Рішення

від 31.01.2022 по справі 640/19067/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/546

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2022 року м. Київ № 640/19067/19

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Трубмонтажком" до Київської митниці Держмитслужби провизнання протиправним та скасування рішення, Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трубмонтажком" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 24.09.2019 р. № UА 100000/2019/000324/2; визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 100010/2019/01025.

Ухвалою суду від 18.10.2019 р. відкрито провадження по справі № 640/19067/19 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

06.11.2019 р. до суду надано відзив на позов.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2019 р. між ТОВ "Трубмонтажком" (Покупець) та ТОВ "СТАЛЬТРУБКОМПАНІ" (м. Мінськ, Республіка Білорусь, продавець) укладено договір купівлі-продажу товару (зовнішньоекономічний контракт) № 2019-08/09, за умовами якого продавець зобов`язується поставляти (передавати у власність покупця) трубі стальні, які іменуються надалі Товар , а покупець зобов`язується приймати та оплачувати Товар (п. 1.1.).

Пунктом 1.2 Договору визначено, що асортимент, кількість, ціна товару, а також строк і умови постачання узгоджуються сторонами в Специфікаціях до чинного договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 3.2., 3.6. Договору валюта платежу Євро (EUR). Орієнтовна сума договору 78000 Євро. Сума Договору визначається виходячи з сум усіх Специфікацій до цього Договору.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що оплата за кожну партію товару, що поставляється за даним договором здійснюється покупцем на умовах, визначених специфікацією на дану партію товару.

Згідно з пунктом 3.3 Договору оплата здійснюється на підставі рахунку, виставленого продавцем покупцю.

Відповідно до умов специфікації №1 до Договору №2019-08/09 від 07.08.2019 р. узгоджено постачання товару наступного найменування: труба б/у 1020х9,4-10,3 мм у кількості 170 т, за ціною за т - 390,00 Євро, вартість без ПДВ 66 300,00 Євро, з ПДВ - 66 300,00 Євро; труба б/у 1020х9 мм у кількості 30 т за ціною за т - 390,00 євро, вартість без ПДВ 11 700,00 Євро, з ПДВ - 11 700,00 Євро, а разом вартістю 78 000,00 Євро (ставка ПДВ - 0%).

Також у специфікації визначено строк та умови поставки: Відвантаження у строк: 2 календарні дні з моменту підтвердження покупцем готовності приймання товару. Доставка труби здійснюється автотранспортом покупця на умовах FCA г.п. Мачуліши, Мінський район, Мінська область, Республіка Білорусь (згідно Інкотермс 2010).

Оплата, згідно умов специфікації №1, здійснюється на умовах 100% передплати на підставі виставленого рахунку.

Відповідно до умов специфікації №3 від 12.09.2019р., складеної до рахунку проформи № 13 від 12.09.2019 р. до рахунку-фактури № ЭК-133/АВ від 07.08.2019 р. до Договору №2019-08/09 від 07.08.2019 р. узгоджено постачання товару наступного найменування: труба 1020x9,4-10,3 мм б/у (для використання у будівництві) у кількості 8,235 т, за ціною за т - 390,00 Євро, вартість без ПДВ 3 211,00 Євро, з ПДВ - 3 211,00 Євро; труба 1020x9 мм б/у (для використання у будівництві) у кількості 2,766 т, за ціною за т - 390,00 євро, вартість без ПДВ 1 078,74 Євро, з ПДВ - 1 078,74 Євро, а разом вартістю 4 290,39 Євро (ставка ПДВ - 0%).

Також у специфікації визначено строк та умови поставки: FCA г.п. Мачуліши, Мінський район, Мінська область, Республіка Білорусь (згідно Інкотермс 2010). Пункт поставки товару: Україна, Київська обл., Васильківский р-н, с. Калиновка.

Умов щодо порядку оплати специфікація №3 від 12.09.2019р. не містить, відтак, у даному випадку, підлягають застосуванню до вказаної партії товару умови, визначені договором.

Відповідно до умов названих договору та специфікації №3 від 12.09.2019р. позивачем придбані такі товари: труби круглого поперечного перерізу, зовнішнім діаметром понад 406,4 мм з чорних металів, зварні, прямошовні, без теплової ізоляції, не для нафто- та газопроводів, для цивільного використання, що були у використанні: - труба 1020x9,4-10,3 мм б/у (для використання у будівництві) - 8,235 метричних тон; труба 1020х9 мм б/у (для використання у будівництві) - 2,766 метричних тон. Походженням з Польщі.

На імпортовані в рамках Договору товари, декларантом позивача була подана відповідачу митна декларація "ІМ 40 ДЕ" №UA100010/2019/352874 від 24.09.2019 р.

Задекларована митна вартість товарної позиції визначена за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та включала вартість поставленого товару у відповідності рахунку-проформи №13 від 12.09.2019 р. до рахунку-фактури № ЭК-133/АВ від 07.08.2019 р.; вартість транспортних витрат - 20 000 грн (з них на території Республіки Білорусь - 6 500 грн).

На підтвердження заявленої митної вартості товару у сумі 4290,39 Євро (120147,30 грн) та обраного методу її визначення позивачем було подано до митного органу разом із митною декларацією наступні обов`язкові документи: рахунок-проформа №13 від 12.09.2019 р.; рахунок-фактура (інвойс) №ЭК-133/АВ від 07.08.2019 р.; міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №160 від 13.09.2019 р.; сертифікат про походження товару BYUA9101393801 0203305 від 19.09.2019 р.; довідка про транспортні витрати на перевезення вантажу вих. №230 від 12.09.2019 р.; висновок експерта № 20-78/08-2019 від 07.08.2019, 31.12.2019; договір (контракт) №2019-08/09 від 07.08.2019 р. та специфікації № 1 від 07.08.2019 р.,№3 від 12.09.2019 р. до нього; договір транспортно-експедиційних послуг №18/12-2018 від 18.12.2018 р. з ТОВ "Полтаваєвротранс".

Під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, заявлених за митною декларацією №UA100010/2019/352874, митним органом на підставі статті 54 Кодексу та Методичних рекомендацій встановлено, що документи, які подані відповідно до частини 2 статті 53 Митного Кодексу для підтвердження заявленої митної вартості товару, е містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, а також відомостей щодо ціни, яка сплачена, а саме:

1) не надано документів, передбачених положеннями Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення " , а на підтвердження витрат на транспортування надана довідка про транспортні витрати від 12.09.2019 №230 від ТОВ "Полтваєвротранс";

2) не надано банківських платіжних документів щодо передплати за товар, передбачену умовами п.3.1 договору та специфікації від 07.08.2019 р. №1, а наданий рахунок від 07.08.2019 №ЭК-133/АВ містить інформацію щодо 100 % передплати за товар;

3) не подано всіх відомостей про витрати на навантаження, витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та витрати на страхування). Відповідно до пункту 4.1 договору від 07.08.2019 р. №2019-08/09 умови поставки товарів FCA- г.п. Мачулищи (Білорусь), що означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Вибір місця постачання вплине на зобов`язання по завантаженню і розвантаженню товару на даному місці. Якщо поставка здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

У зв`язку з вказаним декларанту запропоновано надати додаткові документи, такі як: 1) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, передбачені положеннями наказу №599; 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 8) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 9) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).

Декларантом у відповідь на запит органу доходів і зборів у листі від 23.09.2019 р. №1 повідомлено про відсутність інших документів.

Процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом проведена шляхом надіслання електронних повідомлень, що сторонами не заперечується.

За результатами проведеної консультації митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 24.09.2019 р. № UА 100000/2019/000324/2.

Вказаним рішенням митну вартість товару визначено із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Митного кодексу України, з огляду на визначену митну вартість у раніше визнаних (визначених) митних вартостях за митними деклараціями від 19.08.2019 р. № UA110180/2019/414086 із розрахунку 0,62 Євро за кг, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості від 24.09.2019 р. №UА 100000/2019/000324/2.

Між тим, у графі 33 названого рішення повідомлено, що причиною не застосовування основного методу відповідачем є не надання декларантом додатково запитуваних митницею документів, у зв`язку із чим відсутні достовірні документально підтверджені відомості щодо складових митної вартості, а саме:

- щодо витрат на транспортування та відомостей щодо ціни яка сплачена;

- не надано встановлених законодавством документів, зокрема рахунків на транспортні витрати, актів виконаних робіт, платіжних доручень (у разі сплати рахунку). Також, в порушення положень частини 2 статті 53 Кодексу, не надано документів на оплату товару, як передбачена положеннями специфікації від 07.08.2019 №1 до Контракту та інвойсу 07.08.2019 №ЭК-133/АВ;

- не надано до митного оформлення заявку, в якій зазначаються всі умови транспортування, зокрема і вартість перевезення, що передбачена пунктом 2.3 договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 18.12.2018 №18/12-2018;

- наданий декларантом висновок про вартісну оцінку містить витратний підхід з використання понижуючих коефіцієнтів, які не підтверджуються документально. Висновок носить інформаційний характер та не є визначальним для підтвердження митної вартості;

- у митного органу наявна інформація про ціни на аналогічні товари, які значно перевищують заявлені рівні митної вартості.

Вказаним рішенням відкориговано митну вартість товару, внаслідок чого її збільшено до 0,62 Євро за кг.

За наслідком прийняття рішення про коригування митної вартості товарів видано картку відмови № UА 100010/2019/01025, в якій роз`яснено можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трубмонтажком " - вважає протиправним та просить скасувати рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, посилаючись на те, що навіть за умови наявності у відповідача обґрунтованих сумнівів у достовірності визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, у митного органу були відсутні підстави визначати митну вартість за митною декларацією від 19.08.2019р. №UA110180/2019/414086, оскільки розмитнений відповідно до цієї митної декларації товар не є повністю ідентичним товару, що ввезений позивачем, відповідно не були враховані суттєві особливості товару.

Відповідачу необхідно було керуватись даними митних декларацій, які раніше вже були проведені митним органом безпосередньо позивачу, тобто митною декларацією №UA500060/2019/027324 від 04.09.2019р.

Відповідач - Київська митниця Держмитслужби - проти задоволення позовних вимог заперечила, посилаючись на правомірність оскаржуваного рішення.

Відповідач зазначив про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості, з огляду на положення ч. 6 ст. 54, ч. 2, 10 ст. 58 Митного кодексу України, а також про те, що позивачем документально не підтверджено митну вартість товару - складові митної вартості.

Також відповідач підтримав висновки, викладені у гр. 33 оскаржуваного рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 34-1 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній у період спірних правовідносин) органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Митний контроль, у силу вимог ст. 4 Митного кодексу України, це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За приписами ч. 1 ст. 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до положень ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 статті 52 Митного кодексу України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 ст. 52 Митного кодексу України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. (ч. 8, 9 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Частиною 1 та 2 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 статті 55 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 8 вказаної статті Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Відповідно до ч. 9 ст. 55 Митного кодексу України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положеннями ст. 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч. 5-8 ст. 58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 р. № 599, визначають порядок заповнення декларації митної вартості, яка використовується:

декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявленні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту;

митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.

Відповідно до пункту 1.3 вказаних Правил, ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, разом з митною декларацією на оцінювані товари.

Пунктом 1.14 Правил передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Посадовою особою митного органу заповнюється графа ДМВ Для відміток митного органу . На основному аркуші, крім реєстраційного номера ДМВ, повинно бути зазначене рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів (пункти 2.1, 2.2 вказаних Правил).

Відповідно до пункту 2.3 Правил, при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

При електронному декларуванні повідомлення про необхідність подання документів вважається одержаним декларантом або уповноваженою ним особою з часу надходження до митного органу повідомлення в електронній формі від декларанта або уповноваженої ним особи про одержання цього повідомлення. При електронному декларуванні декларант або уповноважена ним особа надсилає повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом (пункти 2.4, 2.5 Правил).

