Ухвала

від 18.02.2022 по справі 922/648/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

18 лютого 2022 року Справа № 922/648/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Наз-Оле" (вх. № 3920 від 17.02.2022) про вжиття заходів забезпечення позову, подану у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наз-Оле", м. Харків до Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, м. Чугуїв, Харківська обл. про скасування розпорядження

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю "Наз-Оле" (далі - позивач) до Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області (далі - відповідач), в якій заявник просить суд:

1) визнати незаконним та скасувати розпорядження Голови Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області "Про демонтаж огородження навколо земельної ділянки кадастровий номер 63216884:01:000:0031" № 01-37/374 від 10.02.2022;

2) заборонити Чугуївській районній державній адміністрації Харківської області дії, які порушують право власності ТОВ "Наз-Оле" шляхом заборони Чугуївській районній державній адміністрації Харківської області проводити демонтаж огородження навколо земельної ділянки кадастровий номер 63216884:01:000:0031.

Заявлений позов обґрунтовано з посиланням на те, що позивачу на праві власності належать нежитлові приміщення за адресою Харківська область, Вовчанський район, територія Хотімлянської сільської ради, База відпочинку "ім. Соіча" (колишня адреса: Харківська область, Вовчанський район, територія Хотімлянської сільської ради, вул. Новодонівська. 1), які, як встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 26.12.2012 по справі № 5023/10306/11, знаходяться на земельній ділянці, право постійного користування якою, згідно актів на право постійного користування земельною ділянкою, належить базі відпочинку "імені О.В.Соіча" ДП "Завод ім. Малишева", а відповідно і право користування земельними ділянками площею 1.89 га та 15,9 га , які необхідні позивачу для обслуговування будівель та споруд бази відпочинку ім. О.В. Соіча , набуває позивач. Позивач вказує, що 10.02.2022 року на його адресу надійшла письмова вимога Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області №01-37/374 від 02.02.2022 року про демонтаж огорожі, яка знаходиться на земельних ділянках кадастровий номер 63216884:01:000:0031. 6321688400:01:000:0159. та яка належить позивачу на праві власності.

Позивач зазначає, що дана вимога винесена на підставі розпорядження Голови Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області "Про демонтаж огородження навколо земельної ділянки кадастровий номер 63216884:01:000:0031" № 01-37/374 від 10.02.2022.

При цьому, зазначене розпорядження, на думку позивача, є незаконним, оскільки по-перше, порушує його майнові права, спрямоване на безпідставне позбавлення його права власності та завдання шкоди майну бази відпочинку, і по-друге, підстави для його винесення взагалі відсутні оскільки позивач не порушує вимоги користування захисною смугою та не обмежує доступ громадян до пляжної зони.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.02.2022 у справі № 922/648/22 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Наз-Оле" залишено без руху; визначено спосіб усунення недоліків позовної заяви; надано останньому п`ятиденний строк для усунення зазначених недоліків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Наз-Оле" звернулось до суду з заявою (вх. № 3920 від 17.02.2022) про відкриття провадження у справі, до якої додало також позовну заяву в новій редакції, в якій просить суд за наслдіками розгляду справи:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Голови Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області "Про демонтаж огородження навколо земельної ділянки кадастровий номер 63216884:01:000:0031 та кадастровий номер 6321688400:01:000:0159".

До зазначеної заяви додано докази усунення недоліків, які стали підставами для винесення ухвали Господарського суду Харківської області від 17.02.2022 про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.02.2022 у справі № 922/648/22 прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Наз-Оле", м. Харків в редакції доданій до заяви (вх. № 3920 від 17.02.2022) про відкриття провадження по справі, та відкрито щодо неї провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 14.03.2022 об 11:10

Товариство з обмеженою відповідальністю "Наз-Оле" звернулося до господарського суду Харківської області з заявою (вх. № 3921 від 17.02.2022) про забезпечення позову в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову у вигляді заборони Чугуївській районній державній адміністрації Харківської області (ЄДРПОУ: 04058723, юридична адреса: вул. Старонікольська, 29. м. Чугуїв. Харківська обл., 63503) або іншим особам до вирішення справи по суті, вчиняти будь-які дії направленні на демонтаж огородження навколо земельних ділянок з кадастровим номером: 63216884:01:000:0031 та кадастровим номером 6321688400:01:000:0159, на яких розміщена база відпочинку ім. Соіча розташована за адресою: Харківська область, Вовчанський район, територія Хотімлянської сільської ради (колишня адреса: Харківська область. Вовчанський район, територія Хотімлянської сільської ради, вул. Новодонівська, 1).

Вказана заява мотивована з посиланням на те, що в межах даної справи позивач визнати незаконним та скасувати розпорядження Голови Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області "Про демонтаж огородження навколо земельної ділянки кадастровий номер 63216884:01:000:0031 та кадастровий номер 6321688400:01:000:0159".

При цьому, як зазначає ТОВ "Наз-Оле", від районної державної адміністрації Харківської області на його адресу надійшла вимога від 02.02.2022 № 01-37/374 в якій ТОВ "Наз-Оле" запропоновано в десятиденний строк демонтувати огорожу, та зазначено, що у випадку невиконання зазначених вимог огорожа буде демонтована за рішенням місцевої державної адміністрації, а видатки, пов`язані з демонтажем, будуть покладені на ТОВ "Наз-Оле".

Відповідні дії Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області ТОВ "Наз-Оле" вважає незаконними та такими, що спрямовані виключно на безпідставне позбавлення права власності ТОВ "Наз-Оле" та завдання шкоди майну бази відпочинку.

ТОВ "Наз-Оле" вважає, що в даному випадку є підстави для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони Чугуївській районній державній адміністрації Харківської області або іншим особам до вирішення справи по суті, вчиняти будь-які дії направленні на демонтаж огородження навколо земельних ділянок з кадастровим номером: 63216884:01:000:0031 та кадастровим номером 6321688400:01:000:0159, на яких розміщена база відпочинку ім. Соіча , оскільки у випадку демонтування огорожі за рішенням місцевої державної адміністрації, буде знищено майно, яке на праві власності належить ТОВ "Наз-Оле", а відновлення порушеного права буде потребувати значних зусиль для ТОВ "Наз-Оле", так як в результаті виконання протиправного розпорядження голови Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області буде знесено паркан, тобто непоправно знищено майно ТОВ "Наз-Оле", а відновити порушене право можливо буде лише шляхом подання іншого позову до суду про відшкодування завданих матеріальних збитків. Крім того, ТОВ "Наз-Оле" зазначає, що на території бази відпочинку знаходиться рухоме та нерухоме майно, постійно на території бази відпочинку знаходяться громадяни, які відпочивають на території бази, і в разі знесення паркану може бути завдана шкода життю та здоров`ю громадян.

Розглянувши заяву ТОВ "Наз-Оле" (вх. № 3921 від 17.02.2022) про вжиття заходів забезпечення позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Частиною 1 статті 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд констатує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі N 916/1572/19, від 28.10.2019 у справі N 916/1845/19, від 10.09.2020 у справі N 922/3502/19).

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Згідно із частиною 11 статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 30.03.2018 року Верховного Суду у справі N 905/2130/17 та від 13.02.2018 року у справі N 911/2930/17.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у цій справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому, обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004у справі N 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 у справі N 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Статтею 140 ГПК України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Як свідчать матеріали справи, 26.02.2008. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Наз-Оле" укладено Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, що належали ДП "Завод імені В.О.Малишева".

Зазначений вище об`єкт договору купівлі-продажу складається із наступних споруд:

- 14 будівель, розташованих за адресою: Харківська область. Вовчанський район, територія Хотімлянської сільської ради, База відпочинку "ім.Соіча" (колишня адреса: Харківська область, Вовчанський район, територія Хотімлянської сільської ради, вул. Новодонівська.1), а саме: будівлі спального корпусу № 4 літ. "Б-5". площею 2384.30 кв. м.; будівлі клубу-їдальні літ "В-2", площею 6224.8 кв. м.; будівлі спального корпусу № 2 літ. "Г-5". площею 5103.70 кв. м., будівлі спального корпусу № 3 літ. "Ж-3", площею 1423.80 кв. м.; будівлі підстанції ПК-3 літ "E-1", площею 34.90 кв. м.; будівлі танцювального залу літ. "Т-2", площею 1633,70 кв. м.; будівлі кладової госп. двору (склад) літ. "Л-1". площею 118.7 кв. м.; рятувального посту літ. "Н-1", площею 120,10 кв. м.; будівельної контори літ. "Р-1". площею 169.60 кв. м.; сміттєзбірника літ. "С", площею 12.40 кв. м.; будівлі підстанції ПК-2 літ. » 11-1". площею 46.20 кв. м.; госпфікальної каналізації літ. "0-1". площею 16.80 кв. м.; будівлі пивного бару літ. "Ш-1", площею 74,0 кв.м.; будівлі убиральної загального користування літ. "У-1", площею 44.30 кв. м., в тому числі комунікації та допоміжні споруди, визначені в Додатку №1 до цього Договору.

- нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Харківська область, Вовчанський район, територія Хотімлянської сільської ради, База відпочинку "ім.Соіча" (колишня адреса: Харківська область. Вовчанський район, територія Хотімлянської сільської ради. вул.Новодонівська.1), а саме: овочесховище літ. "Ж-1". площею 378,70 кв.м.; мазутосховище літ. "В-1", площею 88,5 кв. м.; боксу гаражу літ. "Д-1", площею 161,10 кв. м.; складу ПММ майданчику № 2 літ, "Г-1", площею 33.90 кв.м.; підстанції № 3 літ. "3-1", площею 132.30 кв. м.; котельної літ. "Б-2", площею 412,50 кв. м.; гаражного майданчику літ. "А-1", площею 242.10 кв. м.

- будівлі очисних споруд, що розташовані на території Старосалтівської сільської ради Вовчанського району Харківської області, за адресою: Харківська область, Вовчанський район. с. Петрівське, вул. Гонтарівський шлях, 3, а саме: насосна станція літ. "А-1", площею 6,70 кв. м., біофільтри літ. "Б-1". Площею 474.90 кв.м.; відстійники літ. "В-2". площею 496,00 кв. м.

Вказані приміщення були передані ТОВ Наз-Оле за актом прийому-передачі від 16.04.2008.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.12.2012 року по справі 5023/10306/11 встановлено, що придбані ТОВ Наз-Оле нежитлові приміщення розташовані на земельній ділянці, право постійного користування якою, згідно актів на право постійного користування земельною ділянкою, належить базі відпочинку "імені О.В.Соіча" ДП "Завод ім. Малишева"; відповідно право користування земельними ділянками площею 1.89 га та 15,9 га , які необхідні ТОВ Наз-Оле для обслуговування будівель та споруд бази відпочинку ім. Соіча, набуває ТОВ Наз-Оле .

Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо застосування статті 120 ЗК України (у редакції, чинній у період із 1 січня 2002 року), визначивши, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

10.02.2022 на адресу ТОВ Наз-Оле надійшла письмова вимога Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області № 01-37/374 від 02.02.2022 про демонтаж огорожі, яка знаходиться на земельних ділянках кадастровий номер 63216884:01:000:0031. 6321688400:01:000:0159. та яка належить на праві власності ТОВ Наз-Оле . Вказана вимога мотивована тим. що паркан перешкоджає доступу громадян до берега Печенізького водосховища (р. Сіверський Донець).

Як зазначає позивач, вказана вимога була надіслана на підставі розпорядження Голови Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області "Про демонтаж огородження навколо земельної ділянки кадастровий номер 63216884:01:000:0031" № 01-37/374 від 10.02.2022, яке є предметом оскарження згідно з поданою позивачем позовною заявою в межах даної справи.

Разом з тим, як свідчить вказана вище вимога Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області № 01-37/374 від 02.02.2022, в ній зазначено, що у випадку невиконання ТОВ Наз-Оле зазначених вимог про демонтування огорожі в добровільному порядку протягом 10 днів, огорожа буде демонтована за рішенням місцевої державної адміністрації, а видатки, пов`язані з демонтажем, будуть покладені на ТОВ "Наз-Оле".

В поданій в межах даної справи позовній заяві ТОВ Наз-Оле просить визнати незаконним та скасувати розпорядження Голови Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області "Про демонтаж огородження навколо земельної ділянки кадастровий номер 63216884:01:000:0031 та кадастровий номер 6321688400:01:000:0159".

Таким чином, в позові по даній справі ТОВ Наз-Оле заявило позовні вимоги, що мають немайновий характер і стосуються визнання незаконним та скасування розпорядження органу місцевого самоврядування.

Відтак оскільки судове рішення, у разі задоволення позову, не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Аналогічна правова позиція щодо умови застосування заходів забезпечення позову висловлена також Верховним Судом в постанові від 17.10.2018 у справі №904/2351/18.

Крім того, у пунктах 3.9 та 3.10 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 922/1930/21 прямо вказується:

3.9. Верховний Суд зазначає, що, оскільки у даному випадку позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

3.10. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема у постановах від 25.02.2019 у справі №924/790/18, від 11.10.2019 у справі №910/4762/19, від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 30.09.2020 у справі №910/19113/19, від 30.11.2020 у справі №910/217/20, від 17.12.2020 у справі №910/11857/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 13.05.2021 у справі №916/2761/20) .

Таким чином, звертаючись з відповідною заявою позивач повинен обґрунтувати імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову і неможливість виконання позовних вимог у випадку їх задоволення.

Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, тому у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, імовірність настання вищезазначених негативних наслідків в разі невжиття таких заходів. Оцінка ефективності заходу забезпечення позову здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник і майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відтак, у разі демонтування огорожі навколо земельної ділянки кадастровий номер 63216884:01:000:0031 та кадастровий номер 6321688400:01:000:0159" на виконання спірного розпорядження Голови Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області "Про демонтаж огородження навколо земельної ділянки кадастровий номер 63216884:01:000:0031 та кадастровий номер 6321688400:01:000:0159", та у разі задоволення судом позовних вимог у справі № 922/648/22, ТОВ Наз-Оле буде змушено звертатися з новими позовами про поновлення свого порушеного права, щодо відшкодування на його користь збитків в зв`язку з пошкодженням його майна, щодо відновлення огорожі, тощо. Крім того, ТОВ "Наз-Оле" зазначає, що на території бази відпочинку знаходиться рухоме та нерухоме майно, постійно на території бази відпочинку знаходяться громадяни, які відпочивають на території бази, і в разі знесення огорожі може бути завдана шкода життю та здоров`ю заманених громадян.

Разом з тим, заходи забезпечення позову шляхом заборони Чугуївській районній державній адміністрації Харківської області (ЄДРПОУ: 04058723, юридична адреса: вул. Старонікольська, 29. м. Чугуїв. Харківська обл., 63503) або іншим особам до вирішення справи по суті, вчиняти будь-які дії направленні на демонтаж огородження навколо земельних ділянок з кадастровим номером: 63216884:01:000:0031 та кадастровим номером 6321688400:01:000:0159, на яких розміщена база відпочинку ім. Соіча розташована за адресою: Харківська область, Вовчанський район, територія Хотімлянської сільської ради (колишня адреса: Харківська область. Вовчанський район, територія Хотімлянської сільської ради, вул. Новодонівська, 1) жодним чином не порушують інтересів Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області та інших осіб, і в той же час дозволять уникнути непорозумінь на період вирішення спору і запобігти порушенню прав не тільки ТОВ Наз-Оле , а й інших осіб, у випадку задоволення позову.

