Рішення

від 14.02.2022 по справі 420/17195/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17195/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю « ВАЛКРІС-ЛЮКС » до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛКРІС-ЛЮКС » до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю ВАЛКРІС-ЛЮКС п.8 критеріїв ризиковості платників податку:

від 17.06.2021 року №44482,

від 08.07.2021 року №46631,

від 22.07.2021 року №49257;

зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю « ВАЛКРІС-ЛЮКС» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17.06.2021 року Головним управлінням ДПС в Одеській області код ЄДРПОУ ВП 44069166 прийнято рішення №44482, яким встановлено відповідність товариства з обмеженою відповідальністю ВАЛКРІС-ЛЮКС код ЄДРПОУ 37223603 критеріям ризиковості платника податку та внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Представник позивача вказує, що позивач не погодившись із зазначеним рішенням ГУ ДПС в Одеській області, подав 29.06.2021 року за №1 повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, на яке отримав рішення ГУ ДПС в Одеській області №46631 від 08.07.2021 року, яким прийнято рішення про відповідність ТОВ ВАЛКРІС-ЛЮКС критеріям ризиковості платника податку та внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Також, не погодившись із зазначеними рішеннями ГУ ДПС в Одеській області, вдруге подав 14.07.2021 року за №2 повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, на яке отримав рішення ГУ ДПС в Одеській області №49257 від 22.07.2021 року, яким прийнято рішення про відповідність ТОВ ВАЛКРІС-ЛЮКС критеріям ризиковості платника податку та внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Представник позивача стверджує, що на підставі віднесення позивача до переліку ризикових СГД, ГУ ДПС в Одеській області в червні 2021 року зупинена реєстрація наступних податкових накладних позивача виписаних на наступних покупців: № 12 від 11.06.2021 року (ТОВ АСКАНІЯ- ТРЕЙДИНГ код за ЄДРПОУ 25390060); від 08.06.2021 року №8 від 01.06.2021 року №1, від 15.06.2021 року №13, від 29.06.2021 року №25, від 22.06.2021 року №21 (ТОВ АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ код за ЄДРПОУ 35442481); від 04.06.2021 року №7. від 18.06.2021 року №18 (ТОВ МОДЕРН- РІТЕЙЛ код за ЄДРПОУ 44033208); від 03.06.2021 року №4, від 10.06.2021 року №11, від 17.06.2021 року №16, від 24.06.2021 року №23 (ПП ТАВРІЯ-І код за ЄДРПОУ 32334104); від 03.06.2021 року №2, від 10.06.2021 року №10. від 17.06.2021 року №15, від 24.06.2021 року №24 (ПП ТАВРІЯ ПЛЮС , код за ЄДРПОУ 31929492); від 03.06.2021 року №3, від 10.06.2021 року №9, від 17.06.2021 року №14, від 24.06.2021 року №22 (ТОВ ТАВРІЯ-В ), від 04.06.2021 року №5, від 18.06.2021 року №20 (ТОВ КИЇВСЬКЕ код за ЄДРПОУ 24541083); від 04.06.2021 року №6, від 18.06.2021 року №19 ТОВ КОПЕЙКА- ЦЕНТР код за ЄДРПОУ 37678707).

За твердженнями представника позивача, позивач не погоджується із висновками зробленими посадовими особами контролюючого органу через їх протиправність, безпідставність необґрунтованість, необ`єктивність та невідповідність фактичним обставинам, первинним документам позивача й вимогам діючого цивільного й податкового законодавства України.

Ухвалою від 03 листопада 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛКРІС-ЛЮКС» , відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Від Головного управління ДПС в Одеській області витребувано належним чином завірені копії матеріалів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, матеріалів які надіслані позивачем з повідомленням про надання пояснень та документів, а також витягу з протоколу Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації щодо внесення платників до Журналу ризикових платників в частині внесення товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛКРІС-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 37223603) до переліку ризикових платників податків; інформацію та належним чином засвідчені копії документів, на її підтвердження, що стала підставою для прийняття рішення про внесення товариства з обмеженою відповідальністю « ВАЛКРІС-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 37223603) до переліку ризикових платників податків.

Від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив, у якому відповідач вказує, що товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЛКРІС-ЛЮКС» було включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку за наслідками наявної податкової інформації, що узгоджується з приписами діючого законодавства.

Представник відповідача зазначає, що ГУ ДПС в Одеській області отримано лист Одеської обласної прокуратури від 14.06.2021 №10/1-2842-21 (вх. ГУ ДПС в Одеській області від 15.06.2021 №252221/5), в якому зазначено про здійснення Одеською обласною прокуратурою процесуального керівництва у кримінальному провадженні №42021160000000202 від 27.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 212 КК України, досудове розслідування якого здійснюється СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області. Прокурором зазначено, про необхідність розгляду питання щодо внесення підприємств (в т.ч. ТОВ ВАЛКРІС-ЛЮКС ) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до Постанови КМУ №1165 від 11.12.2019 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Постанова №1165) з урахуванням того, що зазначені підприємства використовувалися у мінімізації податкових зобов`язань для підприємств реального платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отриманню інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Також представник відповідача вказує, що з метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно- конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки, враховуючи вимоги Постанови №1165 та податкову інформацію отриману від Одеської обласної прокуратури, рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №44482 від 17.06.2021 року ТОВ ВАЛКРІС-ЛЮКС включено до Переліку ризикових платників податків (відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою №1165), яке направлено через електронний кабінет платника.

08.07.2021 року через електронний кабінет позивачу направлено рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.07.2021 року №46631 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 29.06.2020 року №1.

22.07.2021 року через електронний кабінет Позивачу направлено рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.07.2021 року №49257 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 14.07.2021 року №2.

Таким чином, представник відповідача стверджує, що згідно баз даних АІС Податковий блок Журнал ризикових платників , 22.07.2021 року в системі відбулась модифікація запису, та відповідно діючим на даний час є рішення від 22.07.2021 року №49257, а рішення від 17.06.2021 №44482, від 08.07.2021 №46631 втратили свою чинність у зв`язку з прийняттям комісією регіонального рівня рішення від 22.07.2021 року №49257.

Відповідач вважає, що доведено обґрунтованість виникнення у контролюючого органу підстав для віднесення підприємства позивача до критеріїв ризиковості платника податків на підставі наявної податкової інформації відповідно до листа Одеської обласної прокуратури з метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки. Таким чином, позовні вимоги позивача є повністю необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що відзив Головного управління ДПС в Одеській області не спростовує тверджень позивача, що викладені у позовній заяві, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, представник позивача зазначив, що у період з 2018 року по 24.11.2021 року позивач не мав господарських відносин з ПАТ Одеський кабельний завод Одескабель (код ЄДРПОУ 05758730), ТОВ Волмет (код ЄДРПОУ 37680758), ТОВ Євро - Цветмет (код ЄДРПОУ 41554706), ПП Раф Сервіс (код ЄДРПОУ 31728170), ТОВ Ханум (код ЄДРПОУ 41197517) - зазначена інформація наявна у відповідача, оскільки, згідно податкових декларацій та податкових накладних за період з 2018 року по 24.11.2021 року Позивач не мав господарських відносин з вищезазначеними підприємствами;

реєстраційні та статутні документи позивача жодним правоохоронним органом не вилучались та знаходяться у позивача;

посадовим особам позивача не відомі посадові особи вищезазначених підприємств;

позивач ніколи не займався продажем мідної катанки промисловим підприємствам України та ніколи не займався виробництвом та реалізацією кабельно-провідникової продукції;

позивачем з 2011 року здійснюється виключно оптова торгівля товаром - Попкорн для мікрохвильової печі , який імпортується із республіки Молдови та реалізовується торговим мережам України.

Таким чином, на переконання представника позивача вбачається висновок, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових платників податків, у зв`язку з чим рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 17,06.2021 року за №44482, від 08.07.2021 року за №46631 та від 22.07.2021 року за №49257 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправними та підлягають скасуванню.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими сторони обґрунтовують вимоги та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, судом встановлено наступне.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ ВАЛКРІС-ЛЮКС зареєстровано як юридична особа 23.07.2010 року за №15561070003039613 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань; юридична адреса: 65086, м. Одеса, вул. Марсельська, буд.31, кв.28; взято на облік як платника податків 26.07.2010 року ДП1 у Суворовському районі ГУ ДФС у м. Одесі; платник ПДВ з 13.08.2010 року. Основний вид діяльності позивача - 46.17- Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування . (а.с. 15 т. 1)

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 17.06.2021 №44482, відповідно до якого ТОВ «ВАЛКРІС-ЛЮКС» відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підставою прийняття рішення зазначено «п.8 Критеріїв ризиковості платника податку» . Податкова інформація: «Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування» (а.с.115 т.1).

Відповідно до повідомлення №1 від 29.06.2021 року, позивачем до Головного управління ДПС в Одеській області подано пояснення до рішення щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості з додатками у кількості 63 документа. (а.с. 116-118, з/б а.с. 185, 195-250 т. 1, а.с. 1-69 т. 2)

За результатом розгляду поданих документів, Комісією прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.07.2021 року №46631 (а.с.119), відповідно до якого, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 29.06.2021 року №1, ТОВ « ВАЛКРІС-ЛЮКС » відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підставою прийняття рішення зазначено «п.8 Критеріїв ризиковості платника податку» . Податкова інформація: «Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування» .

Не погоджуючись з рішенням, відповідно до повідомлення №2 від 14.07.2021.2021 року, позивачем до Головного управління ДПС в Одеській області вдруге подано пояснення до рішення щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості з додатками у кількості 63 документа. (а.с. 120-125, 187 т. 1)

За результатом розгляду поданих документів, Комісією прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 22.07.2021 року №49257 (а.с.126), відповідно до якого, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 14.07.2021 року №2, ТОВ « ВАЛКРІС-ЛЮКС » відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підставою прийняття рішення зазначено «п.8 Критеріїв ризиковості платника податку» . Податкова інформація: «Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування» .

Позивач, не погоджуючись з прийнятими рішеннями звернувся до суду з вимогою про визнання їх протиправними та скасування.

Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.74.1, п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України).

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами (абзац четвертий п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України ).

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п`ятий п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07.12.2017 №2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".

Однак, як вбачається з оскаржуваних рішень, вказане поле містить наступну податкову інформацію «Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування» .

Тобто, оскаржувані рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення відповідача, в яких не наведені мотиви їх прийняття, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, призводять до непрозорості та непередбачуваності дій відповідачів, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Суд зазначає, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Відповідно до п.25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку № 1165).

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріплений частиною четвертою статті 9 КАС України, зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами.

Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Однак, суд звертає увагу на те, що наданий відповідачем витяг з протоколу №95/15-32 від 17.06.2021 року не містить переліку осіб, які виступали під час засідання, суті цих виступів, змісту обговорення питання порядку денного та підписів всіх учасників засідання.

Підставою для внесення платника податку до переліку ризикових зазначено лист Одеської обласної прокуратури від 14.06.2021 року №10/1-2842-21 вх.ГУ ДПС в Одеській області від 15.06.2021 №25222/5.

Проте, саме лише посилання на наявність листа Одеської обласної прокуратури без належного обґрунтування і документального підтвердження таких тверджень, не може свідчити про відповідність оскаржуваного рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Зміст наданого до суду витягу з протоколу засідання Комісії позбавляє суд можливості надати оцінку порядку прийняття спірного рішення, адже відповідач, в свою чергу, не спростував/не підтвердив висновки здійснені за результатами дослідження підстав відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку. Упродовж розгляду справи відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відповідність критеріям ризиковості, як і самого листа.

Також, у зазначеному протоколі не зазначено жодної обставини, яка б свідчила про наявність ознак здійснення позивачем ризикових операцій.

Разом з тим, суд зазначає, що зміст листа Одеської обласної прокуратури від 14.06.2021 року №10/1-2842-21 вх.ГУ ДПС в Одеській області від 15.06.2021 №25222/5 не доводився до відома позивача, в рішенні Комісії про відповідність платника податків критеріям ризиковості від 17.06.2021 року та в інших наступних, про вказані обставини також не зазначено, з огляду на що позивачем до податкового органу надавались документи на власний розсуд.

В свою чергу, ознайомившись зі змістом зазначеного листа під час розгляду справи, представником позивача висловлені заперечення щодо наявності господарських взаємовідносин з підприємствами, зазначеними в листі Одеської обласної прокуратури. Також позивач заперечує і здійснення вилучення первинної бухгалтерської документації підприємства.

Жодних доказів на спростування викладених позивачем обставин та доводів або на підтвердження власної правової позиції, представником відповідача до суду не надано.

Таким чином, доводи представника відповідача викладені у відзиві на адміністративний позов є необґрунтованими, оскільки податковим органом не повідомлено позивача про підстави віднесення останнього до платників податку, який відповідає критеріям ризиковості, не містило таких підстав як рішення від 17.06.2021 року №44482 так і рішення від 08.07.2021 року №46631 та від 22.07.2021 року №49257, прийняті з урахуванням поданих позивачем пояснень та документального підтвердження господарських операцій.

Крім того, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Одночасно, у межах спірних правовідносин суд звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду, у даному випадку, не є реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

В свою чергу, суд зазначає, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Варто також зазначити, що поняття «добросовісний платник» , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Натомість, в досліджуваних господарських відносинах між позивачем та контрагентами контролюючим органом не спростовано наявність у позивача належних первинних документів, фізичних і технічних можливостей для здійснення господарської діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим спірні рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 17.06.2021 року № 44482, від 08.07.2021 року №46631, від 22.07.2021 року №49257 є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до положень статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

У частині 2 статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Наведене узгоджується із Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) та практикою Європейського Суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (ст. 32).

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 року по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 року по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій» .

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006 року, «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.

Зважаючи на вказане, суд зазначає, що із наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що у відповідача відсутні підстави для винесення спірних рішень.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 68100,00 грн. відповідно до платіжних доручень №2539 від 19.08.2021 року та 2520 від 05.08.2021 року.

Разом з тим, відповідно до уточненого адміністративного позову, який подано після усунення недоліків відповідно до ухвали суду від 27.09.2021 року, позивачем заявлено 3 основні вимоги та 1 похідну вимогу.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання даного адміністративного позову складає 6810 грн.

В свою чергу, представником позивача подано заяву про повернення надмірно сплаченого судового збору в розмірі 61290,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч.1, ч.2 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛКРІС-ЛЮКС» судового збору у розмірі 6810,00 грн, що сплачений відповідно до платіжних доручень №2520 від 05.08.2021 року.

Також, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню заяву представника позивача про повернення надміру сплачених коштів у розмірі 61290,00 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛКРІС-ЛЮКС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю ВАЛКРІС-ЛЮКС п.8 критеріїв ризиковості платників податку:

від 17.06.2021 року №44482,

від 08.07.2021 року №46631,

від 22.07.2021 року №49257.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю « ВАЛКРІС-ЛЮКС» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВАЛКРІС-ЛЮКС (код ЄДРПОУ 37223603 адреса: вул. Марсельська, буд. 31, кв. 28, м. Одеса, 65086) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) суму сплаченого судового збору в розмірі 6810,00 грн (шість тисяч вісімсот десять гривень 00 копійок).

Повернути товариству з обмежено відповідальністю «ВАЛКРІС-ЛЮКС (код ЄДРПОУ 37223603 адреса: вул. Марсельська, буд. 31, кв. 28, м. Одеса, 65086) сплачену згідно з платіжними дорученнями №2539 від 19.08.2021 року та 2520 від 05.08.2021 року. суму судового збору в розмірі 61290,00 грн. (шістдесят одна тисяча двісті дев`яносто гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмежено відповідальністю «ВАЛКРІС-ЛЮКС (код ЄДРПОУ 37223603 адреса: вул. Марсельська, буд. 31, кв. 28, м. Одеса, 65086);

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5)

Суддя П.П. Марин