Ухвала

від 15.02.2022 по справі 420/23410/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23410/21

УХВАЛА

15 лютого 2022 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати п. 1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 24.06.2021 року №2145-VІІІ «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, в зв`язку з тим, що слідчим відділом Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019160180001654 від 26.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, наступним громадянам: 1.4. ОСОБА_1 ;

зобов`язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області затвердити поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 5122983400:01:001:0826 у власність орієнтовною площею 2.00 га земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області для ведення особистого селянського господарства на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населеного пункту.

Ухвалою суду від 29.11.2021 року прийнято до розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 та відкрито провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Куяльницької сільської раді Подільського району Одеської області та іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору - земельної ділянки з кадастровим номером 5122983400:01:001:0826 площею 2 га в с. Косислобідка, Подільського району Одеської області.

Вказану заяву позивач просить розглянути без виклику заявника та інших осіб.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує, що після звернення до суду з позовом по справі №420/23410/21, він помітила в публічній кадастровій карті України зміни форми власності щодо земельних ділянок кадастровими номерами 5122983400:01:001:0818; 5122983400:01:001:0819; 5122983400:01:001:0820; 5122983400:01:001:0821; 5122983400:01:001:0822; 5122983400:01:001:0823: 5122983400:01:001:0824; 5122983400:01:001:0826, що, на думку заявника, свідчить про те, що Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області, всупереч інтересам позивача, без попередження позивача, надала дозвіл на встановлення (відновлення) меж вказаних земельних ділянок іншим громадянам.

Як, вказано у заяві, на офіційному сайті Куяльницької СР позивач ознайомилась з рішенням Куяльницької сільської ради від 30.11.2021 року № 3693 - VIII «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації iз землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства» , яким надано гр. ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевостi) для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, кадастровий номер 5122983400:01:001:0826, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області ( за межами населеного пункту).

Як стверджує заявник, вказаним протиправним рішенням Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області порушені законні права та інтереси позивача, так як на вказану земельну ділянку позивач в законний спосіб отримала дозвіл, після цього позивач замовила та оплатила проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області. На підставі вказаного проекту державним кадастровим реєстратором проставлено відповідні вiдмiтки на проекті землеустрою, земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера.

У заяві зазначено, що на підставі вказаного протиправного рішення Державним кадастровим реєстратором протиправно проставлено вiдповiднi вiдмiтки у Державному земельному кадастрі та Державним реєстратором протиправно зареєстровано право власності спірної земельної ділянки на іншу особу. Вказані протиправні рішення та дії органів державної влади та органу місцевого самоврядування мають бути досліджені судом та скасовані як протиправні.

Як вказано у заяві, предметом спору по даній справі є визначення прав власності на земельну ділянку кадастровий номер 5122983400:01:001:0826 вартість якої складає приблизно 55974 грн. Це, на думку заявника, свідчить про те, що Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області приховує вказану інформацію вiд позивача, як зацікавленої сторони, в зв`язку з чим є підстави вважати, що дана земельна ділянка, без згоди позивача може бути відчужено на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

На думку заявника, коли посадовим особам Куяльницької СР стане відомо про подачу вказаної заяви, вони вчинять дії, які будуть направлені на термінове відчуженні, або інше переоформлення вказаної земельної ділянки на іншу особу, що унеможливить забезпечення позову, в зв`язку з чим позивач порушує питання про її розгляд без повідомлення відповідача.

На підставі викладеного позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи та зміст заяви про забезпечення позову, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 ст.150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.2 ст.151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Суд також наголошує, що відповідно до приписів чинного законодавства, у випадку звернення з вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог.

Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.01.2022 по справі №640/18852/21, а саме, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд звертає увагу, що згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Таким чином, суд, розглядаючи клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача.

Суд зазначає, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний гарантувати, у суворій відповідності до закону та за наявності безумовних фактичних підстав, (1) виконання майбутнього рішення суду або/та (2) ефективний захист позивача, який неможливий без негайного втручання суду.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18.

Так, предметом позову у даній справі є п.1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 24.06.2021 року №2145-VIII «Про відмову у наданні дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, у зв`язку з тим, що слідчим відділом Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019160180001654 від 26.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, 1.4 - ОСОБА_1 .

В свою чергу, позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Куяльницької сільської раді Подільського району Одеської області та іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору - земельної ділянки з кадастровим номером 5122983400:01:001:0826 площею 2 га в с. Косислобідка, Подільського району Одеської області.

Оскільки предметом розгляду у даній справі є правомірність п.1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 24.06.2021 року №2145-VIII «Про відмову у наданні дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» , суд вважає, що заходи забезпечення позову, які просить вжити суд заявник не є співмірними.

Позивачем, стверджуючи про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 5122983400:01:001:0826 у приватну власність іншій особі не обґрунтовано наявність у Куяльницької сільської раді Подільського району Одеської області компетенції вчиняти дії щодо вказаної земельної ділянки.

Також, позивачем не зазначено, яким особам, на його думку необхідно заборонити вчиняти дії та які саме дії таким особам необхідно заборонити вчиняти.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач просить суд вжити заходити забезпечення позову щодо предмета спору - земельної ділянки з кадастровим номером 5122983400:01:001:0826 площею 2 га в с. Косислобідка, Подільського району Одеської області.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу №909/243/18, в якій акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову» . Зокрема, Верховний Суд зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

В даному ж випадку, предметом позову є п.1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 24.06.2021 року №2145-VIII «Про відмову у наданні дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» , а не вищевказана земельна ділянка, а предметом спору - право позивача на отримання дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, предметом судового спору, що перебуває на розгляді, є виключно питання отримання дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а не вирішення питання щодо надання земельної ділянки у користування чи власність. Отже, предмет позову та спосіб забезпечення позову не є співмірними, а заявлений захід виходить за межі позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.150, 151, 168, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст.293, 295 КАС України.

Суддя П.П. Марин