Справа № 420/20749/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства «БЕСАРАБІЯ» (вул.Нова,1, с.Тузли, Татарбунарський район, Одеська область, 68160) до Державної податкової служби України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053), Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
З позовом до суду звернулося Селянське (фермерське) господарство «БЕСАРАБІЯ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області в якому просить:
визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових в накладних від 02.09.2021 року №3062795/32356605 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 28.07.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем фактичного надходження податкову накладну №l від 28.07.2021 року, складені СЕЛЯНСЬКИМ (ФЕРМЕРСЬКИМ) ГОСПОДАРСТВОМ БЕСАРАБІЯ (68160, Одеська обл.. Татарбунарський р-н, с. Тузли, вул. Нова, 1, код ЄДРПОУ 32356605);
визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі в податкових накладних від 14.09.2021 року №3109839/32356605 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044. м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА БЕСАРАБІЯ (68160, Одеська обл.. Татарбунарський р-н, с. Тузли, вул. Нова, 1, код ЄДРПОУ 32356605) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двiстi сiмдесят гривень 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень нуль копійок).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що уповноваженою особою СФГ БЕСАРАБІЯ за допомогою Автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів ДПС України для здійснення реєстрації податкових накладних, була складена та направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. податкова накладна №1 вiд 28.07.2021 року.
За поданою податковою накладною №1 вiд 28.07.2021 року, відповідно до Квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9239346728 вiд 19.08.2021 року зазначено, що реєстрацію документу було зупинено на підставі п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Комісією, з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення №3062795/32356605 від 02.09.2021 року, про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того, Позивачем було надано таблицю даних платника податку на додану вартість від 09.09.2021 року.
Однак, вказану таблицю даних платника податку було безпідставно проігноровано, та Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №3109839/32356605 вiд 14.09.2021 року, яке містить у якості підстави Виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам .
15.09.2021 року до Головного управління ДПС в Одеській області було подано Скаргу на рішення комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК В СРПН, за результатом розгляду якої. Головою комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в СРПН було прийнято рішення №42947/32356605/2 вiд 23.09.2021 року, згідно з якими скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН без змін.
Позивач не погоджується з зазначеними рішеннями та за захистом своїх прав звернувся до суду.
Ухвалою суду від 26.11.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 262 КАС України).
Представник ГУ ДПС в Одеській області надав до суду письмовий відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позову зазначивши, що Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковiй накладнiй/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реестрi;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених iз порушенням законодавства.
В свою чергу, Комісією з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято рішення від 02.09.2021 №3062795/32356605 у зв`язку із тим, що позивачем не подано документи, передбачені п. 5 Порядку №520.
Таким чином, Головне управління ДПС в Одеській області стверджує, що відповідачем доведено обґрунтованість виникнення у контролюючого органу підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.
В свою чергу, позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є передчасним, в той час, як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
СФГ БЕСАРАБІЯ є платником податку ПДВ, ІПН 323566015293 та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 07.04.2003, дата запису: 23.08.2005, номер запису: 15491200000000155, код ЄДРПОУ 32356605.
Засновником та директором підприємства є Михайлов Ігор Матвійович, розмір внеску до статутного фонду складає 100 000,00 грн.
Профільними видами діяльності підприємства за кодами КВЕД є
01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний);
46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;
01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві:
47.99 Iншi види роздрiбноп торгiвлi поза магазинами.
Судом встановлено, що мiж Селянським (фермерським) господарством БЕСАРАБІЯ та Приватним підприємством АККЕРМАН ЗЕРНОПРОМ було укладено Договір поставки № ОД-34 вiд 13.07.2021 року, предметом якого є передача у власність ПП АККЕРМАН ЗЕРНОПРОМ товару окремими партіями в асортименті, кількості та за ціною визначеною в Специфікаціях, які є невід`ємними додатками до договору.
СФГ БЕСАРАБІЯ за допомогою Автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів ДПС України для здійснення реєстрації податкових накладних, була складена та направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. податкова накладна №1 вiд 28.07.2021 року.
За результатами розгляду податкової накладної №1 вiд 28.07.2021 року ГУ ДПС в Одеській області видано Квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9239346728 вiд 19.08.2021 року відповідно до якої за результатом обробки документу ДПС України зазначено, що реєстрацію документів було зупинено на підставі п. 201.16 cm. 201 Податкового кодексу України. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1003., відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо показники D=0000%,P=0.
Також, СФГ БЕСАРАБІЯ було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення щодо реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної.
На виконання п. 11 Порядків No1165 позивачем було подано до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено №4 від 31.08.2021 з додатками у кількості 2 шт.
Позивачем надано договір поставки №ОД-34 від 13.07.2021 між СФГ БЕСАРАБІЯ та ПП АККЕРМАН ЗЕРНОПРОМ , рахунок на оплату від 28.07.2021 № 1, видаткову накладну №1 вiд 28.07.2021, товарно-транспортні накладні у поганій якості, про що в ній зазначено - встановити не є можливим. Якість ТТН настільки погана, що неможливо побачити перевізників, отримувачів, водіїв, який товар.
Крім того, Позивачем було надано таблицю даних платника податку на додану вартість від 09.09.2021 року (реєстраційний номер 9260323305).
Комісією з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято рішення від 02.09.2021 №3062795/32356605 у зв`язку із тим, що позивачем не подано документи, передбачені п. 5 Порядку № 520.
15.09.2021 року до Головного управління ДПС в Одеській області було подано Скаргу (реєстраційний номер 9268923048) на рішення комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. за результатом розгляду якої. Головою комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН було прийнято рішення №42947/32356605/2 вiд 23.09.2021 року, згідно з якими скаргу залишено без задоволення та рiшення комісії регіонального рiвня про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН без змін.
На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано первинні документи з яких вбачається, що фактичне та юридичне місцезнаходження СФГ БЕСАРАБІЯ 68160, Одеська обл., Татарбунарський р-н. с. Тузли, вул. Нова, буд. 1.
В користуванні у товариства знаходяться земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 89,7200га, в т.ч. з товарного виробництва, рiлля-89,7200га., що підтверджується довiдкою виконавчого комітету Тузлівської сільської ради Білгород Дністровського району Одеської областi вiд 23.02.2021 року № 02-01-20/217.
Товар зберігається на зерновому складі за адресою: 67700, Одеська обл., м. Білгород Дністровський, вул. Автомобiльна,11, згiдно договору складського зберігання зерна №29 С/Г від 01.07.2021 року, договір діє до 01.06.2022р.
СФГ БЕСАРАБІЯ має потужності, а саме спеціальну техніку, задля експлуатації яких, закупаються запчастини, паливно-мастильні матеріали, що підтверджується наданими договорами поставки №389 від 16.08.2021 року, платіжними дорученнями №1568 вiд 17.08.2021 року. No1561 від 06.08.2021 року, рахунком на оплату №391207 вiд 29.06.2021 року, тощо.
На підтвердження здійснення Позивачем господарської операції по податковій накладній, яку було подано для реєстрації, надано завірені належним чином:
- договір поставки NОД-34 від 13.07.2021 року, специфікацію №1 вiд 28.07.2021 року до договору поставки № ОД-34 вiд 13.07.2021 року; видаткову накладну №1 вiд 28.07.2021 року: TTH з 13.07.21 року по 21.07.21 року;
- договір складського зберігання зерна №29 С/Г вiд 01.07.2021 року: - договір поставки №1706/20/53 від 27.02.2020 року, рахунок на оплату №3586 від 27.02.2020 року, видаткову накладну № 5312 вiд 03.03.2020 року, платіжне доручення №1509 вiд 02.03.2020 року;
- договір №2604-01/21 вiд 26.04.2021 року, додаток №1 вiд 26.04.2021 до договору №2604-01/21 від 26.04.2021 року, видаткову накладну №375 від 12.05.2021 року;
- договір купівлі-продажу товару No25 від 19.07.2021 року, рахунок на оплату №48 від 19.07.2021 року, видаткову накладну No46 вiд 20.07.2021 року;
-договір поставки №389 від 16.08.2021 року, платіжне доручення №1568 від 17.08.2021 року;
- договір купівлі-продажу №000640 від 30.06.2021 року, рахунок на оплату №391207 вiд 29.06.2021 року, платіжне доручення №1561 від 06.08.2021 року;
- видаткову накладну №1739 вiд 17.06.2021 року, платіжні доручення №1560 вiд 06.08.2021 року, №1488 вiд 29.08.2019 року, №1487 вiд 05.11.2019 року;
- довідку виконавчого комітету Тузлiвської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 23.02.2021 року № 02-01-20/217, звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року (річна) (реєстраційний номер 9002486121) установчі документи товариства.
Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови у реєстрації податкової накладної та неврахування таблиці даних платника податку, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно пунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", ";Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні норми містить пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020 року (далі Порядок № 1165).
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 "Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Наказ №520).
Відповідно до п. 5 Наказу №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з п. 6 Наказу №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Відповідно до п. 7 Наказу №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", ";Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно п. 9 Наказу №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Відповідно до п. 10 Наказу №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Пунктом 11 Наказу №520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав податковому органу пояснення та копії первинних фінансово-господарських документів щодо діяльності СФГ БЕСАРАБІЯ .
Зі спірних рішень вбачається, що вони прийняті з посиланням на ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання / придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).
Зазначена підстава є цитатою пункту 5 Наказу №520, тобто формулювання підстави є абстрактним та формальним.
Проте у спірних рішеннях відсутня будь-яка конкретизація, яких саме документів не вистачило для прийняття комісією ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію податкової накладної №l від 28.07.2021 року.
У спірних рішеннях та рішеннях про результати розгляду скарг не наведено конкретизації претензій до первинних документів позивача.
За таких обставин, мотиви ухвалення ГУ ДПС в Одеській області рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових в накладних від 02.09.2021 року №3062795/32356605 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 28.07.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі в податкових накладних від 14.09.2021 року №3109839/32356605 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість є необґрунтованими.
Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну СФГ БЕСАРАБІЯ №1 від 28.07.2021, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктами 2, 4, 10 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Аналізуючи наведені положення, суд дійшов висновку, що податковий орган реєструє податкову накладну, у тому числі, на підставі рішення суду датою набрання ним законної сили або іншою датою, вказаною у рішенні.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарської операції по поданим податковим накладним. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних №1 від 28.07.2021 - судом не встановлено.
За фактичних обставин даної справи, суд вважає, що ефективним та реальним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні СФГ БЕСАРАБІЯ , датами їх фактичного подання на реєстрацію.
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The UnitedKingdom), пп. 2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
При цьому, у даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН ПН/РК СФГ БЕСАРАБІЯ є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
У пункті 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994року (справа РуїзТоріха проти Іспанії ) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Таким чином, на підставі статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги СФГ БЕСАРАБІЯ підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За правилами частини сьомої цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом пяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
А за правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На виконання вимог цієї норми позивач надав суду копії: договору, додаткової угоди, детального опису робіт (наданих послуг), рахунок, квитанції, акт приймання-передачі наданих послуг.
За правилами частини пятої-сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Заперечення відповідача щодо заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу обґрунтовані тим, що справа є незначної складності: учасників справи лише двоє, кількість доказів, що підлягають оцінці, незначна, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши відповідні докази, суд дійшов висновку, що вказане клопотання необхідно задовольнити.
Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст. 134 КАС України).
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу зазначено наступне. З метою отримання професійної правничої (правової) допомоги. Позивач звернувся до Адвокатського бюро Шавров і партнери з яким було i укладено Договір про надання правової допомоги №22 вiд 25.07.2019 року.
Пунктом 3.1. вказаного Договору передбачено, що за надання правової допомоги за цим Договором Клієнт зобов`язується сплачувати Адвокатському бюро винагороду (гонорар) в порядку. строки і розмiрi, визначеному між Сторонами в додаткових угодах та додатках до цього Договору.
Згідно Акту-приймання передачі наданих послуг від 22.10.2021 року, за надання правової допомоги у справі за позовом С(ф)Г БЕСАРАБІЯ до Головного управління ДПС в Одеській області. Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання здійснити реєстрацію податкових накладних, вартість послуг становить 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень нуль копійок).
На виконання вказаного, Позивач сплатив Адвокатському бюро винагороду (гонорар) за отримання правової допомоги (послуг), шляхом надання грошових коштів, у розмірі 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень нуль копійок), про що Адвокатським бюро було видано Довідку No22 вiд 22.10.2021 року..
Долученими до клопотання документами позивачем доведено надання йому адвокатом правничої допомоги у суді першої інстанції.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).
Згідно висновку Верховного Суду, висвітленого у Постанові від 15.05.2018 року у справі №821/1594/17, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, відповідно до опису виконання робіт (надання послуг) позивачу було надано наступні послуги, на загальну суму 15000,00 грн.
Згідно із ч.ч.6,7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В свою чергу, суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений час, значення спору для сторони тощо.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року по справі №160/6899/20.
З урахуванням зазначеного та розрахунку витрат часу за договором від 22.11.2021 р., суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 15000,00 грн. є непропорційним до предмета спору та складності справи.
Таким чином, враховуючи викладене, категорію справи, суд вважає за можливе присудити з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 3500,00грн. та саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є пропорційним до предмета спору.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Селянського (фермерського) господарства «БЕСАРАБІЯ» (вул.Нова,1, с.Тузли, Татарбунарський район, Одеська область, 68160) до Державної податкової служби України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053), Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових в накладних від 02.09.2021 року №3062795/32356605 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 28.07.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі в податкових накладних від 14.09.2021 року №3109839/32356605 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.
Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем фактичного надходження податкову накладну №l від 28.07.2021 року, складені СЕЛЯНСЬКИМ (ФЕРМЕРСЬКИМ) ГОСПОДАРСТВОМ БЕСАРАБІЯ (68160, Одеська обл.. Татарбунарський р-н, с. Тузли, вул. Нова, 1, код ЄДРПОУ 32356605).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166) на користь СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА БЕСАРАБІЯ (68160, Одеська обл.. Татарбунарський р-н, с. Тузли, вул. Нова, 1, код ЄДРПОУ 32356605) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270, 00 грн. та 3500 грн. витрат на правничу допомогу.
Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2022 |
Оприлюднено | 21.02.2022 |
Номер документу | 103425936 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Єфіменко К.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні