Рішення

від 01.02.2022 по справі 640/5431/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2022 року м. Київ №640/5431/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Апрікот»доГоловного управління ДПС у м. Києвіпроскасування рішення та зобов`язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Апрікот» (код ЄДРПОУ 40246751, 04050, м. Київ, вул. Ю. Іллєнка, 12) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденко, буд. 33/19), в якому просить суд:

- скасувати рішення від 20.05.2020 №170748, від 23.06.2020 №202806 та від 24.11.2020 №364300 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Апрікот» критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві виключити платника податків Товариство з обмеженою відповідальністю «Апрікот» з переліку платників, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення не містять належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків, відповідно до пункту 8 Критеріїв, відсутні докази наявності податкової інформації, яка б свідчила про наявність ознак здійснення ризикових операцій позивачем з посиланням на відповідні документи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з огляду на те, що оскаржуваними рішеннями позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку з наявністю інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.

Відповідно до частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Апрікот» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 02.02.2016, номер запису 1074102000005202. Як платник податків перебуває на обліку в ГУ ДПС у місті Києві, ДПІ у Шевченківському районі, являється платником податку на додану вартість.

ТОВ «Апрікот» здійснює наступні види діяльності: будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), будівництво інших споруд, н. в. і. у., знесення, підготовчі роботи на будівельному майданчику, електромонтажні роботи, інші будівельно - монтажні роботи, покрівельні роботи, інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у. та інші.

20.05.2020 в електронному кабінеті платника податків ТОВ «Апрікот» з`явилось рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Крупнової О.Ю. про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 20.05.2020 №170748. В рішенні зазначено, що комісія регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україні від 11.12.2019 № 1165 прийняла рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме - в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що СГ реалізовує послуги, щодо капітального ремонту нежитлових будівель, підготовчих робіт, послуг екскаватора та іншої техніки, придбаної у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «Техноспейс холд», ТОВ «Олд трейд», ТОВ «Неон форкс», інших.

ТОВ «Апрікот» направило до ГУ ДПС у м. Києві повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 14.06.2020 №1, про що отримана квитанція про прийняття та доставлення до Головного управління ДПС у м. Києві.

23.06.2020 було отримано рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Крупнової О.Ю. про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 23.06.2020 №202806. В рішенні зазначено, що комісія регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україні від 11.12.2019 №1165, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 14.06.2020 №1, прийняла рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме - використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ «Апрікот», в процесі якого встановлено, що ЄГ реалізовує послуги, щодо капітального ремонту нежитлових будівель, підготовчих робіт, послуг екскаватора та іншої техніки, придбаної у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «Техноспейс холд», ТОВ «Олд трейд», ТОВ «Неон форкс», ТОВ «Треджтізе мджет», ТОВ «Ліга - прайм», ТОВ «Грифон плюс».

ТОВ «Апрікот» вдруге направило до ГУ ДПС у м. Києві повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 13.11.2020р. №64, про що отримана квитанція про прийняття та доставлення до Головного управління ДПС у м. Києві.

24.11.2020 було отримано рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Крупнової О.Ю. про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 24.11.2020 №364300. В рішенні зазначено, що комісія регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україні від 11.12.2019 №1165, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 13.11.2020 №64, прийняла рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п, 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме - використовуючи бази даних ДПЄ України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ «Апрікот», в процесі якого встановлено, що ЄГ реалізовує послуги, щодо капітального ремонту нежитлових будівель, підготовчих робіт, послуг екскаватора та іншої техніки, придбаної у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «Техноспейс холд», ТОВ «Олд трейд», ТОВ «Неон форкс», ТОВ «Треджтізе мджет», ТОВ «Ліга - прайм», ТОВ «Грифон плюс».

Позивач, не погоджуючись з рішеннями відповідача щодо включення його до переліку ризикових платників податків, звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

В силу положення ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, що набрав чинності з 01.02.2020).

Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Положеннями пункту 13 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Так, за змістом пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У свою чергу Критерії ризиковості платника податку наведені у додатку 1 до Порядку №1165, що є вичерпаним переліком.

Зокрема, пунктом 8 вказаного Додатку передбачено одним із критеріїв наступний: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У контексті з наведеним суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За змістом затвердженої форми рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку №1165) вказане рішення може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на викладене суд вважає, що рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 20.05.2020 №170748, від 23.06.2020 №202806 та від 24.11.2020 №364300 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Апрікот» критеріям ризиковості платника податку є індивідуальними актами у розумінні пункту 19 частини 1 статті 4 КАС України, а тому можуть бути оскарженими у судовому порядку.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. № прийнято рішення про:

- відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, у формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Дослідивши та проаналізувавши текст оскаржуваних рішень від 20.05.2020 №170748, від 23.06.2020 №202806 та від 24.11.2020 №364300, судом встановлено, що вони прийняті Комісією ГУ ДПС у м. Києві за критерієм, передбаченим пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

При цьому, в даних рішеннях відповідачем не вказано, на підставі якої інформації їх прийнято, зокрема: відсутня позначка у колонках "у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності" або "з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №".

Також у цьому рішенні відповідачем в рядку "Податкова інформація" не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків та перераховано назву контрагентів позивача.

З огляду на викладене, у відповідача були відсутні обґрунтовані підстави для складання у відношенні позивача рішень від 20.05.2020 №170748, від 23.06.2020 №202806 та від 24.11.2020 №364300 про відповідність ТОВ «Апрікот» критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Так, у відзиві на позов відповідачем виключно наведено законодавчі норми, що регулюють питання віднесення платника податків до переліку ризикових платників податків та не зазначено, які саме відомості стали підставою для висновків про наявність ризику порушення ТОВ «Апрікот» норм податкового законодавства.

В ході розгляду даної справи у суді відповідачем не надано документальних доказів, як б надали можливість встановити, яка саме податкова інформація стала підставою для висновків про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення від 20.05.2020 №170748, від 23.06.2020 №202806 та від 24.11.2020 №364300 про відповідність ТОВ «Апрікот» критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, та про не доведення відповідачем документально обставин наявності у нього податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

В ході розгляду цього спору судом встановлено, що спірні рішення фактично не містять чіткого визначення мотиву щодо підстав і причин для його прийняття відповідачем, що свідчить про його невідповідність критеріям, наведених у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з цим суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення відповідача, в якому не наведено мотивів його прийняття, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, призводять до непрозорості та непередбачуваності дій контролюючого органу, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відповідачем у відзиві зазначено, що внесення позивача до переліку підприємств з ознаками ризиковості не створює жодних правових наслідків для підприємства, та в жодному разі не створює перешкод для діяльності підприємства, як суб`єкта господарювання, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Суд не погоджується із наведеними доводами відповідача оскільки оскаржувані рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і це створює перешкоди в здійсненні господарських операцій, що підтверджується матеріалами справи, з яких вбачається, що реєстрація всіх податкових накладних поданих після прийняття оскаржуваних рішень зупинена, а в подальшому були прийняті рішення про відмову у їх реєстрації.

Отже, наявність запису в базах даних податкових органів про ТОВ "Апрікот" як "ризикове підприємство" порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, що фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, враховуючи, що віднесення позивача до переліку ризикових платників податків відбулось на підставі рішень комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 20.05.2020 №170748, від 23.06.2020 №202806 та від 24.11.2020 №364300, які прийнято без належних обґрунтувань, беручи до уваги, що матеріали справи не містять жодної податкової інформації, яка була підставою для включення позивача до переліку ризикових платників податку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 20.05.2020 №170748, від 23.06.2020 №202806 та від 24.11.2020 №364300 про відповідність платника податку на додану вартість (ТОВ «Апрікот», код ЄДРПОУ 40246751) критеріям ризиковості платника податку.

Отже, у даному випадку, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Апрікот» (код ЄДРПОУ 40246751, 04050, м. Київ, вул. Ю. Іллєнка, 12) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 20.05.2020 №170748, від 23.06.2020 №202806 та від 24.11.2020 №364300, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві, яким визнано відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Апрікот» (код ЄДРПОУ 40246751) критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити платника податків Товариство з обмеженою відповідальністю «Апрікот» з переліку платників, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Апрікот» (код ЄДРПОУ 40246751, 04050, м. Київ, вул. Ю. Іллєнка, 12) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4540,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок грн.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденко, буд. 33/19).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Вєкуа