Ухвала

від 09.02.2022 по справі 420/26158/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/26158/21

УХВАЛА

09 лютого 2022 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі №420/26158/21 за позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 20 грудня 2021 року надійшов позов ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, в якій позивач просить суд:

1.Визнати протиправним та скасувати п.1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 24.06.2021 року №2145-VIII Про відмову у наданні дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в частині відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, у зв`язку з тим, що слідчим відділом Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019160180001654 від 26.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, 1.6 - ОСОБА_1 ;

2.Зобов`язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області затвердити поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 5122983400:01:001:0822 у власність орієнтованою площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області для ведення особистого селянського господарства на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, за межами населеного пункту.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона звернулась до відповідача з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Одеська область, Подільський район, Куяльницька сільська рада. Проте, рішенням Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області №2145-VIII від 24.06.2021 року, було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку з тим, що слідчим відділом Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019160180001654 від 26.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, 1.6 - ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 24.12.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення.

07.02.2022 до суду (вх.№7770/22) від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Куяльницької сільської раді Подільського району Одеської області та iншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору - земельної ділянки з кадастровим номером 5122983400:01:001:0822 площею 2 га в с. Косислобідка, Подільського району Одеської області.

Вказану заяву ОСОБА_1 просить розглянути без виклику заявника та інших осіб.

Так, в обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 вказує, що після звернення її до суду з позовом по справі №420/26158/21 , вона помітила в публічній кадастровій карті України змiни форми власностi щодо земельних ділянок кадастровими номерами 5122983400:01:001:0818; 5122983400:01:001:0819; 5122983400:01:001:0820; 5122983400:01:001:0821; 5122983400:01:001:0822; 5122983400:01:001:0823: 5122983400:01:001:0824; 5122983400:01:001:0826, що, на думку заявника, свідчить про те, що Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області, всупереч інтересам позивача, без попередження позивача, надала дозвіл на встановлення (відновлення) меж вказаних земельних ділянок іншим громадянам.

Так, вказано у заяві, на офіційному сайті Куяльницької СР позивач ознайомилась з рішенням Куяльницької сільської ради від 30.11.2021 року № 3695 - VIII Про надання дозволу на виготовлення технічної документації iз землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства , яким надано гр. ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевостi) для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, кадастровий номер 5122983400:01:001:0822, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області ( за межами населеного пункту).

Як стверджує заявник, вказаним протиправним рішенням Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області порушенi законнi права та інтереси позивача, так як на вказану земельну ділянку позивач в законний спосіб отримала дозвіл, після цього позивач замовила та оплатила проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області. На підставі вказаного проекту державним кадастровим реєстратором проставлено відповідні вiдмiтки на проектi землеустрою, земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрi з присвоєнням кадастрового номера за позивачем.

У заяві зазначено, що на підставі вказаного протиправного рішення Державним кадастровим реєстратором протиправно проставлено вiдповiднi вiдмiтки у Державному земельному кадастрi та Державним реєстратором протиправно зареєстровано право власності спірної земельної ділянки на іншу особу. Вказані протиправні рiшення та дії органів державної влади та органу місцевого самоврядування мають бути дослідженi судом та скасовані як протиправні.

Як вказано у заяві, предметом спору по даній справі є визначення прав власності на земельну ділянку кадастровий номер 5122983400:01:001:0822 вартість якої складає приблизно 55974 грн. Це, на думку заявника, свідчить про те, що Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області приховує вказану інформацію вiд позивача, як зацікавленої сторони, в зв`язку чим є підстави вважати, що дана земельна ділянка, без згоди позивача може бути відчужено на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

На думку заявника, коли посадовим особам Куяльницької СР стане відомо про подачу вказаної заяви, вони вчинять дії, які будуть направлені на термінове відчуженні, або інше переоформлення вказаної земельної ділянки на іншу особу, що унеможливить забезпечення позову, в зв`язку з чим позивач порушує питання про її розгляд без повідомлення відповідача.

З урахуванням вищевикладеного та покликаючись на приписи ст.ст.150, 151, 153, 154 КАС України, ОСОБА_1 просить суд вжити заходи забезпечення позову.

Суддя зазначає, що відповідно до ч.2 ст.154 КАС України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Наведені процесуальні приписи не є імперативними, передбачають диспозитивну поведінку суду щодо виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про розгляд заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі №420/26158/21 без виклику заявника та відповідача.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положення ст.150 КАС України передбачають, що обов`язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову є обґрунтована заява сторони в тому числі із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Так, частинами 1 та 2 статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч.4 ст.150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч.2 ст. 150 КАС України.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Відповідно, розгляд клопотань про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, при цьому, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.

Згідно правових висновків, що викладені у постанові Верховного Суду від 11.01.2022 по справі №640/18852/21, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд звертає увагу, що згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ № 2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Таким чином, суд, розглядаючи клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача.

Суд зазначає, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний гарантувати, у суворій відповідності до закону та за наявності безумовних фактичних підстав, (1) виконання майбутнього рішення суду або/та (2) ефективний захист позивача, який неможливий без негайного втручання суду.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18.

Згідно правових висновків, що викладені у постанові Верховного Суду від 11.01.2022 по справі №640/18852/21, судове рішення про забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, який не повною мірою узгоджується з деяким, визначеними у частині другій статті 129 Конституції України основними засадами (принципами) судочинства, а саме, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобам. При цьому, таке судового рішення стає обов`язковим для виконання до його апеляційного перегляду.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 5 березня 2019 року у справі №826/16911/18, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 26 червня 2019 року у справі №826/13396/18, від 30 вересня 2019 року у справі №420/5553/18, від 30 вересня 2019 року у справі №640/868/19, від 30 вересня 2019 року у справі №1840/3517/18, від 29 січня 2020 року у справі №640/9167/19.

Так, предметом позову у даній справі є п.1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 24.06.2021 року №2145-VIII Про відмову у наданні дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в частині відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, у зв`язку з тим, що слідчим відділом Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019160180001654 від 26.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, 1.6 - ОСОБА_1 .

В свою чергу, позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Куяльницької сільської раді Подільського району Одеської області та iншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору - земельної ділянки з кадастровим номером 5122983400:01:001:0822 площею 2 га в с. Косислобідка, Подільського району Одеської області.

Оскільки предметом розгляду у даній справі є правомірність п.1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 24.06.2021 року №2145-VIII Про відмову у наданні дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства , суд вважає, що заходи забезпечення позову, які просить суд заявник не є співмірними.

Позивачем, в контексті її доводів про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 5122983400:01:001:0822 у приватну власність не обґрунтовано наявність у Куяльницької сільської раді Подільського району Одеської області компетенції вчиняти дії щодо вказаної земельної ділянки.

Також, позивачем не зазначено, яким особам, на її думку необхідно заборонити вчиняти дії та які саме дії таким особам необхідно заборонити вчиняти.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач просить суд вжити заходити забезпечення позову щодо предмета спору - земельної ділянки з кадастровим номером 5122983400:01:001:0822 площею 2 га в с. Косислобідка, Подільського району Одеської області.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу №909/243/18, в якій акцентував увагу на відмінностях між поняттями предмет спору та предмет позову . Зокрема, Верховний Суд зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

В даному ж випадку, предметом позову є п.1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 24.06.2021 року №2145-VIII Про відмову у наданні дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства , а не вищевказана земельна ділянка, а предметом спору - право позивача на отримання дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, предметом судового спору, що перебуває на розгляді, є виключно питання отримання дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а не вирішення питання щодо надання земельної ділянки у користування чи власність. Отже, предмет позову та спосіб забезпечення позову не є співмірними, а заявлений захід виходить за межі позовних вимог.

Таким чином, враховуючи обсяг заявлених позовних вимог, виходячи з принципу співрозмірного вжиття заходів забезпечення позову та з огляду на приписи статті 150 КАС України, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову слід відмовити.

В свою чергу, суд вказує на те, що у разі встановлення наявності існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, суд може застосувати заходи забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 150, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі №420/26158/21 за позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА