Рішення

від 01.02.2022 по справі 160/21868/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року Справа № 160/21868/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

10 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Волинської митниці Держмитслужби про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 17.11.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду шляхом подання до суду уточненої позовної із зазначенням електронної пошти позивача або із повідомленням про її відсутність (відповідно до кількості учасників справи); доказів стягнення з позивача витрат митним органом за тимчасове зберігання транспортного засобу, вилученого у справі про порушення митних правил у розмірі 11 073,65 грн. та додаткових доказів, що підтверджують протиправність дій відповідача (звернення (скарги), листи- відповіді, платіжні документи, тощо).

На виконання вимог зазначеної ухвали 02.12.2021 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків разом з уточненою позовною заявою відповідно до кількості учасників справи, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії посадових осіб Волинської митниці Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 39472698) щодо стягнення витрат митного органу за тимчасове зберігання транспортного засобу, вилученого у справі про порушення митних правил;

- зобов`язати повернути безпідставно стягнені грошові кошти в сумі 11073,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Волинською митницею Держмитслужби в порушення частини 3 статті 243 Митного кодексу України та розділу ІІІ Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 за №731, безпідставно визначено зобов`язання у розмірі 11 073,65 грн. з відшкодування витрат за зберігання на складі Волинської митниці Держмитслужби належного на праві власності позивачу транспортного засобу Renault Megane Scenic з реєстраційним номером НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 . Так, позивач вказує, що судовими рішеннями у справі №160/6732/20 було підтверджено протиправність дій посадових осіб відповідача щодо складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, та безпідставного вилучення вищевказаного автомобіля. На думку позивача, вказані обставини свідчать про безпідставність стягнення із ОСОБА_1 витрат митного органу за зберігання транспортного засобу, оскільки у судовому порядку встановлено незаконність вилучення у власника автомобіля. Просив позовні вимоги задовольнити та зобов`язати повернути сплачені кошти за зберігання транспортного засобу на складі Волинської митниці Держмитслужби у розмірі сумі 11073,65 грн.

Ухвалою суду від 03.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали.

06 січня 2022 року від відповідача надійшов відзив, в якому митниця проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що 08.04.2020 за результатами митного контролю, по причині порушення вимог ч.4 ст. 380 МК України , посадовою особою митниці було прийнято рішення про відмову у пропуску через митний кордон України і оформлено картки відмови №UA205020/2020/203755 від 08.04.2020 року та №UA205020/2020/203758 від 08.04.2020 року, які рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 у справі №160/6732/20 були визнані протиправними та скасовані. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 скасовано в частині задоволення позовних вимог позивача до Волинської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205020/2020/203755 від 08.04.2020, та в цій частині прийнято нове судове рішення: у задоволенні позову в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року справі №160/6732/20 залишено без змін. Розрахунок витрат за зберігання товару на складі митниці проведено у відповідності до пункту 6 Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 за №731, починаючи з одинадцятого дня після набрання законної сили вищевказаним рішенням суду і до дня їх видачі зі складу митного органу власнику. Вважає, що відповідачем правомірно визначено позивачу зобов`язання із відшкодування витрат за зберігання транспортного засобу у розмірі 11 073,65 грн. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

11 січня 2022 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив із доводами, аналогічними викладеним у позові.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

08.04.2020 року о 20 год. 25 хв. у зону митного контролю пропуску автомобільного сполучення Ягодин по смузі руху зелений коридор у напрямку в`їзду в України прибув транспортний засіб Renault Megane Scenic з реєстраційним номером НОМЕР_1 , VIN-код № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

Позивачем до митного оформлення було подано наступні документи: паспорт № НОМЕР_3 від 18.01.2018 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Республіки Польща НОМЕР_4 від 06.01.2003 року та заявлено мету переміщення засобу - тимчасове ввезення (до 60 днів).

