Рішення
від 21.02.2022 по справі 904/9577/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2022м. ДніпроСправа № 904/9577/21 Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеоіл" м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сеттан" м. Дніпро

про стягнення суми боргу в розмірі 4412грн.92коп., 3% річних в розмірі 90грн.82коп., інфляційної складової в розмірі 273грн.45коп.

Без представників сторін.

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Авеоіл" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сеттан" з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 4412грн.92коп., 3% річних в розмірі 90грн.82коп., інфляційної складової в розмірі 273грн.45коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язання з оплати отриманого товару за видатковими накладними №1166 від 15.12.2020 на суму 1170грн.84коп., №42 від 19.01.2021 на суму 3244грн.08коп.

Посилаючись на положення частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, позивач зазначає, що відповідач був зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 3%річних в загальному розмірі 90грн.82коп. за періоди з 16.12.2021 по 19.01.2021 та з 20.01.2021 по 13.12.2021 та інфляційну складову в загальному розмірі 273грн.45коп. за січень 2021 та лютий 2021 - листопад 2021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі.

Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення(виклику) сторін за наявними матеріалами справи.

Запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2021 направлена відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Поштова кореспонденція з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2021 повернулась до суду з відміткою підприємства зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до пункту 94 Правил надання послуг поштового зв`язку (із змінами та доповненнями), затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил.

Положеннями частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та ненадання відзиву не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України відповідача належним чином повідомлено розгляд судом справи №904/9577/21.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав. Справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією позивача, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Згідно видаткових накладних №1166 від 15.12.2020 на суму 1170грн.84коп. та №42 від 19.02.2021 на суму 3244грн.08коп. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму у розмірі 4414грн.92коп. Вказані видаткові накладні підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

Відповідач вартість поставленого товару не сплатив, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договір.

Частиною першою ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України).

Частиною першою ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами по справі у спрощений спосіб договір є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України.

Частиною другою ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.

Факт поставки позивачем товару відповідачу та отримання його останнім підтверджений матеріалами справи та не оспорений. Тож, з огляду на положення чинного законодавства та наявні у матеріалах справи докази суд дійшов висновку, що сторони уклали договір у спрощений спосіб та досягли його істотних умов.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що поставка товару на підставі видаткових накладних №1166 від 15.12.2020 та №42 від 19.02.2021, за якими у позивача обліковується дебіторська заборгованість, відбулась 15.12.2020 та 19.02.2021 відповідно, а письмовий договір між сторонами відсутній, строк оплати за товар сторонами не узгоджений, то відповідач зобов`язаний був оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього у відповідності до вимог ст. 692 Цивільного кодексу України.

Матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем оплати суми 4412грн.92коп. за товар, поставлений згідно спірних видаткових накладних. Строк оплати вказаної заборгованості є таким, що настав.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 4412грн.92коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 273грн.45коп. за загальний період з січня 2021 по листопад 2021 та 3% річних в розмірі 90грн.82коп. за загальний період з 16.12.2021 по 13.12.2021.

Дослідивши розрахунок 3% річних наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства. Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягає 3% річних в розмірі 90грн.82коп. за загальний період з 16.12.2021 по 13.12.2021.

За результатом зробленого судом розрахунку, стягненню з відповідача підлягає сума інфляційної складової у розмірі 273грн.31коп. за загальний період з січня 2021 по листопад 2021. У задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційної складової у розмірі 00грн.14коп. слід відмовити.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача покладаються витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2269грн.93коп.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеоіл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сеттан" про стягнення суми боргу в розмірі 4412грн.92коп., 3% річних в розмірі 90грн.82коп., інфляційної складової в розмірі 273грн.45коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сеттан" (ідентифікаційний код: 43874321; місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, буд. 22, прим. 166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеоіл" (ідентифікаційний код: 41899758; місцезнаходження: 61060, м. Харків, просп. Льва Ландау, буд. 171) суму боргу в розмірі 4412грн.92коп., 3% річних в розмірі 90грн.82коп., інфляційну складову в розмірі 273грн.31коп. та витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2269грн.93коп.

У задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційної складової у розмірі 00грн.14коп. - відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 21.02.2022

Суддя Р.Г. Новікова

СудГосподарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення21.02.2022
Оприлюднено23.02.2022
Номер документу103464414
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —904/9577/21

Судовий наказ від 26.05.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Новікова Рита Георгіївна

Рішення від 21.02.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Новікова Рита Георгіївна

Ухвала від 21.12.2021

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Новікова Рита Георгіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні