Рішення

від 02.11.2021 по справі 160/14758/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року Справа № 160/14758/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного провадження з викликом сторін у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Апостолівської міської ради Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26.08.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Апостолівської міської ради Дніпропетровської області, в якій позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Апостолівської міської ради Дніпропетровської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею - 1.5000 га, для ведення особистого селянського господарства яка розташована: за межами населеного пункту на території Апостолівської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області з кадастровим номером - 1220383300:01:001:0196; зобов`язати Апостолівську міську раду Дніпропетровської області на засіданні чергової сесії розглянути заяву, та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею - 1.5000 га, для ведення особистого селянського господарства яка розташована: за межами населеного пункту на території Апостолівської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області з кадастровим номером - 1220383300:01:001:0196.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що рішенням Апостолівської міської ради № 2414 від 27.08.2020 року позивачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1220383300:01:001:0196, що розташована в межах Апостолівської міської ради, площею 1,5 га. Позивачем було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею - 1,5 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Апостолівської міської ради Дніпропетровської області кадастровий номер 1220383300:01:001:0196, який було подано до Апостолівської міської ради з відповідною заявою про затвердження проекту землеустрою. Дане питання було включено до черги денної на розгляд 4 сесії VIII скликання Апостолівської міської ради, але відповідно до протоколу від 23.12.2020 року дане питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Апостолівської міської ради громадянину ОСОБА_1 виключено з черги денної сесії з метою доопрацювання. Проте листом-відповіддю від 17.03.2021 року за вихідним № 928 відповідачем повідомлено про неможливість затвердження проекту землеустрою, внаслідок відсутності документів необхідних для передачі земельної ділянки у власність. Бездіяльність відповідача, яка виразилась у належному розгляді заяви, на думку позивача, спрямована на перешкоджання права на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею - 1.5 га, для ведення особистого селянського господарства яка розташована: на території Апостолівської міської ради Дніпропетровської області з кадастровим номером - 1220383300:01:001:0196 та є протиправною, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/14758/21 за позовом ОСОБА_1 до Апостолівської міської ради Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

05.10.2021 року відповідач подано до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що в своїй позовній заяві позивач не надає жодних підтверджень подання ним заяви про затвердження проекту землеустрою, її реєстраційного номера та навіть дати подання, а лише стверджує про її подання. Натомість Апостолівська міська рада повідомляє, що відповідної заяви про затвердження проекту землеустрою від позивача за ймовірний період подання з 01.01.2021 р. по 01.09.2021 р. не надходило. Оскільки, заяв від позивача про затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Апостолівської міської ради не надходило, в порушення вимог ст.186-1 Земельного кодексу України, відповідно Апостолівська міська рада не могла розглянути подану зі слів позивача заяву та не має можливості надати затребувану заяву за відповідним клопотанням.

08.10.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

20.10.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду зобов`язано Апостолівську міську раду Дніпропетровської області надати завірену належним чином копію заяви ОСОБА_1 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Апостолівської міської ради, площею 1,50 га, кадастровий номер 1220383300:01:001:0196" за результатами розгляду якої виконавчим комітетом Апостолівської міської ради було надано відповідь від 17.03.2021 року № 928; надати завірену належним чином копію заяви ОСОБА_1 , питання щодо розгляду якої було включено, а в подальшому виключено з черги денної чергової 4 сесії Апостолівської міської ради VIII скликання (з метою доопрацювання) згідно Протоколу 4 сесії VIII скликання Апостолівської міської ради від 23.12.2020 року.

На виконання вказаної ухвали, відповідачем 03.11.2021 подано заяву до якої долучено копія витягу протоколу № 2 засідання постійної комісії Апостолівської міської ради VIII скликання з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, містобудування, будівництва та охорони природи від 08.12.2020 року та службову записку посадової особи ЦНАП Апостолівської міської ради.

В судове засідання 03.11.2021 року позивач не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

В судове засідання 03.11.2021 року представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи в судовому засідання, суд вважає за можливе розглянути справу в письмовому провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Апостолівської міської ради № 2414 від 27.08.2020 року надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1220383300:01:001:0196, що розташована в межах Апостолівської міської ради, площею до 1,5 га.

На замовлення позивача було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства.

З метою затвердження проекту землеустрою позивач звернувся з відповідною заявою до Апостолівської міської ради.

Рішенням Апостолівської міської ради (Протокол 4 сесії VIII скликання) було виключено з черги денної питання, зокрема, щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Апостолівської міської ради громадянину ОСОБА_1 .

Згідно витягу з протоколу № 6 від 02.03.2021 року засідання постійної комісії Апостолівської міської ради VIIІ скликання з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, містобудування, будівництва та охорони природи, комісія прийшла до висновку про неможливість погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 .

Листом від 17.03.2021 року № 928 виконавчим комітетом Апостолівської міської ради позивача повідомлено, що заява про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Апостолівської міської ради, площею 2,00 га, кадастровий номер 1220383300:01:001:0196 була розглянута на засіданні постійної комісії міської ради з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, містобудування, будівництва та охорони природи. Згідно протоколу № 6 від 02.03.2021 року комісією було встановлено, що серед поданих ним документів відсутній агрохімічний паспорт поля. На підставі п. 3.5 Порядку ведення агрохімічного паспорта поля земельної ділянки, наявність агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки є обов`язковою при передачі земельних ділянок у власність, користування, наданні дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, консервації та рекультивації земель і в інших випадках, передбачених законодавством. В зв`язку з вище викладеним повідомлено про неможливість затвердження проекту землеустрою, внаслідок відсутності документів необхідних для передачі земельної ділянки у власність.

Вважаючи що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду його заяви про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами частини першої статті 35 Земельного кодексу України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (частина 1 статті 116 Земельного кодексу України).

Згідно частини 2 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлено статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Приписами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина 9 статті 118 Земельного кодексу України).

Частинами 10-11 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина 4 статті 122 Земельного кодексу України).

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 1 статті 186-1 Земельного кодексу України, яка діяла до виключення згідно Закону України № 1423-IX від 28.04.2021 року).

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (частина 5 статті 186-1 Земельного кодексу України, яка діяла до виключення згідно Закону України № 1423-IX від 28.04.2021 року).

Отже Апостолівська міська рада наділена повноваженнями щодо передачі земельної ділянки у власність або у користування, яка знаходиться на території міста Апостолове.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Таким чином, Апостолівська міська рада повинна прийняти рішення за розглядом заяви позивача виключно на пленарному засіданні Апостолівської міської ради, чого останньою зроблено не було.

Лист виконавчого комітету Апостолівської міської ради від 17.03.2021 року № 928 не є рішенням Апостолівської міської ради стосовно розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою.

Відповідно до частини 5 статті 46 Закону № 280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Отже, чинним законодавством України не передбачено право суб`єкта владних повноважень змінювати встановлений законом режим (періодичність) проведення сесій рад не менше одного разу на місяць у випадку надходження на розгляд до ради документів з питань відведення земельних ділянок (зокрема, клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проекту землеустрою на погодження або затвердження тощо). Оскільки останні являються частинами єдиного процесу відведення земельних ділянок, а тому охоплюються терміном питання відведення земельних ділянок.

У матеріалах справи відсутнє будь-яке рішення Апостолівської міської ради стосовно розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою. Відповідач не надав суду жодних пояснень з цього приводу.

Отже, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення за наслідками такого розгляду.

Разом з тим, слід зазначити, що строк розгляду заяви є строком виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень (компетенції). Цей строк разом з іншими елементами (складовими) утворюють структуру повноважень суб`єкта владних повноважень. Недотримання строку виконання обов`язку є свідченням формального порушення реалізації повноважень, проте, повинно оцінюватися в межах причин і умов, які призвели до цього. Недотримання строку виконання обов`язку не означає припинення повноважень органу місцевого самоврядування і втрату ним правомочності на ухвалення будь-яких рішень, в тому числі й тих, які є предметом спору у цій справі. Тому, пропуск цього строку сам по собі не свідчить про звільнення відповідної ради від обов`язку розглянути питання затвердження проекту землеустрою.

Враховуючи встановлену судом протиправну бездіяльність відповідача в частині неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 , про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Апостолівської міської ради, площею 1,5 га, кадастровий номер 1220383300:01:001:0196, то ефективним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов`язання Апостолівську міську раду на засіданні чергової сесії розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Апостолівської міської ради, площею 1,5 га, кадастровий номер 1220383300:01:001:0196, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

При цьому, суд критично ставиться до тверджень відповідача та наданих ним доказів того, що позивачем не надавалась заява про затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Апостолівської міської ради, оскільки в листі від 17.03.2021 року № 928, яким фактично відмовлено в затвердженні проекту, серед іншого зазначається, що заява позивача була розглянута на засіданні постійної комісії міської ради з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, містобудування, будівництва та охорони.

Окрім того, надана відповідачем службова записка начальника ЦНАП Дмитра Красавчикова містить інформацію щодо ненадходження від ОСОБА_1 заяв «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 » за період з 01.01.2021 року по 01.09.2021 року, в той час як зазначена заява була подана позивачем у 2020 році, оскільки, як зазначалось раніше питання щодо розгляду даної заяви було виключено з черги денної 4 сесії Апостолівської міської ради від 23.12.2020 року.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи та досліджені докази, суд критично ставиться до доводів відповідача про неподання позивачем заяви про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки.

Що стосується вимоги позивача зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою, суд зазначає наступне.

Так, спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. - під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

В даному випадку повноваження щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність належать відповідачу та регламентовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою та наданні ділянки у власність, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти позитивне рішення. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають такий вид правомірної поведінки відповідного органу затвердити проект землеустрою або не затвердити (відмовити).

З огляду на вказане, право відповідача на вчинення дій щодо затвердження проекту землеустрою, є його дискреційними повноваженнями.

Крім того, суд зазначає, що прийняття рішення про зобов`язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою призведе до вирішення відповідного питання неповноважним органом без фактичного її розгляду в установленому законом порядку, відтак є неналежним заявлений позивачем спосіб захисту його прав та інтересів. Отже, вимога про зобов`язання прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою є передчасною, у зв`язку з чим вона не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищезазначені висновки суду, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією 17.08.2021 року.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, підлягає стягненню з Апостолівської міської ради за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 454,00 грн.

Керуючись ст.ст. 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Апостолівської міської ради Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Апостолівської міської ради Дніпропетровської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею - 1.5000 га, для ведення особистого селянського господарства яка розташована на території Апостолівської міської ради Дніпропетровської області з кадастровим номером - 1220383300:01:001:0196.

Зобов`язати Апостолівську міську раду Дніпропетровської області на засіданні чергової сесії розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 1.5000 га для ведення особистого селянського господарства яка розташована на території Апостолівської міської ради Дніпропетровської області з кадастровим номером - 1220383300:01:001:0196.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Апостолівської міської ради (вул. Центральна, буд.65, м. Апостолове, Дніпропетровська область, 53802, ЄДРПОУ 04052583) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору у розмірі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська