Рішення

від 03.02.2022 по справі 640/10202/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2022 року м. Київ № 640/10202/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

Головного управління ДПС у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР-АКТІВ»

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головного управління ДПС у м. Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР-АКТІВ», в якому просить суд:

- стягнути кошти платника податків Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР-АКТІВ» (код ЄДРПОУ 41458536) з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 45 615, 70 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що станом на дату звернення до суду за ТОВ «СТАР-АКТІВ» обліковується заборгованість податкового боргу у розмірі 45 615, 70 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 12.07.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/10202/21, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну та наявні у нього докази, що стосуються спору.

Враховуючи неподання відповідачем заперечень проти позовних вимог та доказів на їх підтвердження, суд відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України розглядає справу на підставі наявних у ній доказів.

Разом з тим, суд приходить до висновку про заміну позивача його правонаступником, оскілки, постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» визначено, що Державна податкова служба України є правонаступником прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби України у відповідних сферах діяльності.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 19.06.2019 №537 утворено юридичну особу публічного права, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, реорганізувавши Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві шляхом його приєднання до Державної податкової служби.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №682-р від 21.08.2019 «Питання Державної податкової служби» визначено можливість забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства і питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

17.05.2019 й 30.07.2019 відбулася державна реєстрація юридичних осіб - Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) та Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Таким чином, Державна податкова служба України є правонаступником Державної фіскальної служби України, а Головне управління Державної податкової служби у місті Києві є правонаступником Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Однак, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" від 30.09.2020 № 893 постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Головне управління ДПС у м. Києві.

Пунктом 2 цього Положення встановлено, що територіальні органи Державної податкової служби, які ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Згідно із пунктом 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).

Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління ДПС у місті Києві, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643, Головне управління ДПС у м. Києві є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території міста Києва.

ГУ ДПС є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Згідно із пунктом 15 зазначеного Положення ГУ ДПС утворюється без статусу юридичної особи та є органом державної влади, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України, є розпорядником бюджетних коштів.

Згідно з частиною першою статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР-АКТІВ» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві та відповідно до вимог статті 15 Податкового кодексу України є платником податків.

Станом на дату подання позовної заяви за ТОВ «СТАР-АКТІВ» обліковується перед бюджетом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 45 615, 70 грн. Вказана заборгованість виникла на підставі самостійно задекларованих сум податкових зобов`язань.

Враховуючи, що суми грошових зобов`язань, які визначені контролюючим органом не сплачені у встановлений законом строк, у відповідача обліковується податковий борг, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги, суд зазначає, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодексу України, визначаючи, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п.56.18. ст.56 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. У визначені Податковим кодексом України строки відповідач не сплатив узгоджені суми грошових зобов`язань, тому в силу наведених норм ПК України вони набули статусу податкового боргу.

Статтею 59.1 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України Відповідачу винесено податкову вимогу №34677-10 від 13.05.2020 року, яку було направлено Відповідачу у визначений законом спосіб.

Доказів оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги, а також доказів сплати ним податкового боргу суду не надано.

Наявність у відповідача спірної заборгованості станом на момент розгляду справи підтверджується витягом з розрахунку податкового боргу.

Згідно з п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Положеннями п. 95.1 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які спростовували б доводи позивача, відповідач суду не надав.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу та підстав для його стягнення, а тому вимога про стягнення з нього спірної заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність таких заходів з боку позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 44116011) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР-АКТІВ» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41, оф. 35/2, ЄДРПОУ 41458536) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти платника податків Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР-АКТІВ» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41, оф. 35/2, ЄДРПОУ 41458536) з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 45 615, 70 гривень. (сорок п`ять тисяч шістсот п`ятнадцять гривень 70 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя І.А. Качур