Рішення

від 17.02.2022 по справі 520/28474/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

17.02.2022 р. справа №520/28474/21 Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом

Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунального закладу "Богодухівський ліцей №1" Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області прозастосування заходів реагування у сфері державного нагляду , -

встановив:

Матеріали позову одержані судом - 29.12.2021р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято - 14.01.2022р. Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 14.02.2022р.

Суб`єкт владних повноважень, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі за текстом - владний суб`єкт, адміністративний орган, Головне управління, Управління) у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) повне зупинення (заборону) експлуатації будівлі Комунальним закладом "Богодухівський ліцей №1" Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області, за адресою: Харківська область, м. Богодухів, площа Каразіна, буд. 14 шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання; 2) зобов`язання Комунального закладу "Богодухівський ліцей №1" Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області припинити використання цієї будівлі за адресою: Харківська область, м. Богодухів, площа Каразіна, буд. 14 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що проведений захід контролю показав на існування порушень чинного законодавства України, які здатні спричинити загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідач, Комунальний заклад "Богодухівський ліцей №1" Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області (далі за текстом - Ліцей), із поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що вживає заходів з метою усунення виявлених порушень.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, дослідивши добуті по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Порівнюючи суспільну значимість об`єктів захисту згідно з ч. 1 ст. 2, ч. 4 ст. 242 КАС України з об`єктами захисту згідно з ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст.ст.3, 8 Конституції України, суд вважає за необхідне віддати беззаперечний пріоритет інтересу захисту життя та здоров`я людини, а відтак, попри зміст ч.1 ст.77 КАС України весь тягар доказування у даному спорі покладає на невладного суб`єкта - відповідача по справі.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області в особі Богодухівського районного управління (котрий функціонує у якості структурного підрозділу владного суб`єкта - юридичної особи публічного права; далі за текстом - Управління) відносно низки суб`єктів права, до кола яких входить і відповідач було видано наказ від 08.07.2021р. №93 про призначення позапланової перевірки об`єкту.

Доказів оскарження відповідачем цього правового акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень у судовому або адміністративному порядку учасниками спору до суду не подано.

Відтак, у межах даного спору суд виходить із того, що означене рішення суб`єкта владних повноважень не втрачало юридичної сили.

07.10.2021р. на реалізацію даного наказу було видано посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю), копію якого було отримано директором Ліцею (а.с.20).

Доказів вчинення Ліцеєм недопуску органу публічної адміністрації до проведення перевірки матеріали справи не містять.

Результати проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі позапланової перевірки з питання додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки оформлені актом від 08.10.2021р. №225 (далі за текстом - Акт) (а.с. 21-29).

У зв`язку із відсутністю в матеріалах справи доказів протилежного суд виходить із того, що дії владного суб`єкта з приводу проведення заходу планового державного нагляду (контролю) відповідачем ані до суду, ані до адміністративного органу вищого рівня не оскаржені.

У тексті Акту викладені власні судження органу публічної адміністрації з приводу вчинення Ліцеєм низки порушень у сфері цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки, які тягнуть за собою ризик настання негативних наслідків у вигляді пожежі, а саме: 1) будинки та приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (п.1 за текстом Акту); 2) захист будівель та споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку не виконано відповідно до вимог ДСТУ EN 62305:2012 Блискавкозахист (п.2 за текстом Акту); 3) шляхи евакуації з будівлі ліцею не забезпечені евакуаційним освітленням в повному обсязі (п.3 за текстом Акту); 4) в приміщенні електрощитової прорізи у протипожежних перешкодах не заповнені протипожежними перешкодами (п.4 за текстом Акту); 5) в даховому приміщенні допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (п.5 за текстом Акту); 6) пожежні кран-комплекти № 2,5,7 не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелями для полегшення відкривання вентиля (п.6 за текстом Акту); 7) не проведено ремонт внутрішнього протипожежного водогону лівого крила ліцею (п.7 за текстом Акту); 8) об`єкт не забезпечений зовнішнім запасом води для цілей пожежогасіння (п.8 за текстом Акту); 9) не виконаний ремонт пожежного гідранту, для забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями (п.9 за текстом Акту); 10) будівлі та приміщення не обладнано об`єктовою системою оповіщення (п.10 за текстом Акту).

Стверджуючи, що рівень стану пожежної безпеки та техногенної безпеки на об`єктах, які використовуються відповідачем у межах господарської діяльності, створює реальну загрозу життю людей та здоров`ю людей, адміністративний орган ініціював даний спір.

Відповідач подав до суду документи про усунення частини відображених у тексті Акту недоліків, зокрема, про виготовлення проектної документації для монтажу системи автоматичної пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей; укомплектування пожежних кранів пожежними рукавами, стволами та важелями для полегшення відкривання; ініціювання питання щодо укладення угоди на виконання робіт для захисту будівель та споруд від прямих попадань блискавки ат вторинних її проявів.

Факт вчинення дій з приводу усунення відображених в тексті Акту недоліків у даному конкретному випадку сприймається судом у якості фактичного визнання Ліцеєм неналежного стану пожежної безпеки.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Згідно з ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

У силу ст.ст. 13 і 41 Конституції України власність особи (рівно як і діяльність користувача цієї власності) не повинна створювати загроз іншим учасникам суспільних відносин.

Як визначено п.21 ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов`язків осіб у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Окрім того, відповідно до п.22 ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків осіб у сфері цивільного захисту належить утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням.

Таким чином, обов`язок забезпечення пожежної безпеки та обов`язок забезпечення техногенної безпеки при експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів покладений законодавцем як на власників цих речей, так і на осіб, котрі використовують речі матеріального світу на відповідній правовій підставі.

Розв`язуючи спір, суд зважає, що за визначенням п.26 ч.2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини;

Відповідно до п.33 ч.2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Згідно з п.п.2 і 3 ч.1 ст.50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб`єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.

Повноваження компетентного адміністративного органу з приводу зниження рівня такої небезпеки полягають згідно з п.12 ч.1 ст.67, ч.2 ст.68, ч.ч.1 і 2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України у зверненні до адміністративного суду з вимогою про: зупинення роботи підприємств (окремих виробництв, виробничих дільниць), зупинення експлуатації будівель (об`єктів, споруд, цехів, дільниць, агрегатів, машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів), зупинення проведення робіт (будівельно-монтажних тощо), зупинення випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції (систем та засобів протипожежного захисту), зупинення надання послуг, тобто у припиненні активних діянь учасників суспільних правовідносин саме у сфері господарювання.

Таким чином, вимога про зупинення експлуатації будівель під час організації підприємницької діяльності заявлена у межах компетенції Головного управління.

Доказів заявлення цієї вимоги до неналежного відповідача матеріали справи не містять.

До фактичних підстав позову

Усі викладені в Акті порушення у даному конкретному випадку підтверджуються як змістом даного офіційного письмового документа, так і відсутністю будь-яких заперечень з боку відповідача, позаяк Акт був підписаний відповідачем без зауважень.

Отже, слід визнати підтвердженим факт наявності у діяльності Ліцею таких порушень вимог пожежної безпеки як: 1) будинки та приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (п.1 за текстом Акту); 2) захист будівель та споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку не виконано відповідно до вимог ДСТУ EN 62305:2012 Блискавкозахист (п.2 за текстом Акту); 3) шляхи евакуації з будівлі ліцею не забезпечені евакуаційним освітленням в повному обсязі (п.3 за текстом Акту); 4) в приміщенні електрощитової прорізи у протипожежних перешкодах не заповнені протипожежними перешкодами (п.4 за текстом Акту); 5) в даховому приміщенні допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (п.5 за текстом Акту); 6) пожежні кран-комплекти № 2,5,7 не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелями для полегшення відкривання вентиля (п.6 за текстом Акту); 7) не проведено ремонт внутрішнього протипожежного водогону лівого крила ліцею (п.7 за текстом Акту); 8) об`єкт не забезпечений зовнішнім запасом води для цілей пожежогасіння (п.8 за текстом Акту); 9) не виконаний ремонт пожежного гідранту, для забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями (п.9 за текстом Акту); 10) будівлі та приміщення не обладнано об`єктовою системою оповіщення (п.10 за текстом Акту).

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 01.12.2021р. у справі №1.381.2019.004026 усунення порушень пожежної безпеки повинно доводитись саме актом позапланової перевірки.

Продовжуючи розгляд справи, суд зважає, що за визначенням п.26 ч.2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини;

Відповідно до п.33 ч.2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Суд вважає, що одномоментна дія у просторі та часі таких факторів як: кількість виявлених владним суб`єктом епізодів порушень у сфері пожежної безпеки та техногенної безпеки, характер кожного окремого епізоду порушення, сутність кожного окремого порушення (особливо за епізодом відсутності необхідної кількості справних вогнегасників), а також одночасне існування усієї сукупності порушень, визнання відповідачем факту неналежного ставлення до виконання обов`язків у сфері пожежної безпеки та техногенної безпеки (у спосіб декларування у відзиві доводу про проведення комплексу робіт з усунення/виправлення частини недоліків, відображених у тексті Акту перевірки), поза розумним сумнівом не виключає реальної загрози настання негативних наслідків від надзвичайної події для життя та здоров`я людей.

За таких обставин, суд вважає, що в діяльності відповідача явно та однозначно вбачається факт зневажливого ставлення до людського життя і здоров`я, що прямо суперечить вимогам ст.3 Конституції України та є неприпустимим з боку будь-якого суб`єкта права на території України.

До юридичних підстав позову

Пунктом 21 ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України до обов`язків суб`єктів господарювання віднесено забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

За приписами ч.1 ст.47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з п.п.2 і 3 ч.1 ст.50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб`єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.

У силу приписів п.12 ч. 1 ст.67, ч.2 ст. 68, ч.ч. 1 і 2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України саме загроза життю та/або здоров`ю людей у поєднанні з виявленим, письмово зафіксованим та документально доведеним фактом порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.

