Ухвала

від 18.02.2022 по справі 400/1601/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

18 лютого 2022 р. № 400/1601/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Вільнозапорізької сільської ради, вул. Москаленка, 35, с. Вільне Запоріжжя, Баштанський район, Миколаївська область, 55650, про:заява про забезпечення позову, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Вільнозапорізької сільської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення XI позачергової сесії VIII скликання Вільнозапорізької сільської ради від 30.11.2021 року № 234 Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Вільнозапорізьку сільську раду прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована в межах території Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами с. Показне), за її заявою від 08.10.2021 року.

Ухвалою від 04.02.2022 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін у судове засідання).

16 лютого 2022 року позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Вільнозапорізькій сільській раді, до набрання законної сили рішенням по справі, приймати на пленарному засіданні сесії рішення про проведення земельних торгів стосовно земельної ділянки площею 1,77 га.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначила, що рішенням XI позачергової сесії VIII скликання Вільнолзаиорізької сільської ради від 30.11.2021 року № 234 Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га. що розташована в межах території Вільнозапорізької сільської ради, за межами с. Показне, за її заявою від 08.10.2021 року в зв`язку з тим, що земельна ділянка площею 1,77 га включена до переліку ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах (оренда, емфітевзис) у формі аукціону окремими лотами згідно з додатком, затвердженим рішенням сесії Вільнозапорізької сільської ради від 30.11.2021 року № 189.

Вищенаведене рішення позивач просить визнати протиправним та скасувати з підстав його невідповідності ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, а саме: у ньому не зазначено вимогам яких законів чи прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів не відповідає місцезнаходження земельної ділянки, обраної позивачем для безоплатної приватизації. Посилання відповідача на включення земельної ділянки площею 1,77 га. за рахунок якої ОСОБА_1 має намір отримати земельну ділянку площею 2 га у власність, до переліку земельних ділянок, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах, також є безпідставним оскільки такий перелік, затверджений рішенням відповідача від 30.11.2021 року № 189, не є переліком земельних ділянок в розумінні ст. 136 Земельного кодексу України. Так, при включенні земельної ділянки до переліку земельних ділянок, які виставляються на земельні торги, зазначається її цільове призначення, а в переліку земельних ділянок, затвердженому відповідачем, цільове призначення земельної ділянки значиться як землі запасу тобто цільове призначення земельної ділянки не визначено. Крім цього, в рішенні відповідача від 30.11.2021 року № 189 не зазначено про проведення земельних торгів.

Тобто відповідачем був затверджений перелік земельних ділянок, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах, передчасно, метою цього є створення штучної підстави для відмови громадянам у реалізації ними права на отримання земельних ділянок у власність, в тому числі і ОСОБА_1 .

Дослідивши доводи, викладені в заяві про забезпечення позову та матеріали, додані до неї, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).

При цьому, у відповідності до ч. 6 ст. 151 КАС України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Одночасно з цим, у відповідності до ч. 1 ст. 161 Земельного кодексу України, рішення органів місцевого самоврядування вступає в силу з моменту його прийняття. Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання.

Судом не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Разом з тим, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Суд також звертає увагу сторін на те, що відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 28.11.2018 року у справі № 826/5735/16, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність. Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Проте отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом, про що Велика Палата Верховного Суду зазначила у постанові від 23.01.2019 року у справі № 308/10112/16-а.

З урахуванням наведеного, будь-які докази існування відповідних майнових прав на обрану земельну ділянку, так само, як і легітимних очікувань на виникнення таких прав на підставі рішення суду у цій справі, як у позивача так і в будь-якої іншої особи, якій, як стверджує позивач, відповідачем може бути надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, - наразі відсутні.

Вищезазначене свідчить про те, що і доводи позивача про ймовірність порушення її права через існування можливості у відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою іншій особі є безпідставними, а посилання, на яких ґрунтуються такі доводи, - за можливості одночасного надання дозволу на розробку проекту землеустрою кільком особам одночасно, які є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку, - також не може бути прийняте судом до уваги як підстава для забезпечення позову, оскільки жодним чином не впливає на можливість виконання рішення суду у даній справі та не свідчить про необхідність вжиття додаткових способів захисту прав та інтересів позивача у разі прийняття судом рішення у даній справі на її користь.

При цьому, суд також звертає увагу позивача на те, що в позовних вимогах позивач ставить питання про зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована в межах території Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами с. Показне), за його заявою від 08.10.2021 року. До позову позивач додав копію викопіювання земельної ділянки, яку бажає отримати у власність та яку вказав на відповідному викопіюванні.

Виходячи з тексту заяви про забезпечення позову та самої позовної заяви, вимог викладнених в ній, судом не вбачається того, про яку саме земельну ділянку орінтовною площею 2 га, з яким саме кадастровим номером бажає отримати позивач у власність.

Проте, з тексту рішення Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області від 28.01.2022 року № 340 Про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки вбачається те, що сільська рада вирішила провести земельні торги з продажу земельної ділянки Вільнозапорізької територіальної громади для ведення товарного сільскогосподарського виробництва площею 12,0 га з конкретним кадастровим номером 4824581200:04:000:0491.

Отже, суд приходить до висновку, що дійсної загрози в продажі земельної ділянки, яку бажає отримати у власність позивач для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташованої в межах території Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами с. Показне), за заявою позивача від 08.10.2021 року, на даний час не існує, а тому необхідність у вжитті заходів забезпечення позову відсутня.

Таким чином, бажаний позивачем спосіб забезпечення позову в даному випадку не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Доводи, викладені у заяві про забезпечення позову, мають лише характер особистих припущень, при цьому будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення чи реальні наміри відповідача вчинити дії щодо розпорядження земельною ділянкою, на яку претендує заявник, позивачем не надано, а судом, на підставі наявних матеріалів станом на час вирішення питання про забезпечення позову - не встановлено.

З огляду на викладене, суд відмовляє позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 150 - 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Повний текст ували складено та підписано суддею 18.02.2022р.

Суддя І. А. Устинов