Рішення

від 18.02.2022 по справі 400/7031/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2022 р. № 400/7031/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув уписьмовогому провадженні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Імідж Груп", вул. Степова, 2,Миколаїв,54003,

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001,

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.05.2021 № 3947142907072, № 394614290707, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.05.2021 № 3947142907072, №394614290707.

Позивач обґрунтовує позов тим, що1) фактична перевірка була проведена за іншою адресою, ніж та, що зазначена в наказі ГУ ДПС у Миколаївській області від 22.03.2021. У наказі зазначена адреса м. Миколаїв, вул.М.Василевського,40/1- це адміністративна будівля Управління Держпраці у Миколаївській області, а фактична перевірка проводилась за адресою м. Миколаїв, вул.М.Василевського,40/2, за якою здійснює діяльність позивач.2) В наказі на перевірку міститься підстава для проведення перевірки п.80.2.5 ст.80 ПК України, але в наданих документах відсутня конкретна інформація про порушення вимог законодавства, тому позивач вважає, що призначення та проведення фактичної перевірки було безпідставним та незаконним.3) Позивач має ліцензію на оптову торгівлю пальним. Але ні за адресою м. Миколаїв, вул.М.Василевського,40/1, ні за адресою м. Миколаїв, вул.М.Василевського,40/2 позивач господарську діяльність щодо роздрібної та оптової торгівлі не здійснював.3) ОСОБА_1 не здійснював розрахункові операції на АЗС ТОВ Капітал Імідж Груп , оскільки Товариство не знаходиться за адресою м. Миколаїв, вул.М.Василевського,40/1, у зв`язку з опломбуванням витратоміра-лічильника, відсутній факт заправки та отримання ОСОБА_1 коштів за нібито реалізоване паливо.

Відповідач надав заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки перевірка проводилась на підставі п.80.2.5 ст.80 ПК України, якою передбачена самостійна підстава для проведення перевірки здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва, обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. Наказ на перевірку містить реквізити передбачені ст.81 ПК України та підстави для проведення перевірки. При проведені фактичної перевірки було встановлено порушення позивачем п.1,п.2,п.12 ст.3 ЗУ №265 та ч.20 ст.15 ЗУ№481, тому спірні податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно та скасуванню не підлягають.

Суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч.5 ст.250КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

На підставі наказу № 622-п від 22.03.2021 Про проведення фактичної перевірки автозаправної станції (АЗС) за адресою здійснення діяльності : вул. Маршала Василевського40/1, м. Миколаїв( на території Гідромаш ) на підставі п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України було проведено фактичну перевірку позивача. Направлення на перевірку від 22.03.2021 позивачем не підписані, про що відповідачем складено акт про відмову від підпису в направленнях на перевірку від 22.03.2021 № 351/14-29-07-07/36813710.

Актом фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання , транспортування та обігу пального від 31.03.2021 № 2589/14/29/07/ НОМЕР_1 встановлено проведення 22.03.3031 в 15:30 без застосування реєстраторів розрахункової операції при продажу дизельного палива Євро5,вартістю 22 грн., за 1 л в кількості 13,64 літрів на загальну суму 300 грн., без роздрукування та без видачі особі, яка отримує товар розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції, що є порушенням п.1,п.2 ст.3 Закону № 481.

Під час проведення перевірки не надано документів, які підтверджують облік товарів на загальну суму 22000грн., що знаходились 22.03.2021 у місті продажу АЗС. Не облікований надлишок дизельного палива Євро5, яке знаходилось 22.03.2021 в продажу, не підтверджені первинними документами у розмірі 22000грн. фактичних залишків- запасів, що є порушення п.12 ст.3 Закону № 265.

Перевіркою встановлено, що на порушення ч.12 ст.15 Закону № 481, роздрібна торгівля пальним здійснювалась без наявності діючих ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним.

За наслідками перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.05.2021:

- № 394614290707, яким застосовані штрафні санкції за порушення п.1,п.2,п.12 ст.12 Закону України Про застосування операторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на суму 44030 грн.,

- № 394714290707, яким застосовані штрафні санкції за порушення ч.20 ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального на суму 250 000 грн.

Відповідно до п.п. 20.1.4 пункту 20.1 статті 20ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)(ст.75 ПК України).

Згідно з п. 80.1. ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п.п. 80.2.5 п.80.5 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Підставою проведення цієї фактичної перевірки, визначеної підпунктом 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України, є здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Відповідач у відзиві зазначає, що це є окрема підстава для проведення фактичної перевірки та на момент видання наказу про проведення фактичної перевірки була відсутня інформація, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за якими покладено на контролюючі органи.

За приписами означеної норми фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Проаналізувавши зміст наказу ГУ ДПС у Миколаївській області Про проведення фактичної перевірки суд дійшов висновку, що у ньому відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, окрім як на норму, що регулює питання призначення перевірки, - підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Наведене свідчить про відсутність дійсних, фактичних підстав для його прийняття та необхідності здійснення податкового контролю за діяльністю Товариства у формі фактичної перевірки.

Відповідач не довів наявності підстав у розумінні підпункту 80.2.5 пункту 8.2 статті 80 ПК України для проведення фактичної перевірки Товариства, що обумовлює що підстав для проведення перевірки не було. (Аналогічна позиція висловлена у постановах ВС від 02.12.2021 по справі № 120/3918/20-а в справі про визнання протиправним та скасування наказу про проведення фактичної перевірки).

Аналізуючи зміст наведених норм Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, окрім наведених вище висновків, Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою ст.74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними, та підлягають скасуванню. Обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність спірних податкових повідомлень - рішень. З урахуванням цього суд вважає, що відсутня необхідності перевірки порушення позивачем вимог Податкового Кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

Установивши порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд не може переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося (постанова ВС від 21.10.2021 по справі № 817/1314/17).

Відповідно до ч.4 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зв`язку з цим спірні податкові повідомлення-рішення, підлягають скасуванню як такі, що прийняті за результатами перевірки, що призначена і проведена за відсутністю правових підстав, тобто з порушенням встановленого законом порядку. В свою чергу, протиправні дії не можуть зумовлювати настання правомірних наслідків.

Вказана позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає доктрині під умовною назвою "плоди отруйного дерева", сформульованій Європейським судом з прав людини у справах "Гефген проти Німеччини", "Нечипорук і Йонкало проти України", "Яременко проти України", відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.

Встановлення протиправності дій податкового органу щодо проведення перевіри без законних підстав є достатньою та самостійною підставою для визнання наслідків такої перевірки, без аналізу протиправності висновків контролюючого органу по суті виявлених перевіркою порушень.

Визнання незаконною перевірку, проведену контролюючим органом, є підставою для визнання незаконними її наслідків - податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами такої перевірки (постанова ВС від 02.07.2020 по справі № 1340/4669/18), тому позов належить задовольнити, а податкові повідомлення-рішення скасувати.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України та підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача .

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Імідж Груп" (вул. Степова, 2,Миколаїв,54003 36813710) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 43144729) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.05.2021 № 3947142907072, №394614290707.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 43144729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Імідж Груп" (вул. Степова, 2,Миколаїв,54003 36813710) судовий збір в розмірі 4410,45 грн., сплачений платіжним дорученням №470 від 13.09.2021.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. О. Гордієнко