В даному випадку зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 24.09.2019 р. № UА 100000/2019/000324/2 (графа 33 - обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості) вбачається, що митна вартість імпортованих товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією "ІМ 40 ДЕ " №UA100010/2019/352874 від 24.09.2019 р. (електронне декларування), не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) відповідно до ч. 6 ст. 54 та ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, оскільки під час здійснення контролю митної вартості на момент митного оформлення встановлено, що документи, які подані відповідно до частини 2 статті 53 Митного Кодексу для підтвердження заявленої митної вартості товару, е містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, а також відомостей щодо ціни, яка сплачена, а саме:

1) не надано документів, передбачених положеннями Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення " , а на підтвердження витрат на транспортування надана довідка про транспортні витрати від 12.09.2019 №230 від ТОВ "Полтваєвротранс " ;

2) не надано банківських платіжних документів щодо передплати за товар, передбачену умовами п.3.1 договору та специфікації від 07.08.2019 р. №1, а наданий рахунок від 07.08.2019 №ЭК-133/АВ містить інформацію щодо 100 % передплати за товар;

3) не подано всіх відомостей про витрати на навантаження, витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та витрати на страхування). Відповідно до пункту 4.1 договору від 07.08.2019 р. №2019-08/09 умови поставки товарів FCA- г.п. Мачулищи (Білорусь), що означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Вибір місця постачання вплине на зобов`язання по завантаженню і розвантаженню товару на даному місці. Якщо поставка здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

У той же час, згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Так, відповідно до пункту 4.1 договору від 07.08.2019 р. №2019-08/09 умови поставки товарів FCA- г.п. Мачулищи (Білорусь).

Згідно з міжнародними комерційними умовами г.п. Мачулищи (Білорусь) Інкотермс 2010 продавець виконує своє зобов`язання з поставки, коли він поставляє товар, очищений від мита на експорт, перевізнику, призначеному покупцем, у визначеному місці.

Тобто за вказаними умовами вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України не була включена в ціну товару, тому вона була включена в митну вартість, заявлену декларантом позивача.

До заявленої митної вартості товару декларантом віднесено вартість транспортних послуг у розмірі 20 000,00 грн (з них на території Республіки Білорусь - 6500 грн), на підтвердження чого було надано довідку про транспортні витрати, яка містила розгорнуту калькуляцію транспортних послуг та містила відомості про нездійснення страхування.

ТОВ "Полтваєвротранс " надало транспортно-експедиційні послуги за маршрутом, починаючи з г.п Мачулищи Минского p-на (Республіка Білорусь) - Нова Гута (Нові Яриловичі) - с. Калинівка Київської обл. (Україна), що відповідає умовам поставки товарів FCA- г.п. Мачулищи (Білорусь), передбаченим пунктом 4.1 договору від 07.08.2019 р. №2019-08/09.

Крім того, вказана вище вартість робіт по перевезенню підтверджується актом надання послуг та рахунком на оплату № 249 від 26.09.2019 р., які засвідчує вартість транспортно-експедиторських послуг.

Вказані документи відповідають гр. 20 р. ІІІ Правил заповнення декларацій митної вартості, затверджених наказом Мінфіну від 24.05.2012 р. №599, згідно з якими для підтвердження витрат на транспортування декларантом подаються документи про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких може належати довідка про транспортні витрати від виконавця договору, що і було дотримано позивачем.

В свою чергу, документами, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, можуть бути не тільки банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, а й рахунок-фактура, акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг та довідка (калькуляція) транспортних витрат , що містять реквізити сторін, суму, умови платежу та інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до імпортованих товарів.

З урахуванням викладеного, надані декларантом позивача довідка про вартість транспортних послуг з їх калькуляцією, яка оформлені належним чином, є достатнім доказом на підтвердження витрат позивача на перевезення, включених ним до заявленої митної вартості товарів, що дозволяють ідентифікувати приналежність цих документів до оспорюваної поставки товару.

Щодо посилання відповідача, що при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, не додано витрати на страхування, то ним не враховано, що страхування товару не здійснювалося.

Відповідно до п.8 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, що підтверджують митну вартість товарів є страхові документи , а також документи, що містять відомості про вартість страхування, якщо страхування було здійснено.

За таких обставин, враховуючи положення ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, який також не встановлює обов`язку страхувати товар, підстави для висновку про ненадання позивачем всієї інформації щодо складових вартості товару, відсутні.

Додатково суд відзначає, що матеріали справи не місять жодних належних та допустимих доказів того, що позивачем було понесено витрати на страхування. Відповідачем таких доказів не представлено суду.

Також поза увагою митного органу залишилось те, що партія імпортованих за митною декларацією "ІМ 40 ДЕ " №UA100010/2019/352874 від 24.09.2019 р. товарів придбана згідно умов специфікації №3 від 12.09.2019р.

Відповідно до умов специфікації №3 від 12.09.2019р. було узгоджено постачання товару наступного найменування: труба 1020x9,4-10,3 мм б/у (для використання у будівництві) у кількості 8,235 т, за ціною за т - 390,00 Євро, вартість без ПДВ 3 211,00 Євро, з ПДВ - 3 211,00 Євро; труба 1020x9 мм б/у (для використання у будівництві) у кількості 2,766 т, за ціною за т - 390,00 євро, вартість без ПДВ 1 078,74 Євро, з ПДВ - 1 078,74 Євро, а разом вартістю 4 290,39 Євро (ставка ПДВ - 0%).

З викладеного вбачається, що характеристики, ціна та вага товару повністю ідентичні митній вартості та показникам, зазначеним у митній декларації ІМ 40 ДЕ №UA100010/2019/352874 від 24.09.2019 р.

На вказану партію виписано рахунок-проформу № 13 від 12.09.2019 р. на суму 4290,39 Євро, яка також відповідає заявленій митній вартості. При цьому, означений рахунок надавався декларантом до митного оформлення.

Суд звертає увагу, що специфікація №3 від 12.09.2019р. не містила умов щодо порядку оплати, відтак, у даному випадку, підлягають застосуванню до вказаної партії товару умови, визначені пунктом 3.3 Договору, згідно якого оплата здійснюється на підставі рахунку, виставленого продавцем покупцю.

За таких обставин вимога митного органу надати банківський платіжний документ щодо передплати за товар, передбачений умовами п.3.1 договору та специфікації від 07.08.2019 р. №1, є безпідставною.

В свою чергу, системний аналіз наведених вище правових норм вказує на те, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України.

У той же час спірне рішення не містить обґрунтування митницею обставин, яким чином заявка, що передбачена пунктом 2.3 договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 18.12.2018 №18/12-2018, може свідчити про невідповідність заявленої позивачем митної вартості.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду узгоджується із обов`язковою для врахування практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у постанові від 04.04.2018 р. по справі №826/27058/15 (№К/9901/35148/18).

Судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору.

Більш того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.

Враховуючи вимоги частини другої статті 77 КАС України, декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товару.

Натомість, якщо відповідач стверджує, що були понесені додаткові витрати на транспортування/перевезення/навантаження/страхування, відповідно саме він повинен довести наявність таких фактів.

Аналогічний висновок висловив Верховний Суд у постанові від 02.07.2020 р. у справі №803/916/17.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Досліджені судом обставини є цілком достатніми для висновку про протиправність оскаржуваного рішення, і в наданні правової оцінки правомірності визначення митної вартості на підставі митної декларації від 19.08.2019 р. № UA110180/2019/414086, яка, в свою чергу, відсутня у матеріалах справи, як і відсутня у графі 33 спірного рішення інформація щодо товару, митна вартість якого послугувала підставою для коригування митної вартості, немає необхідності.

Висновки про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 24.09.2019 р. № UА 100000/2019/000324/2 є законною підставою для визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 100010/2019/01025.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

З врахуванням викладеного оскаржуване рішення про коригування не може бути визнане таким, що ґрунтується на вимогах закону та відповідає вимогам щодо обґрунтованості.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 24.09.2019 р. № UА 100000/2019/000324/2.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 100010/2019/01025

4. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (02000, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8А, код 43337359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубмонтажком" (15575, Чернігівська область, смт. Олишівка, вул. Кузнецька, буд. 36) сплачений судовий збір в розмірі 1921 грн.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 31.01.2022 р.