Рішення

від 21.02.2022 по справі 125/136/19

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/136/19

2/125/64/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.02.2022 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.

за участі секретаря судового засідання Боднар В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватної агрофірми Вікторія про визнання недійсним договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Свої вимоги до суду позивач ОСОБА_1 мотивував тим, що він являється власником земельної ділянки площею 1,6448 га кадастровий номер 0520282000:02:003:0170 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Каришківської сільської ради Барського району Вінницької області. 20.12.2010 між ним та ПАФ Вікторія було укладено договір оренди земельної ділянки. Вказаний договір оренди землі позивач особисто не підписував і не мав наміру укладати. ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір оренди землі від 20.12.2010 укладений між ним та ПАФ Вікторія та стягнути судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату та час судового засіданні був повідомлений завчасно та належним чином.

Представник позивача адвокат Чоловський О.М. у судове засідання не з`явився, подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з вимушеним відрядженням до м. Херсон.

У судове засідання представник відповідача ПАФ Вікторія адвокат Якименко О.О. не з`явився. Подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, просив відмовити у позові.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору. (Постанова КЦС ВС від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.)

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ВН083285 належить земельна ділянка площею 1,6448 га кадастровий номер 0520282000:02:003:0170 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Каришківської сільської ради Барського району Вінницької області.

Вказана земельна ділянка з кадастровим номером 0520282000:02:003:0170 була передана в оренду ПАФ Вікторія на підставі договору оренди землі б/н від 20.12.2010, укладеного між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ПАФ Вікторія , як орендарем. Договір оренди укладено строком на 10 (десять років).

Право оренди ПАФ Вікторія на земельну ділянку з кадастровим номером 0520282000:02:003:0170 за вказаним договором б/н від 20.12.2010 було зареєстровано в Державному реєстрі 12.08.2016, номер запису - 15945594.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/102-21/5438-ПЧ від 17.05.2021 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи встановлено, що підпис в графі Орендодавець договору оренди землі від 20.12.2010, який укладений між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ПАФ Вікторія , як орендарем, з другої сторони, ймовірно виконаний ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №СЕ-19/102-21/5438-ПЧ від 17.05.2021 містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставленого питання та питання, вирішеного в порядку експертної ініціативи.

На підставі викладеного, враховуючи, що експертиза у справі була призначена та проведена з додержанням вимог Цивільного процесуального кодексу України та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень , затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5(з наступними змінами), суд оцінює висновок експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №СЕ-19/102-21/5438-ПЧ від 17.05.2021 як такий, що відповідає вимогам закону, та є належним і допустимим доказом по справі.

Оскільки вказаний висновок експерта почеркознавчої експертизи не підтверджує ту обставину, що підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди земельної ділянки виконаний не ним, тому суд вважає його таким, що не підтверджує обставин, на які посилається позивач та які входять до предмету доказування.

У судовому засіданні встановлено, що орендна плата за договором оренди землі б/н від 20.12.2010 сплачувалася орендарем ПАФ Вікторія позивачу вчасно, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні відомостями за 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Як передбачено ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються нормами Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Вказане кореспондується з ч. 1 ст. 93 ЗК України - право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається в письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 1 та 3 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У постанові Верховного Суду України від 18.12.2013 № 6-127цс13 зазначено, що вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази мають бути належними (ст.77 ЦПК України ) та допустимими (ст.78 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України ).

Позивачем не надано належного доказу, який би підтвердив чи спростував виконання підпису від його імені іншою особою.

Враховуючи викладене вище, суд не вбачає підстав для визнання договору оренди недійсними.

У зв`язку з тим, що судом не встановлено порушення прав позивача, підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності не має.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги є не обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно ст. ст. 133, 141 ЦПК України судовий збір в сумі 768,40 грн. залишити за рахунок позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України -

У Х В А Л И В :

В позові ОСОБА_1 до Приватної агрофірми Вікторія про визнання недійсним договору оренди землі - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Суддя: