Рішення

від 31.01.2022 по справі 640/31067/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2022 року м. Київ № 640/31067/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Фудальянс

до Головного управління ДПС у м. Києві,

Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Фудальянс (далі по тексту - позивач), адреса: 04128, місто Київ, вулиця Академіка Туполєва, будинок 18в, офіс 4 до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач 1), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач 2), адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 18 червня 2021 року №2783102/43560910 про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Фудальянс від 21 квітня 2021 року №76 у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Фудальянс від 21 квітня 2021 року №76 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 02 квітня 2021 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Левада укладено договір №0104-21, відповідно до умов якого позивач зобов`язався передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити такий товар. Відповідно до Специфікації від 09 квітня 2021 року №1 позивачем здійснюється поставка клейковини пшеничної.

На виконання умов вказаного договору позивач 21 квітня 2021 року відвантажив покупцю пшеничну клейковину у кількості 1300 кг на суму 67 610,40 грн, у тому числі ПДВ 11268,40 грн, згідно видаткової накладної від 21 квітня 2021 року №71.

За правилом першої події, як вказує позивач, ним складено та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну№76 від 21 квітня 2021 року, реєстрацію якої було зупинено та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вказаного повідомлення позивачем надіслано до контролюючого органу витребувані пояснення та копії документів стосовно складених вказаної вище податкової накладної.

За результатами розгляду письмових пояснень та документів, контролюючим органом було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Позивач з оскаржуваним рішенням не погоджується з тих підстав, що останнє не містять належної мотивації підстав та причин для відмови у реєстрації податкової накладної.

Вказані обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Копія ухвали суду від 03 листопада 2021 року разом з позовною заявою та доданими до неї документами отримані уповноваженою особою відповідача 25 листопада 2021 року, про що свідчить відповідна розписка наявна в матеріалах справи, а уповноваженою особою відповідача 2 - 22 листопада 2021 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, проте, відзиву на позовну заяву відповідачами на адресу суду не подано з невідомих причин.

Враховуючи неподання відповідачами відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки без поважних причин, на підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Фудальянс зареєстровано як юридична особа з 11 березня 2020 року, про що до реєстру внесено відповідний реєстраційний запис. Видами господарської діяльності товариства зазначено: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний) 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами 52.10 Складське господарство 49.41 Вантажний автомобільний транспорт 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням 82.92 Пакування 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у. 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у. (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result).

02 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Фудальянс (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Левада (покупець) укладено договір поставки №0204-1, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язався передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити такий товар (пункт 1.1. договору).

Пунктом 1.2. договору найменування, асортимент, ціна одиниці, а також інші необхідні характеристики товару вказуються в підписаній сторонами специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору. Обсяги поставки товару можуть бути зменшені покупцем.

У пункті 2.1. договору передбачено, що поставка товару за цим договором здійснюється постачальником на умовах DDP - склад покупця за адресою: Україна, Одеська область, місто Одеса, вулиця Середня, 36, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс - 2010.

Згідно пункту 3.1. договору загальна сума цього договору складається з сум всіх укладених специфікацій, підписаних сторонами та поставлених за цим договором на підставі відповідних видаткових накладних, підписаних сторонами.

Оплата покупцем за поставлений товар здійснюється відповідно до даних підписаних сторонами видаткових накладних протягом 30 календарних днів від дати поставки товару.

На виконання умов договору позивачем покупцю виписано видаткову накладну №71 від 21 квітня 2021 року на загальну вартість товару 67610,40 грн у тому числі ПДВ 11268,40 грн.

Суд зауважує, що матеріалами справи підтверджується факт наявності у позивача ресурсів для здійснення господарської діяльності, а також факт придбання необхідних товарів та укладення відповідних договорів для здійснення господарської діяльності.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Левада здійснено оплату товару на загальну суму 67610,40 грн (платіжні доручення №22257 від 31 травня 2021 року, №22348 від 03 червня 2021 року, №22377 від 04 червня 2021 року, №149 від 14 червня 2021 року, №22151 від 26 травня 2021 року, №22213 від 28 травня 2021 року, №22323 від 02 червня 2021 року, №22172 від 27 травня 2021 року).

У зв`язку зі здійсненням господарської операції на виконання умов договору за правилом першої події, позивачем складено й направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №76 від 21 квітня 2021 року.

За наслідками обробки податкової накладної, контролюючий орган надіслав позивачу квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до яких вказану вище податкову накладну прийнято, однак її реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1109, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Як зазначив позивач та що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами на підтвердження здійснення вказаної господарської операції, позивачем направлено до податкового органу повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

18 червня 2021 року Комісія Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла рішення №2783102/43560910 про відмову у реєстрації вказаної вище податкової накладної, у зв`язку із ненаданням платником податків копій документів, а саме, договорів, довіреностей, актів керівного органу/платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Додаткова інформація: не надано документів щодо підтвердження відповідної продукції, транспортування на ПК.

Не погоджуючись з вказаним рішення, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, проте, за наслідками розгляду скарги, прийнято рішення №33675/43560910/2 від 26 липня 2021 року про відмову у задоволенні скарги та залишенні без змін рішення Комісія Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації.

Вважаючи протиправним рішення про відмову в реєстрацію податкової накладної та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, на переконання позивача, контролюючим органом не зазначено чітких підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, як і не зазначено чіткого переліку документів, які мали бути надані позивача для реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі по тексту - Порядок № 1165) та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі по тексту - Порядок № 520).

Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Правовими положеннями пункту 201.1 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

У відповідності до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 10-11 Порядку № 1165 У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, прийняті у зв`язку із ненаданням платником податку копій первинних документів.

Проте, яких саме документів контролюючий орган не зазначив.

Разом з тим, відповідачем визначені (хрестиком) наступні позиції в формі самого рішення, а саме:

- договорів, довіреностей, актів керівного органу/платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладних;

- розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків;

- документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

- додаткова інформація: не надано документів щодо підтвердження відповідної продукції, транспортування на ПК.

Проте, суд наголошує, що жоден з перелічених документів, що передбачений формою, не підкреслений.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

В той же час, суд зазначає, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН.

Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій передбачено, відсутність товару/послуги, зазначеної в ПН, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПК/РК до ПН на збільшення суми податкових зобов`язань, яку подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку.

Наведене в сукупності свідчить про те, що контролюючий орган зупинив реєстрацію податкових накладних з одних підстав, а відмовив у їх реєстрації з інших підстав, які не були причинами для зупинення.

Також, відповідно до пункту 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН у разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

При цьому, конкретний перелік документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Тобто, використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

За таких підстав, суд приходить висновку, що відповідачем неправомірно зупинено реєстрацію податкової накладної позивача та протиправно винесено оскаржуване рішення про відмову у її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки контролюючий орган обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, при цьому, сукупність наданих первинних документів до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом, на виконання вимог яких складено спірну податкову накладну.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Фудальянс в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 20 Порядку ведення ЄРНП, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, який є чинним на момент розгляду даної адміністративної справи, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП Державною податковою службою України.

З огляду на протиправність вказаного вище рішення Головного управління ДПС у м. Києві, а також враховуючи норми діючого законодавства України, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Фудальянс в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції суд визначив, що ... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що 02 серпня 2021 року між адвокатом Григоренком Віктором Олександровичем (далі по тексту - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Фудальянс (далі по тексту - замовник) укладено договір №7/2021 про надання правових (юридичних) послуг (далі по тексту - договір), відповідно до умов якого виконавець прийняв на себе зобов`язання надати правові (юридичні) послуги замовнику, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити надані правові (юридичні) послуги виконавцем на умовах та в строки, що передбачено умовами цього договору.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що вартість правових послуг, що надаються на умовах цього договору, визначаються сторонами в завданнях відповідно до підпункту 1.2. цього договору.

Згідно завдання №1/7/2021 на надання правових (юридичних) послуг від 02 серпня 2021 року найменування та перелік правових послуг, що надаються замовнику:

1.1. оскарження в судовому порядку рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18 червня 2021 року №2783102/43560910 про відмову у реєстрації податково накладної ТОВ НВО Фудальянс (код за ЄДРПОУ 43560910) від 21 квітня 2021 року №76 у Єдиному реєстрі податкових накладних, фіксована вартість 2000,00 грн;

1.2. оскарження в судовому порядку рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18 червня 2021 року №2783103/43560910 про відмову у реєстрації податково накладної ТОВ НВО Фудальянс (код за ЄДРПОУ 43560910) від 21 квітня 2021 року №622 у Єдиному реєстрі податкових накладних, фіксована вартість 2000,00 грн;

1.3. надання правової допомоги (усні та письмові консультації) з питань практичного застосування норм цивільного і господарського права в господарській діяльності замовника протягом серпня - вересня 2021 року, фіксована вартість 2600,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення №471 від 02 листопада 2021 року позивачем сплачено 6600,00 грн з призначенням платежу: сплата за надання правової допомоги згідно з рах. №1/7/2021 від 30 вересня 2021 року без ПДВ.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі по тексту - Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI)видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI).

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частин 7, 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень закону дає підстави суду дійти висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а згідно з частиною 7 цієї ж статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19.

Суд наголошує, що відповідач не подавав до суду заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

В той же час, необхідно зазначити, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Суд звертає увагу, що в межах даного спору предметом оскарження є рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, яке прийнято комісією Головного управління ДПС у м. Києві, а не у Дніпропетровській області, як зазначено у завданні №1/7/2021 від 02 серпня 2021 року, тобто, адвокатом було надано правову допомогу щодо оскарження іншого рішення, ніж те, що є предметом спору в даній справі.

Слід також зауважити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що до вказаного завдання №1/7/2021 від 02 серпня 2021 року вносились будь-які зміни.

Більш того, в межах розгляду даної адміністративної справи позивачем не оскаржувалось рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18 червня 2021 року №2783103/43560910 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ НВО Фудальянс (код за ЄДРПОУ 43560910) від 21 квітня 2021 року №622 у Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно відсутні правові підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів сплачених позивачем коштів у розмірі 2000,00 грн.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що надання правової допомоги (усні та письмові консультації) з питань практичного застосування норм цивільного і господарського права в господарській діяльності замовника протягом серпня - вересня 2021 року, за які позивачем у тому числі сплачено 2600,00 грн, є виконанням умов укладеного договору, що не може бути віднесено до судових витрат в даному випадку у розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки дана справа розглядається за правилами адміністративного судочинства, а не цивільного або господарського..

За наведених підстав, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6600,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 1135,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів пропорційно до задоволених вимог до кожного з відповідачів.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Фудальянс до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18 червня 2021 року №2783102/43560910, прийняте комісією Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №76 від 21 квітня 2021 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Фудальянс (04128, місто Київ, вулиця Академіка Туполєва, будинок 18в, офіс 4, код ЄДРПОУ 43560910) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Фудальянс (04128, місто Київ, вулиця Академіка Туполєва, будинок 18в, офіс 4, код ЄДРПОУ 43560910) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1135,00 грн (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень 00 копійок).

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Фудальянс (04128, місто Київ, вулиця Академіка Туполєва, будинок 18в, офіс 4, код ЄДРПОУ 43560910) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1135,00 грн (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник