Рішення

від 18.02.2022 по справі 200/17515/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2022 року Справа№200/17515/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

за участю представників сторін:

від відповідача 1 - Голуб М.І. - згідно витягу

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов

Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані Трейдінг Групп»

до відповідачів:

1.Головного управління ДПС у Донецькій області,

2.Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані Трейдінг Групп» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 27.10.2021 року № 3290021/38015191 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 17.09.2021 року № 8.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, рішення про відмову у державній реєстрації податкової накладної, які оскаржуються, винесені відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Зазначає, що відповідачем в порушення норм чинного податкового законодавства у рішенні про відмову в реєстрації податкових накладних не визначено, які самі первинні документи не надані платником податків, внаслідок чого позивач позбавлений можливості усунути недоліки.

Вказує на те, що платником податків надані всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено.

Враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що приймаючи рішення про відмову у державній реєстрації податкових накладних, які оскаржуються, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування, просив у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача 1 проти доводів позовної заяви заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив та заяву про розгляд справи за його участю не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані Трейдінг Групп» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 38015191), місцезнаходження юридичної особи: 84100, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Генерала Лозановича, 4 (а.с. 7-10).

17.09.2021 року ТОВ «Компані Трейдінг Групп» виписало податкову накладну № 8 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість, в сумі 79497 грн., загальна сума податку на додану вартість 13249,50 грн., отримувач (покупець) Приватне акціонерне товариство Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту (а.с. 12).

Згідно квитанції від 13.10.2021 року документ J1201012 податкова накладна від 17.09.2021 року № 8 доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України, документ прийнятий, реєстрація зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8205, відсутні в табліtці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та пx обсяг постачання дорівнюс або перевищус величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріів ризиковості здійснення операцій. Запропановано надати пояснення та копіі документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПH/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстраціі податкової накладної/розрахунку коригування в Единому реестрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=1.9707%, "P"=0 (а.с.13).

23.10.2021 року ТОВ "Компані Трейдінг Групп" надіслало до Головного управління ДПС у Донецькій області повідомлення № 3 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстраціію яких зупинено (а.с.14).

Рішенням комісіі регіонального рівня Головного управління ДПС у Донецькій області від 27.10.2021 року № 3290021/38015191 ТОВ "Компані Трейдінг Групп" відмовлено в реестраціі податкової накладної від 17.09.2021 року № 8 в Единому реестрі податкових накладних з наступних підстав: ненаданням платником податку копій документів: документів щодо підтвердження відповідності продукціі (деклараціі про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

03.11.2021 року ТОВ "Компані Трейдінг Групп" надіслало скаргу на рішення комісіі регіонального рівня від 27.10.2021 року № 3290021/38015191 про відмову у ресстраціі податкової накладної/ розрахунку коригування в Единому ресстрі податкових накладних зареестрована за № 9328693831 від 03.11.2021 року.

09.11.2021 року Головою комісіі з питань зупинення реестрації податкової накладної - прийняте рішення № 51703/38015191/2 за результатами розгляду скарги, відповідно до пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України залишено скаргу без задоволення та рішення комісіі регіонального рівня про відмову у реестраціі податкової накладної/розрахунку коригування в Единому реестрі податкових накладних без змін.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 02.04.2021 року між ПрАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту (покупець) та ТОВ "Компані Трейдінг Групп" (постачальник) укладений договір № 02/04-1, згідно якого постачальник зобов`язується, в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити покупцю механізми та ручний інструмент для колійного господарства, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його (а.с.15-18).

Виконання умов договору підтверджене специфікаціями, рахунком на оплату від 17.09.2021 року № 8, видатковою накладною від 17.09.2021 року № 7, актом приймання-передачи товару від 17.09.2021 року, експрес-накладною від 17.09.2021 року № 59000732145420, паспортом якості від 13.05.2021 року, висновком від 13.08.2018 року № 061/696ВНД, випискою по особистому рахунку за період 04.10.2021 - 08.10.2021, договором поставки від 05.04.2021 року № 05/05-1, платіжними дорученнями від 16.09.2021 року № 39, від 23.09.2021 року № 42, актом від 20.09.2021 року № НП-006101562 (а.с.19-53).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач вважає неправомірними дії податкового органу щодо прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, тому просить його скасувати та зобов`язати зареєструвати податкову накладну.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Таким чином, відповідач у справі - суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пп. а, б п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Згідно п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно п. 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29.12.2010 року № 1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачає, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні положення викладені в підпункті 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу № 567 визначенні два види критеріїв: моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної від 13.06.2019 року висновок контролюючого органу про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом № 567, зроблений за результатом опрацювання СМОК, під час якого виявлена невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах.

Відповідно до п.1 Вичерпного переліку документів Наказу № 567, встановлений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, в підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом позивачем надані до матеріалів справи документи бухгалтерського та податкового обліку, а саме, договір, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), що є підтвердженням реальності господарської операції та відповідності обсягів постачання товару обсягам придбання.

Тобто, судом фактично досліджена та встановлена реальність господарської операції позивача з контрагентом.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншох справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якох встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування в розумінні зазначеної норми Закону.

Оскільки під час розгляду справи встановлена протиправність дій органу владних повноважень щодо відмови в реєстрації податкових накладних, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, а рішення податкового органу - скасуванню.

Згідно ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи наведене, та те, що рішення відповідача 1 про відмову в реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача 2 зареєструвати податкову накладну від 17.09.2021 року № 8 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовних вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд враховує наступне.

Види судових витрат визначені статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 зазначеної норми до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України запроваджений принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката, відповідно до частини 5 якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.

Тобто, нормами Кодексу адміністративного судочинства України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката, а саме, адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу, так і критерії пов`язаності цих витрат із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , статтею 30 якого визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд зазначає, в якості доказів надання та оплати адвокатських послуг позивачем наданий договір про надання правової допомоги від 07.06.2021 року № 07/06/2021, рахунок від 24.11.2021 року № 24/11 на суму 6500 грн., платіжне доручення від 26.11.2021 року № 80 на суму 6500 грн., які містять посилання на вчинення адвокатом процесуальних дій та підготовку до розгляду саме цієї адміністративної справи, а не іншої справи.

Суд вважає, що позивачем надані належні докази в підтвердження реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, а також розумності їхнього розміру, тобто, фактичного та обґрунтованого понесення витрат.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі « East/West Alliance Limited» проти України» , заява №19336/04, п. 269).

Враховуючи викладене та те, що позивачем надані належні докази реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, розумності їхнього розміру, тобто, фактичного та обґрунтованого понесення витрат, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 6500 грн.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності винесення рішення, яке оскаржується в розумінні зазначеної норми Закону.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані Трейдінг Групп» (ЄДРПОУ 38015191, юридична адреса: 84100, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Генерала Лозановича, 4) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 44070187, юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59), Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393, юридична адреса: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) про визнання протиправним та скасування рішення від 27.10.2021 року № 3290021/38015191 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 17.09.2021 року № 8 - задовольнити повністю.

Рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 27.10.2021 року № 3290021/38015191 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Компані Трейдінг Групп» у державній реєстрації податкової накладної від 17.09.2021 року № 8 в Єдиному реєстрі податкових накладних - визнати протиправним та скасувати.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 17.09.2021 року № 8, виписану Товариством з обмеженою відповідальністю «Компані Трейдінг Групп» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 44070187, юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані Трейдінг Групп» (ЄДРПОУ 38015191, юридична адреса: 84100, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Генерала Лозановича, 4) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1135 грн.

Стягнути з Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393, юридична адреса: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані Трейдінг Групп» (ЄДРПОУ 38015191, юридична адреса: 84100, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Генерала Лозановича, 4) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1135 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 44070187, юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані Трейдінг Групп» (ЄДРПОУ 38015191, юридична адреса: 84100, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Генерала Лозановича, 4) правничі витрати, пов`язані з розглядом справи, в сумі 3250 грн.

Стягнути з Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393, юридична адреса: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані Трейдінг Групп» (ЄДРПОУ 38015191, юридична адреса: 84100, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Генерала Лозановича, 4) правничі витрати, пов`язані з розглядом справи, в сумі 3250 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.В. Давиденко