Ухвала

від 09.02.2022 по справі 420/2494/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2494/22

УХВАЛА

09 лютого 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Фермерського господарства Фомич до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду на електрону пошту надійшов адміністративний позов Фермерського господарства Фомич до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скачування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1)подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2)має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3)відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4)належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5)позов подано у строк, встановлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6)немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою статті 171 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Поряд з цим, як визначено частинами сьомою та десятою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

За правилом абзацу 2 частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , якщо інше не визначено цим Кодексом.

При цьому, відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

У пункті 15 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» № 229 (6984) 01 грудня 2018 року.

У подальшому, у газеті Голос України (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року).

Наказом ДСА України №628 від 22 грудня 2018 року «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).

У газеті Голос України від 04.09.2021 року №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: Електронний кабінет ; Електронний суд ; підсистема відеоконференцзв`язку.

Відповідно до пункту 25 Положення про ЄСІТС процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду виключно з використанням підсистеми Електронний суд .

Натомість, пунктом 59 розділу IV Перехідні положення Положення про ЄСІТС встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Відповідно до підпункту 5.8 пункту 5 Положення про ЄСІТС офіційна електронна адреса включає в себе: сервіс Електронного кабінету; адресу електронної пошти, вказану користувачем в Електронному кабінеті; адресу електронної пошти, вказану в одному з державних реєстрів.

Таким чином, законодавцем було надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами: в електронній формі через Електронний кабінет (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи чи його представника).

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 року у справі №2340/4648/18, від 22.08.2019 року у справі №520/20958/18, від 10.09.2019 року у справі №640/1374/19.

В Одеському окружному адміністративному суді функціонує підсистема Електронний суд .

Отже, надсилання процесуальних документів до Одеського окружного адміністративного суду в електронній формі передбачає використання сервісу Електронний суд , розміщеному за покликанням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного кваліфікованого електронного підпису.

Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам КАС України судом встановлено, що позов надійшов на електронну адресу Одеського окружного адміністративного суду, тобто в електронній формі, та підписаний представником позивача із використанням електронного цифрового підпису.

Однак суд зауважує, що надіслання до суду в електронному вигляді позовної заяви разом додатками має здійснюватися із використанням підсистеми "Електронний суд", а не у спосіб надіслання позовної заяви на електронну адресу суду. При цьому для можливості користування цим сервісом необхідно пройти процедуру ідентифікації та здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Суд зазначає, що відомості про формування позивачем позовної заяви в підсистемі "Електронний суд", а також докази перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на позовну заяву із використанням підсистеми "Електронний суд" відсутні, що свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою.

Аналогічна права позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 22.10.2020 року у справі №855/67/20, згідно з якою Верховний Суд з таких же підстав повернув апеляційну скаргу, подану до суду електронною поштою та з використанням електронного цифрового підпису, однак не через підсистему "Електронний суд".

Крім того, аналогічні висновки Верховний Суд виклав також в інших ухвалах, а саме від 03.04.2020 року у справі №9901/92/20, від 15.07.2020 року у справі №520/5648/2020 та від 06.07.2020 року у справі №520/3974/2020.

При цьому суд зазначає, що обмеження, пов`язанні з використанням підсистеми Електронний суд , у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, наведеними, зокрема, в рішеннях від 28 травня 1985 року у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" та від 13 лютого 2001 року у справі "Кромбах проти Франції", держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.

У рішеннях від 20 травня 2010 року в справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, в тому числі щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.

Крім того, положення правила 45 Регламенту Європейського суду з прав людини також установлює, що будь-яка заява, подана згідно зі статтями 33 чи 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оформлюється письмово і підписується заявником або представником заявника.

Отож, норми Регламенту ЄСПЛ вимагають, щоб звернення людини до ЄСПЛ відбулося у письмовій формі, містило підпис і це не розцінюється як обмеження доступу до правосуддя.

Суд звертає увагу на те, що у цьому конкретному випадку право доступу до суду не можна вважати порушеним, оскільки позивач має можливість звернутись до суду в порядку, визначеному Законом (в письмовій формі безпосередньо до суду чи через засоби поштового зв`язку, або в електронній формі через сервіс "Електронний суд"). Адже національне процесуальне законодавство з регулювання цього питання є достатньо чітким для його розуміння та виконання і розумних сумнів у не відповідності вимогам "якості" закону не виникає.

В даному випадку формування позовної заяви у підсистемі Електронний суд не здійснено, а докази перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на цей позов, із використанням підсистеми Електронний суд відсутні.

За таких обставин, даний адміністративний позов підлягає поверненню відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 липня 2021 року у справі № 9901/75/21.

Водночас суд вважає необхідним роз`яснити, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись приписами ст.ст. 5-11, 42, 43, 55-59, 169, 171, 241, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Фермерського господарства Фомич до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скачування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу .

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя Білостоцький О.В.