Рішення

від 03.02.2022 по справі 640/8510/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2022 року м. Київ № 640/8510/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Валяр

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Валяр з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.03.2020р. щодо ТОВ Валяр № 13/20/073-2640 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки висновки відповідача про самочинне виконання робіт, без документу, що дає право виконувати будівельні роботи помилковим, адже останнім здійснюються невідкладні протиаварійні заходи, які не потребують отримання додаткових документів.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що під час прийняття оскаржуваної постанови діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог. При цьому, наголошує, що позивачем здійснюються серед іншого роботи з капітального будівництва, які потребують отримання дозвільних документів, а більше того проведення будівельних робіт на вказаному об`єкті є можливим за згоди сіх співвласників, якої отримано не було.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.02.2020 р. № 199 на підставі звернення Міністерства культури України від 11.12.201р. № 2063/10-5/15-19 призначено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва: Реконструкція з об`єднанням груп нежилих (адміністративних) приміщень № 21, 21А, 22, 23 та приміщень VIIa, IV, VII, 13 першого, другого поверхів та техпідпілля для розміщення закладів торгівлі та громадського харчування в будинку № 10 по вул. Ярославів Вал в м. Києві .

На підставі зазначеного наказу та направлення від 27.02.2020р. № б/н, відповідно до постанови КМУ від 23.05.2011р. № 553 Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , посадовою особою Департаменту проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва: Реконструкція з об`єднанням груп нежилих (адміністративних) приміщень № 21, 21А, 22, 23 та приміщень VIIa, IV, VII, 13 першого, другого поверхів та техпідпілля для розміщення закладів торгівлі та громадського харчування в будинку № 10 по вул. Ярославів Вал в м. Києві .

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 28.02.2020р. б/н, в якому встановлено, що на вищезазначеному об`єкті будівництва виконуються будівельні роботи з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності:

- абзац 5 пункт 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011№ 55; абз. З ст. 23 Закону України Про архітектурну діяльність , абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Згідно Акту пpuймання-передавання документів від 11.10.2016 Ns 38, складеного на виконання Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон) та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 671 Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) передано зареєстровану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві декларацію про початок виконання будівельних робіт Реконструкція з об`єднанням груп нежилих (адміністративних) приміщень №№ 21, 21 А, 22, 23 та приміщень № VI 1-а, IV, VII, 13 першого, другого поверхів та техпідпілля для розміщення закладів торгівлі та громадського харчування в будинку № 10 по вул. Ярославів Вал м. Києві від 04.03.2014 ,№ КВ 083140630430. Замовник - ТОВ Сувеніри України . Проектувальник - ТОВ Прометей-Сяйво . Керуючись вимогами Закону та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 Ns 466, Департамент зареєстрував подані замовником - ТОВ Валяр повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт від 13.07,2017 № КВ 102171941350 (змінено: замовника будівництва на ТОВ Валяр ; особу відповідальну за здійснення авторського нагляду на ОСОБА_1 ,, кваліфікаційний сертифікат архітектора виданий 30.05.2014 серія АА № 002142; особу відповідальну за здійснення технічного нагляду на ОСОБА_2 , кваліфікаційний сертифікат інженера технічного нагляду виданий 30.07.2015 серія АТ № 004166) та повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт від 24.11.2017 № КВ 102173280078 (змінено: відповідального за здійснення авторського нагляду на ОСОБА_3 , кваліфікаційний сертифікат архітектора виданий 31.07.2017 серія АА № 003842).

розроблена ТОВ Прометей-Сяйво та затверджена наказом директора ТОВ Валяр Р. Д. Счастною наказом від 20.07.2016 № 5072 з наступними основними техніко-економічними показниками: загальна площа нежилих приміщень об`єкта будівництва до реконструкції - 402,9 кв.м (розташовані па 1-му та 2-му поверхах 4-х поверхового цегляного будинку), категорія складності - III.

Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті будівництва Реконструкція з об`єднанням груп нежилих (адміністративних) приміщень №№ 21, 21 А, 22, 23 та приміщень №№ VII-a, IV, VII, 13 першого, другого поверхів та техпідпілля для розміщення закладів торгівлі та громадського харчування в будинку в„– 10 по вул. Ярославів Вал м. Києві за вказаною адресою представник ТОВ Валяр не надав відповідні документи.

Відповідно до копій матеріалів технічної інвентаризації нежитлових приміщень, які розташовані в будинку в„– 10 на вул. Ярославів Вал у Шевченківському районі , групи приміщень № 21, 21а, 22, 23 мають загальну площу - 354, 6 кв.м. Крім того, приміщення № VII-a, IV, VII, ІЗ першого, другого поверхів та техпідпілля з площею більше 50 кв.м. є місцями загального (спільного) користування.

Під час проведення позапланової перевірки, замовником будівництва ТОВ Валяр не надано письмової та нотаріально посвідченої згоди власників житлових та нежитлових приміщень житлового будинку в„– 10 на вул. Ярославів Вал в Шевченківському районі , на реконструкцію приміщень № VII-a, IV, VII, 13 першого, другого поверхів та техпідпілля.

Отже, зазначені роботи із реконструкції з об`єднанням груп нежилих (адміністративних) приміщень № 21, 21А, 22, 23 та приміщень № VII-a, IV, VII, ІЗ першого, другого поверхів та техпідпілля для розміщення закладів торгівлі та громадського харчування в будинку М 10 по вул. Ярославів Вал м. Києві розпочаті з порушенням ст. 369 ЦК України.

Таким чином, ТОВ Валяр не може бути замовником реконструкції вказаного об`єкта та не може затверджувати проектну документацію на зазначений об`єкт будівництва.

Враховуючи вищевикладене, замовником будівництва у декларації про початок виконання будівельних робіт Реконструкція з об`єднанням груп нежилих (адміністративних) приміщень ММ 21, 21 А, 22, 23 та приміщень №. IV, VII, 13 першого, другого поверхів та техпідпілля для розміщення закладів торгівлі та громадського харчування в будинку в„– 10 по вул. Ярославів Вал м. Києві від 04.03.2014 № КВ 083140630430 наведені недостовірні дані в частині наявності належно розробленої та затвердженої проектної документації.

Таким. чином., зазначений вище об`єкт будівництва збудовано без належно затвердженого проекту, згідно з положеннями cт. 376 Цивільного кодексу України вважається самочинним будівництвом.

- п. 1 ч. ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . ТОВ Валяр виконуються будівельні роботи із капітального ремонту елементів конструкцій 1-го, 2-го поверхів та підземної частини (техпідпілля) будинку в„– 10 на вул. Ярославів Вал у Шевченківському районі , шляхом виконання підсилення фундаментів шляхом задавлювання паль та підведення монолітного ростверку по периметру житлового будинку; заміни перекриття між першим, та другим. поверхами, заміни системи інженерного обладнання. Клас наслідків (відповідальності) зазначеного об`єкту будівництва, відповідно до ДСТУ 8855:2019 Будівлі та споруди. Визначення класу наслідків (відповідальності) визначений, як CC1. Враховуючи зазначене, ТОВ Валяр виконує зазначені роботи самочинно, без документу що надає право виконувати будівельні роботи.

05.03.2020р. за результатами розгляду справи про правопорушення постановою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 13/20/073-2640 ТОВ Київ Інвест-Буд визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 75 672,00 грн. за порушення п. 1 ч. 1 ст. 34 Про регулювання містобудівної діяльності , а саме замовником будівництва ТОВ Валяр самочинно виконуються будівельні роботи із капітального ремонту елементів конструкцій 1-го, 2-го поверхів та підземної частини (техпідпілля) будинку № 10 на вул. Ярославів Вал у Шевченківському районі м. Києва, без документу, що надає право виконувати будівельні роботи.

Позивач вважаючи вищезазначену постанову відповідача протиправною звернувся до суду з позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно з п. 5, 7 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п. 16, 17 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Згідно з п. 22 Порядку № 553, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил.

Згідно ст. 27 Закону України Про архітектурну діяльність замовники та підрядники під час створення об`єкта архітектури зобов`язані забезпечувати будівництво об`єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов`язковою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017р. № 406 затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію (далі - Перелік № 406), відповідно до п. 13 якого, до таких будівельних робіт, зокрема, належить відновлення окремих конструкцій будівель та споруд з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій) та відновлення функціонування об`єктів , призначених для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їх геометричних розмірів.

Водночас, стаття 2 Кодексу цивільного захисту України надає визначення термінів та встановлює, що:

1. аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище;

2. відновлювальні роботи - комплекс робіт, пов`язаних з відновленням будівель, споруд, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які були зруйновані або пошкоджені внаслідок надзвичайної ситуації, та відповідних територій;

3. надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена, зокрема, аварією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності;

4. ліквідація наслідків надзвичайної ситуації - проведення комплексу заходів, що включає аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, які здійснюються у разі виникнення надзвичайної ситуації і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров`я людей, а також на локалізацію зони надзвичайної ситуації.

Так, з аналізу п. 13 Переліку № 406 та визначень термінів наведених в Кодексі цивільного захисту України вбачається, що для застосування виключення із загального правила та можливості виконання таких будівельних робіт без документів, що дають право на їх виконання можливе лише за одночасного дотримання умов щодо мети таких робіт, зокрема, відновлення окремих конструкцій будівель та споруд з метою:

ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій) та; (як факт що відбувся)

відновлення функціонування об`єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їх геометричних розмірів.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини протоколу Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 05.04.2018р. № 28, визнано що існує потенційна загроза виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру (надзвичайна ситуація унаслідок руйнування будівлі чи споруди житлової призначеності).

З аналізу вказаного, суд приходить до висновку про те, що позивачем не надано доказів настання надзвичайної ситуації (аварії) для ліквідації наслідків якої останнім здійснювались будівельні роботи, оскільки з наявних в матеріалах справи документів вбачається лише ймовірність її настання, а саме потенційна загроза .

Таким чином, суд вважає, що регламентоване п. 13 Переліку № 406 виключення, а саме

можливість відновлення окремих конструкцій будівель та споруд з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій) та відновлення функціонування об`єктів , призначених для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їх геометричних розмірів без документів, що дають право на їх виконання, не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

Крім того, судом враховуються доводи відповідача про те, що фактично ТОВ Валяр виконуються будівельні роботи із капітального ремонту елементів конструкцій 1-го, 2-го поверхів та підземної частини (техпідпілля) будинку № 10 на вул. Ярославів Вал у Шевченківському районі, шляхом виконання підсилення фундаментів шляхом задавлювання паль та підведення монолітного ростверку по периметру житлового будинку; заміни перекриття між першим, та другим. поверхами, заміни системи інженерного обладнання. Клас наслідків (відповідальності) зазначеного об`єкту будівництва, відповідно до ДСТУ 8855:2019 Будівлі та споруди. Визначення класу наслідків (відповідальності) визначений, як CC1.

Доказів на спростування виконання вказаних робіт до суду не надано.

Так само, судом приймається до уваги те, що TОB Валяр не володіє на законних підставах приміщеннями загального користування №№ VІІ-а, IV, VII, 13 першого, другого поверхів та техпідпіллям житлового будинку № 10 на вул. Ярославів Вал у Шевченківському районі, а відтак не може бути замовником будівництва їх реконструкції та не може затверджувати проектну документацію на зазначений об`єкт будівництва.

Більш того, судом враховується той факт, що позивачем не оскаржувався припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.02.2020р.

Водночас, відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва

об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі по тексту - Порядок № 244).

Пунктами 17, 19 Порядку № 244 встановлено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

У відповідності до п. 20 Порядку № 244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує: чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; чи витребувані необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Згідно з п. 22 Порядку № 244 за результатами розгляду справи посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством передбачено відповідальність суб`єктів містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Отже, матеріалами справи підтверджується вчинення позивачем правопорушення передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про законність оскаржуваної постанови, а відтак відсутність підстав для її скасування.

Також, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись ст. 242, 243, 251, 255 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Валяр - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська