Рішення

від 11.02.2022 по справі 420/24241/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24241/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ПОСТАЧБУДТОРГ до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ПОСТАЧБУДТОРГ з позовною заявою до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500150/2021/000001/2 від 14.07.2021 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500150/2021/00052 від 14.07.2021 року.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Позов обґрунтований позивачем тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей.

З відзиву на позовну заяву Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією містилися розбіжності та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що було підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

11 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ПОСТАЧБУДТОРГ (покупець) та компанією HANGZHOU WEIDUOLI TRAIDE CO., LTD, Китай (продавець) укладений контракт №J1243-ZX, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим контрактом продати товар, в певній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а покупець зобов`язується оплатити товар на умовах, визначених у цьому контракті. Асортимент і кількість товару зазначаються у відповідних додатках або інвойсах. Найменування товару, а також інші умови його купівлі-продажу визначаються згідно з Інвойсами (аркуші справи 46-51).

З метою митного оформлення товару - іграшки у наборах, 14.07.2021 року декларантом до митного поста Міжнародний аеропорт Одеса Одеської митниці Державної митної служби України подана митна декларація №UA500150/2021/200630, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною контракту №J1243-ZX від 11.03.2021 року, та документи, які підтверджують вартість товару, зокрема, контракт №J1243-ZX від 11.03.2021 року, пакувальний лист №517783285 від 20.05.2021 року, рахунок-фактуру (інвойс) №517783285 від 20.05.2021 року, домашній коносамент №WMS6301186140 від 23.05.2021 року, автотранспортну накладну №110256 від 29.06.2021 року, декларацію про походження товару №517783285 від 20.05.2021 року, митну декларацію за якою було відмовлено у випуску товарів №UA500150/2021/2000016 від 01.07.2021 року, рішення про визначення коду товару з УКТ ЗЕД №КТ- UA500150-0001-2021 від 06.07.2021 року, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500150/2021/200016 від 02.07.2021 року, протокол про порушення митних правил №1303/50000/21 від 13.07.2021 року, картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500150/2021/00051 від 14.07.2021 року.

Проте, за результатами розгляду декларації від 14.07.2021 року №UA500150/2021/200630 та доданих до неї документів, Одеською митницею Державної митної служби України складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення вартості товарів №UA500150/2021/000001/2 від 14.07.2021 року (аркуші справи 66-67).

Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.

Під час здійснення Одеською митницею Державної митної служби України контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за вищезазначеною митною декларацією встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари зокрема: до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. 2) відповідно до п. п. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

З огляду на вищевикладене, декларанту запропоновано відповідно до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) ; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення та її переклад.

Декларантом на вимогу митного органу надіслано лист від 14 липня 2021 року №14/07-21, в якому повідомлено про те, що всі можливі документи у рамках поданих МД декларантом було надано до митниці, інших чи додаткових документів надати не має можливості (аркуш справи 63).

Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Оскільки, на думку митних органів, подані позивачем разом з митними деклараціями документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею Державної митної служби України складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом, які позивачем оскаржені до суду в цій справі.

Суд вважає дії митного органу щодо відмови в застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки - за ціною договору, неправомірними, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення такими, що підлягають скасуванню, рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

Так, декларантом наданий до митних органів договір (контракт), в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, надані інвойси, які містять дані щодо найменування, кількості, ціни товару, умов поставки, що відповідає даним митних декларацій та не суперечить умовам контракту, дані прайс-листів, пакувальних листів не суперечать один одному та відповідають даним інвойсів щодо ціни, кількості, умов поставки товару, тощо.

Щодо тверджень митного органу про відсутність у наданих до митного оформлення документах даних щодо вартості пакування товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Згідно п. 3 контракту №J1243-ZX від 14.07.2021 року ціна на товар включає в себе вартість товару, маркування, пакування, а також витрати по належному навантаженні, укладанні і сепарації товару в трюмах судна і вартість сепараційних матеріалів.

Жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими продавцем не передбачалось.

Таким чином зауваження митного органу щодо відсутності даних щодо складової митної вартості товару, зокрема, пакування товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо висновків митного органу про не надання позивачем документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів суд зазначає наступне.

Поставка товару здійснювалась на умовах СРТ (Incoterms 2020), Київ, Україна.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2000; Інкотермс 2010) умови поставки CARRIAGE PAID TO означають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеного ним самим. Додатково до цього Продавець зобов`язується за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення, оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару.

В підпункті Б.З Договори перевезення та страхування пункту Б Обов`язки покупця умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2000; Інкотермс 2010) зазначено: а) Договір перевезення. Немає зобов`язань .

Тобто, погоджуючи умови поставку за зазначеним вище контрактом, сторони виходили з того, що витрати на перевезення (транспортування) вже включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, та яка зазначена в інвойсі, у зв`язку із чим відповідач безпідставно зобов`язав позивача надати документи для підтвердження таких витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, в відзиві на позов відповідачем не спростовані доводи позивача.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України державна митна служба здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є не правомірною, оскаржувані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю ПОСТАЧБУДТОРГ обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПОСТАЧБУДТОРГ (вул. Городоцька, буд. 280, м. Львів, Львівська область, 79040, код ЄДРПОУ 41052851) до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500150/2021/000001/2 від 14.07.2021 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500150/2021/00052 від 14.07.2021 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500150/2021/000001/2 від 14.07.2021 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Державної митної служби України №UA500150/2021/00052 від 14.07.2021 року.

Стягнути з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПОСТАЧБУДТОРГ (вул. Городоцька, буд. 280, м. Львів, Львівська область, 79040, код ЄДРПОУ 41052851) сплачений судовий збір у розмірі 5738,70 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Свида