Ухвала

від 16.02.2022 по справі 420/3316/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3316/22

УХВАЛА

16 лютого 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області Управління соціального захисту населення (68600, Одеська область, м.Ізмаїл, вул.Суворова, 62, ЄДРПОУ 33799311) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 11 лютого 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 у якій позивач просить суд:

1.Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Ізмаїльської РДА Одеської області, щодо нарахування та виплати мені - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року, у розмірі не меншому ніж передбачено статтею 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

2.Зобов`язати Управління соціального захисту населення Ізмаїльської РДА Одеської області, перерахувати та виплатити мені - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, у розмір 7354 грн (сім тисяч триста п`ятдесят гривень).

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту має право на отримання разової грошової допомоги, виплата якої проводиться кожного року до 5 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком як учасник бойових дій., проте, відповідачем здійснено виплату разової грошової допомоги позивачу до 5 травня 2021 року у розмірі 1491,00 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Разом з тим, ОСОБА_1 в позовній заяві невірно зазначив найменування відповідача, а саме не у відповідності до даних, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.4 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Аналогічні положення містяться в ч.2 ст.79 вказаного Кодексу, згідно з якою позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Проте, в порушення наведених вимог Кодексу позивач не додав до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: докази перебування позивача як учасника бойових дій на обліку у відповідача.

Суд зазначає, що відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань , зокрема, передбачено, що бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги , з метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, запроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.

Положенням про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги визначено, що Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги, передбачені для педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин та працівників культури в сільській місцевості і селищах міського типу (далі - пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей.

Реєстр складається з баз даних Мінсоцполітики, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Проте, в матеріалах позовної заяви відсутні будь-які докази перебування позивача на обліку в органі соціального захисту населення або будь-якому іншому органі, який має повноваження призначати виплату спірної допомоги.

Також, звертаю увагу ОСОБА_1 на положення статті 5 КАС України: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Тобто, суд може стягнути кошти з відповідача у разі визнання його бездіяльності протиправною але лише в якості відшкодування шкоди завданої такою бездіяльністю.

Суд зазначає, що під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

При цьому, що у розумінні КАС України бездіяльність суб`єкта владних повноважень це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. Для визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною, особа, яка вважає, що її право порушене, повинна довести існування причинного зв`язку між такою протиправною бездіяльністю та її порушеним правом.

Поряд з цим, бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнано протиправною адміністративним судом лише в тому випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій. Таким чином, бездіяльність це завжди пасивна поведінка, тобто відсутність з боку суб`єкта владних повноважень будь-яких дій.

Тобто, не проведення є бездіяльністю, а відмова по суті діями.

Положенням статті 245 КАС України передбачені способи застосування судового захисту судом під час ухвалення рішення про задоволення або часткове задоволення позову.

Підсумовуючи викладене, вважаю, що прохальна частина позовної заяви складена позивачем не коректно, а тому позивачу слід переглянути редакцію прохальної частини позовної заяви та привести її у відповідності до приписів КАС України.

Згідно ч.ч.1-2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного суддя зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом наданням до суду позовної заяви із зазначенням вірного найменування відповідача; надання до суду доказів перебування позивача на обліку органу соціального захисту населення або будь-якому іншому органі, який має повноваження призначати виплату спірної допомоги або інформацію з Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги щодо позивача; приведення прохальної частини позову у відповідності до приписів КАС України.

Зазначені вище недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.

Суддя вважає за достатнє встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків.

Суддя роз`яснює, що відповідно до п.3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 172 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області Управління соціального захисту населення про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА