Рішення

від 04.02.2022 по справі 640/30829/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

04 лютого 2022 року справа №640/30829/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Техавтопром 2011 (далі по тексту - позивач, ТОВ Техавтопром 2011 ) доДержавної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту - відповідач, Укртрансбезпека) провизнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24 листопада 2020 року №220821 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність застосування адміністративно-господарського штрафу на підставі від 24 листопада 2020 року №220821, у зв`язку із таким: ТОВ Техавтопром 2011 завжди дотримується вагових норм; загальна фактична маса автомобіля з сипучим вантажем не перевищувала дозволену масу для контейнеровоза - 44 тони; працівники Укртрансбезпеки не врахували властивості вантажу, що перевозився (насіння ріпаку насипом), який є сипучим вантажем, а тому проведення зважування у русі шляхом поосьового заїзду транспортного засобу на платформу ваг, без дотримання часу на врівноваження сипучого вантажу, не може дати однозначних та достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже сипучий вантаж, в силу своїх властивостей під час руху переміщується з осі на вісь під дією мінімального руху чи мінімального зміщення кута нахилу.

Крім того, позивач звертає увагу, що на дату зважування була відсутня методика визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь щодо сипучих вантажів, затверджена спеціально уповноваженим органом, що свідчить про відсутність вимог щодо нормативів навантаження транспортних засобів з відповідним сипучим видом вантажу, та, відповідно, про неможливість встановлення факту порушення вагових параметрів.

Як зазначає позивач, відповідач не вжив процедурних заходів щодо затримання автомобіля та заборони подальшого руху, які є обов`язковими при виявленні перевищення вагових параметрів; відповідач не надав дозвільних документів на зважувальне обладнання; відповідач не склав жодного акта перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт за формою згідно з додатком №3 до Порядку №1567, який є обов`язковим і основним документом, на підставі якого суб`єкт владних повноважень може прийняти рішення.

Позивач також зауважує, що згідно з довідкою про результати габаритно-вагового контролю від 09 жовтня 2020 року №033002 зважування відбувалось окремо по на півосям кожної осі і у подальшому ці показники додавались; однак, нормативними положеннями визначено, що вагове обладнання повинно забезпечувати саме поосьове зважування у русі транспортного засобу, а не у спосіб, який здійснювався.

На думку позивача, працівники помилково застосували нормативний ваговий параметр як до звичайного причепа, а не як до контейнеровоза, для його передбачене максимальне нормативне навантаження на строєну вісь 24 тони; тому напівпричіп-контейнеровоз Krone SDP27, номерний знак НОМЕР_1 , є контейнеровозом і для нього нормативна норма маси на строєну вісь становить 24 тонни.

Крім того, позивач зазначає, що його позбавили можливості брати участь у розгляді справи про автомобільний транспорт, а саме: жодного повідомлення про дату розгляду справи не надходило і про наявність оскаржуваної постанови та про розгляд справи позивач вперше дізнався лише 30 листопада 2020 року.

Ухвалою від 14 грудня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/30829/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив про безпідставність позовних вимог та зазначив, що за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу Mersedes, номерний знак НОМЕР_2 , встановлено, що навантаження на строєну вісь склало 25,29 тонн при нормативно допустимому - 24 тонни, про що контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю від 09 жовтня 2020 року та складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 09 жовтня 2020 року №037843 на підставі пункту 6 Порядку №422.

Відповідач звертає увагу, що зважування транспортного засобу проводилося на повіреному належним чином засобі вимірювальної техніки, про що свідчить сертифікат про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. На думку відповідача, відсутність методики зважування транспортних засобів, що здійснюють перевезення рідких вантажів (сипучих), не є підставою для звільнення від відповідальності перевізників за перевищення вагових та габаритних параметрів.

Також відповідач указав, що відповідно до пункту 22 Порядку №897 у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних пунктах габаритно-вагового контролю порушення правил проїзду великогабаритних або великовагових транспортних засобів, такий транспортний засіб тимчасово затримується саме працівниками Національної поліції.

Відповідач зазначив, що ТОВ Техавтопром 2011 належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, однак, у зв`язку із неявкою уповноваженої особи, розгляд справи відбувся без її участі, посилаюсь на отримання повідомлення 17 листопада 2020 року.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач не мав права проводити габаритно-ваговий контроль без присутності працівників поліції; навіть при умові перевищення вагових норм по сипучому вантажу законодавство не передбачає можливості отримати дозвіл на рух, оскільки на перевезення подільних вантажів дозвіл не надається. Позивач також зазначає про те, що водієві транспортного засобу було відмовлено у проходженні повторного зважування відповідно до пункту 24 Порядку; відповідач до відзиву надав копії документів на підтвердження законності застосування невідомого для перевірки вагового комплексу, а тому вони не можуть бути враховані судом; жодних листів від відповідача про час та місце розгляду справи не надходило.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Постановою Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24 листопада 2020 року №220821, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ Техавтопром 2011 , за перевищення встановлених габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно, відповідальність за що передбачена абзацом чотирнадцятим частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт , постановлено стягнути з ТОВ Техавтопром 2011 адміністративно-господарський штраф у розмірі 8 500,00 грн.

Вказана постанови прийнята на підставі акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №242370 від 09 жовтня 2020 року (далі по тексту - акт перевірки), складеного за результатами перевірки транспортного засобу марки Mersedes/Krone, номерний знак НОМЕР_2 / НОМЕР_1 , що належить ТОВ Техавтопром 2011 .

В акті перевірки зазначено про порушення, передбаченого статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт ТТН №07-6, вантаж - ріпак, а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Співробітниками Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки також складено акт №037843 перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 09 жовтня 2020 року, в якому зафіксовано щодо автомобіля (тягач) Mersedes номерний знак НОМЕР_2 та причепа (напівпричепа) Krone, номерний знак НОМЕР_1 , такі показники:

повна маса, тонн -

нормативна допустима маса: 44 тонни;

фактична - 42,84 тонни;

осьові навантаження, тонн -

нормативно допустиме: 11/11 /24/;

фактичне: 7,4/10,15/8,61/8,19/8,49/.

Також складено довідку №033002 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 09 жовтня 2020 року, в якій зафіксовані результати вагового контролю -

навантаження на осі, тонн:

1) 7,4; 2) 10,15; 3) 8,61; 4) 8,19; 5) 8,49

повна маса транспортного засобу 42,84 тонн.

Вирішуючи спір між сторонами, Окружний адміністративний суд міста Києва, керується такими мотивами.

Як визначає абзац чотирнадцятий частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт , за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У свою чергу відповідно до частини другої статті 29 Закону України Про дорожній рух з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Відповідно до частини четвертої статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

За приписами статті 33 Закону України Про автомобільні дороги рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони (далі по тексту - Єдині правила).

Відповідно до пункту 16 Єдиних правил перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.

Наведені норми законодавства свідчать, що перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень дозволяється за наявності відповідного дозволу або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, якщо перевищення вагових обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

У свою чергу штраф на підставі абзацу чотирнадцятого частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт застосовується до перевізників за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

Як встановлено вище, в акті перевірки зазначено про перевищення перевізником - позивачем при перевезенні поїздом (автомобіль-тягач Mersedes, номерний знак НОМЕР_2 , з причепом (напівпричепом) Krone, номерний знак НОМЕР_1 ) встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 (далі по тексту - Правила проїзду) .

Згідно з пунктом 3 Правил проїзду транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху .

Так, пункт 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, визначає, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т).

Отже, великоваговим транспортний засіб вважається, якщо його фактична маса перевищує 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т).

Суд встановив, що за даними акта №037843 перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 09 жовтня 2020 року та довідки №033002 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 09 жовтня 2020 року нормативна допустима маса поїзда складає 44 тонни, фактична - 42,84 тонни; нормативно допустимі осьові навантаження 11, 11, 24 тонни, фактичне навантаження на осі, тонн: 1) 7,4; 2) 10,15; 3) 8,61; 4) 8,19; 5) 8,49.

Наведені параметри вказують, що позивач здійснював перевезення контейнеровозом, а тому великогабаритним та таким, що потребує отримання дозволу на перевезення, він вважається лише тоді, коли його фактична маса перевищує 44 тонни, а навантаження на одиночну вісь складає - 11 тонн, здвоєні осі - 18 тонн, строєні - 24 тонн.

Разом із тим, як свідчать результати здійснення габаритно-вагового контролю, фактична маса перевіреного поїзда ТОВ Техавтопром 2011 складає 42,84 тонн, фактичне навантаження на осі складає 1) 7,4; 2) 10,15; 3) 8,61; 4) 8,19; 5) 8,49 тонн на кожну вісь.

Суд звертає увагу, що в акті перевірки, в акті №037843 перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 09 жовтня 2020 року та довідки №033002 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 09 жовтня 2020 року не зафіксовано перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

При цьому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували порушення ТОВ Техавтопром 2011 у вигляді перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що застосування до позивача штрафу на підставі абзацу чотирнадцятого частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт є протиправним.

Оскільки суд встановив відсутність порушень ТОВ Техавтопром 2011 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм та, відповідно, відсутність підстав для застосування штрафних санкцій, недоцільно надавати оцінку доводам позивача про відсутність методики визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь та про не проведення поосьового зважування.

В частині посилань позивача на необхідність вжиття відповідачем заходів щодо затримання автомобіля та заборони подальшого руху, які є обов`язковими при виявленні перевищення вагових параметрів суд звертає увагу на таке.

Згідно з пунктами 21, 22 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 (далі по тексту - Порядок здійснення габаритно-вагового контролю), у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних пунктах габаритно-вагового контролю порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, згідно з частиною першою статті 265 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, частинами третьою, п`ятою, шостою і сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома)), статтями 122 5 , 124, 126, статтями 132 1 , 206 1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора.

Однак, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження обставин вчинення водієм позивача перелічених порушень та, які можуть бути підставою для тимчасової затримки транспортного засобу.

Крім того, тимчасова затримка транспортного засобу не відноситься до повноважень відповідача або його підрозділів, що спростовує доводи позивача у цій частині.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що відповідач не надав дозвільних документів на зважувальне обладнання.

Так, згідно з пунктами 12 та 13 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2019 року по справі №819/586/16.

Разом із тим, суд не приймає до уваги в якості доказів надані відповідачем копії сертифікатів відповідності, оскільки не можливо встановити, що вказані документи підтверджують повірку та відповідність саме того приладу для зважування, за допомогою якого здійснювалось зважування транспортного засобу позивача.

Щодо тверджень позивача про те, що відповідач не склав жодного акта перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт за формою згідно з додатком №3 до Порядку №1567, суд звертає увагу, що у справі міститься копія акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №242370 від 09 жовтня 2020 року.

В частині доводів позивача про позбавлення можливості брати участь у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до пункту 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі по тексту - Порядок №1567), справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. (пункт 26 Порядку №1567).

Отже, суб`єкт господарювання має бути завчасно повідомлений про розгляд справи про порушення шляхом розписки або надіслання рекомендованого листа із повідомленням та має право бути присутнім через відповідну уповноважену особу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як визначає частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідач, на якого покладено обов`язок доказування у цьому спорі, не надав належних доказів завчасного повідомлення уповноваженої особи ТОВ Техавтопром 2011 була про час і місце розгляду справи про порушення.

Зокрема відповідач не надав суду доказів вручення відповідного повідомлення уповноваженій особі позивача під розписку або доказів направлення на адресу позивача рекомендованого листа із повідомленням про вручення, як того вимагає пункт 26 Порядку №1567.

Відповідач зазначає, що позивача належним чином повідомлено про розгляд справи про порушення.

На підтвердження належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи відповідач надав суду: копію повідомлення про розгляд справи 24 листопада 2020 року з 09:30 до 16:00 год. у приміщенні Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за адресою: м. Київ, пр.-т. Науки, 57 (2-й поверх, каб. 10); копію трекінгу відстеження поштового відправлення; копію списку рекомендованих листів та фіскального чека відділення поштового зв`язку щодо направлення групи рекомендованих листів.

Однак, на думку суду, надані документи не підтверджують завчасне повідомлення позивача про розгляд справи, а лише свідчать про направлення рекомендованого листа. При цьому у справі відсутні належні докази вручення листа уповноваженому представнику позивача або докази того, що поштове відправлення повернулось відповідачу, наприклад за закінченням терміну зберігання.

Копія роздруківки з назвою трекінг не підтверджує обставин вручення або неможливості вручення поштового відправлення ТОВ Техавтопром 2011 , оскільки не містить відповідних ідентифікуючих ознак.

У свою чергу позивач зазначає, що не отримував повідомлення про розгляд справи, а доказів на підтвердження зворотного відповідач до суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення порядку повідомлення ТОВ Техавтопром 2011 про час і місце розгляду справи про порушення, що на думку суду, є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Таким чином, постанова Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24 листопада 2020 року №220821 підлягає скасуванню.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ Техавтопром 2011 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини третьої стаття 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, на користь позивача належить присудити судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Техавтопром 2011 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24 листопада 2020 року №220821.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Техавтопром 2011 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю Техавтопром 2011 (09400, Київська обл., Ставищенський р-н, смт. Ставище, вул. Цимбала Сергія, 9; ідентифікаційний код 36403265);

Державна служба України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 14; ідентифікаційний код 39816845).

Суддя В.А. Кузьменко