Рішення

від 30.01.2022 по справі 640/11176/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2022 року м. Київ № 640/11176/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Чемериса М.С. (за дорученням судді), розглянувши у

порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН»прозастосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (надалі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН» (надалі - відповідач, ТОВ «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН»), у якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи адміністративної будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН», код ЄДРПОУ: 04012307, розташованого за адресою: вул. Якутська, 5 у Святошинському районі м. Києва - до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на електричні щити;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

В якості підстав позову позивач зазначив, що відповідачем порушено вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, у зв`язку з чим до відповідача необхідно застосувати заходи реагування спрямовані на недопущення завдання шкоди життю і здоров`ю людей. Зокрема, позивач зазначає, що відповідно до положень Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу МВС України від 17.01.2019 № 22, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.01.2019 за № 73/33044, Положення про Головне управління ДСНС України у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 та наказів Державної регуляторної служби України від 15.11.2019 № 196 «Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2020 рік», ДСНС України від 27.11.2019 № 687 «Про затвердження плану перевірок» Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 14.01.2020 № 41 «Про проведення планових перевірок»; на підставі наказу від 14.01.2020 № 41 видано посвідчення від 10.02.2020 № 1080 на проведення перевірки приміщення ТОВ «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН», розташованого за адресою: вул. Якутська, 5 у Святошинському районі м. Києва; за результатами проведеної перевірки було встановлено ряд порушень, які зафіксовані в акті перевірки № 189 від 21.02.2020; за наслідками перевірки на головного інженера ОСОБА_1 був складений протокол КИ № 088027/147 від 13.02.2020 та постанова КИ № 083027/147 від 13.02.2020; вказані в акті порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справу було передано судді Пащенку К.С.

25.05.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/11176/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

15.06.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач зазначає, що не погоджується із твердженням позивача про відсутність намірів виконання вимог позивача, оскільки ним підготовлено план усунення недоліків; окрім того, частина недоліків відповідачем уже виконана, частина недоліків буде усунена до 01.12.2020; на підтвердження факту виконання частини недоліків відповідачем надаються суду докази з їх усунення; ТОВ «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН» 11.06.2020 звернулося до Головного управління ДСНС у м. Києві з проханням провести позапланову перевірку на підприємстві з метою виявлення усунених недоліків згідно акту перевірки № 189 від 21.02.2020; тому, оскільки частина недоліків усунена (двадцять три пункти з двадцяти семи), позовні вимоги задоволенню не підлягають..

21.07.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначає, що за результатами проведення планової перевірки відповідача складено акт від 21.02.2020 № 189, в якому зафіксовано 27 порушень; встановлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей; за зверненням ТОВ «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН» здійснена позапланова перевірка щодо виконання порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт перевірки від 30.06.2020, в якому зафіксовано 15 порушень, що створюють загрозу життю та здоров`я людей; належним доказом усунення порушень є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, тому, якщо відповідач вважає, що порушення виявлені під час перевірки відсутні, він може звернутись із заявою про проведення позапланової перевірки за його бажанням до Головного управління, для встановлення відсутності порушень; факт стовідсоткового усунення всіх порушень, зафіксованих в акті перевірки не знаходить свого підтвердження, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

27.08.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшли додаткові пояснення, де позивачем зазначено, що за результатами проведеної позапланової перевірки відповідача складено акт від 07.08.2020 № 345, в якому зафіксовано 10 порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей; оскільки усі порушення не усунуті, тому позов підлягає задоволенню.

14.01.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії акта від 29.12.2020 № 439, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу МВС України від 17.01.2019 № 22, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 21.01.2019 за № 73/33044, Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 та наказів Державної регуляторної служби України від 15.11.2019 № 196 «Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2020 рік», ДСНС України від 27.11.2019 № 687 «Про затвердження плану перевірок», Головне управління ДСНС України у м. Києві видало наказ від 14.01.2020 № 41 «Про проведення планових перевірок», яким наказано, провести планову перевірку щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, зокрема, у ТОВ «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН», місце проведення господарської діяльності суб`єкта господарювання: м. Київ, вул. Якутська, 5, дата початку здійснення заходу: 10.02.2020; строк здійснення заходу - 10 робочих днів; підрозділ ГУ - Святошинське РУ.

На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у м. Києві до ТОВ «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН» було надіслано повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) № 25/84 від 20.01.2020, в якому, зокрема, зазначено, що відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Святошинським РУ ГУ ДСНС України у місті Києві у період з 10.02.2020 по 21.02.2020 буде здійснено планову перевірку додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТОВ «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН» за адресою: м. Київ, вул. Якутська, 5. Дане повідомлення було отримане представником відповідача 03.02.2020, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

На підставі наказу від 14.01.2020 № 41 Головним управлінням ДСНС України у м. Києві було оформлено посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 1080 від 10.02.2020, в якому, зокрема, зазначено, що посвідчення видано на проведення планової перевірки ТОВ «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Якутська, 5; в період з 10.02.2020 по 21.02.2020 провідним інспектором відділу ЗНС Святошинського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві капітаном служби цивільного захисту Мирошниченком О.В., головним інспектором відділу ПБ УЗНС ГУ ДСНС України у м. Києві майором служби цивільного захисту Кувеньовим О.В. буде проведено перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, на підставі річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) ДСНС України на 2020 рік від 27.11.2019 № 687.

Крім того, в посвідченні на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 1080 від 10.02.2020 зазначено, що попередня позапланова перевірка проводилась в період з 20.03 по 21.03.2018.

Копію посвідчення було вручено директору ТОВ «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН» 10.02.2020, про що свідчить підпис останньої на посвідченні.

На підставі наказу від 14.01.2020 № 41 «Про проведення планових перевірок» та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 1080 від 10.02.2020, провідним інспектором відділу ЗНС Святошинського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Мирошниченком О.В. було проведено перевірку щодо додержання ТОВ «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. За результатами перевірки було складено акт № 189 від 21.02.2020, яким встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, а саме:

1) розділу V п. 1.2 ППБУ - приміщення адміністративної будівлі не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією та системою оповіщення 1-го типу відповідно до ДБН В.2.5-56;

2) розділу V п. 1.2 ППБУ - складські та виробничі приміщення не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до ДБН В.2.5-56;

3) розділу ІІІ п. 1.15 ППБУ - перед в`їздом на територію об`єкта відсутня схема території, в якій слід вказувати розміщення будівель, гідрантів, під`їздів пожежних автомобілів до них;

4) розділу V п. 1.2 ППБУ - складські та виробничі приміщення, без природнього освітлення (не забезпечені розпашними віконними фрамугами), не обладнані системою димовидалення відповідно до ДБН В.2.5-56;

5) розділу ІІІ п. 2.3 ППБУ - приміщення архіву на першому поверсі адміністративної будівлі не відокремлено від коридору протипожежними дверима відповідно до п. 6.4 ДБН В.1.1-7;

6) розділу ІV п. 1.16 ППБУ - групові електричні щитки не оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами та вказаним значенням номінального струму апарата захисту;

7) розділу V п. 2.2 ППБУ - не проведений щорічний контроль працездатності пожежних гідрантів шляхом випробування на тиск та витрату води з оформленням акта;

8) розділу V п. 2.2 ППБУ - біля місць розташування пожежних гідрантів не встановлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світло відбивних покриттів) з нанесеними на них: літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта;

9) розділу ІV п. 1.20 ППБУ - не проведено замір опору ізоляції та перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж від короткого замикання;

10) розділу ІV п. 1.12 ППБУ - не надано акт прихованих робіт на прокладання електропроводів за підвісною стелею;

11) розділу ІІІ п. 2.9 ППБУ - для всіх будівель та приміщень виробничого та складського призначення не визначені категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до ДСТУ Б.В.1.1-36:2016;

12) розділу ІV п. 1.17 ППБУ - в приміщенні охорони електричні вимикачі та розетки встановлені на горючу основу;

13) розділу ІV п. 1.8 ППБУ - в приміщенні охорони використовується тимчасова електромережа для освітлення;

14) розділу ІV п. 1.18 ППБУ - в приміщенні охорони лампа розжарювання підвішена безпосередньо на струмопроводі;

15) розділу ІV п. 1.6 ППБУ - з`єднання жил проводів електричної лампи розжарювання в приміщенні охорони виконано за допомогою скруток;

16) розділу ІV п. 1.6 ППБУ - з`єднання жил проводів в електричних щитках на першому поверсі адміністративної будівлі виконано за допомогою скруток;

17) розділу ІV п. 1.15 ППБУ - для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень та архіву апарати вимикачів не винесені поза межі вказаних приміщень на негорючі стіни (перегородки) або на окремі опори;

18) ст. 20 КЦЗУ - працівники не пройшли навчання у сфері цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

19) розділу ІІІ п. 2.15 ППБУ - зовнішні пожежні драбини на виробничих та складських будівлях утримуються не пофарбованими;

20) розділу V п. 3.11 ППБУ - територія підприємства не забезпечена пожежними щитами з пожежним інвентарем з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м.кв. захищуваної площі;

21) розділу V п. 3.9 ППБУ - приміщення з оргтехнікою не забезпечені вуглекислотними вогнегасниками з масою заряду не менше 3 кг;

22) розділу ІІІ п. 2.32 ППБУ - евакуаційні виходи в адміністративній будівлі не позначені світловими покажчиками «ВИХІД»;

23) розділу ІІ п. 21 ППБУ - не надано проектну документацію на капітальний ремонт другого поверху адміністративної будівлі;

24) розділу ІV п. 1.1 ППБУ - не проведено розрахунки допустимого струмового навантаження електричних мереж;

25) розділу ІІ п. 22, розділу ІІІ п. 2.23 ППБУ - ширина у просвіті кожного з обох полотен двостулкових дверей евакуаційного виходу з будівлі менше 0,8 метра, в порушення ДБН В.1.1-7, чим знижено рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта;

26) розділу ІІІ п. 2.31 ППБУ - сходові клітки, коридори та інші шляхи евакуації в адміністративній будівлі не забезпечені евакуаційним освітленням;

27) розділу ІV п. 1.21 ППБУ - не проведено перевірку захисту будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».

Даний акт підписаний головним інженером ТОВ «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН» ОСОБА_1 та у ньому наявна відмітка про отримання акту.

Державним інспектором з нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки Святошинського району м. Києва капітаном служби цивільного захисту Мирошниченком О.В. складено протокол серії КИ № 088027 від 13.02.2020 про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 175 КУпАП та постанову про накладення адміністративного стягнення від 13.02.2020 серії КИ № 083027/147, якою на підставі ст. ст. 223, 244-19, 276-280, 283-285 КУпАП гр. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

На заяву ТОВ «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН» від 10.06.2020 та на підставі наказу від 17.06.2020 № 344, посвідчення (направлення) від 18.06.2020 № 3228 ГУ ДСНС України у м. Києві проведено позапланову перевірку та складено акт № 343 від 30.06.2020, яким встановлено такі порушення:

1) розділу V п. 1.2 ППБУ - приміщення адміністративної будівлі не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією та системою оповіщення 1-го типу відповідно до ДБН В.2.5-56;

2) розділу V п. 1.2 ППБУ - складські та виробничі приміщення не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до ДБН В.2.5-56;

3) розділу V п. 1.2 ППБУ - складські та виробничі приміщення, без природнього освітлення (не забезпечені розпашними віконними фрамугами), не обладнані системою димовидалення відповідно до ДБН В.2.5-56;

4) розділу ІІІ п. 2.9 ППБУ - для всіх будівель та приміщень виробничого та складського призначення не визначені категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до ДСТУ Б.В.1.1-36:2016;

5) розділу V п. 3.11 ППБУ - територія підприємства не забезпечена пожежними щитами з пожежним інвентарем з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м.кв. захищуваної площі;

6) розділу V п. 3.9 ППБУ - приміщення з оргтехнікою не забезпечені вуглекислотними вогнегасниками з масою заряду не менше 3 кг;

7) розділу ІІ п. 21 ППБУ - не надано проектну документацію на капітальний ремонт (технічне переоснащення тощо) другого поверху адміністративної будівлі;

8) розділу ІІІ п. 2.31 ППБУ - сходові клітки, коридори та інші шляхи евакуації в адміністративній будівлі не забезпечені евакуаційним освітленням;

9) розділу ІV п. 1.21 ППБУ - не підтверджено наявність та/або не проведено перевірку захисту будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;

10) розділу ІV п. 1.16 ППБУ - не всі групові електричні щитки не оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами та вказаним значенням номінального струму апарата захисту (крім адмінбудівлі);

11) розділу ІV п. 1.1 ППБУ - не проведено розрахунки допустимого струмового навантаження електричних мереж (крім адмінбудівлі);

12) розділу ІV п. 1.20 ППБУ - не проведено замір опору ізоляції та перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж від короткого замикання (крім адмінбудівлі);

13) розділу ІV п. 1.8 ППБУ - в приміщенні охорони (прохідна) використовується тимчасова електромережа для освітлення;

14) розділу ІV п. 1.6 ППБУ - з`єднання жил проводів електричної лампи розжарювання в приміщенні охорони (прохідна) виконано за допомогою скруток;

15) розділу ІV п. 1.17 ППБУ - в приміщенні охорони розетка встановлена на горючу основу.

На заяву ТОВ «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН» та на підставі наказу від 04.08.2020 № 468, посвідчення (направлення) від 04.08.2020 № 3307 ГУ ДСНС України у м. Києві проведено позапланову перевірку та складено акт № 345 від 07.08.2020, яким встановлено такі порушення:

1) розділу V п. 1.2 ППБУ - приміщення адміністративної будівлі не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією та системою оповіщення 1-го типу відповідно до ДБН В.2.5-56;

2) розділу V п. 1.2 ППБУ - складські та виробничі приміщення не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до ДБН В.2.5-56;

3) розділу V п. 1.2 ППБУ - складські та виробничі приміщення, без природнього освітлення (не забезпечені розпашними віконними фрамугами), не обладнані системою димовидалення відповідно до ДБН В.2.5-56;

4) розділу ІІІ п. 2.9 ППБУ - для всіх будівель та приміщень виробничого та складського призначення не визначені категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до ДСТУ Б.В.1.1-36:2016;

5) розділу V п. 3.11 ППБУ - територія підприємства не забезпечена пожежними щитами з пожежним інвентарем з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м.кв. захищуваної площі;

6) розділу ІІ п. 21 ППБУ - не надано проектну документацію на капітальний ремонт (технічне переоснащення тощо) другого поверху адміністративної будівлі;

7) розділу ІІІ п. 2.31 ППБУ - сходові клітки, коридори та інші шляхи евакуації в адміністративній будівлі не забезпечені евакуаційним освітленням;

8) розділу ІV п. 1.21 ППБУ - не підтверджено наявність та/або не проведено перевірку захисту будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;

9) розділу ІV п. 1.1 ППБУ - не проведено розрахунки допустимого струмового навантаження електричних мереж (крім адмінбудівлі);

10) розділу ІV п. 1.20 ППБУ - не проведено замір опору ізоляції та перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж від короткого замикання (крім адмінбудівлі).

На заяву ТОВ «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН» та на підставі наказу від 14.12.2020 № 782, посвідчення (направлення) від 14.12.2020 № 4174 ГУ ДСНС України у м. Києві проведено позапланову перевірку та складено акт № 439 від 29.12.2020, яким встановлено такі порушення:

1) розділу V п. 1.2 ППБУ - приміщення адміністративної будівлі не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією та системою оповіщення 1-го типу відповідно до ДБН В.2.5-56;

2) розділу V п. 1.2 ППБУ - складські та виробничі приміщення не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до ДБН В.2.5-56;

3) розділу V п. 1.2 ППБУ - складські та виробничі приміщення, без природнього освітлення (не забезпечені розпашними віконними фрамугами), не обладнані системою димовидалення відповідно до ДБН В.2.5-56;

4) розділу ІІІ п. 2.9 ППБУ - на дверях будівель та приміщень виробничого та складського призначення не позначені категорії літерами щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до ДСТУ Б.В.1.1-36:2016;

5) розділу ІІ п. 21 ППБУ - не надано проектну документацію на капітальний ремонт (технічне переоснащення тощо) другого поверху адміністративної будівлі;

6) розділу ІІІ п. 2.31 ППБУ - сходові клітки в адміністративній будівлі частково не забезпечені евакуаційним освітленням.

Враховуючи те, що під час проведення перевірки відповідача виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, цивільного захисту, що створює, на думку позивача, загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся з позовом до суду щодо застосування заходів реагування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності визначено Кодексом цивільного захисту України.

Відповідно до ст. 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до п. 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, основними завданнями ДСНС є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; 3) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; 4) реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.

В силу приписів ч. ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС від 13.12.2019 № 711), Головне управління є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Отже, як видно з викладеного вище, територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а саме: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві мало повноваження на проведення перевірки ТОВ «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН».

Частиною 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до п. п. 1, 11, 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно із ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 07.08.2019 у справі № 810/1820/18 (адміністративне провадження № К/9901/4768/19) зазначив, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16 (адміністративне провадження № К/9901/30861/18) зазначено, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення роботи підприємства виникає виключно за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

При цьому, така ознака як створення загрози життю та/або здоров`ю людей досить широко трактується, теоретично всі порушення протипожежних норм у тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Отже, застосування цих заходів можливе за будь-яке порушення. Оскільки обов`язок доведення позовних вимог законом покладено на позивача, то саме органи пожежного нагляду (суб`єкт владних повноважень) мають обґрунтувати необхідність застосування зупинення роботи підприємства, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідної правової оцінки.

Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2020 у справі № 815/6365/17 (адміністративне провадження № К/9901/58104/18) зазначив, що поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Аналогічного висновку притримується і Верховний Суд, зокрема, у постановах від 26.06.2018 у справі № 823/589/16 (адміністративне провадження № К/9901/30861/18), від 18.09.2018 у справі № 826/12258/14 (адміністративне провадження № К/9901/5476/18), від 31.01.2019 у справі № 826/8933/16 (адміністративне провадження № К/9901/64611/18).

Принцип пропорційності спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

До того ж, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Аналогічна позиція висловлена і Верховним Судом у його постанові від 18.09.2018 у справі № 826/12258/14 (адміністративне провадження № К/9901/5476/18).

Так, судом з відзиву відповідача та з письмових пояснень позивача встановлено, що ТОВ «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН», на момент розгляду справи, усунуло певну кількість виявлених порушень та вжило ряд заходів.

На підставі звернення ТОВ «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН» було проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт від 30.06.2020 № 343, у якому зафіксовано, що ТОВ «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН» серед 27 порушень, які були виявлені при минулій перевірці, було усунено 12 порушень, а саме:

1) розділу ІІІ п. 1.15 ППБУ - перед в`їздом на територію об`єкта відсутня схема території, в якій слід вказувати розміщення будівель, гідрантів, під`їздів пожежних автомобілів до них;

2) розділу ІІІ п. 2.3 ППБУ - приміщення архіву на першому поверсі адміністративної будівлі не відокремлено від коридору протипожежними дверима відповідно до п. 6.4 ДБН В.1.1-7;

3) розділу ІІ п. 22, розділу ІІІ п. 2.23 ППБУ - ширина у просвіті кожного з обох полотен двостулкових дверей евакуаційного виходу з будівлі менше 0,8 метра, в порушення ДБН В.1.1-7, чим знижено рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта;

4) розділу V п. 2.2 ППБУ - не проведений щорічний контроль працездатності пожежних гідрантів шляхом випробування на тиск та витрату води з оформленням акта;

5) розділу V п. 2.2 ППБУ - біля місць розташування пожежних гідрантів не встановлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світло відбивних покриттів) з нанесеними на них: літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта;

6) розділу ІV п. 1.12 ППБУ - не надано акт прихованих робіт на прокладання електропроводів за підвісною стелею;

7) розділу ІV п. 1.18 ППБУ - в приміщенні охорони лампа розжарювання підвішена безпосередньо на струмопроводі;

8) розділу ІV п. 1.6 ППБУ - з`єднання жил проводів в електричних щитках на першому поверсі адміністративної будівлі виконано за допомогою скруток;

9) розділу ІV п. 1.15 ППБУ - для загального відлючення силових та освітлювальних мереж складських приміщень та архіву апарати вимикачів не винесені поза межі вказаних приміщень на негорючі стіни (перегородки) або на окремі опори;

10) ст. 20 КЦЗУ - працівники не пройшли навчання у сфері цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

11) розділу ІІІ п. 2.15 ППБУ - зовнішні пожежні драбини на виробничих та складських будівлях утримуються не пофарбованими;

12) розділу ІІІ п. 2.32 ППБУ - евакуаційні виходи в адміністративній будівлі не позначені світловими покажчиками «ВИХІД».

В подальшому, за результатами проведення перевірки було складено акт № 345 від 07.08.2020, у якому зафіксовано, що із 15 порушень відповідачем усунуто 5 порушень, а саме:

1) розділу V п. 3.9 ППБУ - приміщення з оргтехнікою не забезпечені вуглекислотними вогнегасниками з масою заряду не менше 3 кг;

2) розділу ІV п. 1.8 ППБУ - в приміщенні охорони (прохідна) використовується тимчасова електромережа для освітлення;

3) розділу ІV п. 1.6 ППБУ - з`єднання жил проводів електричної лампи розжарювання в приміщенні охорони (прохідна) виконано за допомогою скруток;

4) розділу ІV п. 1.17 ППБУ - в приміщенні охорони розетка встановлена на горючу основу;

5) розділу ІV п. 1.16 ППБУ - не всі групові електричні щитки не оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами та вказаним значенням номінального струму апарата захисту (крім адмінбудівлі).

В подальшому знову було проведено позапланову перевірку ТОВ «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН», за результатами проведення перевірки було складено акт № 439 від 29.12.2020, у якому зафіксовано, що із 10 порушень відповідачем усунуто 4 порушення, а саме:

1) розділу V п. 3.11 ППБУ - територія підприємства не забезпечена пожежними щитами з пожежним інвентарем з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м.кв. захищуваної площі;

2) ) розділу ІV п. 1.21 ППБУ - не підтверджено наявність та/або не проведено перевірку захисту будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;

3) розділу ІV п. 1.1 ППБУ - не проведено розрахунки допустимого струмового навантаження електричних мереж (крім адмінбудівлі);

4) розділу ІV п. 1.20 ППБУ - не проведено замір опору ізоляції та перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж від короткого замикання (крім адмінбудівлі).

Отже, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем усунено порушення частково. З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до п. п. 25, 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - це подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Наведене свідчить, що законодавець пов`язує створення реальної загрози життю та/або здоров`ю людини від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Аналогічного висновку притримується і Верховний Суд, що, як приклад, відображено у його постановах від 08.04.2020 у справі № 826/14772/17 (провадження № К/9901/57176/18, К/9901/57206/18), від 16.12.2019 у справі № 810/3535/17 (адміністративне провадження № К/9901/37926/18).

Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд регулюються Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417.

Відповідно до п. 2 Правил пожежної безпеки в України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Так, на момент винесення рішення у цій справі не усунутими залишились 6 порушень, а саме порушення:

1) розділу V п. 1.2 ППБУ - приміщення адміністративної будівлі не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією та системою оповіщення 1-го типу відповідно до ДБН В.2.5-56;

2) розділу V п. 1.2 ППБУ - складські та виробничі приміщення не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до ДБН В.2.5-56;

3) розділу V п. 1.2 ППБУ - складські та виробничі приміщення, без природнього освітлення (не забезпечені розпашними віконними фрамугами), не обладнані системою димовидалення відповідно до ДБН В.2.5-56;

4) розділу ІІІ п. 2.9 ППБУ - на дверях будівель та приміщень виробничого та складського призначення не позначені категорії літерами щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до ДСТУ Б.В.1.1-36:2016;

5) розділу ІІ п. 21 ППБУ - не надано проектну документацію на капітальний ремонт (технічне переоснащення тощо) другого поверху адміністративної будівлі;

6) розділу ІІІ п. 2.31 ППБУ - сходові клітки в адміністративній будівлі частково не забезпечені евакуаційним освітленням.

Так, належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, проте такого акту матеріали справи не містять, натомість відповідно до наявних матеріалів справи вбачається наявність порушень, які є суттєвими та не усунуті відповідачем, кожне з яких навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх сукупність вказує на високий ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

Аналізуючи всі у сукупності виявлені порушення, суд приходить до висновку, що більшість порушень пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі та є обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Зазначена позиція висловлена і Верховним судом України у його постановах від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18 (адміністративне провадження № К/9901/67046/18) та від 20.11.2018 у справі № 826/1024/18 (адміністративне провадження № К/9901/61593/18).

У постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16 (адміністративне провадження № К/9901/30861/18) зазначено, що захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Також суд принагідно звертає увагу на те, що чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об`єкту.

Аналогічного висновку притримується і Верховний Суд у своїй постанові від 16.12.2019 у справі № 810/3535/17 (адміністративне провадження № К/9901/37926/18).

Оскільки ТОВ «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН» частково усунені первинно виявлені порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки, це свідчить про добросовісність намірів ТОВ «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН» щодо проведення ним роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів.

Разом з тим, на час розгляду справи в суді, доказів, які б свідчили про повне усунення ТОВ «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН» саме порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, а ті порушення, які залишалися, продовжували створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

Доводи відповідача про те, що ним усунуто частину виявлених порушень не свідчать про відсутність загрози життю та здоров`ю людей та, як наслідок, відсутності підстав для застосування відповідних заходів реагування.

Окремо суд зазначає, що відповідно до положень ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення ТОВ «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН» виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на вказаному підприємстві.

Суд зауважує, що станом на момент винесення рішення в матеріалах справи відсутні документи, які мали би бути надані відповідачем, та які б підтверджували усунення порушень, що зазначені у плані усунення недоліків з терміном виконання до 01.12.2020.

До того ж суд акцентує увагу, що згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, як зазначає Верховний Суд в постанові від 13.11.2018 по справі №805/528/17-а (адміністративне провадження №К/9901/3571/17, К/9901/3590/17), згідно з принципом змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві підлягають задоволенню.

Що стосується судових витрат, то у відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки в даному проваджені свідки не залучались, експертизи не проводились, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві - задовольнити повністю.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи адміністративної будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД СПЕЦБЕТОН», код ЄДРПОУ: 04012307, розташованого за адресою: вул. Якутська, 5 у Святошинському районі м. Києва - до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на електричні щити.

3. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві (адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155).

4. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві (адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя К.С. Пащенко