Рішення

від 31.01.2022 по справі 640/21332/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

31 січня 2022 року справа №640/21332/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Компанія Амстел (далі по тексту - позивач, ТОВ Компанія Амстел ) доГоловного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 травня 2020 року №0003503201 та №0003513201 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв`язку з тим, що відповідач не дотримався вимог законодавства під час проведення перевірки та оформлення її результатів, а виявлені порушення не відповідають фактичним обставинам, оскільки ТОВ Компанія Амстел має всі необхідні документи для здійснення господарської діяльності.

Ухвалою від 16 вересня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/21332/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про безпідставність позовних вимог, підтримавши висновки акта перевірки.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач не навів жодних обґрунтувань та доказів у спростування доводів позовної заяви.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

ТОВ Компанія Амстел має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, дійсну з 17 лютого 2020 року по 17 лютого 2021 року.

Відповідно до договору оренди від 20 січня 2020 року №01 позивач (орендар) отримав від ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) у тимчасове, платне користування приміщення за адресою: м. Київ, вул. Пуща-Водицька, 1-А , загальною площею 80 кв.м. для торгівлі у сфері громадського харчування

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 08 травня 2020 року №0003513201 за порушення статті 15 1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального , а саме: продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці без статусу суб`єкта господарювання громадського харчування, та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, абзацу тринадцятого частини другої статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального до ТОВ Компанія Амстел застосовані штрафні санкції у розмірі 6 800,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 08 травня 2020 року №0003503201 за порушення пункту 266.9 статті 266 Податкового кодексу України, статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального , а саме: зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка (не видавались безпосередньо виробнику), та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, абзацу дев`ятнадцятого частини другої статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального до ТОВ Компанія Амстел застосовані штрафні санкції у розмірі 17 000,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 02 березня 2020 року №658/26-15-32-01/38233539 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки зазначено, що проведено перевірку кафе, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Пуща-Водицька, 1-А, яке належить ТОВ Компанія Амстел ; перевірку здійснено у присутності представника суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_2 ; при перевірці використано документи вибірково.

Перевіркою встановлено, що у кафе за адресою: м. Київ, вул. Пуща-Водицька, 1-А , що використовується ТОВ Компанія Амстел , здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями на розлив для споживання на місці (фотофіксація додається) за наявності відповідної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі; позивач не надав до перевірки підтверджуючих документів щодо державної реєстрації потужностей, а саме: статус суб`єкта господарювання господарського харчування за адресою: м. Київ, вул. Пуща-Водицька, 1-А, така інформація відсутня у Державному реєстрі потужностей операторів ринку м. Києві.

Також в ході проведення перевірки встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, а саме: горілки марки Medoff виробництва ТОВ ПУГС , яка описана у додатку №1 до акта перевірки та маркована марками акцизного податку з явними ознаками підробки, на загальну суму 1 386,00 грн.

Відповідач направив лист до ГУ ДПС у Донецькій області для отримання інформації щодо марок акцизного податку, якими маркована виявлена продукція, в саме: чи видавалися марки акцизного податку вищевказаному виробнику алкогольної продукції. Відповідно до бази даних АІС Акцизні марки марки акцизного податку, якими маркована алкогольна продукція, що знаходилась у реалізації позивача згідно переліку, ТОВ ПУГС не видавалася, що також підтверджено листом ГУ ДПС у Донецькій області. В акті перевірки міститься відмітка направляється поштою .

Рішенням ДПС України від 31 липня 2020 року №24345/6/99-00-06-02-06-06 за результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 08 травня 2020 року №0003513201, скаргу залишено без задоволення, а зазначене податкове повідомлення-рішення - без змін.

Рішенням ДПС України від 04 серпня 2020 року №24607/6/99-00-06-02-06-06 за результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 08 травня 2020 року №0003503201, скаргу залишено без задоволення, а зазначене податкове повідомлення-рішення - без змін.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва керується такими мотивами.

Частиною третьою статті 15 3 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначено, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Відповідно до абзацу десятого частини другої статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15 3 цього Закону - 6800 гривень.

Таким чином, Закон передбачає відповідальність саме за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці за відсутності статусу суб`єкта господарювання громадського харчування.

За визначенням статті 1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування.

Отже, визначальним при застосуванні штрафних санкцій є встановлення саме факту продажу алкогольних напоїв.

В акті перевірки, в якому вказано на факт реалізації алкогольних напоїв, посадові особи контролюючого органу не зазначили, яким чином такий факт встановлено.

Відповідно до пункту 80.4 статті 80 Податкового кодексу України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Суд звертає увагу, що відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що під час проведення фактичної перевірки у відповідності до пункту 80.4 статті 80 Податкового кодексу України проведена контрольно-розрахункова операція, під час якої можливо б було встановити продаж ТОВ Компанія Амстел алкогольних напоїв з порушенням вимог Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів .

Надані відповідачем під час розгляду справи фотоматеріали не приймаються судом до уваги в якості належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини, що зазначені в акті перевірки, оскільки вказані фотоматеріали не підтверджують самого факту продажу позивачем алкогольних напоїв.

На вказаних фотоматеріалах зображено розташування пластикових стаканів та меню алкогольних напоїв, не засвідчене печаткою ТОВ Компанія Амстел , однак, це не свідчить про порушення позивачем вимог Закону, оскільки у нього є ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

При цьому, належним доказом на підтвердження виявлених порушень є, зокрема, проведення контрольно-розрахункової операції, під час якої можливо б було встановити продаж ТОВ Компанія Амстел алкогольних напоїв з порушенням вимог Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів .

Таким чином, суд дійшов висновку, що застосування до позивача штрафних санкцій за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці без статусу суб`єкта господарювання громадського харчування є протиправним, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 08 травня 2020 року №0003513201 підлягає скасуванню.

Щодо застосування штрафу за зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка (не видавались безпосередньо виробнику) суд звертає увагу на таке.

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Підпункт 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає, що маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Згідно з пунктом 226.2 статті 226 Податкового кодексу України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Як визначає пункт 226.3 статті 226 Податкового кодексу України, виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Приписами пунктів 226.6 та 226.7 статті 226 Податкового кодексу України визначено, що маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Згідно з пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані:

алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

У пунктах 228.2 - 228.3 статті 228 Податкового кодексу України встановлено, що контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.

У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, контролюючі органи, зазначені у пункті 228.2 цієї статті, вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

Відповідно до пункту 228.9 статті 228 Податкового кодексу України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Суд зазначає, що відповідач застосував до позивача фінансові санкції, передбачені абзацом дев`ятнадцятим частини другої статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу дев`ятнадцятого частини другої статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Такий порядок визначає Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 (далі по тексту - Положення №1251, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 20 Положення №1251 для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Згідно з пунктом 21 Положення №1251 для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.

Аналізуючи зазначені приписи Податкового кодексу України та Положення №1251, суд зазначає, що вони не передбачають визначення поняття алкогольних напоїв без марок акцизного податку, тому суд вважає, що відповідальність суб`єктів господарювання у вигляді штрафу в разі встановлення факту зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка за своєю суттю означає зберігання алкогольного напою, на який взагалі не наклеювалася марка акцизного податку.

В акті перевірки зазначено про встановлення факту зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, а саме: горілки марки Medoff виробництва ТОВ ПУГС , яка описана у додатку №1 до акта перевірки та маркована марками акцизного податку з явними ознаками підробки.

При цьому, відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 08 травня 2020 року №0003503201 до позивача застосовано штраф за зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка (не видавались безпосередньо виробнику).

Тобто, в акті перевірки зазначено про наявність ознак підробки марок акцизного податку, а штраф застосовано за зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Суд акцентує увагу, що у разі виявлення факту зберігання на митній території України алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, відповідні контролюючі органи вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію), про що прямо вказано у пункті 228.3 статті 228 Податкового кодексу України.

Проте, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт вилучення товарів з вільного обігу та подання відповідних матеріалів до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави у межах спірних відносин, з урахуванням чого у суду є підстави вважати про невиконання відповідачем вимог пункту 228.3 статті 228 Податкового кодексу України.

Крім того, як вбачається зі змісту акта перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, посадові особи відповідача встановили зберігання з метою реалізації алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка та маркування марками акцизного податку з ознаками підробки.

Проте, відповідач не зазначив де саме зберігались такі напої, чи містила тара, в яку було розлито алкогольні напої, залишки слідів клею від відклеєної марки акцизного податку чи залишки самої марки акцизного податку та чи не була відклеєною марка акцизного податку.

Як свідчить зміст акта перевірки, посадові особи податкового органу не відобразили детального опису усіх дій, запитань і пропозицій, вчинених під час перевірки, для підтвердження факту вжиття усіх передбачених законом заходів з метою підтвердження факту правопорушення.

З аналізу акта перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вбачається про невідповідність виявлених порушень, оскільки в акті перевірки зазначено про встановлення факту зберігання з метою подальшої реалізації горілки марки Medoff виробництва ТОВ ПУГС , яка описана у додатку №1 до акта перевірки та маркована марками акцизного податку з явними ознаками підробки, а у податковому повідомленні-рішенні ГУ ДПС у м. Києві від 08 травня 2020 року №0003503201 до позивача застосовано штраф за зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка (не видавались безпосередньо виробнику).

Відповідно, наявні у справі докази у своїй сукупності свідчать про те, що перевірка проведена неповно, порушення не містить детального опису (не описано наявності залишків клею чи залишків марки акцизного податку на вказаній продукції), опис порушень в акті перевірки не відповідає опису порушень у податковому повідомленні-рішенні, акт перевірки не містить посилання на місце зберігання зазначеної продукції тощо.

Таким чином, враховуючи неповноту дослідження обставин щодо відсутності на алкогольних напоях марок акцизного податку чи наявності ознак підробки, невідповідність описаних в акті перевірки порушень порушенням, зазначеним у податковому повідомленні-рішенні, суд дійшов висновку, що відповідач не довів належними доказами порушення позивачем пункту 266.9 статті 266 Податкового кодексу України, статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального , а тому податкове повідомлення-рішення від 08 травня 2020 року №0003503201 є протиправним і підлягає скасуванню.

Суд також погоджується із доводами позивача про порушення відповідачем порядку проведення перевірки, які полягають у ненаданні до підписання акта перевірки після його складення, зазначення в акті перевірки про проведення перевірки у присутності суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_3 , який ніколи не перебував у трудових відносинах з позивачем, невручення акта перевірки у встановлений законодавством спосіб.

Так, відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно пункту 80.7 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Відповідно до пункту 86.1, 86.5, 86.7 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Тобто, передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень є проведення перевірки відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Матеріали справи підтверджують, що наказ на проведення фактичної перевірки від 10 лютого 2020 року №1391 та направлення на перевірку від 19 лютого 2020 року №1356/26-15-32-01 та №1357/26-15-32-01 пред`явлено ОСОБА_4 - директору ТОВ Компанія Амстел .

При цьому, з матеріалів справи неможливо встановити підставу проведення фактичної перевірки позивача, що є порушенням підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Крім того, відповідач не надав жодних пояснень та доказів щодо проведення перевірки позивача у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

В акті перевірки зазначено, що перевірку проведено у присутності ФОП ОСОБА_3 .

Проте, відповідно до наявної в матеріалах справи довідки від 04 вересня 2020 року №04-09-20/1 позивач повідомляє, що громадянин ОСОБА_3 з моменту реєстрації підприємства 12 липня 2021 року по 04 вересня 2020 року ніколи не працював на даному підприємстві, не є і не був представником суб`єкта господарювання.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували, що зазначений в акті перевірки ФОП ОСОБА_3 є посадовою особою суб`єкта господарювання або його представника та/або особою, що фактично здійснює розрахункові операції.

Таким чином, відповідач не довів, що перевірка проводилась у присутності суб`єкта господарювання та обставини вручення акта перевірки у встановлений законодавством спосіб.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ Компанія Амстел підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги задоволено, на користь позивача належить стягнути сплачений нею судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Амстел задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08 травня 2020 року №0003513201 та №0003503201.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Амстел понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Амстел (04114, м. Київ, вул. Пуща-Водицька, буд. 1-А; ідентифікаційний код 38233539);

Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, Шолуденка, буд. 33/19; ідентифікаційний код 4314167).

Суддя В.А. Кузьменко