Рішення

від 31.01.2022 по справі б3/004-12/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2022 р. м. Київ Справа № Б3/004-12/13 (911/1988/21)

за заявою ліквідатора ТОВ «Укрпромінвестгруп» арбітражного керуючого Демчана О.І.

до відповідача 1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

відповідача 2 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 )

та відповідача 3 ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 )

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства

у справі № Б3/004-12/13

за заявою Акціонерного товариства «РВС Банк» (04071, м. Київ, вул. Введенська, буд. 29/58; код ЄДРПОУ 39849797)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвестгруп» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, 22; код ЄДРПОУ 33212210)

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Булгакової О.В.

За участю представників учасників у справі:

ліквідатор ТОВ «Укрпромінвестгруп» арбітражний керуючий Демчан О.І.;

ОСОБА_1. особисто, представник адвокат Загура В.П.;

від ОСОБА_3 : адвокат Загура В.П.;

від ОСОБА_2 : адвокат Смаль А.А.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № Б3/004-12/13 за заявою ПАТ «АКБ «Київ» (правонаступником якого є АТ «РВС Банк») до ТОВ «Укрпромінвестгруп» про банкрутство, порушена ухвалою від 13.01.2012.

Постановою Господарського суду Київської області від 04.02.2015 визнано ТОВ «Укрпромінвестгруп» банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру. Ухвалою суду від 07.04.2020 ліквідатором ТОВ «Укрпромінвестгруп» призначено арбітражного керуючого Демчана О.І.

На даний час у справі триває ліквідаційна процедура.

06.07.2021 до суду надійшла заява ліквідатора Банкрута від 01.07.2021 № 02-77/106 (вх. № 1997/21) про покладення на керівника та учасників Боржника субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства у сумі 198133640,03 грн, шляхом солідарного стягнення вказаних коштів з Відповідачів 1-3 на користь Банкрута.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.07.2021 вказану заяву прийнято до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі № Б3/004-12/13 про банкрутство ТОВ «Укрпромінвестгруп» за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 07.09.2021; встановлено сторонам строки для надання відзиву на позов, відповіді на відзив і заперечень.

11.08.2021 до суду надійшов лист Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Центру обслуговування «Прозорий офіс» Броварської міської ради від 10.08.2021 № 06-11/4115 (вх. № 19133/21), яким підтверджено адресу реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Крім цього повідомлено, що ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_3 ».

18.08.2021 до суду надійшов лист Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.08.2021 № 102105/30-4868 (вх. № 19607/21), яким підтверджено адресу реєстрації ОСОБА_2

06.09.2021 до суду надійшло клопотання ліквідатора ТОВ «Укрпромінвестгруп» арбітражного керуючого Демчана О.І. від 06.09.2021 № 02-77/111 (вх. № 21821/21) про зміну відомостей про відповідача ОСОБА_3 .

Зокрема, враховуючи надану Броварською міською радою інформацію про зміну прізвища Відповідача 3, ліквідатор просить суд у даній справі вважати вірним прізвище, ім`я, по-батькові Відповідача 3 ОСОБА_3 - ОСОБА_3 .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.09.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкладено на 28.09.2021; крім цього за наслідком розгляду клопотання ліквідатора Банкрута про зміну відомостей про відповідача ОСОБА_3 , враховуючи надану інформацію про зміну прізвища Відповідача 3 з ОСОБА_3 на Гедікову, суд дійшов висновку про врахування вказаних обставин при розгляді даної справи та зміну відомостей про Відповідача 3.

В судовому засіданні 28.09.2021 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення підготовчого засідання на 19.10.2021.

11.10.2021 до суду надійшов відзив Відповідача 1 від 09.10.2021 № 15 (вх. № 23702/21) на заяву про покладення субсидіарної відповідальності.

18.10.2021 до суду надійшов відзив Відповідача 3 від 13.10.2021 № 3 (вх. № 24069/21) на заяву про покладення субсидіарної відповідальності.

В судовому засіданні 19.10.2021 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення підготовчого засідання на 02.11.2021.

В судовому засіданні 02.11.2021 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення підготовчого засідання на 16.11.2021.

16.11.2021 до суду надійшов відзив Відповідача 2 від 15.11.2021 б/№ (вх. № 26450/21) на заяву про покладення субсидіарної відповідальності.

16.11.2021 до суду надійшли письмові пояснення Відповідача 1 від 13.11.2021 № 17 (вх. № 26470/21) по суті справи.

В судовому засіданні 16.11.2021 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті на 21.12.2021.

21.12.2021 до суду надійшла заява представника Відповідача 3 від 21.12.2021 б/№ (вх. № 29448/21) про застосування строку позовної давності.

21.12.2021 до суду надійшло клопотання представника Відповідача 1 від 21.12.2021 б/№ (вх. № 29450/21) про залучення до матеріалів справи судової практики.

В судовому засіданні 21.12.2021 оголошено перерву до 01.02.2022.

01.02.2022 в судове засідання з`явились ліквідатор Банкрута, а також Відповідач 1 особисто і представники Відповідачів 1-3.