При цьому, існуючі розбіжності у змісті п.12 ч.1 ст.67, ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України (де передбачена можливість зупинення експлуатації будівель) та у змісті ч.ч.1 і 2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України (де така можливість не передбачена) суд не вважає перешкодою для застосування заходів державного реагування у цілях уникнення загрози життю та здоров`ю людей.

З огляду на наявність підтвердженої матеріалами справи реальної загрози життю та здоров`ю людей від умов діяльності відповідача, суд знаходить підстави для застосування у спірних правовідносинах заходів державного реагування.

До вимоги про зобов`язання утриматись від експлуатації будівлі (припинити використання)

Рішення суду про зупинення експлуатації будівлі за своєю правовою суттю є запровадженням заборони на задіяння даного об`єкту нерухомості у технологічному чи технічному циклах виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг.

Відтак, підстав для постановлення окремого рішення з цього питання суд не знаходить, що зумовлює залишення позову без задоволення у цій частині.

До вимоги про знеструмлення (відключення джерел електропостачання)

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, одним із критеріїв застосування заходів реагування у сфері державного нагляду є досягнення справедливого балансу суспільного та приватного інтересів.

Унаслідок перевірки, проведеної Головним управлінням, без з`ясування усіх юридично значущих факторів в частині фізичних, технічних та просторових параметрів пристроїв електроживлення, суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

При цьому, суд доходить до переконання про те, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не доведено тих обставин, що знеструмлення об`єктів заявника об`єктивно не здатне спричинити загрози більшого рівня у зв`язку з створенням неможливості використання мобільних пристроїв пожежогасіння електричного живлення.

Окремо суд бере до уваги, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не подано жодних доказів про фізичні та інші параметри пристроїв (джерел) електропостачання, дислокацію цих пристроїв (джерел), об`єктивної неспроможності спричинення подією відімкнення електропостачання погіршення стану цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки за рахунок унеможливлення фізичної роботи електричних насосів (помп), іншого устаткування протипожежного призначення.

Підсумовуючи викладені вище міркування, суд зазначає, що за змістом ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України запровадження рішенням суду заборони на вчинення будь-яких дій є цілком достатнім для забезпечення належного рівня правопорядку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах заявлена владним суб`єктом вимога не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача, адже спрямована на захист публічного інтересу суспільства на безпеку, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову.

Ознак, непропорційності чи неспівмірності заявленого до застосування заходу державного реагування задекларованій адміністративним органом меті і обставинам функціонування Товариства судом не виявлено.

Приписи ч.5 ст.242 КАС України у даному конкретному випадку засвідчують існування обов`язку окружного адміністративного суду при відправленні правосуддя у межах даного спору застосувати правові висновки від 22.01.2020р. по справі №820/6923/16 (адміністративне провадження №К/9901/16684/18), де указано, що законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Подані відповідачем документи не засвідчують поза розумним сумнівом приведення Ліцеєв стану пожежної безпеки до такого рівня, котрий безумовно та беззаперечно виключає існування неприпустимого ризику як виникнення пожежі, так і розвитку пожежі.

До того ж, суд вкотре наголошує, що за правовою позицією постанови Верховного Суду від 01.12.2021р. у справі №1.381.2019.004026 усунення порушень пожежної безпеки повинно доводитись саме актом компетентного суб`єкта права, тобто тероргану системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Наостанок, суд звертає увагу відповідача на те, що сумлінне ставлення до виконання обов`язків, а також турбота про життя та здоров`я людей не виключає, а навпаки, на думку суду, спонукає до написання на адресу позивача заяви про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі позапланової перевірки з питання стану виконання всіх приписів органів ДСУзНС та повного усунення фактів існування порушень, відображених в усіх актах попередніх перевірок ДСУзНС.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» , від 22.02.2007р. у справі «Красуля проти Росії» , від 05.05.2011р. у справі «Ільяді проти Росії» , від 28.10.2010р. у справі «Трофимчук проти України» , від 09.12.1994р. у справі «Хіро Балані проти Іспанії» , від 01.07.2003р. у справі «Суомінен проти Фінляндії» , від 07.06.2008р. у справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії» ), надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи, дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін, виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Суд окремо роз`яснює, що зупинення експлуатації об`єкта нерухомого майна не виключає проведення робіт з усунення виявлених органом публічної адміністрації недоліків у сфері пожежної безпеки та техногенної безпеки, адже за правовою природою експлуатацією є використання корисних властивостей речі матеріального світу у той час як виконання робіт з приводу усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки не охоплюється процедурою/процесом експлуатації.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір» .

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Зупинити експлуатацію Комунальним закладом "Богодухівський ліцей №1" Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області (ідентифікаційний код - 22719559) будівлі за адресою: Харківська область, м. Богодухів, площа Каразіна, буд. 14 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної безпеки та пожежної безпеки, установлених згідно з актом Богодухівського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 08.10.2021р. №225.

Позов у решті вимог - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Суддя Сліденко А.В.