Рішення

від 26.01.2022 по справі 640/18314/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2022 року м. Київ № 640/18314/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Катющенка В.П., суддів: Кармазіна О.А., Скочок Т.О. за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" до треті особи проКабінету Міністрів України Міністерство фінансів України, Державна податкова служба України визнання протиправною та нечинною постанови від 03.02.2021 № 89, за участю:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Полець Д.М.;

від третьої особи (Мінфін) - Гавриляко О.М.;

від третьої особи (ДПС) - Косіч Д.В.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що норми постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" прямо суперечать чинним положенням статей 2, 3, 5, 7, 20, 75 Податкового кодексу України, статтям 8, 19, 92 Конституції України та не можуть регулювати питання призначення податкових перевірок. Крім того, позивач звертає увагу, що вказана постанова прийнята на виконання пункту 4 Розділу ІІ "Прикінцевих положень" Закону України від 17.09.2020 № 909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", що додатково свідчить про прийняття останньої не на виконання положень Податкового кодексу України та остання не є складовою частиною податкового законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/18314/21 та призначено підготовче засідання на 10.08.2021.

09.08.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просить позов задовольнити. Також звертав увагу суду, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України станом на час подання відповіді на відзив є чинним та не скасованим, відповідачем не використано право законодавчої ініціативи щодо ініціювання внесення відповідних змін до Податкового кодексу України до єдиного органу законодавчої влади в Україні - Верховної Ради України. У частині зазначення відповідачем про ненадання позивачем жодних доказів порушення його прав та інтересів оскаржуваною постановою, то такі спростовуються доданими доказами, а саме: наказами про проведення перевірки ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ", прийнятими за результатами такої перевірки податковими повідомленнями-рішеннями та скаргою позивача до Державної податкової служби України на прийняті рішення.

У підготовчому судовому засіданні 10.08.2021 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ" про забезпечення позову та у зв`язку з ненадходженням до суду відзиву на позовну заяву та не наданням суду доказів здійснення публікації оголошення відкладено підготовче судове засідання на 21.09.2021.

10.08.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що Кабінет Міністрів України у межах своєї діяльності на підставі повноважень, передбачених Конституцією України та законами України має право видавати постанови та розпорядження. При цьому, основним завданням відповідача є реалізація внутрішньої та зовнішньої політики держави, в тому числі, податкової політики. Вимоги ж пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких введений та продовжений у подальшому карантин. Також відповідач звернув увагу, що вказана постанова прийнята саме у зв`язку з наданням повноважень відповідачу пунктом 4 розділом ІІ Закону України від 17.09.2020 № 909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Вказана норма є чинною та неконституційною не визнавалась, а відтак підлягає застосуванню. Оскільки податковий контроль є невід`ємною складовою частиною усієї фінансової системи держави, існування подальшої заборони на проведення документальних та фактичних перевірок мала б негативні наслідки для формування бюджету України. Відповідач вважає, що на прийняття оскаржуваної постанови Кабінет Міністрів України наділений дискреційними повноваженнями, а позивачем не доведено порушення його прав даним нормативно-правовим актом.

У підготовчому судовому засіданні 21.09.2021 ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Міністерство фінансів України та Державну податкову службу України й відкладено підготовче судове засідання на 19.10.2021.

07.10.2021 до суду від Міністерства фінансів України надійшли пояснення на адміністративний позов, у яких третя особа підтримала позицію відповідача. Додатково зазначила, що постановами Кабінету Міністрів України передбачались різні граничні терміни дії карантину, які згодом продовжувались. Отже, законодавець не міг передбачити заздалегідь на майбутнє інший термін дії карантину, оскільки карантин встановлюється Урядом та залежить від багатьох чинників.

У підготовчому судовому засіданні 19.10.2021 ухвалами суду відмовлено у задоволенні клопотання Кабінету Міністрів України про об`єднання адміністративних справ в одне провадження, закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті колегією у складі трьох суддів у судове засідання на 17.11.2021.

20.10.2021 від Державної податкової служби України до суду надійшли пояснення на позов, у яких третя особа просить відмовити у задоволенні позову. У поясненнях вказана третя особа зазначає, що дійсно пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), у якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України. Кабінет Міністрів України, приймаючи постанову № 89, виходив з наданого йому права, закріпленого пунктом 4 розділом ІІ Закону України від 17.09.2020 № 909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Оскільки позивач є юридичною особою, постанова № 89 жодним чином не обмежує конституційні права чи свободи позивача.

У зв`язку з перебуванням судді-учасника колегії Кармазіна О.А. у стані непрацездатності, призначене на 17.11.2021 судове засідання не відбулось, наступне судове засідання призначено на 08.12.2021.

Позивач подавав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Призначене на 08.12.2021 судове засідання не відбулось у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи та надходженням від відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, наступне судове засідання призначено на 26.01.2022.

У судовому засіданні 26.01.2022 представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представники третіх осіб у судовому засіданні 26.01.2022 також заперечували проти задоволення позовних вимог.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 26.01.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03.02.2021 Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 17.09.2020 № 909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прийнято постанову № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок".

Відповідно до вказаної постанови: "Скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;

документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-IX);

документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу".

Позивач, вважаючи вказану постанову Кабінету Міністрів України такою, що не відповідає нормам вищого нормативно-правового акта та не на виконання положень Податкового кодексу України, звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" є юридичною особою, яка знаходиться за адресою: 61174, м. Харків, вул. Залютинська, буд. 6, ідентифікаційний код 25611992.

Наказом Головного управління ДПС у Харківській області від 19.04.2021 № 2695-п на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1,61.2 ст. 61, пп. 62.1 ст. 62, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, 77.4 ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України призначено документальну планову перевірку ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ" з 11.05.2021 тривалістю 20 робочих днів, за наслідками якої контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.07.2021: № 00134840703; № 00134860703; № 00134870703.

Таким чином, позивач є особою, яка в силу частини другої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України має право оскаржити нормативно-правовий акт, а саме: постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок".

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених у статтях 85, 87 Конституції України.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Згідно з приписами статті 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України, зокрема, забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об`єктами державної власності відповідно до закону; розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання; організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи; спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.

Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Аналогічні положення стосовно основних завдань Кабінету Міністрів України також містить у собі частина перша статті 2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", де зазначено, що до основних завдань Кабінету Міністрів України належать, зокрема, забезпечення проведення бюджетної, фінансової, цінової, інвестиційної, у тому числі амортизаційної, податкової, структурно-галузевої політики, політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров`я, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; організація і забезпечення провадження зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади, здійснення контролю за їх діяльністю.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України у сфері економіки, фінансів, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції, оплати та охорони праці, зокрема: забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки; забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку; забезпечує проведення державної фінансової та податкової політики, сприяє стабільності грошової одиниці України; розробляє та схвалює Бюджетну декларацію, розробляє проекти законів про Державний бюджет України та про внесення змін до Державного бюджету України, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання; приймає рішення про використання коштів резервного фонду Державного бюджету України; організовує та забезпечує здійснення митної справи.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації (крім податкової декларації з податку на додану вартість) за звітні (податкові) періоди березень - травень 2020 року, або уточнюючих розрахунків (крім уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість), що були подані платниками податків протягом березня - травня 2020 року, може бути проведена лише протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Відповідно до пункту 1.1. статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 2 ПК України встановлено, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Згідно пункту 3.1. статті 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. статті 5 ПК України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Пунктом 7.3. статті 7 ПК України визначено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 75.1. статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Наведені норми ПК України дозволяють суду дійти висновку, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, позаяк мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цього Кодексу (ст. 2 ПК України).

Крім того, судом враховується, що відповідно до статті 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Саме до повноважень Верховної Ради України, згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 85 Конституції України належить прийняття законів, затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання.

Виключно законами України встановлюється Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи (п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України).

Частиною першою статті 96 Конституції України визначено, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період.

Як вже зазначалось, постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" прийнята відповідачем відповідно до пункту 4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 17.09.2020 № 909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

Згідно пункту 4 розділу II "Прикінцеві положення" наведеного Закону у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Відповідно до частини першої статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Законом України від 17.09.2020 № 909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", пунктом 4 розділу II "Прикінцеві положення" якого було надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, стосувався саме Державного бюджету України на 2020 рік.

Оскаржувана ж у цій справі постанова Уряду прийнята 03.02.2021.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Суд звертає увагу, що Конституційний Суд України неодноразово роз`яснював, що:

- "право приймати закони, вносити до них зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом (статті 5, 38, 69, 72 Конституції України), належить виключно Верховній Раді України (пункт 3 частини першої статті 85 Конституції України) і не може передаватись іншим органам чи посадовим особам. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України)" (Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року N 15-рп/2000);

- "права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Конституцією України не передбачено" (Рішення Конституційного Суду України від 9 жовтня 2008 року N 22-рп/2008).

Делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади порушує вимоги Основного Закону України, згідно з яким органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6), а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19); прийняття законів належить до повноважень парламенту - Верховної Ради України як єдиного законодавчого органу в Україні (Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 2009 року N 15-рп/2009).

У Рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 зазначений Суд звертав увагу, що предмет регулювання Бюджетного кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 наголошував на тому, що "законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони" (абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

Таким чином, виходячи з того, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

У даному ж випадку, Законом України від 17.09.2020 № 909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" навіть не вносились зміни до ПК України, яким встановлено мораторій, а надано таке право Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позову сплачено згідно платіжного доручення № 4353 від 29.06.2021 судовий збір у розмірі 2270,00 грн, отже останній підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" (61174, м. Харків, вул. Залютинська, буд. 6, ідентифікаційний код 25611992) задовольнити.

Визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок".

Стягнути за рахунок за рахунок бюджетних асигнувань Кабінету Міністрів України (в особі Господарсько-фінансового Департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДР 00019442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" (61174, м. Харків, вул. Залютинська, буд. 6, ідентифікаційний код 25611992) 2270,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П. Катющенко

Судді О.А. Кармазін

Т.О. Скочок

Повний текст рішення складено та підписано 02 лютого 2022 року.