Постанова

від 07.02.2022 по справі 911/1345/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2022 р. Справа№ 911/1345/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Куксова В.В.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 08.02.2022 року у справі №911/1345/19 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги приватного підприємства «Надра-Сервіс»

на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2021, повний текст якого складено 17.11.2021

у справі №911/1345/19 (суддя Конюх О.В.)

за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації та Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області

до приватного підприємства «Надра-Сервіс»

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області

про стягнення 1 225 711,56 грн.

В С Т А Н О В И В :

У червні 2019 року заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі - Київської ОДА, позивач 1) та Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області (далі позивач 2) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Надра-Сервіс» (далі - ПП «Надра-Сервіс», відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області про стягнення коштів у розмірі 1 225 711,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю правових підстав для стягнення збитків через використання відповідачем земельної ділянки площею 9,2000 га, кадастровий номер 3223780500:03:005:0006, розташованої на території Бирюківської сільської ради (за межами населеного пункту) без правовстановлюючих документів.

Згідно з постановою Верховного Суду від 18.05.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 і рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2020 у справі № 911/1345/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.10.2021 у справі №911/1345/19 позов задоволено повністю.

Стягнуто з ПП «Надра-Сервіс» на користь місцевого бюджету Рокитнянської селищної ради 1 225 711,56 грн безпідставно утримуваних коштів.

Стягнуто з ПП «Надра-Сервіс» на користь Київської обласної прокуратури 18 385,67 грн судового збору.

Суд першої інстанції, застосувавши ст. 1212 ЦК України, керуючись принципом jura novit curia (суд знає закони), за умови відсутності укладеного договору оренди у спір ний період, дійшов висновку про задоволення позову з огляду на доведений факт безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ПП «Надра-Сервіс» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2021 у справі № 911/1345/19 та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник покликається на те, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, на переконання ПП «Надра-Сервіс», приймаючи рішення, суд першої інстанції:

- порушив норми частин третьої та четвертої Закону України «Про прокуратуру»;

- не врахував висновки Верховного Суду, викладених у постановах від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 06.08.2019 у справі № 910/6144/18, 06.08.2019 у справі № 912/2529/18 та інших;

- не врахував, що до повноважень Київської ОДА (яка є виконавчим органом) не належить стягнення безпідставно утриманих коштів до місцевого бюджету органу місцевого самоврядування, яким була Бирюківська сільська рада (правонаступник Рокитнянська селищна рада);

- неправильно застосував с. 1212 ЦК України (без урахування положень Податкового кодексу України);

- не врахував відсутність рішення Бирюківської сільської ради про встановлення плати за землю.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2021, справу № 911/1345/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М. Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є. Ю., Куксов В. В.

Ухвалою від 06.12.2021 суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП «Надра-Сервіс» на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2021 у справі № 911/1345/19; розгляд апеляційної скарги призначив на 18.01.2022 о 10 год 00 хв; встановив учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

31.12.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Київської обласної державної адміністрації надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій остання просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зокрема позивач 1 наголосив, що:

- фактично відповідач використовував земельну ділянку у розмірі 9,2000 га, натомість плату не вносив;

- Комісія з визначення та нарахування збитків за фактичне використання земельних ділянок Рокитнянської районної державної адміністрації встановила використання відповідачем земельної ділянки, площею 9,2000 га, що підтверджується актом Комісії від 28.12.2018, затвердженим розпорядженням Рокитнянської районної державної адміністрації від 28.12.2018 № 440;

- з огляду на те, що Київською ОДА та Бирюківською сільською радою не вжито ефективних заходів протягом тривалого часу, тому звернення прокурора до суду є правомірним.

Ухвалою від 18.01.2022 суд розгляд апеляційної скарги приватного підприємства «Надра-Сервіс» на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2021 у справі №911/1345/19 відклав на 08.02.2022 о 10:30 год.

27.01.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від ПП «Надра-Сервіс» надійшли пояснення, у яких останнє вказало, що:

- визначення ставки податку входить до компетенції Бирюківської сільської ради, оскільки рішення таке не приймалося то ставка податку має становити 3 % від нормативно грошової оцінки;

- на переконання відповідача сума плати за землю становить 368 850,88 грн.

08.02.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Київської обласної прокуратури надійшли пояснення, у яких прокуратура наголосила:

- використання спірної земельної ділянки для здійснення господарської діяльності протягом 2016-2017 років до моменту укладення договору оренди 11.09.2017 позивач не заперечив, що підтверджується копіями планів гірничих видобутків;

- Комісією з визначення та нарахування збитків за фактичне використання земельних ділянок визначено суму збитків у розмірі 1 225 711,56 грн;

- покликання відповідача на положення п. 12.3.5 ст. 12 ПК України є безпідставним з огляду на неправильне тлумачення положень ПК України.

В судовому засіданні 08.02.2022 представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених в апеляційній скарзі, поясненнях, просили її задовольнити, представник прокуратури заперечив проти вимог останньої за обставин, викладених у поясненнях. Позивачі та третя особа наданим їм процесуальним правом не скористалися та у судове засідання не з`явилися, причини нез`явлення не повідомили. Про час, місце, дату проведення судового засідання 08.02.2022 повідомлені належним чином, у порядку, встановленому чинним процесуальним законом. У матеріалах справи міститься заява Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області про слухання справи за відсутності представника.

Позивач 2 та третя особа не скористалися процесуальним правом та не подали відзиву та пояснень на апеляційну скаргу.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши представників сторін та прокуратури, обговоривши доводи апеляційної скарги, пояснень, відзиву, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

Суд установив, що згідно з розпорядженням Київської ОДА від 19.11.2015 № 432 «Про надання в оренду земельної ділянки ПП «Надра-Сервіс»:

- затверджено проект землеустрою щодо відведення ПП «Надра-Сервіс» в оренду земельної ділянки, розташованої на території Бирюківської сільради для розміщення піщаного кар`єру площею 9,2000 га;

- надано ПП «Надра-Сервіс» земельну ділянку площею 9,2000 га (кадастровий номер 3223780500:03:005:0006) в оренду на термін дії спеціального дозволу на користування надрами від 14.01.2010 № 5101 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами з метою розміщення піщаного кар`єру (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) на території Бирюківської сільської ради (за межами населеного пункту);

- встановлено річну орендну плату - 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- зобов`язано ПП «Надра-Сервіс» приступити до використання зазначеної земельної ділянки після підписання договору оренди та його реєстрації;

- доручено Рокитнянській РДА від імені Київської ОДА у встановленому законодавством порядку укласти з ПП «Надра-Сервіс» договір оренди земельної ділянки.

Відповідачу видано спеціальний дозвіл Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 14.01.2010 № 5101 на користування надрами - видобування піску, придатного для виробництва будівельних розчинів та використання в дорожньому будівництві, на території Київської області Рокитнянського району 1 км на північний схід від с. Бирюки (Бірюківське родовище), площею 9,2 га, строком на 20 років.

Суд установив, що ПП «Надра-Сервіс» звертався до Київської ОДА з клопотанням від 13.05.2016 № 11-32-4175 про зменшення відсоткової ставки орендної плати за оренду земельної ділянки площею 9,2 га, наданої відповідачу для розміщення піщаного кар`єру на території Бирюківської сільської ради Рокитнянського району Київської області.

Згідно з листом Департаменту містобудування та архітектури Київської ОДА від 06.06.2016 № 01.43/1118 за результатами розгляду звернення ПП «Надра-Сервіс» від 13.05.2016 № 11-32-4175 Київською ОДА встановлено, що вимоги розпорядження Київської ОДА від 19.11.2015 № 432 не виконані та не укладено договір оренди земельної ділянки.

Згідно з висновками Київської ОДА ПП «Надра-Сервіс» не мало право приступати до використання спірної земельної ділянки, натомість усупереч відсутності правових підстав підприємство функціонує та отримує прибуток від використання земельної ділянки.

Через такі обставини Київська ОДА відмовила відповідачу у перегляді розміру орендної плати, встановленої розпорядженням від 19.11.2015 № 432, наголосивши на негайному укладенні договору оренди земельної ділянки та плати за її використання відповідно до чинного законодавства.

Водночас згідно з матеріалами справи, на підставі листа Департаменту містобудування та архітектури Київської ОДА (стосовно перегляду відсоткової ставки орендної плати за землю), а також на виконання положень пункту 5 розпорядження Київської ОДА від 19.11.2015 № 432, Рокитнянська РДА зверталася до відповідача з листом від 30.06.2016 № 06-40/1902 з проханням терміново з`явитись для укладання договору оренди земельної ділянки площею 9,2 га, наданої для розміщення піщаного кар`єру на території Бирюківської сільської ради Рокитнянського району Київської області.

Натомість листом від 07.07.2016 № 35 відповідач повідомив Рокитнянську РДА про запланований розгляд Київською ОДА клопотання відповідача про зменшення ставки орендної плати з 12% до економічно обґрунтованої, а тому запевнив про можливість укладання договору оренди спірної земельної ділянки за результатами розгляду його клопотання Київською ОДА.

Суд установив, що відповідач повторно звертався до Київської ОДА з листом від 09.11.2016 № 45 про перегляд відсоткової ставки щодо орендної плати за землю у зв`язку із неможливістю сплати 12% ставки орендної плати. У листі відповідач також указав, що спірна земельна ділянка не використовується, оскільки очікуваний прибуток не зможе покрити витрати відповідача по орендній платі за відсотковою ставкою, визначеною розпорядженням Київської ОДА від 19.11.2015 № 432.

Пізніше Рокитнянська РДА повторно зверталась до відповідача з листом від 16.08.2017 № 06-40/2413 про необхідність термінового укладення договору оренди спірної земельної ділянки, яку відповідач використовує для розміщення піщаного кар`єру на території Бирюківської сільради.

Суд установив, що лише 11.09.2017, на підставі розпорядження Київської ОДА від 19.11.2015 № 432, між Київською ОДА, від імені якої діє Рокитнянська РДА (орендодавець), та ПП «Надра-Сервіс» (орендар) уклали договір оренди землі № 07-21/01-17 (далі - Договір), за умовами якого орендар надає, а орендодавець приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, пов`язаними з користуванням надрами, з метою розміщення піщаного кар`єру, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Бирюківської сільської ради.

Відповідно до умов Договору: в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9,2000 га (з них: під відпрацьовані розробки та кар`єри, закриті шахти, відвали, терикони, які не експлуатують - 3,8128 га, піски, включаючи пляжі - 5,3872 га), кадастровий номер земельної ділянки 3223780500:03:005:0006 (п. 2 Договору); нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 11 369 747,58 грн. (п. 5 Договору); договір укладено на термін дії спеціального дозволу на користування надрами від 14.01.2010 № 5101 (до 14.01.2030) (п. 8 Договору); орендна плата вноситься відповідачем у грошовій формі та у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме 1 364 369,71 грн. в рік (п. 9 Договору); орендна плата вноситься щомісячно упродовж 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (календарного) місяця на відповідний рахунок Бирюківської сільської ради (п. 11 Договору); розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної власності; в інших випадках, передбачених законом (п. 13 Договору); земельна ділянка передається в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами з метою розміщення піщаного кар`єру (п. 15 Договору); цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами з метою розміщення піщаного кар`єру (п. 16 Договору).

Умовами Договору визначено, що відповідачу ПП «Надра-Сервіс» передано в оренду земельну ділянку площею 9,2000 га, кадастровий номер 3223780500:03:005:0006, що підтверджується актом прийому-передачі від 11.09.2017.

Право оренди земельної ділянки зареєстровано за ПП «Надра-Сервіс» 13.09.2017.

Реєстрація речового права підтверджується витягом від 20.09.2017 № 97862899 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Суд установив, що відповідач звертався до Київської ОДА з листом від 23.01.2018 № 5, де виклав економічне обґрунтування неможливості сплати відповідачем орендної плати у розмірі, передбаченому розпорядженням позивача, та про зменшення річної ставки орендної плати з 12 % до 4 %.

Розпорядженням Київської ОДА від 03.05.2018 № 286 внесено зміни до пункту 3 розпорядження Київської ОДА від 19.11.2015 № 432 «Про надання в оренду земельної ділянки приватному підприємству «Надра-Сервіс»:

- замінено слова «дванадцять відсотків» словами «чотири відсотки»;

- надано доручення Рокитнянській РДА отримати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для визначення розміру орендної плати за договором оренди земельної ділянки;

- від імені Київської ОДА, у встановленому законодавством порядку, укласти додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного з ПП «Надра-Сервіс», визначивши розмір орендної плати на підставі цього розпорядження та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянку;

- здійснити державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку відповідно до законодавства.

Суд установив, що 07.05.2018 укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 11.09.2017 № 07-21/01-17, якою пункт 9 договору викладено у наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме 454 789,90 грн в рік».

Згідно з матеріалами справи ПП «Надра-Сервіс» у період з 01.08.2016 по 11.09.2017 не сплачувало за користування земельною ділянкою площею 9,2000 га (кадастровий номер 3223780500:03:005:0006) орендну плату за землю, що спричинило неодержання місцевим бюджетом доходів від орендної плати за зазначений період.

Комісія з визначення та нарахування збитків за фактичне використання земельних ділянок Рокитнянської РДА здійснила розрахунок збитків у сумі 1 225 711,56 грн, заподіяних ПП «Надра-Сервіс» Бирюківській сільській раді у вигляді неодержаного доходу, у зв`язку з тимчасовим зайняттям (використанням) земельної ділянки площею 9,2000 га, кадастровий номер 3223780500:03:005:0006, на території Бирюківської сільської ради (за межами населеного пункту) за період з 01.08.2016 (дата направлення відповідачу листа Рокитнянської РДА про необхідність укладення договору оренди землі) по 11.09.2017 (дата укладення договору оренди землі) без оформлення відповідного документа, що посвідчує право користування нею на умовах оренди, та його державної реєстрації, про що складено акт Комісії від 28.12.2018, затверджений розпорядженням Рокитнянської РДА від 28.12.2018 № 440.

Через недоотримання коштів за використання земельної ділянки, прокурор в інтересах держави звернувся до суду.

У позові прокурор зазначив, що звернення із цим позовом спрямоване на захист інтересів держави, оскільки прокурор має на меті відшкодування збитків, завданих державі внаслідок неодержання місцевим бюджетом доходів у зв`язку із зайняттям земельної ділянки ПП «Надра-Сервіс» без укладення договору оренду та без внесення плати за користування землею; визначив, що позов подано в інтересах держави в особі Київської ОДА та Бирюківської сільської ради - органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, які дієвих заходів щодо стягнення спірних збитків не вжили.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, прийнявши судове рішення про передачу справи на новий розгляд вказав, що суди мали надати належну оцінку наведеним у позовній заяві аргументам прокурора стосовно дотримання ним у наведеному випадку процедури попереднього повідомлення позивачів (Київської ОДА і Бирюківської сільської ради) про намір звернутися до суду у спірних правовідносинах та перевірити їх у тому числі на предмет спливу розумного строку після отримання такого повідомлення, упродовж якого компетентний орган не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, як критерію для кваліфікації невжиття відповідних заходів, як бездіяльності уповноваженого органу в контексті положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частин 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (зокрема, у пунктах 40, 43).

Щодо виконання вказаних вимог та узагальнення висновку за їх результатами, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини четвертої ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Водночас, беручи до уваги частину першу статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому, розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (частина друга ст. 129 Конституції України).

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежним чином.

«Нездійснення захисту» має прояв у пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Водночас прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 18.08.2020 у справі № 914/1844/18, від 08.12.2020 у справі № 908/1664/19.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Покликання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом частини четвертої ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:

«Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 40).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43)».

Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Як правильно зазначив суд першої інстанції про необхідність застосування статті 79-1 Земельного кодексу України та положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, у тому числі у постановах від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, що викладений у вказаних постановах, для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою прокуратура просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

В межах розгляду справи встановлено, що відповідачу надано земельну ділянку з кадастровим номером 3223780500:03:005:0006, що підтверджується розпорядженням Київської ОДА від 19.11.2015 № 432 «Про надання в оренду земельної ділянки ПП «Надра-Сервіс».

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20.09.2017 № 97862899 за земельною ділянкою з кадастровим номером 3223780500:03:005:0006 13.09.2017 зареєстровано право оренди за ПП «Надра-Сервіс».

Отже, зазначені обставини свідчать, що у період з 01.08.2016 по 11.09.2017, за який прокурор просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1 225 711,56 грн, земельна ділянка з кадастровим номером 3223780500:03:005:0006 була сформована як об`єкт цивільних прав.

Відповідно до частин першої статей 93, 96 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності; на землекористувачів покладено обов`язок своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Як зазначено вище, не дивлячись на надання ПП «Надра-Сервіс» земельної ділянки (площею 9,2000 га, кадастровий номер 3223780500:03:005:0006) на території Бирюківської сільської ради (за межами населеного пункту) в оренду на термін дії спеціального дозволу від 14.01.2010 на користування надрами (20 років), ведення фактично підприємницької діяльності, за період з 19.11.2015 по 11.09.2017 кошти за користування земельною ділянкою (площею 9,2000 га) до бюджету Бирюківської сільради від відповідача не надходили.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подаючи заяву про надання у користування земельної ділянки, ПП «Надра-Сервіс» мало намір використовувати у господарській діяльності земельну ділянку саме площею 9,2000 га, але ніяк не меншого розміру. Натомість якби боржник орендар діяв правомірно, вчасно уклав Договір, то орендна плата сплачувалась би виходячи із 12% нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки площею 9,2000 га, а не лише тієї частини земельної ділянки, яка фактично є піщаним кар`єром.

Суд установив, що ПП «Надра-Сервіс» не надано жодних доказів на підтвердження сплати орендних платежів у спірний період за земельну ділянку, яка відповідно до розпорядження Київської ОДА передана в оренду ПП «Надра-Сервіс», як і не надано жодних доказів сплати орендних платежів за частину спірної земельної ділянки, яку, за доводами відповідача, останній фактично використовував у спірний період з 19.11.2015 до 11.09.2017.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування шляхом надання місцевим бюджетам із Державного бюджету трансфертів у вигляді дотацій з метою формування місцевого бюджету необхідного для здійснення повноважень місцевого самоврядування на рівні мінімальних соціальних потреб у разі коли коштів, що надходять з власних джерел та закріплених доходів не достатньо.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських рад належить справляння плати за землю, здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель.

Згідно з частиною 5 статті 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

З огляду на викладені норми, Бирюківська сільська рада, правонаступником якої є Рокитнянська селищна рада, є отримувачем коштів від користування земельною ділянкою, а отже має право на звернення до суду з позовом про стягнення за фактичне використання земельної ділянки.

При цьому, Київська ОДА також є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, оскільки є розпорядником земельної ділянки площею 9,2000 га (кадастровим номером 3223780500:03:005:0006), що розташована на території колишньої Бирюківської сільської ради (за межами населеного пункту).

Суд, беручи до уваги:

встановлення факту у червні 2016 року Київською ОДА невиконання Рокитнянською РДА вимог розпорядження Київської ОДА від 19.11.2015 № 432 щодо укладання договору оренди земельної ділянки з ПП «Надра-Сервіс» згідно зазначеного розпорядження Київської ОДА (що підтверджується у тому числі листом Київської ОДА від 06.06.2016 №01.43/1118);

листи про виклик ПП «Надра-Сервіс» для укладення Договору (від 30.06.2016 № 06-40/1902 та від 16.08.2017 № 06-40/2413);

листи Бірюківської сільської ради від 05.11.2018 №178 та 08.11.2018 №180 (надані у відповідь на листи Кагарлицької місцевої прокуратури від 01.11.2018 №36-03-9335 вих 18 та від 08.11.2018 №36-03-9546 вих 18) про використання ПП «Надра-Сервіс» земельної ділянки без сплати коштів до бюджету сільської ради;

вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачі з 2016 року були обізнані з неправомірним використанням ПП «Надра-Сервіс» земельної ділянки та несплати коштів до бюджету, однак жодних дій на усунення порушень не вживали.

Згідно з матеріалами справи, Кагарлицька місцева прокуратура зверталась з листом від 12.03.2018 № 36-03-2055вих-18 до Рокитнянської РДА, в якому повідомила, що згідно з розпорядженням Київської ОДА від 19.11.2015 № 432 затверджено «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП «Надра-Сервіс» для розміщення піщаного кар`єру площею 9,2000 га, яка розташована на території Бирюкіської сільської ради, та надання земельної ділянки площею 9,2000 га (кадастровий номер 3223780500:03:005:0006).

Прокурор повідомив Рокитнянську РДА, що договір оренди землі між Київською ОДА, від імені якої діяла Рокитнянська РДА, та ПП «Надра-Сервіс» був укладений лише 11.09.2017, що призвело до заподіяння збитків.

Окрім того, прокурор просив Рокитнянську РДА проінформувати про вжиті останнім заходи щодо своєчасного укладення договору оренди землі та доручити Комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам у Рокитнянському районі Київської області здійснити розрахунок збитків, спричинених Бирюківській сільській раді у вигляді неодержаного доходу, який міг би одержати власник земельної ділянки за умови вчасного укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3223780500:03:005:0006. Інформацію про результати зазначеного розрахунку прокурор просив Рокитнянську РДА надати у найкоротший час.

На виконання вимог Рокитнянська РДА створила Комісію з визначення та відшкодування збитків у зв`язку з тимчасовим зайняттям (використанням) земельних ділянок (далі Комісія), та затверджено Положення про таку Комісію (розпорядження Рокитнянської РДА від 05.03.2018 № 87 «Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків у зв`язку з тимчасовим зайняттям (використанням) земельних ділянок» із змінами, внесеними розпорядженням Рокитнянської РДА від 12.11.2018 № 355).

За результатами засідання Комісії, оформленого протоколом від 28.12.2018 № 5/18, на якому було розглянуто звернення прокурора від 12.03.2018 № 36-03-2055вих-18 (повторно), було вирішено скласти акт з визначення та відшкодування збитків у зв`язку із тимчасовим зайняттям (використанням) земельної ділянки ПП «Надра-Сервіс» та визначити збитки у вигляді неодержаного Бирюківською сільською радою доходу за час фактичного користування ПП «Надра-Сервіс» земельною ділянкою площею 9,2000 га, за період з 01.08.2016 по 11.09.2017 без оформлення відповідного документа, що посвідчує право користування нею на умовах оренди та його державної реєстрації, що становить у сумі 1 228 700,85 грн.

Про засідання Комісії 28.12.2018 відповідач був повідомлений листом Рокитнянської РДА від 18.03.2019 № 06-43/937.

Згідно із затвердженим актом Комісії від 28.12.2018, збитки у вигляді неодержаного Бирюківською сільською радою доходу за час фактичного користування ПП «Надра-Сервіс» земельною ділянкою площею 9,2000 га, кадастровий номер 3223780500:03:005:0006, яка розташована на території Бирюківської сільської ради без оформлення відповідного документа, що посвідчує право користування нею на умовах оренди, та його державної реєстрації за період з 01.08.2016 по 11.09.2017 становлять 1 225 711,56 грн.

Розпорядження Рокитнянської РДА від 28.12.2018 № 440, оригінали протоколу Комісії від 28.12.2018 № 5/18 та акта Комісії від 28.12.2018 були надіслані відповідачу до відома, про що також повідомлено прокурора листом Рокитнянської РДА від 04.01.2019 № 06-43/55.

Разом із тим, позивачами - Київською ОДА та Бирюківською сільською радою не було вжито дієвих заходів до стягнення коштів у вигляді несплаченої орендної плати за час використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, що свідчить про неналежне виконання покладених на них повноважень та позивачами не заперечується.

Через невжиття заходів щодо усунення порушень з боку позивачів, 02.04.2019 місцевою прокуратурою було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019111190000066 за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, за фактом неналежного виконання службових обов`язків службовими особами Київської ОДА та Рокитнянської РДА.

Стаття 23 Закону України «Про прокуратуру» визначає, що прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Прокурор звернувся з листом № 36-03-432-вих 19 до Київської ОДА та з листом № 36-03-433-вих 19 до Бирюківської сільської ради з повідомленнями про представництво інтересів держави в особі Київської ОДА та Бирюківської сільської ради до ПП «Надра-Сервіс» про стягнення збитків, заподіяних внаслідок тимчасового невикористання (у зв`язку із зайняттям (використанням) без правовстановлюючих документів ПП «Надра-Сервіс») земельної ділянки.

Направлення повідомлень підтверджується матеріалами справи.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурором виконано обов`язок попереднього повідомлення обох позивачів відповідно до частини четвертої ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

При цьому, як правильно зазначено судом першої інстанції на спростування арґументів відповідача про те, що проміжок часу між направленням вказаних листів (17.05.2019) та поданням позовної заяви до суду (24.05.2019) не є замалим для належного реагування органів владних повноважень з огляду на те, що про порушення з боку відповідача Київська ОДА була обізнана з червня 2016 року; а Бірюківська сільська рада була обізнана з листопада 2018 року.

Водночас варто зауважити, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи. Прокурором обґрунтовано порушення інтересів держави (територіальної громади) тим, що у зв`язку із неотриманням коштів за користування земельною ділянкою неможливо реалізувати соціально-економічні і культурні програми територіальної громади.

Згідно з матеріалами справи, Київська ОДА і Бирюківська сільська рада підтримали вимоги прокурора.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом оподаткування є земельні ділянки. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Плата за землю відповідно до пункту 10.1 цього Кодексу належить до місцевих податків, які згідно зі ст. 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому, згідно з пунктом «д» частини 1 статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Відповідно до частини першої ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Водночас частиною другою ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.

Глава 83 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Водночас у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

До моменту оформлення права оренди земельної ділянки, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Водночас як правильно зазначив суд першої інстанції, керуючись принципом jura novit curia (суд знає закони) неправильна юридична кваліфікація спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосовувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм, що неодноразово підтверджував Верховний Суд, зокрема у постанові Великої Палатою Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц.

Тобто, хоч прокурор і заявив вимогу про стягнення збитків, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції правильно кваліфікував спірні правовідносини як стягнення безпідставно утримуваних коштів на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

З огляду на те, що докази сплати орендних платежів у спірний період відсутні, ані за частину земельної ділянки, яку, за твердженням відповідача, останній використовував у спірний період, то ПП «Надра-Сервіс» без достатньої правової підстави за рахунок позивача 1, який є власником земельної ділянки, та позивача 2, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею (орендну плату) до місцевого бюджету.

За наведених підстав, відповідач зобов`язаний повернути безпідставно збережені кошти власнику земельної ділянки.

Скаржник в апеляційній скарзі стверджує, як і під час провадження в суді першої інстанції, що до повноважень Київської ОДА, якою було видано розпорядження від 19.11.2015 № 432, не належить встановлення ставки річної орендної плати за спірну земельну ділянку.

Натомість доказів визнання незаконним та скасування розпорядження Київської ОДА від 19.11.2015 № 432 матеріали справи не містять.

Відповідач у процесі розгляду даної справи не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Київська ОДА не вправі розпоряджатись земельною ділянкою.

Водночас звернення відповідача до Київської ОДА щодо зміни ставки орендної плати за землю з 12% на 4%, свідчить про визнання першим повноважень Київської ОДА на встановлення плати за землю.

Нормами частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» та п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України встановлено, що для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України.

Прокурор заявив розмір збитків у сумі 1 225 711,56 грн у період з 01.08.2016 по 11.09.2017.

Відповідно до витягу відділу у Рокитнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 04.02.2016 № 34-1022-99.6-349/2-16 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 9,2000 га становила 10 703 648,00 грн.

Відповідно до розпорядження Київської ОДА від 19.11.2015 № 432 орендна плата становила за рік 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В акті комісії з визначення та відшкодування збитків у зв`язку з тимчасовим зайняттям (використанням) земельної ділянки ПП «Надра-Сервіс» від 28.12.2018 та у письмових поясненнях Рокитнянської РДА з посиланням на інформацію Рокитнянської ДПІ Білоцерківського управління ГУ ДФС у Київській області про орендну плату ПП «Надра-Сервіс» за використання земельної ділянки, у 2016 році відповідачем було сплачено орендну плату у сумі 7 174,28 грн, у 2017 році у сумі 417 450,00 грн.

Доказів оплати вказаних сум в якості орендної плати за оренду саме земельної ділянки площею 9,2000 га та з кадастровим номером 3223780500:03:005:0006 і саме за спірний період з 01.08.2016 по 11.09.2017 до справи не долучено.

Перевіривши розрахунки нарахованих платежів, колегія суддів погоджується з тим, що за період з 01.08.2016 по 31.12.2016 відповідач мав би сплатити 1 486 451,29 грн, натомість з урахуванням неможливості виходу за межі позовних вимог прокурора (частина 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України), обґрунтованим є стягнення з відповідача суми 1 225 711,56 грн.

За наведених підстав, беручи до уваги доведений факт безоплатного користування земельної ділянки, площею 9,2000 га, яка знаходиться на території Бирюківської сільської ради (за межами населеного пункту) без правовстановлюючих документів, вимоги прокурора про стягнення 1 225 711,56 грн є обґрунтованими.

Що стосується арґументів скаржника про встановлення плати за землю у спірний періоду розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки, що покликання відповідача на положення п. 12.3.5 ст. 12 ПК України є безпідставним через застосування до спірних правовідносин чинної редакції Податкового кодексу України, а також визначення у нормах Податкового кодексу України лише мінімальної межі ставки податку.

Порушень судом першої інстанції норм процесуального права в розумінні частини третьої ст. 277 ГПК України, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, а також неправильного застосування норм матеріального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено.

Крім того, аналізуючи повноту дослідження судом першої інстанції обставин справи та обґрунтування оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано обов`язок щодо надання оцінки аргументам учасників справи, що відносяться до предмету спору, та не вбачає порушення останнім норм процесуального права, в частині надання оцінки доводам позивача. До того ж, у оскаржуваному судовому рішенні належним чином зазначені підстави, на яких останнє ґрунтується, що відповідає усталеній практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на правильне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 269, 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають приписам законодавства та фактичним обставинам справи, а рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2021 у справі № 911/1345/19 без змін.

Судові витрати (судовий збір) на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу приватного підприємства «Надра-Сервіс» на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2021 у справі №911/1345/19 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2021 у справі №911/1345/19 залишити без змін.

3.Судові витрати покласти на приватне підприємство «Надра-Сервіс».

4.Матеріали справи №911/1345/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 21.02.2022.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

В.В. Куксов