Рішення

від 08.02.2022 по справі 160/24412/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року Справа № 160/24412/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства ФЕРРУМ ПЛЮС до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 27.10.2021 року №3288331/33004887, №3288329/33004887 та №3288330/33004887;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні ПП ФЕРРУМ ПЛЮС №16 від 15.09.2021 року, №18 від 16.09.2021 року, №23 від 21.09.2021 року в єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним були подані до Єдиного реєстру податкових накладних на реєстрацію податкові накладні №16 від 15.09.2021 року, №18 від 16.09.2021 року, №23 від 21.09.2021 року. Проте своїми рішеннями від 27.10.2021 року №3288331/33004887, №3288331/33004887, №3288331/33004887 було відмовлено в реєстрації податкових накладних №16 від 15.09.2021 року, №18 від 16.09.2021 року, №23 від 21.09.2021 року відповідно. Підставою таких рішень зазначено те, що підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у неповному обсязі. Рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкових накладених, складених ПП ФЕРРУМ ПЛЮС не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та породжує їх неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11.01.2022 року до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до зареєстрованих податкових накладних встановлено, що ПП "ФЕРРУМ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 33004887) протягом травня - вересня 2021 року формує власний податковий кредит за рахунок придбання кругів, рельсів, поковки. ТОВ "НВП "СВІТОЧ" (код 36831111) на суму ПДВ 168,9 тис.грн., ТОВ "ТЕХ МАРКЕТ БУД" (код 43742518) на суму ПДВ 115,8 тис. грн., ТОВ "ХАТВЕЙ" (код 43788018) на суму ПДВ 48,9 тис.грн. В свою чергу вказані суб`єкти господарювання формують податковий кредит за рахунок придбання товару у підприємств, які включено до переліку ризикових підприємств. За результатами розгляду Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області наданих пояснень та копій первинних документів, винесено рішення від 27.10.2021 року №3288331/33004887, №3288331/33004887, №3288331/33004887, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних №16 від 15.09.2021 року, №18 від 16.09.2021 року, №23 від 21.09.2021 року. На момент надання відповіді позивач перебуває в переліку ризикових платників податків. З огляду на викладене, відповідач-1 просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

До суду 11.01.2022 року від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта. Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення, а отже позовні вимоги ПП ФЕРРУМ ПЛЮС про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №16 від 15.09.2021 року, №18 від 16.09.2021 року, №23 від 21.09.2021 року є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішень комісії від 27.10.2021 року №3288331/33004887, №3288331/33004887, №3288331/33004887, зобов`язання ДПС України зареєструвати вказані накладні є передчасними. З огляду на викладене, відповідач-2 просив суд також у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач своїм правом щодо надання відповідей на відзиви на позовну заяву до теперішнього часу не скористався.

В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідачів, викладену у відзивах на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ПП ФЕРРУМ ПЛЮС було зареєстроване 18.05.2004 року, номер реєстраційного запису 12241200000020503, є юридичною особою приватного права та платником ПДВ, основний вид господарської діяльності якого згідно з КВГД 46.72 є Оптова торгівля металами та металевими рудами .

Крім того, позивач займається оптовою торгівлею відходами та брухтом (код КВГД 46.77), наданням в оренду й експлуатацію власного та орендованого майна (код КВГД 68.20), обробленням металів та нанесенням покриття на метали (код КВГД25.61), виробництвом інших готових металевих виробів (код КВГД 25.99), а також неспеціалізованою оптовою торгівлею (код КВГД 46.90).

В рамках одного з основних видів господарської діяльності між ТОВ Інтерпайп Ніко Тьюб та ПП ФЕРРУМ ПЛЮС було укладено договір поставки №21/2106 від 28 липня 2021 року.

На виконання умов договору поставки №21/2106 від 28 липня 2021 року ТОВ Інтерпайп Ніко Тьюб було перераховано на розрахунковий рахунок позивача частину попередньої оплати в розмірі 625 740 грн. відповідно до рахунку-фактури №1600807 від 16.08.2021 року та платіжного доручення №9275 від 26.08.2021 року.

На суму попередньої оплати ПП ФЕРРУМ ПЛЮС було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну №8 від 26.08.2021 року, згідно з квитанцією №1 - зареєстровано в ЄРПН. Факт відвантаження товару підтверджують - видаткова накладна №РН-0000048 від 15 вересня 2021 року па загальну суму 728 608,80 грн. та товарно-транспортна накладна №43 від 15 вересня 2021 року.

Відповідно до видаткової накладної №141-0000048 від 15.09.2021 року за вируванням суми отриманого авансу (728 608,80 грн. - 625 740 грн. = 102 868,80 грн.) ПП ФЕРРУМ ПЛЮС було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну №16 від 15.09.2021 року, реєстрацію якої було зупинено.

На суму видаткової накладної №141-0000065 від 21.09.2021 року (559 680 грн.) ПП ФЕРРУМ ПЛЮС згідно з вимогами ст.187 ПК України було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну №23 від 21.09.2021 року, реєстрацію якої було зупинено.

Згідно з рахунком-фактурою №280806 від 28.08.2021 року ТОВ Інтерпайп Ніко Тьюб було сплачено на розрахунковий рахунок позивача суму попередньої оплати в розмірі 52 998 грн., що підтверджують платіжне доручення №9618 від 31.08.2021 року та зареєстрована ПП ФЕРРУМ ПЛЮС податкова накладна №11 від 31.08.2021 року.

На суму різниці між сумою авансу та сумою вартості поставленого товару згідно з видатковою накладною №РН-0000050 від 16.09.2021 року (110 437,80 грн. - 52 998 грн. = 57439,80 грн.). ПП ФЕРРУМ ПЛЮС за правилом першої події було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну №18 від 16.09.2021 року, реєстрацію якої було зупинено.

Позивачем були направлені на адресу Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області пояснення у вигляді повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по усіх перелічених вище заблокованих податкових накладних з вичерпним переліком первинних документів бухгалтерського обліку.

Однак, рішенням комісії Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 27.10.2021 року №3288331/33004887 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №16 від 15.09.2021 року в єдиному реєстрі податкових накладних. Рішенням комісії Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 27.10.2021 року №3288329/33004887 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №18 від 16.09.2021 року в єдиному реєстрі податкових накладних. Рішенням комісії Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 27.10.2021 року №3288330/33004887 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №23 від 21.09.2021 року в єдиному реєстрі податкових накладних.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Пунктом 192.1 ст.192 ПК України передбачено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис", Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).

За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

За приписами пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Пунктом 5 додатку 3 Порядку № 1165 "Критерії ризиковості здійснення операцій" є перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем було подано на реєстрацію податкові накладні №16 від 15.09.2021 року, №18 від 16.09.2021 року та №23 від 21.09.2021 року.

Відповідно до п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, у Додатку №1 до Порядку №1165 встановлені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме:

1.Платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5.Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6.Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7.Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8.У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п.8 Порядку №1165 платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

За змістом п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягам операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування:

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/роз рахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 25 Порядку №1165 визначено, що комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п.26 Порядку №1165 Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Судом встановлено, що в квитанції про зупинення податкової накладної, складеної ПП "ФЕРРУМ ПЛЮС" міститься лише загальне посилання контролюючого органу щодо відповідності господарської операції п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та пропозицію надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без визначення конкретного переліку документів.

При цьому, законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації, без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. Так, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платникам податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органам рішення про реєстрацію податкової накладної.

Дотримання вимоги ясності і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є правомірним.

З огляду на викладене, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Зазначена правова позиція викладена у Постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 липня 2019 р. по справі №815/2985/18, від 10 квітня 2020 р. по справі №819/330/18.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13 грудня 2019 року за № 1245/34216.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної видно, що контролюючий орган вказав на те, що платник податку відповідає п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та надіслав позивачу квитанції, які містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, податковим органом у квитанції не зазначено конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Отже, позиція відповідача щодо ненадання платником податку копій документів, згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, є необґрунтованою, а у спірному рішенні не наведено обґрунтувань причин відмови у реєстрації податкової накладної, складеної позивачем.

При цьому невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 року у справі № 821/1173/17.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

На підставі викладеного судом встановлено протиправність рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати йому правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Оскільки податковий орган у спірному рішенні зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, він прийняв невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішень. Прийняття негативних для платника податків рішень без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 10.04.2020 року у справі №819/330/18.

Позивач в позові додатково зазначив, що ПП ФЕРРУМ ПЛЮС є працюючим підприємством з власними основними засобами, зі штатом офіційно працевлаштованих робітників, які є спеціалістами за напрямками діяльності підприємства. У власній господарській діяльності ПП ФЕРРУМ ПЛЮС на підставі договору оренди використовує офісне приміщення за адресою: 49081, м.Дніпро, вул.Артільна, буд.9 (договір оренди з ТОВ БРІЛЛАР КОМПАНІ №ДН-18-Н від 30 червня 2020 року), а також виставкові асфальтовані площі для складування власної продукції, що розташовані за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Сучкова 117 (договір оренди з ПП АМ ГРУП №70-20 від 02.01.2020 року). За фактом наявності офісних та складських приміщень до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подані відповідні повідомлення про наявність об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП. Безпосередня господарська діяльність ПП ФЕРРУМ ПЛЮС здійснюється власними силами, оскільки на підприємстві позивача офіційно працевлаштована 5 кваліфікованих працівників. Фактично діяльність ПП ФЕРРУМ ПЛЮС полягає у здійсненні оптової торгівлі металами та металевими рудами із відповідною націнкою. В основному здійснюється реалізація товарів, придбаних у постачальників на території України, та які за необхідності зберігаються на складському майданчику товариства, але майже 90% реалізації товарів здійснюється напряму від постачальника до покупця, з метою зменшення транспортних і складських витрат. Основними постачальниками ПП ФЕРРУМ ПЛЮС виступають ПрАТ Нікопольський завод технологічного оснащення (код ЄДРПОУ 760880), ТОВ Науково-виробниче підприємство СТАЛЬСЕРВІС (код ЄДРПОУ 31646329), ТОВ ТД МИР (код ЄДРПОУ 38432167), ТОВ ТОРГОВА ГРУМА МИЛИХ (код ЄДРПОУ 35544103) та ТОВ Торговий дім ДНЛ ГРУП (код ЄДРПОУ 35395547). Таким чином, на даний час ПП ФЕРРУМ ПЛЮС має достатньо можливостей (матеріальних, технічних та трудових) для провадження власної господарської діяльності. В рамках одного з основних нидів господарської діяльності між ТОВ Інтерпайп Ніко Тьюб та ПП ФЕРРУМ ПЛЮС було укладено договір поставки №21/2106 від 28 липня 2021 року, відповідно до умов якого ПП ФЕРРУМ ПЛЮС (Постачальник) прийняв на себе зобов`язання передати у власність ТОВ Інтерпайп Ніко Тьюб (Покупця) продукцію матеріально-технічного призначення, а Покупець - прийняти та оплатити поставлену продукцію. Найменування, асортимент, кількість, ціна, умови та строки поставки зазначаються у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору. Сума Договору визначається як загальна вартість товару, поставленого за весь період дії цього договору на підставі оформлених сторонами Специфікацій. Товар за цим договором поставляється на умовах, викладених відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс в редакції 2010 року, та зазначених у Специфікаціях. Розрахунки за цим договором Покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника в порядку та строки, зазначені у Специфікаціях. Відповідно до Специфікації №1Д від 13 серпня 2021 року Сторонами було погоджено поставку сталі круглої діаметром 70 в кількості 1 тонна за ціною 25 400 грн. без ПДВ, а також рейки КР-70 загальною кількістю 37 тон за ціною 1 017 500 грн. без ПДВ. Умови поставки - EXW склад Постачальника (м.Дніпро), термін постачання - 10 календарних днів від дати підписання специфікації, оплата здійснюється на умовах 50% передплати - 50% після фактичного постачання товару протягом 14 календарних днів. На виконання умов договору поставки №21/2106 від 28 липня 2021 року ТОВ Інтерпайп Ніко Тьюб було перераховано на розрахунковий рахунок позивача частину попередньої оплати в розмірі 625 740 грн., відповідно до рахунку-фактури №1600807 від 16 серпня 2021 року та платіжного доручення №9275 від 26 серпня 2021 року. На суму попередньої оплати ПП ФЕРРУМ ПЛЮС було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну №8 від 26.08.2021 року. Поставку товару згідно з рахунком-фактурою №1600807 від 16 серпня 2021 року в повному обсязі було виконано 21 вересня 2021 року, що засвідчують видаткова накладна №РН-0000065 від 21 вересня 2021 року та товарно-транспортна накладна №45 від 21 вересня 2021 року. В наступному, згідно з рахунком-фактурою №280806 від 28 серпня 2021 року ТОВ Інтерпайп Ніко Тьюб було сплачено на розрахунковий рахунок позивача суму попередньої оплати в розмірі 52 998 грн., що підтверджують платіжне доручення №9618 від 31.08.2021 року та зареєстрована ПП ФЕРРУМ ПЛЮС податкова накладна №11 від 31.08.2021 року. Безпосередня передача товару Постачальником Покупцю засвідчують видаткова накладна №РН-0000050 від 16.09.2021 року та товарно-транспортна накладна №44 від 16.09.2021 року, вартість товару що була реалізована - 110 437,80 грн. Товар (круг 70 ст. 40 х, рельс КР-70), реалізований на користь ТОВ Інтерпайп Ніко Тьюб , ПП ФЕРРУМ ПЛЮС було попередньо закуплено у наступних контрагентів-постачальників: ТОН ТД АНМЛРШ (кругів 70 та 80 мм - на підставі договору поставки №11/01 від 11.01.2021 року, платіжного доручення №2189 від 31.08.2021 року, платіжного доручення №2188 від 31.08.2021 року, платіжного доручення №2162 від 27.08.2021 року, видаткової накладної №507 від 14.09.2021 року, рахунку на оплату №С-2608-2 від 26.08.2021 року, видаткової накладної №508 від 14.09.2021 року, рахунку на оплату №С-3108-8 від 31.08.2021 року); ТОВ ЕВЕР ГРУП (закуповувались рельси КР-70 згідно з договором поставки №020801 від 02.08.2021 року, платіжного доручення №2233 від 12.10.2021 року, видаткової накладної №РН-14-5 від 14.09.2021 року, рахунку-фактури №14-5 від 14.09.2021 року, товарно-транспортної накладної №42/5 від 14.09.2021 року, видаткової накладної №РН-16-3 від 16.09.2021 року, рахунку-фактури №16-3 від 16.09.2021 року, товарно-транспортної накладної №43/5 від 16.09.2021 року, видаткової накладної №РН-20-8 від 20.09.2021 року, рахунку-фактури №20-8 від 20.09.2021 року, товарно-транспортної накладної №45/5 від 20.09.2021 року); ТОВ ТЕХ МАРКЕТ БУД (придбання рельсу КР-70 відповідно до договору поставки №1608-08 від 16.08.2021 року, платіжного доручення №2202 від 14.09.2021 року, платіжного доручення №2231 від 11.10.2021 року, видаткової накладної №128 від 23.08.2021 року, рахунку-фактури №230808 від 23.08.2021 року, товарно-транспортної накладної №52 від 23.08.2021 року, видаткової накладної №135 від 25.08.2021 року, рахунку-фактури №250805 від 25.08.2021 року, транспортної накладної №53 від 25.08.2021 року, видаткової накладної №148 від 27.08.2021 року, рахунку-фактури №270803 від 27.08.2021 року, товарно-транспортної накладної №54 від 27.08.2021 року).

Судом також встановлено, що позивачем були направлені на адресу Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області пояснення у вигляді повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій з вичерпним переліком первинних документів бухгалтерського обліку.

Наявність та подання зазначених документів до реєстрації спірних податкових накладних відповідачами у відзивах на позов не спростовувалась.

В оскаржуваних рішеннях не зазначено, які саме документи складені з порушенням та які документи необхідно надати позивачу з метою можливості реєстрації податкових накладних.

Згідно з правовою позицією колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформованій та викладеній у постанові від 25.10.2019 р. по справі №0340/1834/18 (провадження № К/9901/8458/19), з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт Критеріїв оцінки, а конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної.

Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. При цьому, тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічні за змістом висновки неодноразово викладалась Верховним Судом при розгляді подібних спорів (зокрема у постанові від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18 та від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18), що вказує про формування сталої судової практики з даного питання.

В постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.07.2019 р. по справі № 1740/2004/18 (провадження № К/9901/16048/19) було зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності, формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на Критерії ризиковості є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Судом встановлено, що оскаржувані рішення не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує їх неоднозначне трактування, що має наслідком неможливість реєстрації платником податку ПН/РК в ЄРПН.

З огляду на зазначене, недотримання контролюючим органом принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних та не конкретизації переліку документів у квитанціях про зупинення їх реєстрації призвело до правової невизначеності позивача, що позбавило його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створило передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладених.

Тому, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідача-1 від 27.10.2021 року №3288331/33004887, №3288331/33004887, №3288331/33004887, якими було відмовлено в реєстрації податкових накладних №16 від 15.09.2021 року, №18 від 16.09.2021 року, №23 від 21.09.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №16 від 15.09.2021 року, №18 від 16.09.2021 року, №23 від 21.09.2021 року, що складені ПП ФЕРРУМ ПЛЮС , варто звернути увагу на таке.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі від 24.10.2013 р. №1486/12/13-13, відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При розв`язанні спорів, пов`язаних з оскарженням неприйняття податкових накладних для їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, суди повинні враховувати, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №16 від 15.09.2021 року, №18 від 16.09.2021 року, №23 від 21.09.2021 року, що складена позивачем.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. А тому вважає, що покладання на ДПС України обов`язку зареєструвати податкові накладні не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає задоволенню, з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовну заяву задоволено, сплачений позивачем судовий збір за її подачу до суду в розмірі 13 620 грн. підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 27.10.2021 року №3288331/33004887.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 27.10.2021 року №3288329/33004887.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 27.10.2021 року №3288330/33004887.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Приватного підприємства ФЕРРУМ ПЛЮС №16 від 15.09.2021 року в єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Приватного підприємства ФЕРРУМ ПЛЮС №18 від 16.09.2021 року в єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Приватного підприємства ФЕРРУМ ПЛЮС №23 від 21.09.2021 року в єдиному реєстрі податкових накладних.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольска, 17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Приватного підприємства Феррум Плюс (вул.Калинова, 53/263, м.Дніпро, 49087, код ЄДРПОУ 33004887) судові витрати по справі у розмірі 6 810 грн.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Приватного підприємства Феррум Плюс (вул.Калинова, 53/263, м.Дніпро, 49087, код ЄДРПОУ 33004887) судові витрати по справі у розмірі 6 810 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма