Рішення

від 17.02.2022 по справі 400/9061/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2022 р. № 400/9061/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ФІЛД", вул. Травнева, 69, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56501,

до відповідача:Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Миколаївська область), вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056,

про:визнання протиправною та скасування постанови від 16.09.2021 № 306167,

ВСТАНОВИВ:

05.10.202 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ФІЛД» (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Миколаївська область), (далі відповідач), в якому просило суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 306167 від 16 вересня 2021 року, винесену Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки (Миколаївська область).

Ухвалою від 06.10.2021р. суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, ухвалою від 06.10.2021р. суд відмовив позивачу у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування розрахунку № 50792 від 25.07.2021 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 25.07.2021 року № 0050792.

Свої вимоги позивач обґрунтовав тим, що оскаржувана постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням вимог чинного законодавства. При проведенні рейдової перевірки, відповідачем встановлено перевищення навантаження транспортного засобу на 5-10%, а фактичне навантаження транспортного засобу при проведенні рейдової перевірки становило 42,30т., що не є перевищенням допустимої ваги транспортного засобу 44т., та не є порушенням, відповідальність за яке передбачена статтею абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Проте, позивач вважає, що оскільки транспортний засіб, що перевірявся перевозив сипучий вантаж, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 367141 від 24.07.2021 року, відповідно до якої загальна маса транспортного засобу (маса брутто) складала 39240,00 кг, з них 16620 кг - маса транспортного засобу (тара), 22620 кг - маса вантажу (нетто). Крім того, позивач вказав в позові, що методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі від 30.05.2008р. не розповсюджується на транспортні засоби з рідким або сипучим вантажем. Щодо вказаних видів вантажу методика не затверджена.

Оскаржувана постанова на думку позивача, складена посадовими особами Укратрансбезпеки протиправно, тому підлягає скасуванню.

Відповідач у відзиві на позов вказав про те, що відповідно до якого Укртрансбезпека здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через територіальні органи. За результатами перевірки 25.07.2021р. посадовими особами відповідача було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0050792, що в подальшому стало підставою для винесення постанови про накладення штрафу на позивача від 16.09.2021р. В задоволенні позову відповідач просив відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 262 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

25.07.2021 року посадовими особами Південного міжрегіонального управлінням Укртрансбезпеки в Херсонській області на пункті габаритно-вагового контролю, розташованому на автомобільній дорозі М-14 203 км + 500м здійснено перевірку вантажного транспортного засобу, який рухався згідно маршруту Херсонська область, с. Каіри - м. Миколаїв (найменування вантажу - пшениця) марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп, д/н НОМЕР_2 , який знаходиться в оренді на підставі договору оренди ТОВ ТРАНС ФІЛД (далі Позивач), та за результатом здійснення габаритно-вагового контролю цього вантажного автомобіля складено, зокрема, відповідну довідку про результати габаритно-вагового контролю № 0051647 від 25.07.2021 року, акт № 0050792 від 25.07.2021 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, акт № 300154 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25.07.2021 р. та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 25.07.2021 року № 0050792.

16.09.2021 року заступником начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки була розглянута справа на підставі вищевказаних документів, за результатами якої винесена постанова про застосування адміністративно-господасрького штрафу до ТОВ «ТРАНС ФІЛД» в сумі 8500 гривень.

Згідно вказаної постанови позивачем було допущено порушення ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 14 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», тобто перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Позивач вважає вказану постанову необгрунтованою, винесеною без врахування всіх обставин у справі, а отже протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 вказаного Положення).

Порядок здійснення органами Укртрансбезпеки державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений Постановою КМУ №1567 від 08.11.2006р. (далі Порядок).

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (абз.1 п.4 Порядку).

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених ст.39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абз.2 п.15 Порядку).

Також під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю (абз.6 п.16 Порядку)

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (П.20 Порядку).

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (П.25 Порядку).

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (П.27 Порядку).

В інших випадках за результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт (П.31 Порядку).

Наведеними вище правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за перевезення вантажів автомобільним транспортом, а також порядок здійснення такого контролю.

З матеріалів справи встановлено, що адміністративно-господарські санкції були застосовані до позивача у зв`язку із встановленням факту перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів при перевезенні вантажів без відповідного дозволу, зокрема, встановлено осьові перевантаження транспортних засобів.

Ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначено наявність наступних документів у перевізника та водія:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Окрім того, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків».

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Правил № 30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично - дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879).

Пунктом 3 цього Порядку визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

За змістом пункту 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно із п. 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України (п. 21 Порядку № 879).

Відповідно до складених відповідачем актів про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів за оскаржуваними постановами транспортні засоби позивача перевозили подільний вантаж.

Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху, за порушення якого відповідач притягнув перевізника до відповідальності передбаченої абз.3, 14 та 15 ст.60 Закону, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

При цьому абз.14,15 ч.1 ст. 60 Закону (в редакції до 01.10.2021р., яка діяла на час виникнення спірних правовідносин та на час звернення позивача із позовом до суду), визначалась відповідальність перевізників у вигляді адміністративно-господасрьких штрафів за: перевищення встановлених законодавстом габаритно-вагових штрафів від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; перевищення встановлених законодавстом габаритно-вагових штрафів від 10% до 20% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Проте, згідно з Заокном України "Про внсеення змін до деяяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю" № 1534-ІХ від 03.06.2021р., який набрав чинності з 01.10.2021р., абз.14 ст.60 Закону викладено в новій редакції.

Так, відповідно до абз. 14, 15 ч.1 ст. 60 Закону (в редакції з 01.10.2021р.) встанволено відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адімінстартвино-господарських штрафів за: перевищення вставновлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - щтраф у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; перевищення встановлених законодавстом габаритно-вагових штрафів від 10% до 20% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Викладене дає підстави для висновку про те, що правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними:

- перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі;

- перевезення подільного вантажу не допускається взагалі.

При цьому, жодної суперечності між Правилами дорожнього руху та Законом України Про автомобільний транспорт немає, а відповідальність перевізника у вигляді адміністративно-господарського щтрафу за перевищення встановлених габаритно-вагових норм при перевезенні подільного вантажу, тобто за рух такого транспортного засобу, законодавець встановив лише з 01 жовтня 2020 року. До цього законом передбачалася відповідальність перевізника лише за перевезення вантажів з перевищенням вагових парамертів, для яких вимагається отримання дозволу, тобто неподільних вантажів.

Сторонами у справі не заперечується та обставина, що позивач перевозив вантаж, який за своїми характеристиками є подільними, тобто може при завантаженні бути поділена на окремі частки без втрати або пошкодження її властивостей, а тому перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху заборонено.

Головна мета такої заборони - збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Унаслідок цього й встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків.

Отже, чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що заборона руху транспортних засобів з перевищенням вагових параметрів при перевезенні подільного вантажу унеможливлює отримання перевізником дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

З огляду на відсутність на законодавчому рівні можливості отримання особою дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 3,14,15 частини 1 статті 60 Закону № 2344-IIІ за відсутність такого дозволу.

У такому випадку до перевізника до 01.10.2021р. могла бути застосована відповідальність лише у вигляді у вигляді припису щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт, відповідно до п. 31 Порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскаржувана постанова Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування до ТОВ «ТРАНС ФІЛД» адміністративно-господарських штрафів за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - не можуть вважатись законними та обґрунтованими.

Крім того, матеріалами справи підтверджено те, що загальна вага транспортного засобу, що перевірявся посадовими особами 25.07.2021р. відповідача на автомобільній дорозі М-14 203 км + 500м, який рухався згідно маршруту Херсонська область, с. Каіри - м. Миколаїв (найменування вантажу - пшениця) марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп, д/н НОМЕР_2 , який знаходиться в оренді на підставі договору оренди ТОВ «ТРАНС ФІЛД», становила 39240кг., тобто не більше встановленої чинним законодавством максимальної ваги 44т.

Зазначена підтверджується товарно-транспортною накладною № 367141 від 24.07.2021р.

Відповідно до чеку зважування на ваговому комплексі від 25.07.2021р. вага транспортного засобу разом з причіпом складала 42,30т., тобто все одно не більше встановленої чинним законодавством норми 44,0т., а отже транспортний засіб рухався без перевищення 5-10% загальної ваги транспортного засобу.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідач під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт повинен був встановити в діях позивача склад правопорушення законодавства про автомобільний транспорт, як законодавчу підставу для притягнення останнього до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

Відповідно до ч.1,2 ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф (абз.3 ч.1 ст. 239 ГК України).

Згідно ч.1 ст. 241 ГК України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

На момент здійснення рейдових перевірок належних позивачу транспортних засобів та винесення відповідачем оскаржуваних Постанов діяли Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року за №30.

При цьому суд зважає на вид вантажу, що перевозився позивачем в спірних правовідносинах, а саме сипучий вантаж, який здатен під час руху змінювати розподіл навантажень на вісі транспортного засобу та відносити транспортний засіб до категорії великовагових вже після початку його руху, що унеможливлює отримання дозволу перевізником відповідно до вимог Правил вже під час перевезення вантажу та виключає в його діях будь-яку вину як один із складових елементів правопорушення.

Згідно із ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських правовідносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності перевізника складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій. Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

Саме такого правового висновку дійшов Верховний Суд в Постанові від 7 лютого 2018 р. по справі № К/9901/3278/17.

Суд звертає увагу на те, що діючими Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. за №363 (далі Правила 363), які не розповсюджуються на перевезення великовагових вантажів, але якими передбачено порядок перевезення зокрема сипучих вантажів не визначено такого обов`язку перевізника.

Вантаження, закріплення, укриття, ув`язка вантажу, а також розвантаження автомобіля, зняття кріплень і покриттів виконуються Замовником (п.8.6. Правил 363).

В свою чергу Замовником відповідно до абз.10. гл.1 Правил 363 є вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів.

Що стосується доводів позивача про відсутність методики затвердженої суд вважає за необхідне зазначити наступне. Дійсно методики, яка передабчена п.2 Порядку проведення габаритно-вагового контролю, затвердженого Постановою КМУ №879 від 27.06.2007р. досьогодні не затверджено законодавцем, що свідчить про недотримання відповідачем процедури вимірювання (зважування) як складової частини габаритно-вагового контролю, проте позивач не довів яким чином наявність такої методики могла вплинути на достовірність результатів під час проведення такого вимірювання, що не дозволяє суду дійти висновку про протиправність оскаржуваних постанов лише з цих підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладені судом висновки, відповідач не довів правомірності оскаржуваних постанов, що є підставою для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 2270,00 грн., що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ФІЛД" (вул. Травнева, 69, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56501, код ЄДРПОУ 43907985) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Миколаївська область) (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 ) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 306167 від 16 вересня 2021 року, винесену Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки (Миколаївська область).

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України збезпеки на транспорті (03135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ФІЛД" (вул. Травнева, 69, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56501, код ЄДРПОУ 43907985) судовий збір в розмірі 2270,00грн., сплачений платіжним дорученням від 24.09.2021р. № 132.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов