Ухвала

від 17.02.2022 по справі 922/3354/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.02.2022Справа № 922/3354/21

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Інвол А" про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Інвол А"

до Харківської обласної ради

про внесення змін до договорів

Представники учасників справи:

від позивача: Миронов О.А. (ордер серія АХ № 1055460 від 10.01.2022);

Деркач В.А. (представник);

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Інвол А" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської обласної ради, в якій просить суд визнати укладеними з дати набрання рішенням суду законної сили договори про внесення змін до:

-договору оренди № 366Н комунального майна від 04.03.2019, укладеного між Харківською обласною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Інвол А" у редакції, викладеній в позовній заяві;

-договору оренди № 367Н комунального майна від 04.03.2019, укладеного між Харківською обласною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Інвол А" у редакції, викладеній в позовній заяві;

-договору оренди № 376Н комунального майна від 12.04.2019, укладеного між Харківською обласною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Інвол А" у редакції, викладеній в позовній заяві;

-договору оренди № 377Н комунального майна від 12.04.2019, укладеного між Харківською обласною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Інвол А" у редакції, викладеній в позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.08.2021 матеріали справи № 922/3354/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Інвол А" до Харківської обласної ради про внесення змін до договорів передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

15.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 922/3354/21.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2021 справу № 922/3354/21 передано на розгляд судді Стасюку С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3354/21, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.10.2021.

21.10.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання.

21.10.2021 підготовче засідання по справі відкладено на 18.11.2021.

18.11.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено розгляд справи на 16.12.2021 та визнано явку Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Інвол А" обов`язковою.

23.11.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 27.01.2022.

24.01.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

У судовому засіданні 27.01.2022 розгляд справи відкладено на 01.03.2022.

07.02.2022 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Інвол А" надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд:

-заборонити Харківській обласній раді вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Інвол А" повернення орендованого майна, а саме: частини покрівлі площею 33,0 кв.м. будівлі літ. А-2 за адресою: м. Харків вул. Сумська, 37 згідно Договору оренди № 366Н від 04.03.2019 року та частини покрівлі площею 22,5 кв.м. будівлі літ. А-2 за адресою: м. Харків вул. Сумська, 37 згідно Договору оренди № 367Н від 04.03.2019 року та чинити будь-які перешкоди позивачу у користуванні зазначеним орендованим майном на період до набрання чинності судовим рішенням у цій справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Інвол А" про забезпечення позову у справі № 922/3354/21 призначено на 17.02.2022.

10.02.2022 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Інвол А" надійшли пояснення до заяви про забезпечення позову.

15.02.2022 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Інвол А" надійшли додаткові пояснення до заяви про забезпечення позову.

Розглянувши у судовому засіданні 17.02.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Інвол А" про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1)накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2)забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4)забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6)зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8)зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9)арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10)іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем (відповідачами) дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Подану заяву про забезпечення позову заявник обґрунтує тим, що строк договорів оренди № 366 Н від 04.03.2019 року та № 367 Н від 04.03.2019 року закінчується 03.02.2022 року.

Відповідно до п. 10.8 Договору оренди № 366 Н від 04.03.2019 року та Договору оренди № 367 Н від 04.03.2019 року у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю/балансоутримувачу. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

З урахуванням того, що спір про внесення змін до договорів оренди № 366 Н від 04.03.2019 року та № 367 Н від 04.03.2019 року не завершений, відповідач вправі вимагати, а позивач зобов`язаний повернути орендоване майно.

Повернення орендованого майна призведене до необхідності демонтажу дорогоцінного електронного обладнання. Це призведе до значних матеріальних витрат позивача та ускладнить виконання можливого рішення по справі про задоволення вимог позивача. У випадку задоволення позову, позивач буде мати право безперервно, в тому числі з 03.02.2022 по 04.03.2024, використовувати орендовані площі для розміщення власного обладнання. Демонтаж обладнання унеможливить таке безперервне користування, тобто унеможливить виконання можливого рішення суду.

Крім того, звільнення орендованих площ покрівлі та стін від обладнання позивача для розміщення зовнішньої реклами, може призвести до передачі відповідачем вказаної площі іншим орендарям, що зробить практично неможливим подальше користування відповідним майном позивачем, спричинить додаткові перешкоди у вигляді необхідності звертатися з позовами до третіх осіб для звільнення відповідних місць для розміщення зовнішньої реклами.

Позивач зазначає, що на орендованих площах розміщується великовартісне телевізійне обладнання та спеціальні конструкції загальною вартістю 2 662 091,14 грн., призначене для цілодобової демонстрації відеореклами на центральній площі м. Харкова.

Пошкодження майна позивача або інше перешкоджання його діяльності на орендованих площах призведе не тільки до прямих матеріальних збитків у вигляді вартості пошкодженого майна, але також до збитків, спричинених необхідністю повернення коштів клієнтам за не надані послуги згідно вже оплачених контрактів та відмовою клієнтів від подальших замовлень. В сукупності такі обставини можуть привести до банкрутства позивача.

Заявник стверджує, що стосовно майна позивача, яке розміщено на орендованих площах, була здійснена спроба пошкодження. За даним фактом позивач звернувся із заявою до правоохоронних органів, відкрите кримінальне провадження, здійснюється досудове розслідування.

Предметом заявлених позовних вимог є внесення змін до договорів оренди. Отже, предметом позову є вимоги немайнового характеру.

Тому у цій справі має досліджуватися обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, а також питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (подібну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Зважаючи на те, що строк договорів оренди № 366 Н від 04.03.2019 року та № 367 Н від 04.03.2019 року закінчується 03.02.2022 року, відповідно до п. 10.8 Договору оренди № 366 Н від 04.03.2019 року та Договору оренди № 367 Н від 04.03.2019 року, відповідач вправі вимагати, а позивач зобов`язаний повернути орендоване майно.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується існування обставин можливості вчинення дій, які у випадку задоволення майбутнього позову заявника нівелюють мету звернення з ним, адже зумовлять необхідність з метою відновлення порушених прав позивача звертатися до суду із новими позовами.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Перший протокол/Конвенція) встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

З огляду на закріплені в наведених положеннях принципи з урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування (рішення від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України", від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", від 17.07.2008 у справі "Каіч та інші проти Хорватії") вбачається, що Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета позову, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи вчиняти певні дії (займатися певною діяльністю), а тому суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

-заборони Харківській обласній раді чинити будь-які перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Інвол А" у користуванні орендованим майном, а саме: частини покрівлі площею 33,0 кв.м. будівлі літ. А-2 за адресою: м. Харків вул. Сумська, 37 згідно Договору оренди № 366Н від 04.03.2019 року та частини покрівлі площею 22,5 кв.м. будівлі літ. А-2 за адресою: м. Харків вул. Сумська, 37 згідно Договору оренди № 367Н від 04.03.2019 року до набрання рішенням законної сили.

Щодо вимоги заявника про заборону відповідачу вимагати від позивача повернення орендованого майна, то відповідно до ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Тобто, господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

В той же час, встановлення заборони відповідачу вимагати від позивача повернення орендованого майна фактично матиме наслідком вирішення спору по суті без встановлення обставин справи, а відтак є неможливим.

Водночас, заборона чинити будь-які перешкоди у користуванні орендованим майном не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності Харківської обласної ради. Тобто вжиття спірних заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 7, 9 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

З приводу зустрічного забезпечення, суд зазначає, що відповідач чи інша зацікавлена особа не позбавлені права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до ст. 141 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Інвол А" про забезпечення позову - задовольнити частково.

2.Заборонити Харківській обласній раді (61002, Харківська обл., місто Харків, вулиця Сумська, будинок 64, ідентифікаційний код 24283333) чинити будь-які перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Інвол А" (62403, Харківська обл., Харківський р-н, селище міського типу Бабаї, вулиця 1-го Травня, будинок 122, ідентифікаційний код 42583345) у користуванні орендованим майном, а саме: частини покрівлі площею 33,0 кв.м. будівлі літ. А-2 за адресою: м. Харків вул. Сумська, 37 згідно Договору оренди № 366Н від 04.03.2019 року та частини покрівлі площею 22,5 кв.м. будівлі літ. А-2 за адресою: м. Харків вул. Сумська, 37 згідно Договору оренди № 367Н від 04.03.2019 року до набрання рішенням законної сили.

3.У іншій частині заяви - відмовити.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Інвол А" (62403, Харківська обл., Харківський р-н, селище міського типу Бабаї, вулиця 1-го Травня, будинок 122, ідентифікаційний код 42583345).

Боржник: Харківська обласна рада (61002, Харківська обл., місто Харків, вулиця Сумська, будинок 64, ідентифікаційний код 24283333).

Ухвала набирає законної сили 17.02.2022 та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення вказаної ухвали до виконання - протягом трьох років з наступного дня після набрання цією ухвалою законної сили, тобто до 17.02.2025.

Повний текст ухвали складено 18.02.2022.

Суддя Сергій Васильович Стасюк