Рішення

від 18.02.2022 по справі 540/8403/21

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/8403/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 06.12.2021 року №UA508040/2021/000270/2,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" (далі - позивач, Товариство, "КФ Строй Мастер") звернулося з позовною заявою до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі (далі - відповідач, Митниця), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA508040/2021/000270/2 від 06.12.2021.

Позовні вимоги мотивує тим, що 15.07.2017 між ТОВ "Строй Мастер" (Покупець) та "FOSHA SHUNDE OBITA FURNITURE PRODUCTS CO.LTD" (Продавець) укладено контракт №CH-UA-17/07/15. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів Продавець здійснив на адресу Покупця поставку товару. Під час декларування вказаного товару позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, а саме, за ціною контракту, яка склала 6841,39 дол. США. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано Чорноморській митниці Держмитслужби повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, 06.12.2021 відповідачем прийнято рішення №UA508040/2021/000270/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товару, внаслідок чого позивач змушений був додатково сплатити 50682,66 грн мита та 144510,31 грн ПДВ. Вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить жодних конкретних підстав щодо не підтвердження декларантом числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ "Строй Мастер" числового значення складових митної вартості товару, заявленого за основним методом її визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Ухвалою від 28.12.2021 відкрито провадження, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

13.01.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, зі змісту якого вбачається, що відповідач не погоджується з доводами позивача. Зазначає, що декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною товару щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до вимог ч.4 ст.58 МКУ під митною вартістю товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту розуміється ціна, що була сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. Перевіркою поданих документів було встановлено наявність розбіжностей, які не давали змогу встановити реальну митну вартість товару за ціною договору. Позивач не спростував наданими документами сумніви стосовно заявленої митної вартості товару. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що дії митного органу є правомірними та відповідають вимогам законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

15.07.2017 між ТОВ "Строй Мастер" (Покупець) та "FOSHAN SHUNDE OBITA FURNITURE PRODUCTS CO.LTD" укладено контракт № CH-UA-17/07/15 на продаж товару. Умови поставки - CIF ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNY відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс-2010". Транспортування товару - морем в контейнері.

На виконання умов контракту "FOSHAN SHUNDE OBITA FURNITURE PRODUCTS CO.LTD" поставлено ТОВ "Строй Мастер": Товар № 1 Меблева фурнітура сталева: колесо меблеве, ролики - код товару 8302200090; Товар № 2 Меблева фурнітура сталева: сушарка для посуду, пантограф з довідником, штанга исувна, кут для полиці, полкотримач - код товару 8302420090; Товар № 3 Меблева фурнітура сталева: подвіс для шафи, вироби з пластмаси - код товару 3926300090; Товар № 5 Меблева фурнітура сталева: ніжка меблева - код товару 9403901000; Товар № 6 Меблева фурнітура сталева: замок меблевий сталевий - код товару 8301300000.

06.12.2021 декларантом подано митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару - МД №UА508040/2021/009471. Митна вартість товару, визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) - 6841,39 доларів США.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: пакувальний лист від 20.09.2021 б/н; рахунок-фактуру (інвойс) від 20.09.2021 №20210924; коносамент від 25.09.2021 №ХM21091234А; автотранспортна накладна від 04.12.2021 №100711; декларація про походження товару від 20.09.2021 №20210924; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 20.09.2021 №50, від 02.03.2020 б/н; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу 15.07.2017 №СН-UA-17/07/15.

За результатами перевірки МД №UА508040/2021/009471 та поданих до неї документів, на підставі ст.53 МК України, митницею запропоновано ТОВ "Строй Мастер" надати додаткові документи, а саме: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи; 4) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) копію митної декларації країни відправлення. На виконання вимог митного органу позивач додатково надав відповідачу прайс-лист, комерційну пропозицію.

06.12.2021 Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA508040/2021/000270/2, згідно якої митна вартість товару відкоригована у бік збільшення.

Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд вказує наступне.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Ухвалою суду від 28.12.2021 судом витребовувалось у відповідача завірені належним копії документів поданих при митному оформленні товарів за митною декларацією від 06.12.2021 року №UA508040/2021/009471, а також інші документи, взяті митницею до уваги при прийнятті оскаржених рішень (в тому числі матеріали листування з приводу надання додаткових документів).

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (ч.6 ст.80 КАС України).

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали (ч.7 ст.80 КАС України).

Згідно ч.9 ст.80 КАС України, у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

В даному конкретному випадку, обов`язковим до виконання судовим рішенням відповідачу - суб`єкту владних повноважень встановлено зобов`язання, яке ним не виконано. Про причини не виконання ухвали від 28.12.2021 в частині зобов`язання надати матеріали листування з сторін з приводу надання додаткових документів щодо митного оформлення не повідомив.

Тому суд вважає за доцільне застосувати у такому випадку наслідки неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин передбачені ч.9 ст.80 КАС України - визнати обставину для з`ясування якої витребовувався доказ.

Суд зазначає, що в даному конкретному випадку, відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про конкретні складові митної вартості товарів, які мають бути підтверджені додатково наданими ним документами.

Таким чином, на підставі ч.9 ст. 80 КАС України, суд визнає, що митним органом не виконано передбачених законом передумов для витребування у позивача додаткових документів на підтвердження заявленої ним митної вартості.

Також, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено, а саме:

- у рахунку-фактурі від 20.09.2021 №20210924 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця;

- декларантом неподані усі необхідні документи, а саме: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями

Стосовно доводів відповідача про відсутність у рахунку-фактурі від 20.09.2021 №20210924 посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківських реквізитів продавця, суд зазначає наступне.

Рахунок-фактура (інвойс) - у міжнародній комерційній практиці документ, який надається продавцем покупцю і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони постачаються покупцю, формальні особливості товару (колір, вагу та інше), умови поставки та відомості про відправника та отримувача. При цьому, форма вказаного документу не затверджена ні міжнародним законодавством, ні законодавством України.

Отже, враховуючи, що рахунок-фактура від 20.09.2021 №20210924 за своїм змістом містить відомості щодо переліку товару, його кількість і ціну, формальні особливості товару, умови поставки та відомості про відправника та отримувача, які дозволяють їх ідентифікувати, суд приходить до висновку про відсутність у митного органу підстав вважати вказаний документ таким, що викликає сумніви у його достовірності чи достовірності відомостей, які він містить.

При цьому, твердження відповідача щодо не відображення у інвойсі відомостей про контракт, на виконання якого виданий інвойс, а також банківських реквізитів продавця, не обґрунтований жодною нормою чинного міжнародного чи національного законодавства.

В той же час суд зауважує, що позивачем разом з іншими документами було подано митному органу специфікацію від 20.09.2021 № 50, в якій зазначено посилання на контракт №CH-UA-17/07/15, а в контракті №CH-UA-17/07/15 відображено банківські реквізити Продавця.

Щодо тверджень відповідача стосовно адресної спрямованості прайс-листа, то вказана обставини не впливає на складові митної вартості товарів та не може бути підставою для коригування митної вартості.

Посилання контролюючого органу на відсутність страхових документів, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, суд не бере до уваги з огляду на наступне.

Поставка позивачу товару згідно контракту від 15.07.2017 №CH-UA-17/07/15 здійснювалась на умовах CIF ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNIY за правилами Інкотермс 2010 (п.3.1 контракту).

На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.

Відповідно до Інкотермс-2010 CIF (Cost, Insurance and Freight (...named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (...назва порту призначення). Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Таким чином, у разі укладання контракту за умовами поставки CIF, на продавця покладається обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.

Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CIF, то в даному випадку ТОВ "Строй Мастер" не повинно додатково страхувати товар та нести витрати на транспортування вантажу до порту Одеса/Чорноморськ/Південний.

Крім того, п.6.2 контракту від 15.07.2017 № CH-UA-17/07/15 передбачено умови передачі (приймання) товару, а саме визначено перелік товаросупровідних документів: морський коносамент; специфікація - 2 оригінали; комерційний рахунок-фактура - 3 оригінали; пакувальний лист - 3 оригінали.

Тобто, за умовами контракту не передбачено передачу покупцю документів про страхування вантажу.

У документах, надання покупцеві яких передбачено контрактом і на підставі яких позивачем розраховувалась митна вартість товарів, та які надавались на вимогу відповідача, зокрема, інвойсі від 20.09.2021 №20210924, коносаменті від 25.09.20021 №ХМ21091234А, прайс-листі продавця вказана ціна товару з урахуванням умов поставки CIF ODESSA/CHORNOMORSK/PIVDENNYI.

Таким чином, суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються.

Аналогічний правовий висновок з цього питання викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 по справі № 821/829/18, від 14.08.2018 по справі № 821/1617/17, від 13.11.2018 по справі № 821/410/18.

Щодо доводів відповідача про ненадання декларантом усіх необхідних документів, а саме: копій митної декларації країни відправлення, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, то суд вважає їх безпідставними, так як такі документи згідно з ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 у справі № 540/2219/18.

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товару, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.

Разом з тим, підставою для коригування відповідачем митної вартості товару слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Окремо суд зауважує, що посилання у рішенні про коригування митної вартості товарів від 06.12.2020 № UA508040/2021/000270/2 на положення ст.VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі є безпідставними, так як відповідачем не наведено обставини та докази того, яким чином документи, надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті. Більш того, відповідно до положень МК України застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 цього Кодексу.

Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 06.12.2021 №UA 508040/2021/000270/2 відповідачем використано для коригування митної вартості:

- товар №1: МД від 19.10.2021 № UА500020/2020/216436, а саме: 4,07 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 2078,3 * 4,07 = 8458,68 дол. США);

- товар №2: МД від 01.11.2021 № UА209160/2020/013196, а саме: 4,07 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 3144,2 * 4,07 = 12796,89 дол. США);

- товар №3: МД від 14,10.2021 № UА500150/2020/205347, а саме: 3,18 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 1265 * 3,18 = 4022,70 дол. США);

- товар №4: МД від 27.11.2021 № UА500150/2020/207331, а саме: 4,02 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 1450 * 4,02 = 5829,00 дол. США);

- товар №5: МД від 07.09.2021 № UА100130/2020/856213, а саме: 4,07 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 29 * 4,07 = 118,03 дол. США).

Однак, відповідачем не було надано до суду зазначених вище митних декларацій, тому дослідити відповідає товар, поставлений за цими деклараціями товару, який декларував позивач, не є можливим.

З цих самих підстав, безпідставними суд вважає твердження відповідача відносно того, що митним органом встановлені факти постачання товарів аналогічних тим, які ввозились позивачем за цінами значно вищими за задекларовані ТОВ "КФ Строй Мастер".

Окрім цього, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, відповідач не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 по справі № 804/6243/14.

Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 06.12.2021 №UA508040/2021/000270/2 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 06.12.2021 №UA508040/2021/000270/2, а тому позовні вимоги ТОВ "Строй Мастер" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Згідно ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.7 ст.139 КАС України).

Приписами ч.1 ст.143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "КФ "Строй Мастер" при подачі позову, окрім іншого, заявлено клопотання про стягнення з відповідача, серед іншого й витрат на правову допомогу.

На підтвердження понесених витрат, позивачем надано договір № 1СМ про надання правової допомоги від 04.01.2021, акт наданих послуг від 14.12.2021 на суму 2500,00 грн.

Відповідно до наданих документів витрати на правничу допомогу складають 2500,00 грн (три години витраченого часу).

Згідно ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Приписами ст.134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи слідує, що 04.01.2021 року між Адвокатським бюро "Євгена Малюка" та ТОВ "КФ "Строй Мастер" укладено договір № 1СМ про надання правової допомоги. Згідно п.4.5 наведеного договору розмір гонорару, який клієнт сплачує Бюро за надану правову допомогу складається з наступних послуг, що надаються Бюро: 4.5.1. Складання позовної заяви - 2500,00 грн ... .

Відповідно п.4.7. Факт наданих послуг може підтверджуватись актом наданих послуг... .

На підтвердження наданих послуг, позивачем подано до суду Акт наданих послуг від 14.12.2021 року.

Участь адвоката ТОВ "КФ "Строй Мастер" Малюка Є.В. у судовому провадженні, окрім договору, підтверджується підписанням адвокатом позовної заяви, отриманням судової кореспонденції.

Суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500,00 грн, які обумовлені трьома годинами витраченого адвокатом часу на підготовку позовної заяви є співмірними із складністю справи та наданими послугами, часом, витраченим на надання послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову, значенням справи для сторони, а аргументи, наведені відповідачем в клопотанні про зменшення розміру витрат на правничу допомогу понесення таких витрат позивачем не спростовують.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2928,00 грн разом з витратами на професійну правничу допомогу в сумі 2500,00 грн підлягає стягненню з Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі за рахунок його бюджетних асигнувань в повному розмірі, оскільки спір вирішено на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про коригування митної вартості товарів №UA508040/2021/000270/2 від 06.12.2021.

Стягнути з Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі (73003, м.Херсон, вул.Гоголя, 13, ЄДРПОУ 43946385) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мастер " (вул. Стрітенська, 21А, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 0036236056) судовий збір у сумі 2928 (дві тисячі дев`ятсот двадцять вісім) грн.

Стягнути з Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі (73003, м.Херсон, вул.Гоголя, 13, ЄДРПОУ 43946385) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мастер " (вул. Стрітенська, 21А, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 0036236056) витрат на правову допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 108020200