За результатами митного контролю, зокрема, перевірки поданих позивачем до митного контролю документів, встановлено, що в паспорті громадянина № НОМЕР_3 від 18.01.2018 року наявний штамп про тимчасовий консульський облік в консульській установі України за кордоном від 02.04.2020 року (з 02.04.2020 року до 02.04.2021 року), однак відповідно довідомостей у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даний автомобіль за типом є вантажним SAMOCHOD CIEZAROWY та класифікується за товарною позицією 8704 згідно з УКТ ЗЕД (вантажний автомобіль).

Таким чином, по причині порушення вимог ч. 4 ст. 380 МК України посадою особою митниці 08.04.2020 року були прийняті рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205020/2020/203755, №UA205020/2020/203758.

08.04.2020 року транспортний засіб Renault Megane Scenic, р.н. НОМЕР_1 , VIN було прийнято на зберігання на склад митниці згідно з уніфікованою митною квитанцією МД-1 серія РА №375609 від 08.04.2020 року.

Вищевказані обставини встановлені судовими рішеннями у справі №160/6732/20.

Згідно з приписами частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Волинської митниці Держмитслужби, в якій просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці ДФС від 08.04. 2020 року щодо визначення коду товару та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205020/2020/203755, № UA205020/2020/203758;

- повернути власнику автомобіль Renault Megane Scenic, р.н. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , що знаходиться на штрафмайданчику Волинської митниці ДФС, розташованого за адресою: Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі №160/6732/20 позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205020/2020/203755 від 08.04.2020 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205020/2020/203758 від 08.04.2020 року. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі №160/6732/20 скасовано в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205020/2020/203755 від 08.04.2020 року та в цій частині прийнято нове судове рішення. У задоволенні позову в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі №160/6732/20 залишено без змін.

27 січня 2021 року ОСОБА_1 до Волинської митниці подано заяву щодо повернення на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду та постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/6732/20 автомобіля Renault Megane Scenic, р.н. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , за результатами розгляду якої листом від 02.02.2021 №7.3-21-935 заявника повідомлено про видачу товару зі складу митниці у відповідності до статті 242 Митного кодексу України після митного оформлення вказаного транспортного засобу.

За результатами звернення від 03.02.2021 щодо повернення автомобіля, ОСОБА_1 листом від 10.02.2021 №7.3-21/1228 знову запропоновано здійснити митне оформлення.

15 лютого 2021 року позивачем на адресу митниці подано заяву щодо роз`яснення процедури та послідовності митного оформлення, належному його автомобіля, за результатами розгляду якої листом від 26.02.2021 №7.3-21/1766 надано відповідь з роз`ясненням положень чинного законодавства.

04 березня 2021 відповідачем оформлено уніфіковану митну квитанцію МД-1 серії РА №6366052 за 33 дні зберігання транспортного засобу та визначено суму відшкодування витрат у сумі 11 073,65 грн., нараховану за період з 30.01.2021 по 03.03.2021.

Згідно із квитанцією №54632542 від 04.03.2021, ОСОБА_1 сплачено плату за зберігання товару на складі митниці у розмірі 11 073,65 грн.

05.03.2021 позивач звернувся зі скаргою до Державної митної служби України на неправомірні дії посадових осіб Волинської митниці з проханням переглянути прийняте рішення та повернути безпідставно сплачені кошти як відшкодування витрат митного органу за тимчасове зберігання на штрафмайданчику Волинської митниці транспортного засобу.

Листом Державної митної служби України за вих. №08-2/21-05/К/162 від 02.04.2021 повідомлено про проведення відповідної перевірки щодо обрахунку витрат за зберігання транспортного засобу.

Відповідно до листа Волинської митниці Держмитслужби №7.3-21/3491 від 23.04.2021, при обрахунку витрат за зберігання на складі митниці транспортного засобу марки Renault Megane Scenic, р.н. НОМЕР_5 , до розрахункового строку не було включено період зберігання з 18.04.2020 по 29.01.2021, тобто 287 днів. Сума витрат за даний період становить 96 307,15 грн., у зв`язку з чим, Волинська митниця пропонує в добровільному порядку сплатити на рахунок митниці зазначену суму витрат за зберігання.

За результатами розгляду скарги позивача від 25.04.2021, листом Державної митної служби України №08-2/21-05/К/283 від 25.05.2021 повідомлено, що за результатами перевірки комісія прийшла до висновку, що при здійсненні видачі транспортного засобу, обрахунок витрат за зберігання на складі митниці посадовою особою митниці проведено не у відповідності до вимог п.6 розділу II Порядку №731. До розрахункового строку без належних підстав не було включено період зберігання з 18.04.2020 по 29.01.2021.

Вважаючи, що картка відмови, на підставі якої автомобіль було незаконно вилучено та поміщено на штрафмайданчик митниці, судовим рішенням визнано протиправною та скасовано, позивач просить відповідача повернути незаконно стягнуті грошові кошти в сумі 11 073,65 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 318 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно з частинами першою та другою статті 321 МК України, товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до частини першої статті 201 МК України, товари з моменту пред`явлення їх митному органу до поміщення їх у відповідний митний режим можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем. Тимчасове зберігання товарів під митним контролем здійснюється на складах тимчасового зберігання.

За змістом частин 1, 3 та 4 статті 204 МК України, загальний строк тимчасового зберігання товарів під митним контролем становить 90 календарних днів.

Строк тимчасового зберігання товарів, зазначений у частині першій цієї статті, за заявою власника або уповноваженої ним особи може бути продовжений (але не більше ніж на 30 днів) митним органом, за дозволом якого товари були розміщені на складі. Якщо особа, яка зберігає товари на складі тимчасового зберігання відкритого типу або митному складі відкритого типу, не є утримувачем цього складу, її заява про продовження строку тимчасового зберігання зазначених товарів попередньо погоджується з утримувачем складу. У разі відмови у продовженні строку тимчасового зберігання митний орган зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронній формі, повідомити власника товару або уповноважену ним особу про причини і підстави такої відмови.

До закінчення строків зберігання, зазначених у частинах першій - третій цієї статті, товари, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, повинні бути: 1) задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму; або 2) передані власником або уповноваженою ним особою, утримувачем складу тимчасового зберігання, митного складу, організацією - отримувачем гуманітарної допомоги відповідному митному органу для зберігання та/або розпорядження відповідно до цього Кодексу; або 3) відправлені під митним контролем до інших митних органів для їх подальшого митного оформлення; або 4) вивезені за межі митної території України.

Відповідно до пунктів 1 та 3 частини 1 статті 238 МК України, обов`язковій передачі митному органу для зберігання підлягають: товари, не пропущені під час ввезення на митну територію України внаслідок установлених законодавством заборон чи обмежень на їх ввезення в Україну або транзит через територію України і не вивезені з території України у день їх ввезення; товари, які до закінчення встановлених статтею 204 цього Кодексу строків тимчасового зберігання під митним контролем на складах тимчасового зберігання, складах організацій - отримувачів гуманітарної допомоги, митних складах не були задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму або такі, що декларувалися, але щодо яких після закінчення строків зберігання під митним контролем двічі надавалася відмова у митному оформленні в порядку, встановленому цим Кодексом.

Товари, які підлягають обов`язковій передачі для зберігання митному органу (крім валютних цінностей, а також дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння), зберігаються на складах митних органів (частина друга статті 238 МК України).

Згідно з частинами першою та сьомою статті 239 МК України, під складами митних органів розуміються складські приміщення, резервуари, криті та відкриті майданчики, холодильні чи морозильні камери, які належать митним органам або використовуються ними і спеціально обладнані для зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Витрати митних органів на зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених у пунктах 1-5 частини першої та у частині п`ятій статті 238 цього Кодексу, відшкодовуються власниками цих товарів, транспортних засобів або уповноваженими ними особами. При цьому відшкодування витрат на зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 6 частини п`ятої статті 238 цього Кодексу, здійснюється з урахуванням положень частини третьої статті 243 та частини третьої статті 541 цього Кодексу. Розмір суми, що підлягає відшкодуванню, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, і розраховується в порядку, передбаченому для визначення собівартості платних послуг. Готівкові кошти на відшкодування витрат на зберігання товарів, транспортних засобів на складах митних органів можуть прийматися цими органами із заповненням уніфікованої митної квитанції, яка видається власникам зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженим ними особам.

Порядок відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митниць ДФС затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 липня 2012 р. за № 1140/21452 (далі Порядок №731).

Відповідно до пунктів 1-2 Розділу ІІ Порядку №731, відшкодування витрат митного органу оформлюється уніфікованою митною квитанцією МД-1 (далі - УМК МД-1), яка заповнюється в порядку, встановленому законодавством. Витрати митного органу відшкодовуються власником товарів, транспортних засобів або вповноваженою ним особою (далі - платник) після їх митного оформлення при фактичному отриманні цих товарів, транспортних засобів.

Згідно з пунктом 6 Розділу ІІ Порядку №731, строк зберігання товарів і транспортних засобів на складі митного органу для обрахунку витрат обчислюється починаючи з одинадцятого дня після оформлення відповідних документів про фактичне прийняття товарів і транспортних засобів на зберігання митним органом і до дня їх видачі зі складу митного органу власникам або вповноваженим особам (крім випадків, обумовлених абзацом другим частини шостої статті 397 Митного кодексу України та цим Порядком).

За правилами пунктів 7-8 Розділу ІІ Порядку №731 у редакції, чинній на момент спірних правовідносин, при обрахунку витрат строк зберігання обчислюється в календарних днях. День видачі зі складу митного органу товарів і транспортних засобів власникам або вповноваженим особам до загального строку при обрахунку витрат не включається.

При обрахунку витрат митним органом до розрахункового строку не включаються:

час проведення митним органом в рамках процедури митного контролю та митного оформлення досліджень (аналізів, експертиз).

Проміжок часу, витрачений на проведення досліджень (аналізів, експертиз), підтверджується копіями документів, що засвідчують факт прийняття рішення митним органом про необхідність таких досліджень (аналізів, експертиз) та дату отримання митним органом відповідної інформації;

час затримки митного оформлення, яка сталася з ініціативи митного органу.

Час затримки митного оформлення з ініціативи митного органу встановлюється за результатами перевірки обставин та причин такого затримання та оформлюється доповідною або службовою запискою на керівника митного органу або особу, яка виконує його обов`язки.

При цьому при обрахунку витрат до розрахункового строку не включаються: час проведення службового розслідування або перевірки; строк дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами.

Видача зі складу митного органу товарів, транспортних засобів їх власникам або вповноваженим особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, здійснюється лише після митного оформлення зазначених товарів, транспортних засобів, відшкодування витрат митних органів за їх зберігання та сплати відповідних митних платежів (пункт 10 Розділу II Порядку №731).

Відповідно до статті 242 МК України, товари, що зберігаються на складах органів доходів і зборів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат органів доходів і зборів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

З наведеного слідує, що власник транспортного засобу, який розміщений та зберігається на складі митниці, після його митного оформлення при фактичному отриманні транспортного засобу, зобов`язаний відшкодувати витрати за таке зберігання у встановленому порядку та розмірах, крім випадків, якщо, серед іншого, затримка митного оформлення такого транспортного засобу сталася з ініціативи митного органу.

Згідно з частиною 3 статті 243 МК України, якщо за рішенням суду по справі до особи, яка вчинила порушення митних правил, не буде застосовано стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, або провадження у справі про порушення митних правил буде припинено, ці товари, транспортні засоби можуть бути видані власникові або уповноваженій ним особі лише після здійснення їх митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів, якщо таке оформлення не було попередньо здійснено, а митні платежі не сплачувалися. При цьому у разі припинення провадження у справі про порушення митних правил за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення витрати митного органу на зберігання зазначених вище товарів, транспортних засобів власником цих товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою не відшкодовуються.

Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №731 передбачено, що витрати митного органу за зберігання товарів, транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил, після набрання законної сили рішенням, винесеним у справі про порушення митних правил, відшкодовуються у разі, якщо особу визнано винною, а вилучені у справі про порушення митних правил товари та/або транспортні засоби підлягають поверненню власнику.

У контексті наведених норм суд вбачає помилковість посилання позивача на пункт 2 розділу ІІІ Порядку №731, оскільки предметом оскарження судової справи №160/6732/20 були картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що розглядалося як публічно-правовий спір в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, а не як справа про порушення митних правил, яка повинна розглядатися в порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення з урахуванням особливостей, визначених МК України.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами, предметом дослідження даної справи є правомірність визначення позивачу митним органом зобов`язань із відшкодування витрат за зберігання належного позивачу транспортного засобу на складі Волинської митниці саме після набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 року з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 у справі №160/6732/20, а не за увесь період перебування товару на складі митниці, тобто з 08.04.2020 - дати прийняття транспортного засобу Renault Megane Scenic, р.н. НОМЕР_1 на зберігання на склад митного органу.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що розрахунок витрат за зберігання товару на складі митниці проведено у відповідності до пункту 6 Порядку №731, починаючи з одинадцятого дня після набрання законної сили вищевказаним рішенням суду і до дня їх видачі зі складу митного органу власником, згідно Розміру відшкодувань за зберігання на складах митних органів товарів і транспортних засобів, затверджених Порядком №731, встановленого для зберігання легкових автомобілів, мікроавтобусів (максимальна вага яких не перевищує 3500 кг і кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує восьми) - 10 євро за добу, всього 33 доби.

Тобто, строк зберігання транспортного засобу, належного позивачу на складі відповідача, яке виникло внаслідок відмови у прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протиправність якої встановлена судовими рішеннями у справі №160/6732/20, відповідачем до сплати не включався.

Між тим, порядок видачі товару зі складу митниці регламентовано статтею 242 МК України та Розділом ІХ Порядку роботи складу митного органу, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №627 (далі - Порядок №627).

Так, згідно з пунктом 9.1 Розділу ІХ Порядку №627, товари, що зберігаються на складах митних органів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат митних органів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

За змістом пункту 9.8 Розділу ІХ Порядку №627, видача товарів та транспортних засобів комерційного призначення зі складу Митниці здійснюється за умови подання документів, що засвідчують особу (повноваження особи).

Крім того, залежно від підстави розміщення та мети видачі товарів і транспортних засобів комерційного призначення до Митниці подаються такі документи: другий примірник квитанції МД-1, якщо товари були поміщені на склад Митниці зі складанням квитанції МД-1; документи (митна декларація або інший документ, який її замінює), що підтверджують оформлення товарів у відповідний митний режим або згідно із заявленою метою; постанова про взяття проб і зразків, винесена посадовою особою Митниці, у провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил; належним чином завірена копія постанови у справі про порушення митних правил про повернення товарів, транспортних засобів комерційного призначення власнику; дозвіл Митниці на видачу зі складу Митниці тимчасово (з подальшим поверненням) товарів, що беруться для проведення експертизи в установлених законодавством випадках; документи, що підтверджують відшкодування витрат Митниці на зберігання товарів і транспортних засобів на складі Митниці; документи, що підтверджують сплату штрафу відповідно до постанови, винесеної за результатами розгляду справи про порушення митних правил (у разі, якщо такий штраф накладено на особу, якій відповідно до постанови, винесеної за результатами розгляду справи про порушення митних правил, підлягає поверненню товар або транспортний засіб комерційного призначення); документ, що підтверджує реалізацію товару на електронному аукціоні (акт про придбання товару на електронному аукціоні).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем прийнято рішення про вивезення транспортного засобу за межі митної території України 04.03.2021, про що свідчить оформлена митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України для громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності, що й слугувало підставою для видачі товару зі складу митниці на підставі УМК МД - 1 №366052 від 04.03.2021 та накладної №68 від 04.03.2021.

На підставі викладеного, суд не вбачає неправомірності розрахунку витрат за зберігання товару на складі митниці у розмірі 11073,65 грн.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).

В ході розгляду справи відповідачем були наведені докази правомірності оскаржуваного рішення, у зв`язку із чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_6 ) до Волинської митниці Держмитслужби (44350, Волинська обл., Любомльський район, с. Римачі, код ЄДРПОУ 43958385) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева