Рішення

від 25.01.2022 по справі 640/19174/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2022 року м. Київ № 640/19174/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Качур І.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОППОЗИТ

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю ОППОЗИТ до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП Про накладення штрафу на ТОВ ОППОЗИТ за порушення Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу від 09.07.2020 № 1319.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2020 року відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовано відсутністю порушення позивачем вимог законодавства у сфері постачання електричної енергії, встановлення відповідачем якого стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Крім того, позивач акцентує увагу на порушенні порядку прийняття оскаржуваного рішення в частині забезпечення участі позивача у цьому процесі.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на обґрунтованості прийнятого ним рішення, з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства як самого рішення, так і дотримання визначеного законом порядку його прийняття.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якій він полягав на заявлених позовних вимогах.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

Як вбачається з матеріалів справи, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) (надалі за текстом скарги НКРЕКП, Відповідач), на підставі Постанови НКРЕКП від 03.06.2020 року №1033 Про проведення позапланових виїзних перевірок дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії Споживачу, Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) та Ліцензійних умов зі здійснення функцій гарантованого покупця деякими ліцензіатами , на підставі посвідчення про перевірку від 11.06.2020 року №283, проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ОППОЗИТ (надалі за текстом скарги Товариство, Ліцензіат, TOB ОППОЗИТ ), за результатами якої складено Акт перевірки від 19.06.2020 року №212 (надалі за текстом скарги Акт перевірки) про порушення ТОВ ОППОЗИТ Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), затверджених Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 року №1468 та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 року №1469, а саме:

• Підпункт 12 пункту 2.2 Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата при провадженні ліцензованої діяльності дотримуватися організаційних вимог, зокрема здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії;

• Підпункт 17 пункту 2.2 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу щодо обов`язку ліцензіата для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку на добу наперед та внугрішньодобовому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.

На підстави Акту перевірки НКРЕКП, в результаті розгляду 09.07.2020 року на своєму засіданні, що проводилося у формі відкритого слухання, НКРЕКП прийнято Постанову від 09.07.2020 року №1319 Про накладання штрафу на ТОВ ОППОЗИТ за порушення Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та постановила накласти на ТОВ ОППОЗИТ штраф у розмірі 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень за порушення Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

В акті перевірки позивача, так само як і у відзиві на позовну заяву, відповідачем, в якості порушення позивачем вимог законодавства у сфері постачання електричної енергії, було акцентовано увагу на тому, що аналіз наданих позивачем договорів, актів купівлі-продажу електричної енергії, оборотно-сальдових відомостей за період з грудня 2019 року по лютий 2020 року свідчить про те, що позивач здійснював діяльність з купівлі-продажу електричної енергії на ринку на добу на перед (далі також - РДН), внутрішньодобовому ринку (далі також - ВДР), на балансуючому ринку з метою врегулювання небалансів на ринку електричної енергії та здійснювало постачання електричної енергії споживачам.

Так, різниця між купленою та проданою Ліцензіатом електричною енергією, становить від -430,17 МВт. год до -944,34 МВт. год, що складає від -28,23 % до -52,68 % обсягу товарної продукції Ліцензіата.

Разом з цим, згідно з вимогами пункту 4.9.2 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, учасники ринку зобов`язані передати планові графіки одиниць постачання/споживання ОСП для області, де розміщені одиниці відпуску та/або одиниці відбору:

графік відпуску/відбору за відповідними одиницями;

графіки резервів за відповідними одиницями, що можуть бути задіяні протягом періоду, на який подаються графіки.

Згідно з вимогами пункту 1.10.2 Правил РДН та ВДР, ОР та учасники РДН/ВДР несуть відповідальність за порушення цих Правил відповідно до Закону, а також відповідають за неналежне виконання зобов`язань за договорами про участь у РДН та ВДР та про купівлю-продаж електричної енергії на РДН/ВДР відповідно до умов таких договорів.

При цьому, вимогами статті 3 Закону України Про ринок електричної енергії визначено, що функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах, зокрема, забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії.

Згідно з вимогами статті 77 Закону України Про ринок електричної енергії , правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації оператору системи передачі, оператору системи розподілу та суб`єктам владних повноважень на ринку електричної енергії, якщо обов`язковість подання такої інформації встановлена законом.

На підставі наведеного, НКРЕКП робить висновок, згідно з яким у зв`язку з наявністю у Ліцензіата значної різниці (від -28,23 % до -52,68 %) між обсягами купівлі та продажу електричної енергії за звітні місяці свідчать про недотримання вказаних вище вимог щодо необхідності забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії, а також об`єктивного та достовірного складення графіків одиниць постачання/споживання електричної енергії та дотримання зазначених графіків.

Виходячи із зазначеного вище вбачається, що фактично відповідачем, під час перевірки позивача, було встановлено обставини порушення останнім вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, що виявилось у незабезпечені балансу між попитом та пропозицією електричної енергії, а також об`єктивному та достовірному складенні графіків одиниць постачання/споживання електричної енергії та дотриманні зазначених графіків.

У контексті наведеного суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч. 2 статті 77 Закону України Про ринок електричної енергії , правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, 1) порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності; 2) недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

У разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді, у тому числі, штрафу.

Тобто, профільний закон розрізняє наведені правопорушення на ринку електричної енергії як дві окремі підстави для притягнення винних у них осіб до відповідальності, яка може наступати, зокрема, у вигляді штрафу.

У даному ж випадку, мотивація НКРЕКП, наведена як в акті перевірки, так і у відзиві на позовну заяву, свідчить про встановлення відповідачем недотримання ТОВ ОППОЗИТ вимог саме нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Разом з тим, зміст оскаржуваної постанови відповідача свідчить, що позивач був притягнутий до відповідальності за порушення на ринку електричної енергії, яке виявилось виключно у порушенні ним, як ліцензіатом, відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності, а саме підпункт 12 пункту 2.2 та пп. 17 п. 2.2 Ліцензійних умов щодо обов`язку ліцензіата для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.

При цьому, як свідчать матеріали справи, під час перевірки позивача, відповідачем не було встановлено обставин постачання електричної енергії споживачам без здійснення купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.

Натомість, актом перевірки підтверджується укладання позивачем договорів про участь у ринку на добу на перед та внутрішньодобовому ринку, про купівлю продаж електричної енергії на внутрішньодобовому ринку, про купівлю продаж електричної енергії на ринку на добу на перед , про надання послуг з передачі електричної енергії, про врегулювання небалансів електричної енергії, договорів з операторами системи розподілу, про постачання електричної енергії споживачу. Встановлено, що позивачем не укладались договори купівлі-продажу імпортованої та експортованої електричної енергії.

Наведене свідчить про дотримання ТОВ ОППОЗИТ вимог Ліцензійних умов щодо обов`язку ліцензіата для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії, що було встановлено у самому акті перевірки та підтверджено у наданому суду відзиві на позовну заяву.

А оскільки як вже зазначалось, оскаржуване рішення НКРЕКП ґрунтується саме на нібито встановленому порушенні позивачем вимог Ліцензійних умов, чого не було встановлено у встановленому законом порядку, суд доходить висновку про необґрунтованість та безпідставність постанови відповідача від 09.07.2020 № 1319 та, відповідно, необхідність задоволення позовних вимог шляхом визнання її протиправною та скасування у судовому порядку.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 244 КАС України , під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України , доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України , суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України , у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної постанови на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, доходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у ч. 2 статті 2 КАС України критеріям, а тому наявні підстави для визнання її протиправною та скасування.

Згідно зі статтею 139 КАС України , при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу , стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 2 102, 00 грн. (судовий збір) за рахунок бюджетних асигнувань НКРЕКП.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2 , 5-11 , 19 , 72-77 , 90 , 241-246 , 250 , 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОППОЗИТ (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4А, оф 139, ЄДРПОУ 41293755) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, місто Київ, вулиця Смоленська, будинок 19; код ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП Про накладення штрафу на ТОВ ОППОЗИТ за порушення Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу від 09.07.2020 № 1319.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОППОЗИТ понесені останнім судові витрати у розмірі 2102,00 грн. (Дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України , набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України .

Суддя І.А. Качур