Рішення

від 18.02.2022 по справі 480/10294/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2022 року Справа № 480/10294/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10294/21 за позовом ОСОБА_1 до Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення восьмої сесії дев`ятого скликання Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області від 22.07.2021 про відмову у затвердженні проекту землеустрою ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Хотінську селищну раду Сумського району Сумської області затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га з кадастровим номером 5924781100:03:009:0031, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства. Однак, рішенням восьмої сесії дев`ятого скликання Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області від 22.07.2021 "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ", позивачу було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га з кадастровим номером 5924781100:03:009:0031, для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення, у зв`язку з тим, що протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану із невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність. Оскільки процес надання формальної відмови в затвердженні проекту землеустрою може тривати безкінечно, вважає, що правильним способом захисту буде зобов`язати відповідача затвердити проект. У зв`язку з викладеним, просила задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що рішення Хотінської селищної ради відповідає вимогам чинного законодавства і не підлягає скасуванню, у зв`язку з наступним. Так, відповідно до рішення Сумського районного суду Сумської області по справі № 587/1216/20 від 07.07.2020, спадщину у вигляді земельної ділянки, кадастровий номер 5924781100:03:009:0015, площею 4 га, визначено відумерлою та передано у власність територіальної громади Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області. В описовій частині рішення вказано, що зазначена земельна ділянка є невитребуваною земельною часткою (паєм) розміщена на території Біловодської сільської ради Сумського району.

Рішенням сорок третьої сесії сьомого скликання Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області від 22.09.2020 земельну ділянку сільськогосподарського призначення (відумерла спадщина) кадастровий номер 5924781100:03:009:0015, площею 4,2113 га, сформованої з невитребуваної земельної частки (паю), прийнято у комунальну власність територіальної громади Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області. Земельна ділянка з кадастровим номером 5924781100:03:009:0031 площею 2,00 га, сформована із земельної ділянки 5924781100:03:009:0015, площею 4,2113 га, яка прийнята у комунальну власність та увійшла до складу Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області.

Рішенням сорок сьомої сесії сьомого скликання Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області від 20.11.2020, позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, цільове призначення якої змінюється: 5924781100:03:009:0031 площею 2,00 га із коду КВЦПЗ 16.00, землі запасу на код КВЦПЗ 01.03, для ведення особистого селянського господарства на території Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області.

Рішенням восьмої сесії дев`ятого скликання Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області від 22.07.2021, позивачу було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га з кадастровим номером 5924781100:03:009:0031 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, у зв`язку з тим, що протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану із невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність

Відповідно до пункту 7 статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

Зазначає, що оскільки позивач не є власником невитребуваної земельної частки (паю) та не є його спадкоємцем, тому передача у власність земельної ділянки позивачу заборонена.

Враховуючи зазначене, вважає прийняте рішення законним і просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

З метою забезпечення повного, об`єктивного та всебічного дослідження обставин справи, ухвалою суду від 01.02.2022 було витребувано у Сумського районного суду Сумської області для огляду судом справу № 587/1216/20 за заявою Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області, заінтересована особа: Сумська районна державна нотаріальна контора про визнання спадщини відумерлою.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, з витребуваної справи № 587/1216/20 за заявою Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області, заінтересована особа: Сумська районна державна нотаріальна контора про визнання спадщини відумерлою, судом встановлено, що рішенням Сумського районного суду Сумської області від 07.07.2020 було задоволено заяву Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання спадщини відумерлою, а саме:

визнано відумерлою спадщину у вигляді земельної ділянки площею 4,2413 га земель сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5924781100:03:009:0015, що розташована на території Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ;

передано земельну ділянку загальною площею 4,2413 га земель сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5924781100:03:009:0015, що розташована на території Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як відумерлу спадщину у власність територіальної громади Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області (а.с.12).

В описовій та мотивувальній частині вказаного рішення суду зазначено, що зазначена земельна ділянка є невитребуваною земельною часткою (паєм), розміщена на території Біловодської сільської ради Сумського району, згідно списку який є доказом у справі № 587/1216/20, копія якого долучена судом до даної справи (а.с. 43-44).

Рішенням сорок третьої сесії сьомого скликання Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області від 22.09.2020, земельну ділянку сільськогосподарського призначення (відумерла спадщина) кадастровий номер 5924781100:03:009:0015, площею 4,2113 га, сформованої з невитребуваної земельної частки (паю), було прийнято у комунальну власність територіальної громади Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області (а.с. 13).

Земельна ділянка з кадастровим номером 5924781100:03:009:0031 площею 2,00 га, сформована із земельної ділянки 5924781100:03:009:0015 площею 4,2113 га, яка прийнята у комунальну власність та увійшла до складу Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області.

Рішенням сорок сьомої сесії сьомого скликання Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області від 20.11.2020, позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, цільове призначення якої змінюється: 5924781100:03:009:0031 площею 2,00 га із коду КВЦПЗ 16.00 - землі запасу на код КВЦПЗ 01.03 - для ведення особистого селянського господарства на території Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області (а.с. 17).

Позивач звернулася до Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність для ведення особистого селянського господарства на території Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області.

Рішенням восьмої сесії дев`ятого скликання Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області від 22.07.2021 "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ", позивачу було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га з кадастровим номером 5924781100:03:009:0031 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, у зв`язку з тим, що протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану із невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (а.с. 18).

Не погодившись із вищевказаною відмовою, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.116 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Земельний кодекс України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок визначається статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, зокрема, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою визначено статтею 186 Земельного кодексу України.

При цьому, слід відмітити, що відповідно до Закону України від 28.04.2021 № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" (далі Закон - № 1423-ІХ), який набрав чинності 27.05.2021, статтю 186 Земельного кодексу України викладено у новій редакції, а статтю 186-1 вказаного кодексу виключено.

Так, відповідно до пункту 6 частини третьої статті 186 Земельного кодексу України (далі - в редакції Закону № 1423-ІХ) проекти землеустрою погоджуються та затверджуються в такому порядку: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з частиною сьомою статті 186 Земельного кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Як визначено частиною восьмою статті 186 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до частини дев`ятої статті 118 Земельного кодексу України (в редакції Закону № 1423-ІХ) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, відповідно до статті 186 Земельного кодексу України (в редакції Закону №1423-ІХ) органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки у власність, надано повноваження на погодження та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. При цьому, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

У свою чергу відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» ) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч.1 ст.59 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» ).

Згідно абзацу 2 частини 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (у редакції Закону №1423-IX) рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) визначені Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначено, що нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв`язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.

У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).

Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

Так, з матеріалів справи, судом встановлено, що позивач не є власником невитребуваної земельної частки (паю) та не є його спадкоємцем, тому передача у власність земельної ділянки позивачу заборонена.

Також, з метою встановлення факту того, що ОСОБА_2 отримувала чи не отримувала за життя документ, що посвідчує її право на земельну ділянку загальною площею 4,2413 га, кадастровий номер 5924781100:03:009:0015, та чи була вказана земельна ділянка (пай) виділена в натурі, судом було витребувано та досліджено матеріали справи Сумського районного суду Сумської області №587/1216/20.

Відповідно до матеріалів вказаної справи, судом встановлено наявність Державного акту на право колективної власності на землю серія СМ №21, додатком №1 до якого є список громадян - членів колективного сільського господарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, під номером 505, у якому зазначена - ОСОБА_2 та загальна площа 6,5412 (копія вказаного акту та додатку долучена судом до матеріалів даної справи).

Вказані документи не визначають виділення земельної ділянки (паю) в натурі та не посвідчували право ОСОБА_2 за життя на земельну ділянку загальною площею 4,2413 га, кадастровий номер 5924781100:03:009:0015.

Таким чином, відповідач правомірно відмовив позивачеві у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га з кадастровим номером 5924781100:03:009:0031, для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення, оскільки відповідно до положень ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доводи позивача, якими вона обґрунтовувала свої позовні вимоги не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

У той же час згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що вказане рішення відповідача ґрунтується на вимогах чинного законодавства та фактичних обставинах, які мали значення для його прийняття, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат здійснюється, відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Глазько