За таких обставин, суд вважає, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Чугуївській районній державній адміністрації Харківської області (ЄДРПОУ: 04058723, юридична адреса: вул. Старонікольська, 29. м. Чугуїв. Харківська обл., 63503) або іншим особам до вирішення справи по суті, вчиняти будь-які дії направленні на демонтаж огородження навколо земельних ділянок з кадастровим номером: 63216884:01:000:0031 та кадастровим номером 6321688400:01:000:0159, на яких розміщена база відпочинку ім. Соіча розташована за адресою: Харківська область, Вовчанський район, територія Хотімлянської сільської ради (колишня адреса: Харківська область. Вовчанський район, територія Хотімлянської сільської ради, вул. Новодонівська, 1) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав ТОВ Наз-Оле (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами, порушення чого у випадку задоволення позову нівелюватиме ефективність обраного позивачем способу захисту та може зумовити понесення збитків чи додаткових витрат іншими учасниками спірних правовідносин.

За таких обставин, суд вважає за доцільне вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Чугуївській районній державній адміністрації Харківської області (ЄДРПОУ: 04058723, юридична адреса: вул. Старонікольська, 29. м. Чугуїв. Харківська обл., 63503) або іншим особам до вирішення справи по суті, вчиняти будь-які дії направленні на демонтаж огородження навколо земельних ділянок з кадастровим номером: 63216884:01:000:0031 та кадастровим номером 6321688400:01:000:0159, на яких розміщена база відпочинку ім. Соіча розташована за адресою: Харківська область, Вовчанський район, територія Хотімлянської сільської ради (колишня адреса: Харківська область. Вовчанський район, територія Хотімлянської сільської ради, вул. Новодонівська, 1)

При цьому, суд враховує, що вжиття заходів до забезпечення позову шляхом встановлення відповідних заборон не обмежить права та законні інтереси як суб`єктів спірних правовідносин, так і інших осіб, адже такі заходи мають тимчасовий характер та не впливають на діяльність відповідача чи інших учасників спірних правовідносин, в той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін спірних правовідносин, унеможливить порушення інтересів інших осіб та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ст. 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Проте, в даному випадку суд не вбачає необхідності в зустрічному забезпеченні, оскільки відсутні підстави вважати, що застосування заходів забезпечення позову спричинить понесення збитків.

Оскільки, обрані судом способи забезпечення позову не порушують прав осіб, що не є учасниками судового процесу, та співвідносяться з предметом позову, а отже існує зв`язок між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позову, а тому вжиті судом заходи до забезпечення позову спроможні забезпечити ефективне поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову.

Суд враховує, що відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої ТОВ Наз-Оле заяви (вх. № 3920 від 17.02.2022) про вжиття заходів забезпечення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Наз-Оле" (вх. № 3920 від 17.02.2022) про вжиття заходів забезпечення позову.

Вжити наступних заходів забезпечення позову:

- до вирішення справи № 922/648/22 по суті заборонити Чугуївській районній державній адміністрації Харківської області (ЄДРПОУ: 04058723, юридична адреса: вул. Старонікольська, 29. м. Чугуїв. Харківська обл., 63503) або іншим особам, вчиняти будь-які дії направленні на демонтаж огородження навколо земельних ділянок з кадастровим номером: 63216884:01:000:0031 та кадастровим номером 6321688400:01:000:0159, на яких розміщена база відпочинку ім. Соіча розташована за адресою: Харківська область, Вовчанський район, територія Хотімлянської сільської ради (колишня адреса: Харківська область. Вовчанський район, територія Хотімлянської сільської ради, вул. Новодонівська, 1).

Ухвала набирає чинності негайно після її підписання суддею - 18.02.2022.

Ухвала може бути оскаржена в строки та порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України з урахуванням п. 4 Прикінцевих положень ГПК України та п. 17.5 перехідних положень ГПК України.

Ухвала з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження має статус виконавчого документа. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

В силу ст. 124 Конституції України та ГПК України ця ухвала є обов`язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

Стягувачем за даною ухвалою є:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Наз-Оле", (адреса: 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 117; код ЄДРПОУ: 35585930)

Боржником за даною ухвалою є:

Чугуївська районна державна адміністрація Харківської області (юридична адреса: 63503, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Старонікольська, буд. 29; ЄДРПОУ: 04058723).

Суддя О.І. Байбак

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.