Рішення

від 21.02.2022 по справі 910/20449/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.02.2022Справа № 910/20449/21

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Софіївська Борщагівка, вулиця Велика Кільцева, будинок 56) до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "Ю.БІ.АЙ-КООП" (01014, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 5/13) про стягнення 130 000,00 грн

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "Ю.БІ.АЙ-КООП" про стягнення 130 000,00 грн. та 13.12.2021 передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позивач просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "Ю.БІ.АЙ-КООП" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" - 130 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу в повному обсязі матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Крім того, примірник даної ухвали надіслано на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України, витребувано інформацію щодо полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № АР 005062695.

22.12.2021 через відділ діловодства суду від МТСБУ надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, а також для подання всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову; забезпечити направлення позивачу копії відзиву на позов та доданих до нього документів; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву.

Також, відповідача було попереджено, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини другої ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Частиною п`ятою ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами частини четвертої статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 15.12.2021 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверт з ухвалою суду від 15.12.2021, яка направлялась на адресу відповідача (01014, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 5/13) була повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою не знаходиться .

При цьому, відповідно даних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "Ю.БІ.АЙ-КООП" (ідентифікаційний код юридичної особи: 31113488) є - 01014, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 5/13.

Таким чином, оскільки рекомендований листом з повідомленням про вручення (№ 0105491620095) було надіслано за вірною адресою місцезнаходження відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відмітка відділення поштового зв`язку не знаходиться приймається судом як підтвердження відсутності відповідача за вказаною адресою.

Відповідно до п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Відповідно до п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 в чинній редакції (далі - Правила) рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка , адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою , яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштових конверту з відміткою не знаходиться свідчить, що рішення (ухвали) не вручені з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Крім того, відповідно до частини другої ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень , усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами першою та другою ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина перша ст. 4 цього Закону).

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 15.12.2021 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Однак, відзиву на позов відповідачем не подано, будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог не подав.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 та частини другої ст. 178 ГПК України.

Враховуючи що суддя Демидов В.О. у період з 07.02.2022-12.02.2022 перебував на лікарняному, а також з 14.02.2022-18.02.2022 перебував на обов`язковому навчанні у Національній школі суддів України рішення у даній справі винесено 21.02.2022.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

20.05.2021 між Товариством з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник), (АТ ОЩАДБАНК - вигодонабувач) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № АС - 016424 (далі - договір добровільного страхування), відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Toyota Highlander , 2021 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .

Відповідно до вказаного Договору застрахованим транспортним засобом значиться автомобіль Toyota Highlander , 2021 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , 2021 року випуску.

29.06.2021 о 09:30 хв в смт. Макарів по вул. Я. Мудрого, сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП), за участю, зокрема, застрахованого автомобіля Toyota Highlander , державний номерний знак НОМЕР_2 , та автомобіля Renault Kangoo , державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

В результаті вказаної ДТП було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль Toyota Highlander , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Постановою Макарівського районного суду Київської області від 24.09.2021 у справі № 370/1533/21 визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на вказану особу адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Відповідно до Звіту №05-20/07 про оцінку КТЗ вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, складеного фізичною особою-підприємцем Куліш Олександром Васильовичем (сертифікат №624/20 від 17.08.2020), вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Toyota Highlander , державний номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням ПДВ, складає 421020,80 грн.

На підставі страхових актів №10280 від 06.08.2021 та №11478 від 08.11.2021, у відповідності до рахунку №ВДиС-0044111 від 13.07.2021 та рахунку №ВДиС-0065064 від 16.10.2021, виставлених виконавцем ремонтних робіт - ТОВ ВіДі Автострада , та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов`язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок ДТП шляхом перерахування коштів у сумі 425884,60 грн на рахунок виконавця ремонтних робіт - ТОВ ВіДі Автострада , що підтверджується платіжними дорученнями №4120 від 16.08.2021 на суму 404470,34 грн. та №5729 від 1.11.2021 на суму 21414,26 грн.

Згідно з рахунку №ВДиС-0044111 від 13.07.2021 та рахунку №ВДиС-0065064 від 16.10.2021, виставлених виконавцем ремонтних робіт - ТОВ ВіДі Автострада вартість відновлення автомобіля Toyota Highlander , державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 425 884,60 грн.

За наслідками розгляду заяв ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування № 15/04/9/1/2636-21 від 27.07.2021 та №15/04/9/1/3363-21 Товариство з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" було складено страховий акт № 10280 від 06.08.2021 та №11478 від 08.11.2021 на загальну суму 425884,60 грн.

Окрім того, позивач стверджує, що ним було сплачено суму у розмірі 427634,60 грн, яка включає вартість послуг евакуатора, однак доказів оплати не надано. Проте вищевказана сума включена до страхового акту № 10280 від 06.08.2021 за яким загальна сума становить 404 470,34 грн та яка була виплачена Товариством з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" на підставі платіжного доручення №4120 від 16.08.2021 на суму 404470,34 грн.

На виконання умов Договору страхування Товариством з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 425 884,60 грн, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено платіжні доручення №4120 від 16.08.2021 на суму 404470,34 грн. та №5729 від 1.11.2021 на суму 21414,26 грн.

Відповідно до наявних у справі відомостей, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля Renault Kangoo , державний номерний знак НОМЕР_3 на момент настання страхової події була застрахована у відповідача на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР 5062695 (франшиза - 0,00 грн, ліміт за шкоду по майну - 130 000,00 грн).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що у зв`язку з виплатою ним страхового відшкодування страхувальнику як потерпілій у ДТП особі на підставі Договору добровільного страхування, до нього в межах фактичних витрат перейшло право вимоги до відповідача як страховика особи, винної у вчиненні ДТП. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 130 000,00 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв`язку із виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.

Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

Частинами 1 та 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Відповідно до ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено в постанові Макарівського районного суду Київської області від 24.09.2021 у справі № 370/1533/21, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на вказану особу адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Отже, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що спірна ДТП сталася внаслідок порушення водієм транспортного засобу Renault Kangoo , державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , що підтверджується обставинами, які викладені в постанові Макарівського районного суду Київської області від 24.09.2021 у справі № 370/1533/21.

Враховуючи норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", якими регулюються правовідносини між сторонами у справі позивач, виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором страхування, отримав від останнього права кредитора до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "Ю.БІ.АЙ-КООП", яке застрахувало цивільно-правову відповідальність власника автомобіля Renault Kangoo , державний номерний знак НОМЕР_3 , перед третіми особами за шкоду, завдану внаслідок експлуатації цього транспортного засобу, згідно з полісом № АР 5062695.

Товариство з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" реалізувало своє право кредитора шляхом пред`явлення вимоги до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "Ю.БІ.АЙ-КООП", оскільки за договором страхування відповідальності (Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") останнє надало згоду на прийняття обов`язку сторони боржника у деліктному зобов`язанні, якщо воно виникне.

За змістом п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з підпунктом 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Абзацом 18 ст. 9 Закону України Про страхування передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Таким чином, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Отже, спеціальні норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується лімітом відповідальності, встановленим в полісі (пункт 22.1 статті 22 Закону); розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону); розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (статті 9, 12 Закону). Крім того, страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу (пункти 32.4, 32.7 статті 32 Закону).

При визначенні розміру заподіяної шкоди, що підлягає виплаті відповідачем як страховиком винної особи, у даному випадку суд виходить із вартості відновлювального ремонту згідно з рахунків №ВДиС-0044111 від 13.07.2021 та №ВДиС-0065064 від 16.10.2021, виставлених виконавцем ремонтних робіт - ТОВ ВіДі Автострада за яким вартість відновлення автомобіля Toyota Highlander , державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 425 884,60 грн.

Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, враховуючи визначені Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР 5062695 розміри лімітів відповідальності 130 000,00 грн. та франшизи 0,00 грн, суд доходить висновку, що відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 130 000 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

При прийнятті даного рішення суд також звертає увагу, що відповідач обставин свого прострочення у відносинах з позивачем не спростував, доказів оплати боргу не подав.

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування вих. № 15/04/8/2/1999-21 від 27.08.2021 про відшкодування шкоди в розмірі 404470,34 грн, яка була отримана уповноваженою особою відповідача 30.08.2021, що підтверджується копією фіскального чеку Укрпошти та витягом із сайту організації поштового зв`язку УКРПОШТА https://track.ukrposhta.ua/, проте вказана претензія залишена відповідачем без відповіді і виконання.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "Ю.БІ.АЙ-КООП" (01014, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 5/13, ідентифікаційний код 31113488) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Софіївська Борщагівка, вулиця Велика Кільцева, будинок 56, ідентифікаційний код 35429675) суму страхового відшкодування у розмірі 130 000 (сто тридцять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2022

Суддя Владислав ДЕМИДОВ