Рішення

від 31.01.2022 по справі 640/7377/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/309

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2022 року м. Київ № 640/7377/19

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Адвансед Трейдінг Солюшнс" до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.02.2019 року №0004251404, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві.

Ухвалою суду від 03.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №640/7377/19.

01.07.2019 року від відповідача надійшов відзив на позову заяву.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвансед Трейдінг Солюшнс", зареєстроване як юридична особа 08.11.2016 р. за адресою: 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, б. 7а, офіс 36, код ЄДРПОУ 38129075; перебуває на обліку у ГУ ДПС у м. Києві, ДПІ у Печерському районі ГУ ДПС у м. Києві; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний).

Відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 08.02.2018 року №1996 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвансед Трейдінг Солюшнс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ "Кейнфор" за період з 01.12.2016 року по 31.12.2016 рік, за наслідком якої складено акт перевірки від 04.01.2019 року №14/26-15-14-04-04/38129075.

Згідно з висновками акта перевірки встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 506 667 грн., у тому числі за період, з 01.12.2016 року по 31.12.2016 рік.

До вказаних висновків контролюючий орган дійшов з наступних підстав.

В ході проведення перевірки встановлено що, ТОВ "Адвансед Трейдінг Солюшнс" мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Кейнфор", які відбулися на підставі договору поставки від 16.12.2016 № 1626, згідно з умовами якого ТОВ "Адвансед Трейдінг Солюшн" просить поставити товар ТОВ "Кейнфор", вантажоотримувачем якого є ТОВ "Гірничо-збагачувальна фабрика Східно-Донбаська" (код ЄДРПОУ 36984097) (відповідно до заявки за договором поставки №АТС 2016-03-10/1 від 03.10.2016 року, укладеного між ТОВ "АТС" та ТОВ "Гірничо-збагачувальна фабрика Східно-Донбаська"). Адреса вантажоотримувача: 93406, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, проспект Радянський, буд.54 Б, к.22.

Згідно із п. 2.4 договору кількість, асортимент, номенклатура, реквізити вантажоодержувачів, строк, а також інші умови поставки відповідної партії товарів, визначаються у поданих покупцем заявках.

Відповідно до п. 4.1 договору загальна ціна товару, що буде постачатися по даному договору, не обмежується та дорівнює сумарній вартості фактично поставленого товару покупцю.

Пунктом 5.1 договору умови поставки DDР Інконтермс 2010 (поставка з оплатою мита) відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інконтермс в редакції 2010 року.

Датою фактичного отримання товару, вважається дата підписання уповноваженими представниками постачальника та покупця видаткової накладної на товар (п. 5.3 договору).

Права власності на товар, а з ним і ризик випадкового його знищення або пошкодження переходить від постачальника до покупця в момент фактичної передачі товару, який визначається моментом підписання уповноваженим представником покупця відповідної видаткової накладної в пункті доставки товару (п. 5.6 Договору).

16.12.2016 року сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №1626 від 16.12.2016 року, яким сторони погодили, що товар, який має бути поставлений на підставі договору, зберігається у постачальника до моменту фактичної поставки товару кінцевому вантажоотримувачу, який вказаний покупцем у заявці на поставку товару, але не більше 3-х місяців з моменту підписання договору.

Товар за договором поставлений згідно заявки вих. №2612/1 від 26.12.2016 року, вантажоотримувачем товару є ТОВ "ГЗФ Східно-Донбаська" (відповідно до заявки за договором поставки №АТС2016-03-10/1 від 03.10.2016 року, укладеного між ТОВ "АТС" та ТОВ "ГЗФ Східно-Донбаська").

Товар за договором оплачений позивачем на користь ТОВ "Кейнфор" згідно платіжних доручень №306 від 17.02.2016 року, №397 від 30.03.2017 року.

Окрім того позивачем надано до суду повідомлення про відступлення права вимоги від 02.05.2018, відповідно до якої "ТОВ "Кейнфор" за Договором відступлення права вимоги № 02-05-18 від 02.05.2018 року відступило ТОВ "ГРАНАДА КАПІТАЛ" право вимоги, що виникло на підставі Договору №1626 від 16.12.2016 року, укладеного між ТОВ "АТС" та ТОВ "Кейнфор".

В подальшому позивачем сплачено кошти за товар на користь ТОВ "ГРАНАДА КАПІТАЛ" згідно із платіжними дорученнями від 10.05.2018 року №935, №932, від 15.05.2018 року №944.

На підставі вказаного договору ТОВ "Кейнфор" було виписано на адресу ТОВ "Адвансед Трейдінг Солюшн" видаткові накладні від 29.12.2016 № 234, від 29.12.2016 № 231, від 29.12.2016 № 232, від 29.12.2016 № 233, від 29.12.2016 № 230 та податкові накладні від 29.12.2016 № 310, від 29.12.2016 №311, від 29.12.2016 № 312, від 29.12.2016 № 313, від 29.12.2016 № 314 на суму 3 040 000 грн., в т.ч., ПДВ 506 666, 6 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту в грудень 2016 року, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним податкових декларацій з ПДВ за грудень 2016 року, а також, даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Податкові накладні від імені ТОВ "Кейнфор" підписані директором ОСОБА_1

До перевірки надано повідомлення про відступлення права вимоги від 02.05.2018, відповідно до якого ТОВ "Кейнфор" за договором відступлення права вимоги № 02-05-18 від 02.05.2018 року відступило ТОВ "ГРАНАДА КАПІТАЛ" (надалі іменується як "Новий кредитор") право вимоги, що виникло на підставі договору №1626 від 16.12.2016 року, укладеного між ТОВ "АТС" та ТОВ "Кейнфор".

Відповідно до ЄРПН за грудень 2016 року ТОВ "Кейнфор" транспортні послуги не придбавалися.

Відповідно інформаційної бази даних ДФС України ІС "Податковий Блок" ТОВ "Кейнфор" за період подання звітності 15.01.2017-16.03.2017 інформація про наявність основних засобів - відсутня.

До перевірки не надано документальних підтверджень щодо транспортування, відвантаження чи надання інших послуг від постачальника ТОВ "Кейнфор".

Тобто, встановити, як саме здійснювалась доставка придбаного товару, на яку адресу та яким видом транспорту, неможливо.

Інформація по контрагенту - постачальнику ТОВ "Кейнфор":

Зареєстровано в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у М.Києві, основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля,

Аналізом ІС "Податковий блок" встановлено, що засновником, керівником та головним бухгалтером ТОВ "Кейнфор" є ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ).

Згідно відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам в грудні 2016 у ТОВ "Кейнфор" працювало 3 особи, в тому числі директор.

Згідно Відомості про трудові відносини осіб від 20.01.2017 р №1700480318 директор ТОВ "Кейнфор" ОСОБА_1 прийнятий на роботу з 24.12.2016 року.

Згідно з ЄРПН ТОВ "Кейнфор" (код 40947978) в грудні 2016 року документально оформлено продаж ТОВ "Адвансед Трейдінг Солюшн" блоків газобетонних Аегос, рулону з покриттям, портландцементу.

ТОВ "Кейнфор" за весь період діяльності (підприємство зареєстроване 18.11.2016 року) згідно єдиного реєстру податкових накладних, документально оформлено придбання сигарет в асортименті протягом січня 2017 року (податкові накладні від 03.01.2017, зареєстровані в ЄРПН 13.01.2017), тоді як в адресу ТОВ "Адвансед Трейдінг Солюшн" документально оформлено реалізацію товару, а саме: блоки газобетонні Аегос, рулон з покриттям, портландцемент.

В результаті аналізу баз даних АІС "Податковий блок", ЄРПН та податкової звітності ТОВ "Кейнфор" встановлено відсутність транспортних засобів, торгівельного обладнання, складських приміщень, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та інших основних фондів, в тому числі орендованих.

У ТОВ "Кейнфор" протягом періоду діяльності відсутня затратна частина на оренду офісних та складських приміщень, оплату комунальних послуг, оплату послуг телефонного зв`язку, оплату послуг за користування в мережі Інтернет, оплату логістичних послуг, прибирання та інші витрати необхідні для ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, характерні для реального сектору економіки.

Згідно ІС "Податковий блок" підсистемі "Аналітична система" зареєстрована по ТОВ "Кейнфор" (код 40947978) облікова картка суб`єкта фіктивного підприємництва від 16.02.2017 № 638/8/26-55-21- 03, в якій зазначено, що підприємство зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження (картка сформована ст. о/у ОУ ДПІ у Печерському р-ні ГУ ДФС у м.Києві Парахін Н.В.).

Отже, взаємовідносини між ТОВ "Адвансед Трейдінг Солюшнс" та ТОВ "Кейнфор" спричиняють нереальність господарської операції та відповідно неправомірність (безпідставність) документального оформлення нереальної господарської операції при складанні первинних документів та їх відображенні в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності.

Вказане вище свідчать про здійснення господарської діяльності вищезазначеним контрагентом без настання правових наслідків, для забезпечення податкової вигоди третіх осіб шляхом формального оформлення первинних документів.

Враховуючи об`єми задекларованого товару, відсутність основних засобів та достатньої кількості трудових ресурсів по вищевикладеним контрагентам, відсутність факту реального здійснення господарських операцій, оскільки відсутнє реальне джерело походження послуг, що не дає можливості відстежити постачальників по ланцюгу, а відтак неможливий його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій до ТОВ "Адвансед Трейдінг Солюшнс", отже вбачається можливим зробити висновок про неможливість здійснення операцій, що задекларовані у податковій звітності. Все це свідчить про документальне оформлення операцій при їх фактичному невиконанні.

При цьому, вироком Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2017 справа №757/22807/17-к (к/п від 27.09.2016 № 32016100060000117) ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 04.02.2019 року №0004251404, згідно із яким за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов`язаннями у розмірі 506 667,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 253 334,00 грн.

Не погоджуючись із наведеним податковим повідомленням-рішенням позивачем подано скаргу, за наслідком розгляду якої рішенням ДФС України від 11.04.2019 року №17005/6/99-99-11-04-01-25 скаргу ТОВ "АТС" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 31.07.2017 року №0038651404 без змін .

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвансед Трейдінг Солюшнс" вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з таких підстав.

Позивач зазначає про те, що він не має заборгованості ані перед ТОВ "Кейнфор", ані перед ТОВ "Гранада Капітал", до яких перейшло право вимоги, що виникло на підставі договору поставки №1626 від 16.12.2016 року, укладено між ТОВ "АТС" та ТОВ "Кейнфор".

При цьому позивач зазначає, що станом на час укладання із його контрагентом договору, вироку щодо директора ТОВ "Кейнфор" не було, як і не було розпочато кримінальне провадження. Отже, була відсутня об`єктивна можливість перевірити законність реєстрації контрагента.

Також позивач зазначає, що використана інформації із системи ДФС України щодо його контрагента не стосується безпосередньо ТОВ "АТС".

Відповідач - Державна податкова служба України в особі Головного управління ДПС у м. Києві - проти позову заперечив, підтримавши висновки акта перевірки.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

В даному випадку документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвансед Трейдінг Солюшнс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ "Кейнфор" за період з 01.12.2016 року по 31.12.2016 рік, за наслідком якої складено акт перевірки від 04.01.2019 року №14/26-15-14-04-04/38129075, проведена у зв`язку з ненаданням пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит від 07.02.2019 р. №21925/10/26-15-14-04-04-12, про що міститься посилання у наказу від 19.03.2019 р. №3453, тобто, перевірку проведено з передбаченої пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України підстави.

Щодо висновків акта перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення по суті суд зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Згідно із п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За вимогами ч. 1, 2 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 03.09.2019 у справі №810/3790/17 Верховний Суд зауважив, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами справи, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Згідно з матеріалами справи між позивачем та ТОВ "Кейнфор" укладено договір поставки №1626 від 16.12.2016 року, у відповідності до якого постачальник зобов`язується протягом терміну дії цього договору передати у власність покупця товар, що визначається додатками до цього договору чи/або заявкою покупця, але виключно, що замовляється покупцем, а покупець, у свою чергу, зобов`язується прийняти та оплати цей товар для подальшого використання у підприємницькій діяльності.

В свою чергу, відповідач дійшов висновку про те, що здійснення господарської діяльності вищезазначеним контрагентом мало місце без настання правових наслідків, для забезпечення податкової вигоди третіх осіб шляхом формального оформлення первинних документів, що стало підставою для висновку про заниження податку на додану вартість та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Щодо вказаного висновку суд зазначає наступне.

Верховний Суд України в постанові від 29.03.2017 року у справі №826/11082/14 зазначив, що первинні документи, які стали підставою для формування суб`єктом господарювання податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, видані контрагентом, діяльність якого мала ознаки фіктивного підприємництва, та підписані від імені особи, яка заперечила свою участь у його діяльності, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до податкового кредиту є безпідставними.

У постанові від 14.03.2017 року у справі №826/757/13 Верховний Суд України вказує, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Верховний Суд у рішенні у справі №2а-7075/12/2670 від 16.01.2018 року констатує, що первинні документи є неналежними, адже підписані особою, яка значилась директором товариства, проте фактично ніякого відношення до діяльності товариства не мала, що встановлено в межах розслідування кримінальної справи за фактом вчинення злочинів, передбачених частиною другою статті 205, частинами першою та третьою статті 358 Кримінального кодексу України.

Згідно постанови Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі №814/569/16 факт наявності вироку, ухваленого у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого існує нагальна потреба перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення та здійснювати комплексне дослідження всіх складових господарських операцій, враховуючи обставини, встановлені вироком, який набрав чинності, період часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретну особу та наслідки її дій для реалізації конкретних господарських операцій.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, пояснення чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

При цьому, сам факт існування обвинувального вироку за статтею 205 КК України не є безумовною підставою для такого висновку. Суд повинен встановити, чи мали взагалі місце операції між платником і його контрагентами та чи може вирок мати преюдиційне значення в податковому спорі, а після цього ще й дослідити його зміст. Наявність вироку не завжди свідчить про нереальність господарських операцій.

Згідно з матеріалами справи та інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Кейнфор" зареєстроване як юридична особа 08.11.2016 р., а 24.12.2016 р. до Реєстру внесено запис про ОСОБА_1 як керівника.

При цьому, договір поставки №1626 від 16.12.2016 року та додаткову угода №1 до поставки №1626 від 16.12.2016 року від імені ТОВ "Кейнфор" підписані Совик С.А., а всі інші документи (податкові/видаткові накладні від 29.12.2016 р., повідомлення про відступлення права вимоги), підписані ОСОБА_1 .

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2017 року у справі №757/22807/17-к ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України.

Як встановлено під час розгляду цієї справи, ОСОБА_1 домовився із особою на ім`я ОСОБА_2 про перереєстрацію на його ім`я, як засновника та службову особу підприємства, в органах державної влади, юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЙНФОР" (код ЄДРПОУ40947978) за грошову винагороду, без наміру здійснювати законну господарську діяльність.

...У другій половині грудня 2016 року ОСОБА_1 , в денний час доби, біля станції метро Арсенальна яка знаходиться у Печерському районі м. Києва, за попередньою домовленістю зустрівся з особою на ім`я ОСОБА_2 , з приводу внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної перереєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей. Усвідомлюючи противоправний характер дій, запропонованих йому особою на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , у зв`язку із своїм скрутним матеріальним становищем, погодився на таку пропозицію.

В подальшому, а саме у другій половині грудня 2016 року, в денний час доби, ОСОБА_1 , перебуваючи біля станції метро "Арсенальна" яка знаходиться у Печерському районі м. Києва, усвідомлюючи противоправний характер дій запропонованих йому особою на ім`я ОСОБА_2 , з корисливих мотивів, не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, погодився на таку пропозицію, та реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної перереєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, надав копію свого паспорту серії НОМЕР_2 , виданого Новомиргородським РВ УМВС України в Кіровоградській області 28.05.2010 року та реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_1 , особі на ім`я ОСОБА_2 , який на підставі цих документів виготовив договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 23.12.2016, відповідно якого ОСОБА_1 , є покупцем частки статутного капіталу ТОВ "КЕЙНФОР" (код ЄДРПОУ 40947978), протокол №23-12-16 Загальних зборів учасників ТОВ "КЕЙНФОР" від 23.12.2016 про включення ОСОБА_1 , до складу учасників ТОВ "КЕЙНФОР", в якому ОСОБА_1 , зазначений як директор підприємства.

Продовжуючи свої протиправні дії направлені на доведення злочинного умислу до кінця, 23.12.2016 року, в денний час доби, ОСОБА_1 , перебуваючи біля станції метро "Арсенальна" яка знаходиться у Печерському районі м. Києва, за попередньою домовленістю із особою на ім`я ОСОБА_2 , підписав у нотаріуса надані йому документи для перереєстрації на своє ім`я ТОВ "КЕЙНФОР", а саме: договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 23.12.2016, відповідно якого ОСОБА_1 є покупцем частки статутного капіталу ТОВ "КЕЙНФОР" (код ЄДРПОУ 40947978), протокол №23-12-16 Загальних зборів учасників ТОВ КЕЙНФОР від 23.12.2016 про включення ОСОБА_1 , до складу учасників ТОВ "КЕЙНФОР", в якому ОСОБА_1 , зазначений як директор підприємства та передав особі на ім`я ОСОБА_2 для подальшої перереєстрації підприємства.

На час підписання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "КЕЙНФОР" від 23.12.2016, протоколу №23-12-16 Загальних зборів учасників ТОВ "КЕЙНФОР" від 23.12.2016, ОСОБА_1 , розумів, що він вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної перереєстрації ТОВ "КЕЙНФОР", оскільки ОСОБА_1 та особа на ім`я ОСОБА_2 , домовились про те, що ОСОБА_1 в подальшому, до діяльності ТОВ "КЕЙНФОР" не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю з використанням ТОВ "КЕЙНФОР" будуть здійснювати інші особи.

Після підписання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 23.12.2016, відповідно якого ОСОБА_1 є покупцем частки статутного капіталу ТОВ "КЕЙНФОР" (код ЄДРПОУ 40947978), протоколу №23-12-16 Загальних зборів учасників ТОВ "КЕЙНФОР" від 23.12.2016 про включення ОСОБА_1 , до складу учасників ТОВ "КЕЙНФОР", в якому він зазначений як директор підприємства, ОСОБА_1 передав дані документи особі на ім`я ОСОБА_2 для подальшої перереєстрації.

На підставі вказаних вище документів, в день їх подачі невстановленою слідством особою на ім`я ОСОБА_2 (23.12.2016), Державним реєстратором проведено зміни в державній реєстрації ТОВ "КЕЙНФОР", юридична адреса: м. Київ, вул. Предславинська, буд. 12, про що вчинено записи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців під № 107006573746.

Після перереєстрації ТОВ "КЕЙНФОР" на своє ім`я ОСОБА_1 участь у здійсненні підприємницької діяльності не приймав, угод фінансового характеру не укладав, печаткою підприємства не користувався, не призначав та не звільняв з посад працівників, а реєстраційні та установчі документи зазначеного підприємства передав невстановленій слідством особі на ім`я ОСОБА_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 , діючи умисно, вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації (перереєстрації) юридичної особи завідомо неправдиві відомості, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 205-1 КК України.

Суд звертає увагу на те, що в акті перевірки зафіксовано обставини підпису видаткових накладних від імені ТОВ "Кейнфор" ОСОБА_1.

Окрім того, повідомлення про відступлення права вимоги від 02.05.2018 року також підписано ОСОБА_1 вже у період, наявності вироку Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2017 року у справі №757/22807/17-к.

Беручи до уваги наведене, а також ту обставину, що юридична особа ТОВ "Кейнфор" зареєстровано 08.11.2016 р., і до 24.12.2016 р., станом на час підписання договору 16.12.2016 р., товариство очевидно не могло проводити господарську діяльність, суд вважає, що надані позивачем первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ "Кейнфор" мають дефекти щодо змісту, а тому не можуть вважатись первинними документами для цілей формування податкової звітності.

Враховуючи вищенаведене, у сукупності доказів суд також враховує й доводи відповідача, які викладені в акті перевірки, що відсутності трудових ресурсів, відсутність транспортних засобів, торгівельного обладнання, складських приміщень, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та інших основних фондів, в тому числі орендованих.

Суд також звертає увагу, що під час розгляду справи позивачем не долучено до позовної заяви видаткових накладних, які перелічені контролюючим органом в акті перевірки, не надано жодних пояснень щодо транспортування товару, хоча згідно заявки від 26.12.2016 р. товар є габаритний і потребує окремого транспортування.

Також суд зазначає, що оскаржуваним рішенням нараховано 506 667 грн. податку на додану вартість, що дорівнює незадекларованому від`ємному значенню різниці між сумою податкового зобов`язання з ПДВ та сумою податкового кредиту за грудень 2016 р.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з оскаржуваним рішенням до позивача застосовано штраф у розмірі 253 334 грн., що становить 50% нарахованого податкового зобов`язання.

На підтвердження наявності підстав для застосування 50% штрафу відповідачем надано копію податкового повідомлення-рішення від 31.07.2017 р. №0038651404, згідно з яким ТОВ "Адвансед Трейдінг Солюшнс" донараховано 730 147 грн. зобов`язання з ПДВ за порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.02.2018 р. у справі 826/13449/17 за позовом ТОВ "Адвансед Трейдінг Солюшнс" до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.07.2017 р. № 0038641404, № 0038651404 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановами Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018 р. та Верховного Суду від 26.03.2020 р. вказане рішення залишене без змін.

Таким чином, порушення, накладене оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 04.02.2019 року №0004251404, є повторним, визначеним контролюючим органом протягом 1095 днів після накладення попереднього.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням викладеного у суду відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем вказаних принципів під час прийняття оскаржуваного рішення.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 241-246, 255-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 31.01.2022 р.