Рішення

від 26.01.2022 по справі 640/6336/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року м. Київ № 640/6336/20

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Імпекс" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліга Імпекс" звернулось до суду з позовом про:

- визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125000/2019/000645/1 від 07.11.2019;

- визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125010/2019/00145 від 07.11.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки не містило передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості. За твердженням представника позивача, вказане рішення було прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності, визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання.

Відповідач правом на подання заяв по суті та доказів не скористався.

Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі, позов з додатками отримано представником відповідача 11.05.2020, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого портового відправлення.

Згідно з частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Судом в ухвалі про відкриття провадження у справі відповідача про зазначені наслідки було попереджено.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено.

30.05.2020 позивачем до контролюючого органу подана електрона митна декларація ІМ 40 ДЕ №UA125010/2019/013836, в якій заявлена митна вартість за основним методом за ціною договору- 1495696,76 грн. (60658,50 доларів США х 24,65761200 грн.).

Згідно з комерційного інвойсу від 25.07.2019 №COV-F/19-07-434 до контракту №S004156-1 від 02.07.2019 на адресу позивача поставлено товар: "розчинна сублімована кава" 16350 кг. за ціною 3,71 доларів США за 1 кг., загальною вартістю 60658,50 доларів США.

Позивачем здійснена оцінка митної вартості товарів відповідно до документів, наданих під час митного оформлення таких товарів: МД, контракт №S004156-1 від 02.07.2019, додаткова угода №1 до контракту №S004156-1 від 12.07.2019, комерційний інвойс №COV-F/19-07-434 від 25.07.2019, сертифікат якості №COV/COA-8714 від 25.07.2019, коносамент №HLCUEUR190709812 від 30.07.2019, автотранспортна накладна №724/Р від 09.10.2019, міжнародний санітарний сертифікат №1175/2019/NS від 30.07.2019, сертифікат про походження товару №1910181986 від 05.08.2019.

Контролюючим органом прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару № UA125000/2019/000645/1 від 07.11.2019, відповідно до якого митну вартість скориговано до 8,1600 доларів США/кг на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням методу за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів відповідно до статей 59, 60 Митного кодексу України.

Позивач у зв`язку з незгодою з таким рішенням 09.01.2020 за вих. №09/01/20 подав до Київської митниці ДФС України заяву про визнання заявленої митної вартості товару в порядку частин восьмої, дев`ятої статті 55 Митного кодексу України (МК України), яка була зареєстрована Київською митницею ДФС за вх. №727/11 від 10.01.2020.

Позивачем подано до Київської митниці належним чином посвідчену копію Висновку судового експерта Київського інституту судових експертиз Дуць Д.Л. за результатами проведення товарознавчої експертизи №0132 від 22.11.2019.

Також позивач звернувся до Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" (ДП "Держзовнішінформ", ідентифікаційний код 20062351) з запитом, на який отримав висновки про цінову експертизу контрактів (відповіді від 31.01.2020 р. вих. №112-1, 112-2, 112-3,112-4, 113, 114), якими встановлено: "Контрактна ціна 3,71 долари США/кг на розчинну сублімовану каву виробництва В`єтнам на умовах поставки СРТ Київ, Україна, що постачається згідно з інвойсами від 27.07.2018, 29.10.2018, 13.11.2018, 24.01.2019, 31.05.2019, 25.07.2019 до контрактів між ТОВ "Ліга Імпекс" та компанією ETOILE GLAM LP (Шотландія), не суперечить відпускним цінам компанії виробника на даний товар для поставок на умовах СРТ Київ, Україна".

Відповідачем прийнято рішення від 15.01.2020 за вих. №7.8-15/1-11/702 про відмову в задоволенні заяви про визнання заявленої митної вартості товару, оформленого за митною декларацією та з урахуванням додатково поданих документів.

Позивачем до Державної митної служби України подано скаргу від 05.02.2020 за вих. №050220/1 на рішення Київської митниці Держмитслужби від 15.01.2020 за вих. №7.8-15/1-11/702.

Державною митною службою України надано відповідь вих. №08-3/15-02/13/2589 від 03.03.2020 на скаргу Позивача, котрою відмовлено у її задоволенні посилаючись на правомірність висновків Київської митниці Держмитслужби.

Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Згідно зі статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. У частині другій означеної статті наведено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи надати на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Надаючи тлумачення наведеним нормам, Верховний Суд у постанові від 29.12.2021 справа №520/11303/19, висловив правову позицію, за якою митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Зі змісту спірного рішення про коригування митної вартості товарів убачається, що відповідачем лише зазначено про наявність розбіжностей у поданих позивачем документах без зазначення конкретного переліку документів.

Як убачається з матеріалів справи, для здійснення митного оформлення поставлених товарів подано митну декларацію, в якій зазначено вартість товарів на загальну суму 60658,50 доларів США, яка була розрахована з урахуванням вартості товарів та вартості перевезення до державного кордону України.

Представником позивача надано документи не підтвердження митної вартості товару за першим методом за ціною договору: контракт №S004156-1 від 02.07.2019, додаткова угода №1 до контракту №S004156-1 від 12.07.2019, комерційний інвойс №COV-F/19-07-434 від 25.07.2019, сертифікат якості №COV/COA-8714 від 25.07.2019, коносамент №HLCUEUR190709812 від 30.07.2019, автотранспортна накладна №724/Р від 09.10.2019, міжнародний санітарний сертифікат №1175/2019/NS від 30.07.2019, сертифікат про походження товару №1910181986 від 05.08.2019.

Також, в матеріалах справи, міститься платіжний документ SWIFT від 04.10.2019 на суму 60658,50 доларів США про оплату за товар згідно з контрактом №S004156-1 від 12.07.2019.

На думку суду, обґрунтованими є доводи представника позивача про наявність у цих документах відомостей щодо заявленої митної вартості та її складових, відсутності розбіжностей чи ознак підробки. При цьому суд ураховує, що в оскаржуваній картці відмови вказано про ненадання документа на підтвердження митної вартості товару, проте якого документа й з яких причин не враховано подані документи не зазначено.

Згідно з частиною десятою статті 58 МК України до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Суд зауважує, що зазначені супутні витрати продавця не є складовими митної вартості в розумінні частини десятої статті 58 МК України, оскільки такі витрати включені до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті, а тому не впливають на числові значення митної вартості товарів. При цьому МК України не встановлено обов`язку продавця окремо зазначати в рахунку (інвойсі) числові складові витрат на супутні послуги, якщо згідно з умовами поставки вони включені до ціни товару.

Відповідно до пункту 3.1. контракту №S004156-1 від 12.07.2019 умови поставок зазначаються в інвойсах до договору, у відповідності до ІНКОТЕРМС 2010.

В інвойсі до контракту №S004156-1 від 12.07.2019, який було надано під час митному оформленні разом з митною декларацією, зазначені умови поставки СРТ Київ, Україна.

Поставка на умова СРТ (Carriage Paid To) означає, що продавець відвантажує товар обраному перевізнику, продавець оплачує всі рахунки по доставці товару на вказане місце призначення, ризики випадкової загибелі речі несе покупець.

На думку суду, платіжні документи в сукупності із іншими поданими позивачем документами для митного оформлення товару, не містять суперечливої інформації щодо змісту поставки, задекларованої ціни товару та її складових, такі документи не викликають обґрунтованих сумнівів в їх достовірності.

Отже, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем наявності обґрунтованого сумніву щодо правильності визначення митної вартості, відповідно наявності підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

За приписами статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, митна вартість визначається за резервним методом у відповідності до статті 64 Митного кодексу України у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів.

У спірному випадку відповідачем застосовано резервний метод. Обов`язок доведення митної вартості товару покладено на декларанта. Орган доходів і зборів має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися, у тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

Зокрема, як вбачається з матеріалів судової справи, відповідачем на підставі Джерел інформації митну вартість товару скориговано до рівня 8,1600 доларів США/кг.

Проте, вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості такого товару, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товару, відсутнє її коригування, не зазначено фактів, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості, тощо.

До того ж, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару, та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою та безумовною підставою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Також, наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

На думку суду, необґрунтованість висновків контролюючого органу підтверджується листами ДП "Держзовнішінформ" від 31.01.2020 №112-1-№112-4, №113, №114, відповідно до якого контрактна ціна 3,71 долара США/кг на розчинну сублімовану каву (anstant freeze dried coffeе, упаковка - коробки по 25 кг) виробництва В`єтнам на умовах поставки СРТ Київ, Україна згідно з інвойсами від 27.07.2018, 29.10.2018, 13.11.2018, 24.01.2019, 31.05.2019, 25.07.2019 до контрактів між ТОВ "Ліга Імпекс" та компанією ETOILE GLAM LP (Шотландія), не суперечить відпускним цінам компанії виробника на даний товар для поставок на умовах СРТ Київ, Україна". Такий висновок зроблено на підставі, зокрема, листа компанії виробника, даних інформаційного агентства "Reuters", інформації з мережі Інтеренет (ww.alibaba.com, www.agra-net.com).

У висновку судового експерта Дуця Д.Л. (свідоцтво №1846 від 25.11.2016) на підставі даних ресурсу ww.alibaba.com зазначено, що задекларована вартість 3,60 доларів США без урахування обов`язкових митних платежів є наближеною до реальної митної вартості.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що відповідачем наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом не доведено, як і не доведено того, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності та/або наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товару необхідними документами, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товарів та протиправність прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості товарів №UA125000/2019/000645/1 від 07.11.2019. Відтак відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачу у митному оформленні ввезеного на митну територію України товару, за заявленою у митній декларації ІМ 40 ДЕ № UA125010/2019/013836 митною вартістю.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що позивачем до митного органу не надано усіх необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товару, внесено до декларацій недостовірні або неточні відомості, або надано документи, котрі містили розбіжності, що у свою чергу унеможливлювало б визначення митної вартості товару за ціною договору.

При цьому, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару.

Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відомості з інформаційних систем фіскальних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару.

Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, митну вартість товару, що імпортується скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Митного кодексу. Визначена митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого вже здійснене.

Відтак, враховуючи, що позивачем до відповідача надано усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, котрі цілком достатні для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості не за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору), не є обґрунтованим, а тому суперечить основним принципам здійснення державної митної справи, визначеним статтею 8 Митного кодексу України, зокрема, законності, додержання прав, та охоронюваних законом інтересів осіб, та відповідно відсутності підстав для коригування митним органом митної вартості товару.

До того ж, Київською митницею Держмитслужби не доведено, та суду не надано належних доказів на підтвердження правомірності застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Імпекс" саме другорядного методу визначення митної вартості - резервного, та послідовного вибору методів, як того вимагають положення частини 3 статті 57 Митного кодексу України.

Крім того, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Щодо невідповідності рішень про коригування митної вартості товарів вимогам законодавства з цієї підстави, що митницею у спірних рішеннях не наведено пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії, умови поставки, комерційні умови тощо та не зазначено докладної інформації і джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, свідчать також постанови Верховного Суду від 31.01.2018 р. № 813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 р. по справі № 804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Наведене свідчить про суперечливість та необґрунтованість висновків відповідача щодо митної вартості товарів, а також про протиправність та необхідність скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA125000/2019/000645/1 від 07.11.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА125010/2019/00145.

Таким чином, беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА125010/2019/00145 від 07.11.2019 та визнання протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125000/2019/000645/1 від 07.11.2019.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8939,40 грн. (платіжне доручення від 11.03.2020 №259, від 30.03.2020 №261).

Оскільки позов задоволено повністю, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8939,40 грн. підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125000/2019/000645/1 від 07.11.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125010/2019/00145 від 07.11.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Імпекс" за судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8939,40 грн. (вісім тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліга Імпекс" (ідентифікаційний код 35271723, місцезнаходження: 08681, Київська область, село Рославичі, вулиця Морошкова, будинок 1).

Відповідач - Київська митниця Держмитслужби (ідентифікаційний код 43337359, місцезнаходження: 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.А. Донець