ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2021 року Справа № 160/15417/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:
- визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) №19109-19649/Є-02/8-0400/20 від 29.09.2020 року;
- зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи з 27.09.2001 по 30.06.2005 роки на посаді електрогазозварника на Дочірнім підприємстві Автоцентр Відкритого акціонерного товариства Нікопольський південнотрубний завод для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення та ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 14.07.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 на підставі ст.6 Закону України Про пенсійне забезпечення . Відповідачем прийнято рішення про розгляд звернення №19109-19649/Є-02/8-0400/20 від 29.09.2020, яким останній не визнав період роботи з 27.09.2001 по 30.06.2005 як пільговий за Списком №2 для призначення пенсії у зв`язку з невідповідністю довідки про пільговий характер роботи вимогам чинного законодавства. Позивач вважає, рішення відповідача протиправним та таким, що порушує його право на пенсійне забезпечення, оскільки для підтвердження вказаного періоду подано всі необхідні документи.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.
На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 04.08.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з наступних підстав. Зокрема зазначено, що за даними електронної пенсійної справи до страхового стажу позивача зараховано період роботи з 27.09.2001 по 31.12.2003 (згідно записів трудової книжки), з 01.01.2008 по 16.05.2004 та з 01.06.2004 по 22.08.2006 (згідно сплати страхових внесків до ПФУ за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку). Відповідач звертає увагу суду на те, що рішення, на яке посилається позивач, не приймалося та в призначенні пенсії не відмовлялося, натомість позивачу лише надано роз`яснення щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження пільгового стажу за Списком №2, адже надана позивачем пільгова довідка від 10.03.2008 №94/16 не відповідає вимогам чинного законодавства.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент звернення до відповідача щодо призначення пенсії на пільгових умовах (16.09.2020) набув 57-річного віку, що підтверджується копією його паспорту серії НОМЕР_1 , виданого Нікопольським МВ УМВС України у Дніпропетровській області 24 лютого 2000 року.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи від загального захворювання відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .
З трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , вбачається трудовий шлях по 23.08.2006 включно. Згідно записів трудової книжки та довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, позивач має понад 30 років загального трудового стажу (у тому числі пільговий стаж 9 років 2 місяці 5 днів).
Необхідний для призначення пенсії пільговий стаж за Списком №2, що складає 9 років 2 місяці 5 днів позивач здобув працюючи повний робочий день на посаді електрогазозварника:
- з 14.07.1993 по 16.02.1998 (4 роки 7 місяців 2 дні) - на посаді електрогазозварника автотранспортного цеху в ПАТ Нікопольський Південнотрубний завод (записи в трудовій книжці №16-18, довідка від 12.12.2019 №4957);
- з 27.09.2001 по 30.06.2005) (3 роки 9 місяців 3 дні) - на посаді електрогазозварника 5 розряду в ДП Автоцентр ВАТ Нікопольський південнотрубний завод (записи в трудовій книжці №23-24, довідка від 10.03.2008 №94/16);
- з 12.10.2006 по 17.04.2007 (5 місяців 21 день) - на посаді електрогазозварника Комплексу з виробництва відводів в ТОВ Науково-виробниче об`єднання Трубосталь (довідка від 23.12.2019 №19);
- з 22.09.2008 по 31.01.2009 (4 місяці 9 днів) - на посаді електрогазозварника Трубоволочильного цеху в ПрАТ Сентравіс Продакшн Юкрейн (довідка від 27.01.2020 №04).
Період роботи позивача з 27.09.2001 по 30.06.2005 (3 роки 9 місяців 3 дні) на посаді електрогазозварника 5 розряду в ДП Автоцентр ВАТ Нікопольський південнотрубний завод не зараховано відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком №2 .
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10.03.2008 №94/16 позивач працював повний робочий день в ДП Автоцентр ВАТ Нікопольський південнотрубний завод у період з 27.09.2001 по 02.08.2006 електрогазозварником, зайнятим різанням та ручним зварюванням (код КП 33., що передбачено Списком №2, розділом ХХХІІІ, затвердженим Постановою Кабінетом Міністрів України від 16.01.2003 №36). Зазначено, що позивач виконував ручне, дугове та газове зварювання апаратів, деталей, вузлів, конструкцій з різних сталей та сплавів за період з 27.09.2001 по 30.06.2005 (3 роки 9 місяців 3 дні).
Додатково зазначено, що довідка видана на підставі таких документів: особиста справа, штатний розклад, табель нарахування заробітної плати, результати атестації Наказ №744 від 10.12.1999, лист №94/101/80 від 07.10.2004 головному державному експерту щодо умов праці при облдержадміністрації Просандєєву А.І., наказ №45 від 07.10.2004 Про зміну строку проведення атестації робочих місць за умовами праці .
16.09.2020 на підставі ст.6 Закону України Про пенсійне забезпечення, позивач звернувся до Нікопольського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2.
Листом №19109-19649/Є-02/8-0400/20 від 29.09.2020 відповідач повідомив позивача, що пільгова довідка від 10.03.2008 №94/16 надана для підтвердження пільгового стажу за Списком №2, не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме відсутнє посилання на Постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за період пільгової роботи з 27.09.2001 по 15.01.2003, а також невірно зазначений період фактично відпрацьованого часу (з 27.09.2001 по 30.06.2005 замість 27.09.2001 по 02.08.2006). Тому надана пільгова довідка потребує дооформлення. Для підтвердження пільгового стажу рекомендовано надати наступні документи: довідки з архівної установи про стаж роботи та про заробітну плату, довідки або копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток про збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність) за весь період, який необхідно підтвердити та завірену копію документу про проведення атестації робочих місць - які будуть направлені на розгляд комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Додатково повідомляється, що за даними електронної пенсійної справи до страхового стажу позивача зараховано період роботи з 27.09.2001 по 31.12.2003 (згідно записів трудової книжки), з 01.01.2008 по 16.05.2004 та з 01.06.2004 по 22.08.2006 (згідно сплати страхових внесків до ПФУ за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку).
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Дочірнє підприємство Автоцентр Відкритого акціонерного товариства Нікопольський південнотрубний завод (код ЄДРПОУ 31167051) припинило свою діяльність 20.05.2011 (номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи 12301170010000229) на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2011 №Б38/119-09 про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом.
Відповідно до довідки від 13.02.2020 №472 виданої архівним відділом Нікопольської міської ради, підтвердити факт роботи позивача та надати довідку про його заробітну плату за період з 27.09.2001 по 02.08.2006 немає можливості, оскільки документи ДП Автоцентр ВАТ Нікопольський південнотрубний завод на зберігання і обслуговування не надходили, а місце знаходження зазначених документів невідоме.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 27.09.2001 по 30.06.2005, позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з положеннями ст.3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Відповідно до ст.ст.21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: основи соціального захисту.
Конституційне поняття Закон України , на відміну від поняття законодавство України , не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
У відповідності до вимог ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно п.2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).
Згідно з пунктом "б" статті 13 Закону №1788, у редакції чинній до прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VIII від 02.03.2015 року на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах
Відповідно до ч.2 ст.114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, а саме після досягнення віку 60 років:
- чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Слід зазначити, пунктом першим резолютивної частини Рішення №1-р/2020 від 23.01.2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.91 зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VIII від 02.03.2015 року.
Пунктом 3 цього рішення вирішено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону №1788 для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаній нормі, в наступній редакції:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах".
Відтак, позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 набувши 57-річного віку та маючи понад 30 років загального трудового стажу (у тому числі 9 років 2 місяці 5 днів пільгового стажу за Списком №2), а також враховуючи право на зменшення пенсійного віку на 3 роки, набув право на пенсію на пільгових умовах.
Порядком застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18 листопада 2005 року встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що були чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами умов праці за час виконання робіт до 21.08.1992 та за результатами атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 .
В спірний період роботи позивача з 27.09.2001 по 02.08.2006 на ДП Автоцентр ВАТ Нікопольський південнотрубний завод діяли Списки №2, затверджені Постановами Кабінету Міністрів України Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах від 11.03.1994 №162 та від 16.01.2003 №36.
Згідно розділу ХХХІІІ Загальні професії Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, право на пільгову пенсію серед інших мають електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3класу небезпеки (код КП 23200000-19756).
Згідно розділу ХХХІІІ Загальні професії (у всіх галузях господарства) Списку №2, затвердженого постановою КМУ від 16.01.2003 №36, право на пільгову пенсію серед інших мають електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3класу небезпеки (код КП 33).
Відповідно до ст.62 Закону №1788-ХІІ та ч.1 ст.48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Комплексний аналіз норм Закону №1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Підтвердженням того, що позивач, у період з 27.09.2001 по 02.08.2006 працював за професією електрогазозварника 5 розряду на ДП Автоцентр ВАТ Нікопольський південнотрубний завод , працюючи на яких основні робітники мають право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №2 - є записи в його трудовій книжці (№23, 24).
Водночас, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
З матеріалів справи вбачається, що наведені записи в трудовій книжці про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день. Записи про спірний період роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають. Але при цьому записи в трудовій книжці про атестацію робочого місця із зазначенням відповідних наказів підприємства відсутні.
Так, позивач надав відповідачу довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10.03.2008 №94/16, згідно якої позивач працював повний робочий день на ДП Автоцентр ВАТ Нікопольський південнотрубний завод у період з 27.09.2001 по 02.08.2006 електрогазозварником, зайнятим різанням та ручним зварюванням (код КП 33., що передбачено Списком №2, розділом ХХХІІІ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36). Але разом з тим, в довідці зазначено, що позивач виконував ручне, дугове та газове зварювання апаратів, деталей, вузлів, конструкцій з різних сталей та сплавів за період з 27.09.2001 по 30.06.2005 (3 роки 9 місяців 3 дні). Тобто позивач працював електрогазозварником 5 розряду з 27.09.2001 по 02.08.2006, що також підтверджується записами трудової книжки (№23, 24), але довідкою підтверджено пільговий стаж позивача за Списком №2 лише з 27.09.2001 по 30.06.2005 (3 роки 9 місяців 3 дні). Така невизначеність в періодах роботи позивача може свідчити про помилку допущену роботодавцем під час складання вказаної довідки. Також в довідці відсутнє посилання на Постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за період пільгової роботи з 27.09.2001 по 15.01.2003.
Отже, відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача період роботи на ДП Автоцентр ВАТ Нікопольський південнотрубний завод з 27.09.2001 по 02.08.2006, оскільки підтверджується довідкою від 10.03.2008 №94/16, яка не відповідає вимогам чинного законодавства та потребує дооформлення. Натомість позивачу для підтвердження пільгового стажу рекомендовано надати додаткові документи на розгляд комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Суд враховує, що позивач позбавлений можливості надати на розгляд комісії додаткові документи, рекомендовані відповідачем для підтвердження періоду його роботи на ДП Автоцентр ВАТ Нікопольський південнотрубний завод , оскільки за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2011 № Б38/119-09 підприємство припинило свою діяльність у зв`язку з визнанням його банкрутом та згідно з довідкою від 13.02.2020 №472 виданої архівним відділом Нікопольської міської ради, документи даного підприємства на зберігання і обслуговування не надходили, а місце знаходження зазначених документів невідомо.
Верховний Суд в постанові від 21.02.2018 року по справі №687/975/17 зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення .
Слід зазначити, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу. Записи не містять недопустимих перекреслень, виправлень чи дописок, які б змінювали суть записів або перекручували б їх зміст.
Не зарахування спірного стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України у справі від 29.06.2010р. №1-25/2010 зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.
Таким чином, враховуючи, що позивач має повний стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, його трудова книжка та додані до неї необхідні уточнюючі документи, містить всі необхідні відомості для призначення пільгової пенсії за Списком №2, посаду на якій працював позивач включено до переліку професій з шкідливими умовами праці, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи з 27.09.2001 по 02.08.2006 роки на посаді електрогазозварника на Дочірнім підприємстві Автоцентр Відкритого акціонерного товариства Нікопольський південнотрубний завод .
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №19109-19649/Є-02/8-0400/20 від 29.09.2020, суд виходить з наступного. За змістом листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №19109-19649/Є-02/8-0400/20 від 29.09.2020 Про розгляд звернення вбачається, що відповідь носить виключно інформаційно-роз`яснювальний характер та містить рекомендації стосовно дій, які необхідно вчинити позивачу задля підтвердження його пільгового стажу за спірний період. Отже, вказаний лист не може бути відповідним рішенням органу Пенсійного фонду щодо розгляду звернення чи невизнання пільгового стажу роботи, як то помилково вважає позивач. Відтак, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. При цьому під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Зокрема, повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Відповідно до п.4 ч.2 цієї норми, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на заявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норми закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Відповідно до частини другої ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінюючи в сукупності наведені обставини справи, виходячи з вищевказаних положень нормативно-правових актів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення адміністративного позову, в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження на користь позивача судових витрат пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: судового збору у розмірі 420грн. 40коп.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 27.09.2001 по 02.08.2006 роки на посаді електрогазозварника на Дочірньому підприємстві Автоцентр Відкритого акціонерного товариства Нікопольський південнотрубний завод для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення та ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять грн. 40 коп.).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2021 |
Оприлюднено | 23.02.2022 |
Номер документу | 103448554 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кадникова Ганна Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кадникова Ганна Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кадникова Ганна Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кадникова Ганна Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кадникова Ганна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні