Рішення

від 17.02.2022 по справі 922/4970/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Господарський суд Харківської області 17 лютого 2022 року м. Харків справа № 922/4970/21 склад суду:суддя Бринцев О.В. позивач:Комунальне підприємство "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" відповідач: Державне підприємство "УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГОЛОВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ВИРОБНИЧИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ І ЕКОЛОГІЧНИХ ВИШУКУВАНЬ УКРНДІІНТВ" вимоги позивача:стягнення 33.714,02 грн без виклику учасників справи

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивач просить суд стягнути заборгованість зі спожитої теплової енергії за період з квітня 2014 по квітень 20019 на підставі договору постачання теплової енергії, а також відсотки річних та інфляційні втрати.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. Між КП "Харківські теплові мережі" (енергопостачальна організація) та ДП "УКРНДІІНТВ" (споживач) був укладений Договір постачання теплової енергії від 01.03.2002 №1429 (далі - Договір). Відповідно до предмету якого енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

2.2. Позивач зазначає, що на підставі Актів підключення/відключення споживача від 04.10.2013 №173/976, від 14.04.2014 №173/1040, від 29.10.2014 №173/2703, від 14.04.2015 №173/5850, від 15.10.2015 №173/8307, від 05.04.2016 №173/10183, від 24.10.2016 №173/12718, від 03.04.2017 №173/13257, від 23.10.2017 №173/15683, від 10.04.2018 №173/17328, від 28.10.2018 №173/18888, від 10.04.2019 №173/20715 та умов Договору здійснював постачання теплової енергії до нежитлового приміщення відповідача по вул. Тобольській, 46В у м. Харкові.

2.3. Позивачем були виставлені рахунки-фактури за спожиту теплову енергію за період з квітня 2014 по квітень 2019 на загальну суму 25.638,72 грн. Рахунки відповідачем не оплачені.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 25.638,72 грн, 3% річних у сумі 2.258,34 грн та інфляційних втрат у розмірі 5.816,96 грн.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 509, 525, 526, 610, 629, 692 ЦК України, статті 173, 174, 193 ГК України.

3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині своєчасної оплати вартості спожитої теплової енергії за період квітень 2014 - квітень 2019.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач відзив на позов не надав.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.12.2021 з урахуванням малозначності справи №922/4970/21 в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи порушені відповідачем умови укладеного Договору? Якщо так, то чи є це підставою для застосування способів захисту права обраних позивачем?

- Чи правильно виконані розрахунки відсотків річних та інфляційних втрат?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач - негативну.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДАЧЕМ УМОВ ДОГОВОРІВ.

7.1. Позивач зазначає, що відповідачем були порушені умови Договору в частині своєчасної сплати вартості спожитої теплової енергії.

7.2. Суд погоджується з цими твердженнями позивача з огляду на наступне.

7.3. Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії.

7.4. У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

7.5. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

7.6. Частиною шостою статті 19 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

7.7. Умовами пункту 6.3. Договору передбачено, що споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації попередню оплату вартості, необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

7.8. З матеріалів справи судом встановлено, що позивач свої договірні зобов`язання виконав та здійснив відпуск теплової енергії відповідачеві в період з квітня 2014 по квітень 2019, що підтверджується актами включення/відключення опалення, а також виставленими рахунками-фактурами на загальну суму 25.638,72 грн.

7.9. Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав, а факт наявності заборгованості у розмірі 25.638,72 грн підтверджується матеріалами справи.

7.10. У зв`язку з цим суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту теплову енергію за період квітень 2014 - квітень 2019 у розмірі 25.638,72 грн.

8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО СТЯГНЕННЯ ВІДСОТКІВ РІЧНИХ ТА ІНФЛЯЦІЙНИХ ВТРАТ.

8.1. Крім суми основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 2.258,34 грн та інфляційні втрати в розмірі 5.816,96 грн.

8.2. Суд вважає, що зазначені суми нараховані позивачем відповідачеві обґрунтовано. Підставами такого висновку є наступне.

8.3. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8.4. Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, свідчать про правомірність нарахування відповідачеві 3% річних та інфляційних втрат.

8.5. Перевіркою наданих розрахунків 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що ці розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, а вказані суми нараховані правильно.

8.6. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 2.258,34 грн та інфляційні втрати в розмірі 5.816,96 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

9. СУДОВІ ВИТРАТИ.

9.1. Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2.270,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГОЛОВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ВИРОБНИЧИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ І ЕКОЛОГІЧНИХ ВИШУКУВАНЬ УКРНДІІНТВ" (61166, м. Харків, пр-т. Науки, буд. 38, код ЄДРПОУ 02498004) на Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119)

- вартість спожитої теплової енергії з квітня 2014 по квітень 2019 у розмірі 25.638,72 грн;

- 3% річних у сумі 2.258,34 грн;

- інфляційні втрати в розмірі 5.816,96 грн;

- витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.270,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.02.2022.

Суддя Бринцев О.В.