг, акт звірки, податкову накладну (а.с. 177-183 т.1), договір про надання транспортних послуг від 01.06.2016 року №01/06/16 (а.с. 184-187 т.1), на підтвердження виконання якого надано: акт надання послуг, ТТН, податкову накладну, банківську виписку (а.с. 188-247 т.1), договір про купівлі-продажу від 01.03.2019 року №01/03-2 (а.с. 248-249 т.1), на підтвердження виконання якого позивачем надано: видаткові накладні, ТТН, рахунки на оплату, податкові накладні, акт звірки, банківську виписку (а.с. 1-34 т.2), договір купівлі-продажу від 15.09.2018 року №15-09/18 (а.с. 35 т.2), на підтвердження виконання якого надано: видаткові накладні, ТТН, рахунки на оплату, податкові накладні, акт звірки, банківську виписку (а.с. 36-64 т.2), договір купівлі-продажу від 29.04.2019 року №29/04 (а.с. 65-66 т.2), на підтвердження виконання якого надано: видаткові накладні, ТТН, рахунок на оплату, податкові накладні, акт звірки, банківську виписку (а.с. 67-90 т.2), договір поставки від 07.10.2019 року №07/10/19, (а.с. 91-93 т.2), на підтвердження виконання якого надано: видаткова накладна, ТТН, податкова накладна, банківську виписку (а.с. 94-98 т.2), договір купівлі-продажу від 17.06.2019 року №17/06-1 (а.с. 99-100 т.2), на підтвердження виконання якого надано: видаткові накладні, рахунки на оплату, ТТН, банківську виписку, податкові накладні, акт звірки (а.с. 101-189 т.2) , а контролюючим органом, у свою чергу, не надано належних ,допустимих, достатніх та достовірних доказів зворотних обставин , що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі та/або узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів, у тому числі про зазначення продавцем недостовірних відомостей, та/або відсутності у господарських операціях позивача розумної економічної причини (ділова мета) (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України), відсутні акти перевірок контрагентів позивача.

Аналогічне обґрунтування зазначено у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 по справі №340/422/19.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що позивачем до матеріалів справи надано сукупність первинних та інших документів, які в умовах звичайної ділової практики супроводжують та підтверджують фактичне вчинення платником податків господарських операцій, які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення підприємством господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) чи їх невідповідності з господарською діяльністю позивача (неспеціалізована оптова торгівля), та не свідчать про відсутність у позивача підстав для формування задекларованих позивачем податкових вигод у вказаному періоді.

У разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит та податку на прибуток не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку послуги/товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. А недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість виконати роботи або надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих робіт/послуг, у тому числі й по ПДВ. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

Апеляційний суд також відхиляє доводи апелянта щодо наявності підстав для невизнання реальними господарські операції позивача з його контрагентами з огляду на те, що директором деяких є Бойцев О.Г., оскільки на час укладання договорів та їх виконання вказана особа не діяла від імені жодного з контрагентів позивача.

Враховуючи встановлені обставини справи, принципи верховенства права, належного врядування, презумпції правомірності дій платника податків , практику ЄСПЛ , як джерело права, правові позиції Верховного суду, вважає обґрунтованим висновок суду 1-ої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, так як ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЮГТОРГСЕРВІС підтвердило факт реальності господарських операцій з контрагентами та добросовісності позивача при здійсненні спірних господарських операцій з контрагентами ТОВ БІОНОВА ЛТД , ТОВ ПРОМСНАБТОРГ КОМПАНІ , з ТОВ ОК-ТОРГ , з ТОВ ВИП-ТРАНС , з ПП АЛЕЗ ТРЕЙД , з ПП ЛАЙТНОУТ , з ПП БОНА-ТЕК , з ТОВ "ЦЕТЕРІС ПЛЮС", з ТОВ ДАРК ПАК .

Щодо висновків податкового органу про не подання звіту про виплачені доходи нерезидентам та утриманий з них податок, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом встановлено, що позивач протягом 2019-2020 років здійснював виплати доходів нерезидентам ООО "Бифорес" (Республіка Білорусь), ИП Кайданик Е.С, (Республіка Білорусь), ИП Филимонов Д.В. (Республіка Білорусь), ЧПТУП "ЛевСлавМебель» (Республіка Білорусь), ЧТУП "Яковтранс" (Республіка Білорусь), ООО "Бел-Гринада" (Республіка Білорусь), ЧП ГДС ТРАНС (Республіка Білорусь), ИП Квадарас В.В. (Республіка Білорусь), ИП Кошкарев А.А. (Республіка Білорусь), ИП Чирко И. П. (Республіка Білорусь), ООО ГомельАгроСтар (Республіка Білорусь), ООО ТрансЮвигруп (Республіка Білорусь), ООО "САВА ТРАНСБРЕСТ' (Республіка Білорусь), ИП Костенко С.В. (Республіка Білорусь), ИП Плескач П.Н. (Республіка Білорусь).

Матеріалами справи підтверджено, що довідки про податкове резидентство вказаних компаній видані офіційним компетентним органом республіки Білорусь та були надані позивачем контролюючому органу під час перевірки, про що зазначено в акті перевірки, та які в свою чергу досліджені судом (а.с.58-76 т.4)

Відповідно до п. 103.9. ст. 103 ПК України, особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов`язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З аналізу вищенаведеної правової норми вбачається, що саме у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження платник податку має подавати звіт про виплачені доходи.

При цьому, позивач звернув увагу, що у звітному періоді у зв`язку з відсутністю необхідного до сплати податку з доходу підприємств-нерезидентів на підставі дії нульової ставки такого податку, такі додатки не були подані.

Отже, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції, що у позивача не виникло обов`язку щодо надання таких додатків.

Разом з тим апеляційний суд зазначає, що уточнююча податкова декларація з податку на додану вартість подана позивачем після здійснення перевірки, вже під час судового розгляду справи, вказане свідчить про те, що висновки податкового органу щодо завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "АМБРА ІМПЕКС" на 2608 грн є правомірними.

При цьому первинних документів щодо зазначеної господарської операції позивачем до суду не надано, як і не зазначено жодних обґрунтувань а адміністративному позові та письмових поясненнях.

Тобто, висновки контролюючого органу, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення щодо збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість, базуються на припущеннях та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, окрім висновків, що стосуються взаємовідносин з ТОВ АМБРА ІМПЕКС .

Податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 13.04.2021 року №087660701, №88021532070823 в частині взаємовідносин позивача з контрагентами ТОВ БІОНОВА ЛТД , ТОВ ПРОМСНАБТОРГ КОМПАНІ , з ТОВ ОК-ТОРГ , з ТОВ ВИП-ТРАНС , з ПП АЛЕЗ ТРЕЙД , з ПП ЛАЙТНОУТ , з ПП БОНА-ТЕК , з ТОВ "ЦЕТЕРІС ПЛЮС", з ТОВ ДАРК ПАК не можна вважати такими, що прийняті в порядку, межах повноважень та у спосіб, встановлені Конституцією, Податковим Кодексом України.

Нарахування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства при взаємовідносинах позивача з контрагентами ТОВ БІОНОВА ЛТД , ТОВ ПРОМСНАБТОРГ КОМПАНІ , з ТОВ ОК-ТОРГ , з ТОВ ВИП-ТРАНС , з ПП АЛЕЗ ТРЕЙД , з ПП ЛАЙТНОУТ , з ПП БОНА-ТЕК , з ТОВ "ЦЕТЕРІС ПЛЮС", з ТОВ ДАРК ПАК становило свавільне порушення вимог ст.19 Конституції України та права на мирне володіння майном, гарантованого ст.1 Протоколу 1 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод , та доводить протиправність прийнятих рішень податкового органу, який не дотримується своїх власних процедур, та не повинен мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків, але у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Крім того, "ефективним" засобом правового захисту ,як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню має бути скасування вказаних рішень податкового органу в вищевказаній частині.

Проте, враховуючи правомірність висновків податкового органу в частині господарських відносин ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЮГТОРГСЕРВІС з контрагентом ТОВ "АМБРА ІМПЕКС", апеляційний суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 13.04.2021 року №087660701 не підлягає скасуванню в частині збільшення позивачем податкового кредиту на 2608 грн та штрафних санкцій в сумі 652 грн., а тому в порядку підпункту 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податковий орган має в цій частині прийняти нове податкове повідомлення-рішення зі зменшеною сумою податкового зобов`язання та штрафної санкції.

В іншій частині доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1-ї інстанції.

(2) Висновки суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд, переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, дійшов висновку, що судом 1-ої інстанції вирішено справу із порушення норм процесуального та матеріального права, неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, та наявні підстави для скасування в частині висновків, що стосуються взаємовідносин з ТОВ АМБРА ІМПЕКС , в іншій частині висновки суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, правильно застосовані та додержані норми матеріального та процесуального права, справу розглянуто повноважним складом суду, суд не приймав рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, судове рішення прийнятне та підписано суддею, який зазначений у судовому рішенні.

Апеляційний суд доходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та для скасування рішення суду 1-ої інстанції в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 13.04.2021 року №087660701 та ухвалення у цій частині нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.8,19,55 Конституції України, ст.6, 13, ст. 1 Першого протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3, 6, 7, 139, 242, 292, 308,310, п.1 ч.1 ст.315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 13.04.2021 року №087660701 - скасувати у частині суми стягнення збільшення на 2608 грн податкового кредиту та штрафних санкцій в сумі 652 грн. та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову .

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30-ти днів.

Повне судове рішення складене та підписане 17 лютого 2022 року

Головуючий суддя Кравець О.О. Судді Коваль М.П. Зуєва Л.Є.