Рішення

від 07.02.2022 по справі 420/21624/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/21624/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Кушнірука О.А.,

сторін:

від позивача - Ситник О.П., на підставі ордеру,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Дунайська імпортна компанія (код ЄДРПОУ40017905, місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, Болградське шосе, буд. 31/1) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Юрія та Івана Лип, буд. 21А) про визнання протиправним та скасування рішення про корегування митної вартості товарів та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 09 листопада 2021 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Дунайська імпортна компанія (код ЄДРПОУ40017905, місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, Болградське шосе, буд. 31/1) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Юрія та Івана Лип, буд. 21А) про визнання протиправним та скасування рішення про корегування митної вартості товарів № UA500500/2021/200074/2 від 25.08.2021 року та картки відмову Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00596 від 25.08.2021 року.

Ухвалою від 15 листопада 2021 року прийнято до провадження та відкрито загальне позовне провадження, розпочато підготовче провадження.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.01.2021 року між фірмою FRESKBANAS.A. (Еквадор, Постачальник) та ТОВ Дунайська імпортна компанія (Україна, Покупець) було укладено контракт на поставку № 13/20.

ТОВ ОТОМАН , брокерська компанія, що діє в інтересах ТОВ Дунайська імпортна компанія відповідно до договору, подало митну декларацію № UA500500/2021/209493 від 25.08.2021 року, проте від Одеської митниці 25.08.2021 року надійшло рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2021/200074/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00596.

Так, відповідно до рішення про коригування митної вартості, вартість товару відкоригована шляхом збільшення розміру з 31320,00 USD до 59097,07 USD.

Підставою для збільшення вартості товару відповідач зазначає:

1. …відсутність вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2. Не надано документи на підтвердження 100% передоплати за товар, відповідно до п.3.1 зовнішньоекономічного договору;

3. Не надано експортні декларацію, яка передбачена п.п.4.8 зовнішньоекономічним договором.

До винесення рішення відповідачем було поставлено вимогу про надання додаткових документів, позивачем до митного органу було надано пояснення з додатковими доказами на підтвердження заявленої митної вартості.

Позивач не погоджується з прийнятими відповідачем рішеннями у зв`язку з тим, що відповідно до розділу А.9 умов CFR Інкотермс, продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару.

Відповідно до п.7.2 договору № 13/20, обов`язок упаковки і маркування товару покладений на постачальника. Витрати з пакування товару покладаються на постачальника, тобто, відповідно до договору ціна імпортованого товару вже включає в собі вартість упаковки та маркування, а позивачем у свою чергу жодних витрат на пакування понесено не було, а тому за правилами ч. 10 ст. 58 Митного кодексу ці складові не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

До того ж, позивачем до митного оформлення додавалась калькуляція, в якій зазначено, що постачальником до ціни товару додано таку складову, як вартість тари та пакування.

Стосовно не надання платіжного документу на підтвердження передоплати позивач звертає увагу суду, що відповідно до п.3.1 договору оплата за товар здійснюється покупцем, тобто позивачем, на умовах 100% передоплати. На підтвердження митної вартості товару декларантом було надано до митного оформлення платіжне доручення, яке підтверджує сплату суми коштів, що зазначена в інвойсі № 4932942 від 28.07.2021 року.

Стосовно доводів відповідача, що надане платіжне доручення не є підтвердженням 100% передоплати за товар, позивач зазначає, що у наданому платіжному дорученні вказано передоплата за фрукти згідно контракту 13/20 від 15.01.2021 року, інвойс № 4932942 . Таким чином, з платіжного доручення вбачається, що позивачем було переведено на рахунок постачальника суму на виконання зобов`язання оплатити поставку товару відповідно до інвойсу.

Таким чином, митна вартість товару, який поставлявся відповідно до інвойсу та для митного оформлення якого була подана митна декларація визначена декларантом по першому методу, тобто дорівнює сумі, що зазначена в інвойсі.

Стосовно твердження відповідача про необхідність надання копії митної декларація країни відправлення, позивач зазначає, що до переліку основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, експортну митну декларацію продавця законодавцем не включено. Законодавець вважає митну декларацію країни відправлення виключно додатковим документом, який може бути витребуваний за наявністю розбіжностей та наданий декларантом виключно лише за її наявності у останнього. Позивач вказує, що на момент подання митної декларації для митного оформлення товару, такого документу у позивача не було, а тому вона не надавалась до митного оформлення.

Також позивач вважає безпідставними доводи щодо неможливості розгляду наданого прайс-листа як документа для підтвердження заявленої митної вартості через те, що він не складений для необмеженого кола осіб, оскільки жодним міжнародним нормативно-правовим актом не закріплена форма складання прайс-листа. Посилання відповідача, що висновок експерта носить інформаційний характер теє є необґрунтованим та безпідставним.

А тому, позивач зазначає, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають ст. 53 Митного кодексу, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства.

У свою чергу, 10.12.2021 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, з огляду на таке.

Відповідач зазначає, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару №1 Банан свіжий, сорту CAVENDISH, у картонних коробках 3600 шт., врожай 2021 року. Торговельна марка DON LEONE. Виробник: FRESKBANA.S.A. країни виробник: Еквадор до Одеської митниці подано митну декларацію № UA500500/2021/209493 від 25.08.2021 року.

На виконання вимог ст. 54 Митного кодексу України при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішення про корегування митної вартості товарів № UA500500/2021/200074/2 від 25.08.2021 року, а саме:

1. Відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2. П.3.1 зовнішньоекономічного договору від 15.01.2021 року № 13/20 передбачено, що оплата за товар здійснюється на умовах 100% передоплати. Проте, документи, які підтверджують передоплату до митного оформлення не надавались;

3. П.п.4.8 зовнішньоекономічного договору передбачено, що постачальник передає покупцю, серед інших документів, експортну декларацію. Зазначений документ до митного оформлення не надавався.

Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст. 54 МК України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості.

На підставі ч.3 ст. 53 МК України Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписка з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги специфікації фірми- виробника товару; копію митної декларації країни відправлення.

25.08.2021 року декларантом ТОВ ОТОМАН було надано наступні документи: пакувальний лист, платіжне доручення, прайс-лист, висновок експерта щодо ціни на товар від 25.08.2021 року №20-77/08-2021, калькуляція витрат та електронне повідомлення, в якому вказано, що більше жодного документу надіслано не буде.

Аналізуючи подані декларантом документи в сукупності митний орган приходить до висновку, про неможливість визнання заявленої митної вартості.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією містили розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У зв`язку з чим та у відповідності до ч.2 ст. 55 МК України Одеською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/200074/2 від 25.08.2021 року та видана картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів та видано картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Ухвалою від 13 грудня 2021 року задоволено клопотання представника відповідача та призначено розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду на онлайн платформі Easycon за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою, що занесена до протоколу підготовчого провадження від 13.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

На відкрите судове засідання з`явився представник позивача, відповідач не з`явився, повідомлений належним чином, про що свідчить звіт про надсилання судової повістки електронною поштою.

У вступному слові представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав викладених у позовній заяві.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши вступне слово позивача, суд встановив таке.

15.01.2021 року між фірмою FRESKBANAS.A. (Еквадор, Постачальник) та ТОВ Дунайська імпортна компанія (Україна, Покупець) було укладено контракт на поставку № 13/20 (а.с.77-88).

Відповідно до п.1.1 розділу 1 вказаного контракту, постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, зазначений в замовленнях покупця та виставлених на його підставі інвойсах, що є невід`ємною частиною даного контракту, в порядку та на умовах обумовлений у контракті. Кількість, асортимент, найменування, та вартість товару, узгоджені сторонами, зазначаються в інвойсах (п.1.4 контракту).

Ціна товару вказується у інвойсах у інвойсах на оплату по кожній окремій партії товару (п.2.3). Оплата за товар покупцем здійснюється на умовах 100% передоплати (п.3.1). Оплата здійснюється покупцем на підставі інвойсу, відправленого покупцеві постачальником по електронній пошті (п.3.2).

Відповідно до п.4.2 контракту, постачальник може здійснювати поставку за контрактом на наступних умовах Інкотермс 2010 : CIF (Одеса, Чорноморськ, Южне) - поставка буде вважатись здійсненою постачальником в момент розміщення товару на борту або в трюмі зафрахтованого постачальником судна в порту відвантаження. CFR (Одеса, Чорноморськ, Южне) - поставка буде вважатися здійсненою постачальником в момент розміщення товару на борту або в трюмі зафрахтованого постачальником судна в порту відвантаження.

Згідно з п.7.1 контракту, товар постачається покупцеві в тарі постачальника, призначеної для транспортування свіжих цитрусових, фруктів і овочів, яка включається у вартість товару та поверненню, компенсації не підлягає. Обов`язок упаковки і маркування Товару покладений на Постачальника. Витрати з пакування та маркування товару покладаються на Постачальника. Ці витрати закладаються самостійно Постачальником у вартість товару і додатковому відшкодуванню з боку Покупця не підлягають (п. 7.2. контракту).

Також, суд встановив, що між ТОВ ОТОМАН (експедитор) та ТОВ Дунайська імпортна компанія (клієнт) 11.06.2020 року було укладено договір про надання послуг № 11/06-20, за яким даний договір регулює взаємини сторін пов`язані з транспортним екпедируванням внутрішніх вантажів клієнта та їх митного оформлення. Транспортне експедирування та митне декларування полягає у наданні експедитором транспортно-експедиторських та брокерських послуг за плату і за рахунок клієнта (а.с.41-46).

На виконання вищевказаного договору, у зв`язку з імпортуванням та ввезенням на територію України товару, а саме: банан свіжий, країна виробництва - Еквадор, 25.08.2021 року до митного органу було надано митну декларацію № UA500500/2021/209493, на товар: банан свіжий, сорту CAVENDISH, у картонних коробках 3600 шт., врожай 2021 року. Торговельна марка DON LEONE. Виробник: FRESKBANA.S.A. країни виробник: Еквадор на суму 31320,00 дол. США (а.с.11-12).

Також, позивач зазначив, що на підтвердження митної вартості товару позивачем подано до митниці наступні документи: лист пакування від 28.07.2021 року, інвойс від 28.07.2021 року на суму 31320,00 дол. США, товарно -транспортні накладні, сертифікати якості, специфікація № 38, ціна товару, висновок експерта від 25.08.2021 року № 20-77/08-2021 про якість товару, калькуляція, копія контракту № 13/20 від 15.01.2021 року, договорі про надання експедиторських послуг № 11/06-20 від 11.06.2020 року, акт зважування контейнерів.

На запит Відповідача повідомленням за вих. № 25/08-21 від 25.08.2021 року позивачем надано обґрунтовані пояснення щодо запитуваних митницею документів та надано відповідні додаткові документи, а саме: пакувальний лист, платіжне доручення, прайс-лист, висновок експерта щодо ціни на товар від 25.08.2021 року №20-77/08-2021, калькуляція витрат та електронне повідомлення, в якому вказано, що більше жодного документу надіслано не буде (а.с.98,103-107).

Суд встановив, що Одеською митницею 25.08.2021 року прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2021/200074/2 та винесено картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00596.

Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (надалі - МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи, відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, 24 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями Митного кодексу України, орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті Кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Таким чином, орган доходів і зборів має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.

Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Суд встановив, та матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог ст. 54 Митного кодексу України при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача митним органом було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішення про корегування митної вартості товарів № UA500500/2021/200074/2 від 25.08.2021 року, а саме:

1. Відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2. П.3.1 зовнішньоекономічного договору від 15.01.2021 року № 13/20 передбачено, що оплата за товар здійснюється на умовах 100% передоплати. Проте, документи, які підтверджують передоплату до митного оформлення не надавались;

3. П.п.4.8 зовнішньоекономічного договору передбачено, що постачальник передає покупцю, серед інших документів, експортну декларацію. Зазначений документ до митного оформлення не надавався.

Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст. 54 МК України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості.

Суд встановив, що 25.08.2021 року декларантом позивача було надано наступні документи: пакувальний лист, платіжне доручення, прайс-лист, висновок експерта щодо ціни на товар від 25.08.2021 року № 20-77/08-2021, калькуляція витрат та електронне повідомлення, що більше жодного документу надано не буде.

Однак ці документи не були враховані відповідачем та прийняті оскаржувані рішення.

Оцінивши докази, що надані сторонами в межах предмету доказування, проаналізувавши положення Митного кодексу України, суд дійшов такого висновку.

Стосовно твердження відповідача: відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 7.1 Контракту № 13/20, товар постачається покупцеві в тарі постачальника, призначеної для транспортування свіжих цитрусових, фруктів і овочів, яка включається у вартість товару та поверненню, компенсації не підлягає.

Обов`язок упаковки та маркування покладений на постачальника. Витрати з пакування та маркування товару покладаються на постачальника. Ці витрати закладаються самостійно постачальником у вартість товару і додатковому відшкодуванню з боку покупця не підлягають (п.7.2).

А також, відповідно до розділу А.9 умов CFR Інкотермс 2010, продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару.

До того ж, позивачем до митного оформлення додавалась калькуляція, в якій зазначено, що постачальником до ціни товару додано таку складову, як вартість тари та пакування.

Таким чином матеріалами справи підтверджено що умовами контракту передбачено включення вартості пакування та маркування до вартості товару та не передбачено понесення додаткових витрат Покупця на пакування та маркування вару.

Тому твердження відповідача про відсутність таких документів відхиляється судом у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Стосовно твердження відповідача, що п.3.1 зовнішньоекономічного договору від 15.01.2021 року № 13/20 передбачено, що оплата за товар здійснюється на умовах 100% передоплати, проте, документи, які підтверджують передоплату до митного оформлення не надавались, суд зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до п.3.1 контракту, оплата за товар здійснюється покупцем, тобто позивачем, на умовах 100% передоплати.

На підтвердження митної вартості товару декларантом було надано до митного оформлення платіжне доручення, яке підтверджує сплату суми коштів, що зазначена в інвойсі № 4932942 від 28.07.2021 року.

Стосовно доводів відповідача, що надане платіжне доручення не є підтвердженням 100% передоплати за товар, позивач зазначає, що у наданому платіжному дорученні вказано передоплата за фрукти згідно контракту 13/20 від 15.01.2021 року, інвойс № 4932942 . Таким чином, з платіжного доручення вбачається, що позивачем було переведено на рахунок постачальника суму на виконання зобов`язання оплатити поставку товару відповідно до інвойсу.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем надано документи на підтвердження здійснення передоплати за товар.

Суд встановив, що митна вартість товару, який поставлявся відповідно до інвойсу та для митного оформлення якого була подана митна декларація, визначена декларантом по першому методу, тобто дорівнює сумі, що зазначена в інвойсі.

Враховуючи вищенаведені встановлені судом обставини, вказані доводи відповідача є безпідставними та відхиляються судом.

Стосовно твердження митного органу, що п.п.4.8 зовнішньоекономічного договору передбачено, що постачальник передає покупцю, серед інших документів, експортну декларацію, але зазначений документ до митного оформлення не надавався, суд зазначає таке.

Суд погоджується з позицією позивача, що до переліку основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, експортну митну декларацію продавця законодавцем не включено.

Законодавець вважає митну декларацію країни відправлення виключно додатковим документом, який може бути витребуваний за наявністю розбіжностей та наданий декларантом виключно лише за її наявності у останнього. Позивач вказує, що на момент подання митної декларації для митного оформлення товару, такого документу у позивача не було, а тому вона не надавалась до митного оформлення.

Згідно з положень п.п. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності;

Сторони є вільними у укладенні зовнішньоекономічного договору, а тому відсутність банківських реквізитів у відповідних документах не може вплинути на митну вартість імпортованого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Суд вважає, що надані позивачем документи та дані, які в них містяться є достатніми для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

В частині 10 статті 58 Митного кодексу України наведені витрати (складові митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, до яких зокрема, віднесені витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Пунктами 2, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

В пункті 21 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ЕСЕ/TRADE/148) (Женева, вересень 1983 року) зазначено, що точний зміст переліку витрат залежить від застосовуваних умов поставки.

В пункті 22 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ЕСЕ/RADE/148) (Женева, вересень 1983 року) показано, у якому порядку можуть зазначатися суми по рахунку, додаткові витрати та вирахування (в тому числі зазначаються витрати на навантаження товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України та інші витрати).

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Вищевикладені встановлені судом обставини, підтверджені застосованими нормами матеріального права спростовують доводи представника відповідача щодо недостатності поданих митниці документів для визначення митної вартості товару за основним методом.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України, декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Також, згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем надано достатньо належним чином оформлених документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, оцінюючі встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач під час здійснення контролю митної вартості, приймаючи рішення не довів правомірності своїх дій.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку з тим, що позов задоволено, керуючись приписами ст. 139 КАС України судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Дунайська імпортна компанія (код ЄДРПОУ40017905, місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, Болградське шосе, буд. 31/1) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Юрія та Івана Лип, буд. 21А) про визнання протиправним та скасування рішення про корегування митної вартості товарів та картки відмови, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Юрія та Івана Лип, буд. 21А) про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/200074/2 від 25.08.2021 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмову Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Юрія та Івана Лип, буд. 21А) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00596 від 25.08.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Юрія та Івана Лип, буд. 21А), на користь товариства з обмеженою відповідальністю Дунайська імпортна компанія (код ЄДРПОУ40017905, місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, Болградське шосе, буд. 31/1) судовий збір в розмірі 4540 грн. 00 коп. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07 лютого 2022 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко