Ухвала

від 17.02.2022 по справі 380/4477/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

м. Київ

17 лютого 2022 року

справа № 380/4477/20

адміністративне провадження № К/990/6331/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України

на рішення Львівського оружного адміністративного суду від 1 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року

у справі №380/4477/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий ДІМ Львівська тютюнова фабрика ЛТД

до Головного управління ДПС у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення, -

УСТАНОВИВ:

16 лютого 2022 року до Верховного Суд вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Львівського оружного адміністративного суду від 1 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року у справі №380/4477/20, предметом спору у якій є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Київській області від 5 червня 2020 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий ДІМ Львівська тютюнова фабрика ЛТД адміністративного арешту майна платника податків.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.

У поданій касаційній скарзі, позивач, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається зокрема на пункти 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про не дослідження судами зібраних доказів, встановлення судами обставин, що мають істотне значення на підставі недопустимих доказів, а також відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

При цьому посилання на пункти 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України взагалі не обґрунтовані. Скаржником не обґрунтовано у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також не вказано, постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні та не наведено відповідного обґрунтування подібності правовідносин.

Також, слід зазначити, що податковим органом не вказано, які норми процесуального права в розумінні статті 353 КАС України судами попередніх інстанцій були порушені, не конкретизовано, які саме докази не досліджені судами попередніх інстанції та які обставини були встановлені на підставі недопустимих доказів.

Крім того, слід зазначити, що частина п`ята статті 328 КАС України, на яку посилається скаржник, застосовується лише за умови розгляду справи незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року, провадження у справі №380/4477/20 відкрито у загальному позовному провадженні, а тому посилання на фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у даному випадку є необґрунтованим.

В цілому доводи заявника зводяться до цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини і опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, із загальним посиланням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України та виходить за межі повноважень касаційного суду.

З поданої вдруге касаційної скарги вбачається, що усі доводи скарги побудовані на тлумаченні норм права, має майже ідентичний зміст попередньо поданої касаційної скарги, яка була повернута Верховним Судом, додаткових обґрунтувань не містить, що свідчить про формальний підхід податкового органу до оформлення скарги.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Львівського оружного адміністративного суду від 1 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року у справі №380/4477/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий ДІМ Львівська тютюнова фабрика ЛТД до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. Ф. Ханова