Рішення

від 21.02.2022 по справі 902/1289/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2022 р. Cправа № 902/1289/21

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННИЦЯЗЕРНОСЕРВІС" (вул. Ватутіна, буд. 9-Г, м. Вінниця, 21011)

до : Акціонерного товариства "ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО" (вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21050)

про стягнення 18554,85 грн

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІННИЦЯЗЕРНОСЕРВІС" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Акціонерного товариства "ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО" про стягнення 18 554,86 грн. заборгованості, з яких: 18 115,04 грн. - основного боргу, 312,12 грн. - інфляційних втрат, 127,70 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж №ДСВ-ВІ-429900 від 01.07.2021 в частині оплати за надані послуги.

Ухвалою суду від 24.12.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1289/21 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій.

13.01.2022 до суду від позивача надійшли заява про зменшення розміру позовних вимог, яка обґрунтована виявленою помилкою в Акті прийому передачі надання послуг №4 за жовтень 2021, в зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 18115,03 грн.- основного боргу, 312,12 грн. - інфляційних втрат, 127,70 грн. - 3% річних та заява про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 18115,03 грн в зв`язку зі сплатою даної суми відповідачем, до заяви додано докази проведення оплат відповідачем на загальну суму 18115,03 грн.

Ухвалою суду від 24.01.2022 задоволено заяви позивача про зменшення позовних вимог та закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу, провадження у справі №902/1289/21 в частині стягнення основного боргу в розмірі 18115,03 грн закрито. Подальший розгляд справи постановлено здійснювати за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННИЦЯЗЕРНОСЕРВІС" до Акціонерного товариства "ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО" про стягнення 312,12 грн. - інфляційних втрат та 127,70 грн. - 3% річних.

Вказана ухвала направлена позивачу засобами поштового зв`язку та відповідачу на офіційну електронну адресу.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю ВІННИЦЯЗЕРНОСЕРВІС (позивач в договорі Основний споживач) та Акціонерним товариством ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО (відповідач, в договорі Оператор системи), був укладений Договір про спільне використання технологічних електричних мереж № ДСВ-ВІ-429900 (надалі - Договір).

Згідно з предметом Договору Основний споживач зобов`язується забезпечити технічну можливість доставки електричної енергії необхідного обсягу та рівня потужності (із забезпеченням якості, надійності та безперервності) власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Оператора системи або інших суб`єктів господарювання, розподіл (передачу) електричної енергії яким забезпечує Оператор системи, а Оператор системи - своєчасно сплачувати вартість послуг Основного споживача з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору. Доставка електричної енергії забезпечується відповідно до Однолінійної схеми, яка є додатком 1 до цього Договору, наданого Основним споживачем, з обов`язковим зазначенням місць встановлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії. Основний споживач забезпечує доставку електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначених Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком 2 до цього Договору (п. 1.1. та п. 1.2. Договору).

Згідно п. 7.3. Договору, оплата Оператором системи послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого Основним споживачем рахунка та оформленого Акта прийому-передачі наданих послуг у десятиденний строк з дати отримання рахунка.

Цей Договір укладається на строк до 30.06.2022 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього строку одна із Сторін не повідомить іншу про відмову від цього Договору або його перегляд (п. 10.1. Договору).

Як зазначено позивачем в позовній заяві та підтверджується поданими доказами, на виконання умов Договору, у липні-листопаді 2021 року, ТОВ Вінницязерносервіс забезпечило технічну можливість доставки електричної енергії необхідного обсягу та рівня потужності (із забезпеченням якості, надійності та безперервності) власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Оператора або інших суб`єктів господарювання, розподіл (передачу) електричної енергії яким забезпечує Оператор системи.

На підтвердження надання даних послуг, АТ ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО були підписані Акти прийому передачі наданих послуг № 1 (за липень 2021 р. на суму 7 942,52 грн.), № 2 (за серпень 2021 р. на суму 3 863,55 грн.), № 3 (за вересень 2021 р. на суму 1703,81 грн.), № 4 (за жовтень 2021 р. на суму 1777,41 грн.) та № 5 (за листопад 2021 р. на суму 2 827,75 гри.),а також Рахунки фактури № 1 від 05.08.2021 р. (за липень 2021 р. на суму 7942.52 грн.), № 2 від 06.09.2021 р. (за серпень 2021 р. на суму 3 863,55 грн.), № 3 від 05.10.2021 р. (за вересень 2021 р. на суму 1703,81 грн.), № 4 від 05.11.2021 р. (за жовтень 21 р. на суму 1777,40 грн.) та № 5 від 06.12.2021 р. (за листопад 2021 р. на суму 2827,75 грн.).

АТ ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО не оплатило у строк встановлений п. 7.3. Договору послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання (за липень-листопад 2021 року).

Загальна сума заборгованості за послуги надані у липні-листопаді 2021 р. становить 18 115,03 грн, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Станом на момент подання позовної заяви до суду заборгованість становила 18115,03 грн. Що стало підставою звернення позивача до суду, крім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення 312,12 грн. - інфляційних втрат, 127,70 грн. - 3% річних.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Приписами статей ст. 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, в порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором про спільне використання технологічних електричних мереж №ДСВ-ВІ-429900 від 01.07.2021 у визначений Договором строк, не було здійснено остаточної оплати вартості наданих позивачем послуг за період липень - листопад 2021 року на суму 18115,03 грн.

Після відкриття провадження у справі, відповідач сплатив на користь позивача грошові кошти в сумі 18115,03 грн, відповідно до виписки по рахунку позивача від 28.12.2021, чим погасив суму основного боргу у даній справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду вищенаведеного, оскільки після порушення провадження у даній справі відповідачем було сплачено основний борг, суд ухвалою від 24.01.2022 закрив провадження у даній справі в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача 18115,03 грн основного боргу з підстав п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки предмет спору у відповідній частині відсутній.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 312,12 грн. - інфляційних втрат, 127,70 грн. - 3% річних.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

До позовної заяви долучено розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 7-8).

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних , в межах вказаного позивачем періоду, помилок не виявив, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 312,12 грн. - інфляційних втрат та 127,70 грн. - 3% річних підлягають задоволенню, як такі що передбачені законом.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов в частині вимог про стягнення з відповідача 312,12 грн. - інфляційних втрат та 127,70 грн. - 3% річних підлягає задоволенню.

Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позовних вимог витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, разом з тим як вбачається з ухвали від 24.01.2022 про закриття провадження у даній справі в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача 18115,03 грн основного боргу, на підставі заяви позивача судом повернуто позивачу з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2216,19 грн, відповідно до п. 5 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

З огляду на викладене на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 53,81 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-80, 86, 91, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО" (вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 00130694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННИЦЯЗЕРНОСЕРВІС" (вул. Ватутіна, буд. 9-Г, м. Вінниця, 21011, код ЄДРПОУ 35200668) 312,12 грн. - інфляційних втрат, 127,70 грн. - 3% річних та 53,81 грн. - відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відому суду адресу електронної пошти відповідача: kanc@voe.com.ua.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України

Повне рішення складено 21 лютого 2022 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Ватутіна, буд. 9-Г, м. Вінниця, 21011)

3 - відповідачу (вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21050)