Постанова

від 14.02.2022 по справі 922/3756/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року м. Харків Справа № 922/3756/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Гетьман Р.А.

при секретарі Пархоменко О.В.

за участю:

прокурора - Горгуль Н.В., посвідчення №057317 від 09.10.2020 року;

позивача - не з`явився;

відповідача - адвокат Лавров В.В., ордер серії АХ №1084465 від 14.02.2022 року, свідоцтво №1087 від 21.10.2011 року; Шуровський І.Д. - керівник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури (вх. №36Х/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2021 року у справі №922/3756/21, ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Смірнова О.В.), повний текст якого складено 03.12.2021 року

за позовом Керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області, Харківська область, м. Красноград в інтересах держави, в особі Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, Харківська область, Сахновщинський район, смт. Сахновщина до Селянського (фермерського) господарства "Нива", Харківська область, Сахновщинський район про стягнення 81 665,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.11.2021 року у справі № 922/3756/21 позов задоволено частково в розмірі 46 743,50 грн.; стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Нива" на користь Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області заборгованість з орендної плати у розмірі 40632,20 грн., пеню у розмірі 25,68 грн., 3% річних у розмірі 1545,75 грн., втрати від інфляції у розмірі 4539,87 грн.; стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Нива" на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 1299,30 грн.; в решті частині позовних вимог у розмірі 34922,27 грн. в задоволенні позову відмовлено.

Харківська обласна прокуратура з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2021 року в частині відмови у стягненні 34 922,27 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд підтвердив обґрунтованість позовних вимог прокурора щодо стягнення заборгованості з орендної плати, пені, 3% річних від простроченої суми заборгованості зазначивши, що з моменту прийняття державним виконавцем в межах виконавчого провадження постанови про арешт майна боржника від 28.08.2020 року, СФГ "Нива" втратило право вільного володіння майном, в тому числі й нежитловою будівлею, за адресою: Харківська область, Сахновщанський район, смт. Сахновщина, вул. Пархоменко, 18; вказане майно знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6324855100:00:016:0035, яка є предметом спору; у відповідача право користування вказаною земельною ділянкою мало місце у період з 01.09.2019 року по 25.09.2020 року, а не по 31.07.2021 року.

У СФГ "Нива" лише 10.09.2021 року припинився обов`язок щодо плати орендної плати за земельну ділянку площею 0,5798 га, кадастровий номер: 6324855100:00:016:0035, за адресою: вул. Східна, 18, смт. Сахновщина.

Відповідно до постанови про опис та арешт майна боржника від 28.09.2020 року, арешт накладено на нежитлову будівлю за адресою: Харківська область, Сахновщаснький район, смт. Сахновщина, вул. Пархоменко, 18, а не на земельну ділянку за вказаною адресою.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотека, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, дані щодо арешту нежитлової будівлі по вул. Пархоменко, 18 у смт. Сахновщина, відсутні.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року в Україні введений карантин; постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239, від 22.04.2020 року №291, від 11.05.2020 року №349, від 20.05.2020 року №392, від 17.06.2020 року №500, від 22.07.2020 року №641, від 26.08.2020 року №760, від 13.10.2020 року №956, від 09.12.2020 року №1236, від 17.02.2021 року № 104, від 21.04.2021 року №405, від 16.06.2021 року №611, від 11.08.2021 року №855, від 22.09.2021 року №981, від 15.12.2021 року №1336 до постанови від 11.03.2020 року № 211 внесено зміни, якими дію карантину продовжено до 31.03.2022 року.

Рада суддів України на офіційному сайті 11.03.2020 року звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін та листом №9рс-186/20 від 16.03.2020 року до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, місцевих та апеляційних судів з рекомендацією встановити особливий режим роботи судів України, в тому числі роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами.

Для запобігання розповсюдженню особливо небезпечного вірусного захворювання серед працівників суду на період з 13.03.2020 року по 03.04.2020 року наказом голови Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 року за № 04-а встановлено особливий режим роботи суду в умовах карантину; наказами голови суду від 26.03.2020 року № 05-а, від 23.04.2020 року №07-а, від 08.05.2020 року №08-а, від 22.05.2020 року №10-а, від 22.06.2020 року №12-а, від 28.07.2020 року №14-а, від 31.08.2020 року №15-а, від 22.10.2020 року №21-а, від 18.12.2020 року №24-а, від 23.06.2021 року №10-а, від 16.08.2021 року №12-а на період дії карантину суд продовжує працювати в умовах встановленого раніше особливого режиму.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2022 року, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Гетьман Р.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.01.2022 року апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури на рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2021 року у справі залишено без руху; Харківську обласну прокуратуру зобов`язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту; витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3756/21.

12.01.2022 року на адресу суду від апелянта надійшла заява (вх.№375), в якій останній просив долучити до матеріалів справи докази сплати судового збору, яку долучено до матеріалів справи.

12.01.2022 року на адресу суду з господарського суду Харківської області надійшла справа на 140 арк. (вх.№63).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 року у справі клопотання Харківської обласної прокуратури про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2021 року у справі; позивачу та відповідачу встановлено строк до 03.02.2022 року на протязі якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам частини 2 статті 263 ГПК України; призначено справу до розгляду на "14" лютого 2022 року о 12:15 год.; явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon"; до розгляду апеляційної скарги дію рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2021 року у справі №922/3756/21 зупинено.

02.02.2022 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1280), в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, який долучено до матеріалів справи, в обґрунтування якого вказує на те, що відповідач з 25.09.2020 року був обмежений у можливості реалізовувати права власника, щодо нежитлової будівлі, загальною площею 285,6кв.м, реєстраційний/кадастровий номер 778399563251, місцезнаходження: Харківська область, Сахновщинський район смт. Сахновщина, вул. Східна, 18 (колишня Пархоменко); оскільки вказане майно знаходиться на земельній ділянці кадастровий №6324855100:00:016:0035 загальною площею 0,5798 га, у відповідача було відсутнє право користування й вказаною земельною ділянкою, тому користування нею мало місце у період з 01.09.2019 року по 25.09.2020 року.

У судовому засіданні 14.02.2022 року прокурор підтримав доводи, викладені а апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.02.2022 року проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Представник позивача в судове засідання 14.02.2022 року не з`явився, копію ухвали від 13.01.2022 року Сахновщинська селищна рада Красноградського району Харківської області отримала 20.01.2022 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 24.01.2022 року №6102270752224.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" ).

Ухвалу суду від 13.01.2022 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039 .

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з карантинними заходами, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Красноградською окружною прокуратурою опрацьовано лист Сахновщинської селищної ради Харківської області від 16.08.2021 року, за №1946/03.1-15 щодо порушення вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 6324855100:00:016:0035, площею 0,5798 га, розташованої за адресою: вул. Східна (колишня Пархоменко, перейменована відповідно до Розпорядження Сахновщинського селищного голови від 17.02.2016 року, №16/3), №18 в смт. Сахновщина Харківської області.

Згідно договору купівлі-продажу від 17.11.2015 року, укладеного між Агропромисловим товариством з обмеженою відповідальністю "Харківплемсервіс" та Селянським (фермерським) господарством "Нива", останнє набуло у власність нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 778399563251), яке територіально зосереджено на земельній ділянці комунальної власності площею 0,5798 га, кадастровий №6324855100:00:016:0035, за адресою: смт. Сахновщина, вул. Східна 18 (колишня Пархоменко).

01.12.2014 року між Сахновщинською селищною радою та Агропромисловим товариством з обмеженою відповідальністю "Харківплемсервіс" укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,5798 га., кадастровий №6324855100:00:016:0035, розташованої за адресою: смт. Сахновщина, вул. Східна 18 (колишня Пархоменко) строком на 49 років (договір).

Згідно п. 4 договору оренди орендна плата становить - 19 796,44 грн.

Відповідно до п. 7 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі.

Розмір орендної плати, відповідно до п. 8 договору, індексується відповідно до коефіцієнтів індексації визначених законодавством.

У п. 9 договору сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем щомісячно у розмірі 1/12 щорічної орендної плати на розрахунковий рахунок Сахновщинської селищної ради. Сплата орендної плати проводиться щомісяця протягом ЗО календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Договір укладено строком на 49 років (пункт 6 договору).

На земельній ділянці кадастровий №6324855100:00:016:0035 розміщені нежитлові будівлі загальною площею 285.6 м.кв., зокрема нежитлова будівля літ. "А1", господарські будівлі та споруди: сарай літ. "Б", вбиральня літ. "У", колодязь літ. "Д", які до 17.11.2015 року належали на праві власності Агропромисловому товариству з обмеженою відповідальністю "Харківплемсервіс".

17.11. 2015 року згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відбувся перехід права власності на вказані вище об`єкти нерухомого майна до Селянського (фермерського) господарства "Нива" на підставі договору купівлі-продажу від 17.11.2015 року (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №26210948 від 17.11. 2015 року).

Згідно інформації до листа Сахновщинської селищної ради від 16.08.2021 року № 1946/03.1-15 та листа Головного управління ДФС у Харківській області від 05.07.2021 року за №16795/5/20-40-04-06-21, не дотримуючись положень договору оренди землі та вимог законодавства, орендар - Селянське (фермерське) господарство "Нива" протягом 2018-2021 років не здійснювало плату за користування вказаною земельною ділянкою, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Згідно з розрахунку проведеного Сахновщинською селищною радою за вказаний період утворилася заборгованість, яка складається, зокрема (з урахуванням коефіцієнтів індексації визначених у листі Державної Головного управління Держгеокадастру від 06.01.2021 року за №22-28-0.222-171/2-21): за період з 01.09.2019 року по 31.12.2019 року - 12 502,23 грн.; за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року - 37 506,70 грн.; за період з 01.01.2021 року по 31.07.2021 року - 21 878,91 грн.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з позовом, в якому останній просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з 01.09.2016 року по 31.08.2019 року у розмірі 108686,86 грн., 3664,18 грн. пені, 4012,04 грн. 3% річних від простроченої суми заборгованості та 14288,62 грн. інфляційних втрат за договором оренди землі від 17.11.2015 року.

25.11.2021 року господарським судом Харківської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Місцевий господарський суд, частково задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідач з 25.09.2020 року був обмежений у можливості реалізовувати права власника, щодо нежитлової будівлі, загальною площею 285,6кв.м, реєстраційний/кадастровий номер 778399563251, місцезнаходження: Харківська область, Сахновщинський район смт. Сахновщина, вул.Східна,18 (колишня Пархоменко), а відтак оскільки вказане майно знаходиться на земельній ділянці кадастровий №6324855100:00:016:0035 загальною площею 0,5798 га, у відповідача було відсутнє право користування й вказаною земельною ділянкою, тому користування нею мало місце у період з 01.09.2019 року по 25.09.2020 року.

Колегія суддів вважає вказані висновки місцевого господарського суду необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України, у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

Згідно ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Приписами ст. 15 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурорами органу прокуратури, зокрема, є керівник регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної), перший заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної).

Право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам (ч. 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру").

Відповідно до п. 6.1 наказу Генерального прокурора України від 21.09.2018 року № 186гн "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень", позови (заяви, подання) слід надсилати до суду за підписом керівника прокуратур усіх рівнів - Генерального прокурора України, прокурорів обласного рівня, міських, районних, міжрайонних, районних у містах та прирівняних до них прокурорів, їх перших заступників та заступників.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про прокуратуру" систему прокуратури України становлять: Генеральна прокуратура України; регіональні прокуратури; місцеві прокуратури, військові прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про прокуратуру", в системі прокуратури України діють регіональні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя.

Згідно ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" зазначає про порушення або загрозу порушення "інтересів держави", якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз вказаної положень Закону України "Про прокуратуру" дає підстави дійти до висновку що "інтереси держави" (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинам одного цілого - "інтересів держави", про які зазначено в частині 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи.

Пред`являючи позов в інтересах держави в особі Сахновщинської селищної ради, заступник керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області посилається на те, що несплата орендної плати за землю у період з 01.09.2019 року по 31.07.2021 року перешкоджає Сахновщинській селищній раді виконувати покладені на неї функції та реалізувати фінансово-економічні повноваження, здійснювати заходи щодо охорони земель смт. Сахновщина від негативного антропогенного впливу.

Функціонування місцевого самоврядування в Україні, матеріальною і фінансовою основою якого є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля - гарантується державою. Ненадходження коштів зі сплати орендної плати перешкоджає належному функціонуванню органу місцевого самоврядування, що порушує інтереси держави.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру земельна ділянка кадастровий №6324855100:00:016:0035, площею 0,5798 га. належить до земель комунальної власності.

Згідно ст. ст. 2, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в України", Сахновщинська селищна рада є органом, через який територіальною громадою безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.

Отже, Сахновщинська селищна рада є належним уповноваженим органом на здійснення захисту інтересів територіальної громади смт. Сахновщина.

Селянське (фермерське) господарство "Нива" користується земельною ділянкою по вул. Східна 18 (колишня Пархоменко) у смт. Сахновщина площею 0,5798 га, кадастровий №6324855100:00:016:0035 без сплати орендних платежів починаючи з 01.09.2019 року по 31.07.2021 року, у зв`язку з чим грошові кошти не отримує бюджет селищної ради.

Згідно інформації Сахновщинської селищної ради від 16.08.2021 року № 1946/03.1-15 адресованої керівнику Красноградської Окружної прокуратури Харківської області, заходи щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати не вживались та вживатись не будуть та повідомлено, що проти вжиття відповідних заходів судового захисту щодо стягнення заборгованості з орендної плати за використання зазначеної земельної ділянки не заперечує.

Вказані обставини свідчать про нездійснення Сахновщинською селищною радою захисту порушених інтересів держави та наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для їх представництва в суді, у зв`язку з чим прокурор правомірно звернувся до суду з відповідним позовом.

Так, місцевий господарський суд, частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача орендної плати за використання земельною ділянкою за період з 01.09.2019 року по 25.09.2020 року у розмірі 40 632,20 грн. та відмовляючи в частині позовних вимог у розмірі 31 255,64 грн., виходив з такого.

«З моменту постановлення державним виконавцем в межах виконавчого провадження ВП № 62865157 постанови про арешт майна боржника від 28.08.2020 року, відповідач втратив право вільного володіння майном, в тому числі й нежитловою будівлею, загальною площею 285,6кв.м, реєстраційний/кадастровий номер 778399563251, місцезнаходження: Харківська область, Сахновщинський район смт. Сахновщина, вул.Пархоменко,18, що належить боржнику - СФГ «Нива» . Державним виконавцем було складено 25.09.2020 акт опису та арешту майна та 28.09.2020 року винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, зокрема щодо нерухомого майна нежитловою будівлею, загальною площею 285,6кв.м, реєстраційний/кадастровий номер 778399563251, місцезнаходження: Харківська область, Сахновщинський район смт. Сахновщина, вул.Пархоменко,18. Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач з 25.09.2020 року був обмежений у можливості реалізовувати права власника, щодо нежитлової будівлі, загальною площею 285,6кв.м, реєстраційний/кадастровий номер 778399563251, місцезнаходження: Харківська область, Сахновщинський район смт. Сахновщина, вул.Пархоменко,18, а відтак оскільки вказане майно знаходиться на земельній ділянці кадастровий №6324855100:00:016:0035 загальною площею 0,5798 га, у відповідача було відсутнє право користування й вказаною земельною ділянкою, тому користування нею мало місце у період з 01.09.2019 року по 25.09.2020 року.»

Колегія суддів враховує таке.

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом ст. 13 Закону України «Про оренду землі» , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Плата за землю - це обов`язковий платіж, який справляється у складі податку на майно у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1. ст. 14 ПК України).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

У розумінні положень п.п.14.1.72, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14, п.п.269.1.1, 269.1.2 п. 269.1, п. 269.2 ст. 269, п.п.270.1.1, 70.1.2 п. 270.1 ст. 270, п. 287.7 ст. 287 ПК України, платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Вказані норми права дають можливість визначити хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію, з якої припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів з земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

Отже, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.

Так, вище вказано, що з 17.11.2015 року Селянське (фермерське) господарство "Нива" набуло права та обов`язки сторони договору за яким у останнього виник, зокрема, обов`язок зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий N26324855100:00:016:0035, розташованою за адресою: смт. Сахновщина, вул. Східна 18 (колишня Пархоменко).

01.12.2014 року між Сахновщинською селищною радою та Агропромисловим товариством з обмеженою відповідальністю "Харківплемсервіс" укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,5798 га., кадастровий №6324855100:00:016:0035, розташованої за адресою: смт. Сахновщина, вул. Східна 18 (колишня Пархоменко) строком на 49 років (договір).

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відбувся перехід права власності на вказані вище об`єкти нерухомого майна до Селянського (фермерського) господарства "Нива" на підставі договору купівлі-продажу від 17.11.2015 року (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №26210948 від 17.11.2015 року).

Таким чином, 17.11.2015 року у Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Харківплемсервіс", автоматично припинилося, а у Селянського (фермерського) господарства "Нива" автоматично виникло право користування (оренди) земельною ділянкою кадастровий №6324855100:00:016:0035, площею 0,5798 га, яка знаходиться за адресою: вул. Східна 18 (колишня Пархоменко), смт. Сахновщина та одночасно відбулася заміна сторони у зобов`язанні (договорі оренди землі від 01.12.2014 року), в частині орендаря з Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Харківплемсервіс" на Селянське (фермерське) господарство "Нива".

17.11.2015 року договір оренди землі від 01.12.2014 року не був припинений повністю, а був припинений лише щодо зобов`язань Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Харківплемсервіс".

У постановах Верховного Суду від 23 травня 2019 року у справі №922/109/18, від 18 квітня 2019 року у справі №913/210/18, від 19 червня 2018 року у справі №922/3655/17, від 05 вересня 2018 року по справі № 904/9027/17, від 07 листопада 2018 у справі, №910/20774/17, від 29 листопада 2018 року по справі № 915/1416/17, від 06 грудня 2018 року по справі № 902/1592/15, від 27 лютого 2019 року у справі №913/661/17, від 06 березня 2019 року по справі №914/2687/17, від 04 квітня 2019 року у справі № 910/7197/18, зокрема, вказано на те, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні, і що після відчуження об`єктів нерухомості позивачі не повинні сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої вони вже не є, а зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості .

Тобто, з 17.11.2015 року Селянське (фермерське) господарство "Нива" набуло права та обов`язки сторони договору за яким у останнього виник, зокрема, обов`язок зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий №6324855100:00:016:0035 розташованої за адресою: смт. Сахновщина, вул. Східна 18 (колишня Пархоменко).

10.09.2021 року договір припинено на підставі положень ст. 31 Закону України «Про оренду землі» внаслідок поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря.

Отже, у Селянського (фермерського) господарства "Нива" лише 10.09.2021 року припинився обов`язок по сплаті орендної плати за земельну ділянку площею 0,5798 га кадастровий номер 6324855100:00:016:0035, яка знаходиться за адресою: смт. Сахновщина, вул. Східна 18 (колишня Пархоменко).

Разом з тим, рішенням господарського суду Харківської області від 12.02.2020 року у справі №2922/3079/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 року, стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Нива" на користь Сахновщинської селищної ради заборгованість з орендної плати в розмірі 108686,86 грн., пеню в сумі 3 664,18 грн., 3% річних простроченої суми заборгованості 4 012,04 грн. та інфляційні витрати у розмірі 14 288,62 грн. за договором оренди землі від 17.11.2015 року за період з 01.09.2016 року по 31.08.2019 року.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст.75 ГПК України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України'' , по. 24465/04, від 19.02.2009 року, «Пономацьов проти України» , по. 3236/03, від 03.04.2008 року).

Отже, судове рішення по справі №922/3079/19, яке набрало законної сили, має преюдиціальне значення, а встановлені ним обставини повторного доведення не потребують.

За матеріалами справи, 20.08.2020 року, у відповідності до вимог ст. ст. 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» , заступником начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновщинському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Сліпаком О.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №262865157 від 20.08.2020 року по виконанню наказу №922/3079/19, виданого господарським судом Харківської області 08.07.2020 року про стягнення з Селянського (фермерського) господарства «Нива» на користь Сахновщинської селищної ради Харківської області заборгованості в розмірі 130 651,70 грн.

В ході проведення виконавчих дій, у відповідності до ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» , 25.08.2020 року заступником начальника Міжрайонного ВДВС по Кегичівському та Сахновщинському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Сліпаком О.О. було винесено постанови про арешт коштів боржника ВП №262865157 від 25.08.2020 року, про арешт майна боржника ВП №262865157 від 25.08.2020 року.

Зі змісту постанови заступника начальника Міжрайонного ВДВС по Кегичівському та Сахновщинському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сліпака О.О. про арешт майна боржника ВП №262865157 від 25.08.2020 року слідує, що в ній визначено в якій саме формі застосовано обмеження права користування нежитловою будівлею: розукомплектовувати та реалізовувати, а також вказано, що зберігачем арештованої нежитлової будівлі призначено керівника Селянського (фермерського) господарства "Нива".

Крім того, за змістом постанови заступника начальника Міжрайонного ВДВС по Кегичівському та Сахновщинському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Сліпака О.О. про арешт майна боржника ВП №262865157 від 25.08.2020 року, арешт накладено на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: смт. Сахновщина, вул. Східна 18 (колишня Пархоменко), а не на земельну ділянку за вказаною адресою.

Положеннями ч. 2 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування.

Разом з тим, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, дані щодо арешту нежитлової будівлі за адресою: смт. Сахновщина, вул. Східна, 18 (колишня Пархоменко), відсутні.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про те, що 25.09.2020 року право користування майном: нежитловою будівлею, загальною площею 285,6кв.м, реєстраційний/кадастровий номер 778399563251, місцезнаходження: Харківська область, Сахновщинський район смт. Сахновщина, вул. Східна 18 (колишня Пархоменко), що належить боржнику - СФГ «Нива» припинилось, є передчасним.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування прокурором орендної плати за період з 01.09.2019 року по 31.07.2021 року, за допомогою калькулятору ЛІГА.ЗАКОН, колегія суддів зазначає, що вказаний розрахунок є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за використання земельною ділянкою у розмірі 31 255,64 грн., підлягають задоволенню.

Також, згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Перевіривши здійснений прокурором розрахунок 3% річних за період з 01.10.2019 року по 31.07.2021 року та інфляційних втрат за період з вересня 2019 року по липень 2021 року включно, за допомогою калькулятору ЛІГА.ЗАКОН, колегія суддів зазначає, що вказаний розрахунок є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних у розмірі 429,39 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1436,82 грн. підлягають задоволенню.

Також, господарський суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про стягнення пені у сумі 25,68 грн. та відмовляючи в решті частини позовних вимог у сумі 1800,42 грн., виходив з того, що відповідач з 25.09.2020 року припинив користування земельною ділянкою кадастровий №6324855100:00:016:0035 загальною площею 0,5798, що знаходиться за адресою: Харківська область, Сахновщинський район смт. Сахновщина, вул. Східна, 18 (колишня Пархоменко).

Колегія суддів враховує таке.

У сфері господарювання згідно ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За положеннями ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України.

Частиною 2 ст.193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Згідно п. 11 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 2% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За таких обставин, перевіривши правомірність та правильність нарахування прокурором пені з 01.09.2020 року по 31.07.2021 року, за допомогою калькулятору ЛІГА.ЗАКОН, колегія суддів зазначає, що вказаний розрахунок є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 1 800,42 грн. підлягають задоволенню.

Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову про стягнення з відповідача 31 255,64 грн. заборгованості з орендної плати, 1800,42 грн. пені, 429,39 грн. 3% річних та 1436,82 грн. інфляційних втрат не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити.

Отже, місцевий господарський суд не з`ясував обставини, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а тому рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2021 року у справі слід скасувати в частині часткового задоволення позову та в частині відмови у стягненні 34 922,27 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити повністю, стягнувши з Селянського (фермерського) господарства "Нива" на користь Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області 34 922,27 грн. (31 255,64 грн. заборгованість з орендної плати, 1800,42 грн. пеня, 429,39 грн. - 3% річних, 1436,82 грн. - інфляційні втрати) та поклавши судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, на відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.2 ст. 275, ст. ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2021 року у справі №922/3756/21 скасувати в частині часткового задоволення позову та в частині відмови у стягненні 34 922,27 грн.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Нива" (64541, Харківська область, Сахновщинський район, с. Аполонівка, вул. Шкільна, 1, ідентифікаційний код 23140904) на користь Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області (64501, Харківська область, Сахновщинський район, смт. Сахновщина, вул. Шмідта, 10, ідентифікаційний код 04398301) 34 922,27 грн. (31 255,64 грн. заборгованість з орендної плати, 1800,42 грн. пеня, 429,39 грн. - 3% річних, 1436,82 грн. - інфляційні втрати).

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Нива" (64541, Харківська область, Сахновщинський район, с. Аполонівка, вул. Шкільна, 1, ідентифікаційний код 23140904) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, розрахунковий рахунок UA 178201720343160001000007171, банк отримувача: Держказначейська служба України; код класифікації видатків бюджету (КЕКВ): 2800; призначення платежу: Повернення судового збору) 4375,70 грн. судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків визначених ч. 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.02.2022 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя Р.А. Гетьман