Ліквідатор Банкрута в судовому засіданні заявлені вимоги про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на керівника та засновників Боржника підтримав і під час судових дебатів просив суд задовольнити заяву повністю.

Зокрема в заяві ліквідатор Банкрута просить суд покласти на Відповідачів 1-3 субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ «Укрпромінвестгруп» у розмірі 198133640,03 грн, у зв`язку з доведенням Боржника до банкрутства, шляхом солідарного стягнення вказаних коштів з Відповідачів 1-3 на користь Банкрута.

Узагальнені доводи Заявника є наступними.

У період з 2008 по 2010 роки внаслідок дій посадових осіб та осіб, які мали вирішальний вплив на діяльність ТОВ «Укрпромінвестгруп», господарська діяльність товариства припинилась, внаслідок чого підприємство було позбавлене можливості розрахуватися із заборгованістю перед контрагентами.

Зокрема, основними кредиторами Боржника, вимоги яких визнані за результатами попереднього засідання суду на стадії процедури розпорядження майном Боржника, були ПАТ «АКБ «Київ» (ініціюючий кредитор) та ПАТ «КБ «Надра».

При тому, вказані кредитори є частково забезпечені заставою майна Боржника. Для отримання кредитів від банків Боржником під час укладення договорів забезпечення з вказаними кредиторами було передано в заставу фактично одне і те саме майно, внаслідок чого ТОВ «Укрпромінвестгруп» було позбавлене можливості розрахуватися заставним майном з одним з кредиторів - ПАТ «АКБ «Київ», правонаступником якого є АТ «РВС Банк». Вказані дії щодо подвійної передачі майна Боржника в заставу різним кредиторам ліквідатор вважає однією з ознак доведення підприємства до банкрутства.

Крім цього, у 2007 році між Боржником та ПАТ «АКБ «Київ» в забезпечення кредитних зобов`язань було укладено договір іпотеки, предметом якого є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершене, а саме - на 37 житлових будинків (котеджів).

Проте, будівництво відповідних котеджів було проінвестовано у 2005 році фізичними особами, що свідчить про те, що на момент укладення договору іпотеки Боржником передано в іпотеку майно, яке не було власністю Боржника, що в подальшому стало підставою для визнання вказаного договору іпотеки недійсним в судовому порядку.

Відтак, посадовими особами Боржника вчинялися дії щодо залучення кредитних коштів під заставу майна, яке не перебувало у власності підприємства, що призвело до неможливості здійснення розрахунків з кредиторами за кредитними договорами і як наслідок, до банкрутства підприємства.

Крім цього ліквідатор Банкрута зазначає про неправомірні дії із присвоєння майна та документації Боржника, зокрема у заставу ПАТ «АКБ «Київ» та ПАТ «КБ «Надра» було в т.ч. передано обладнання - формокомплект для виробництва скляної пляшки Тонда 0,7; формокомплект для виробництва скляної пляшки Тонда 0,5; формокомплект для виробництва скляної пляшки Абсолют 0,75. Однак в ході ліквідаційної процедури вказане майно не виявлене і не передане колишніми відповідальними особами Банкрута ліквідатору.

Крім того, станом на 31.12.2011 згідно фінансової звітності Боржника, на підприємстві обліковувалась крім іншого дебіторська заборгованість в загальному розмірі 13,2 млн грн, проте у зв`язку з не переданням посадовими особами Банкрута документації Банкрута ліквідатору, підприємство втратило можливість стягнути відповідну дебіторську заборгованість.

Ліквідатор зазначає, що з моменту виникнення заборгованості перед банком, яка існувала з 24.09.2008 та була визнана в процедурі банкрутства, посадовими особами ТОВ «Укрпромінвестгруп» допущено наступні порушення, що призвели до банкрутства: учасники ( ОСОБА_1 з часткою 33,4%, ОСОБА_2 з часткою 33,3%, ОСОБА_3 з часткою 33,3% та генеральний директор ОСОБА_1 ) не вживали заходів для запобігання банкрутству Боржника, чим порушили ч. 1 ст. 3 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Закон про банкрутство), не вживали заходів для порушення процедури ліквідації за ЦК України для погашення вимог перед кредиторами; не вживали заходів для звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство, коли існувала загроза неплатоспроможності, чим порушили ч. 5 ст. 7 Закону про банкрутство (в ред., чинній до 18.01.2013).

Таким чином ліквідатор Банкрута вважає наявними підстави для покладення на Відповідачів 1-3 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства.

Відповідачі 1-3 проти заяви ліквідатора Банкрута про покладення субсидіарної відповідальності у зв`язку з доведенням до банкрутства заперечили і просили суд відмовити у задоволенні заяви повністю.

Узагальнені доводи Відповідача 1, викладені у відзиві та письмових поясненнях, є наступними.

Однією з підстав покладення субсидіарної відповідальності у зв`язку з доведенням до банкрутства, є наявність вини відповідальної особи.

Обов`язок встановлення обставин наявності/відсутності ознак доведення до банкрутства, обов`язок доведення вини та наявність протиправної поведінки осіб, які можуть нести субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, покладений на ліквідатора.

Оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єкта відповідальності на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суду слід відмежовувати дії суб`єкта відповідальності, які належать до ризиків підприємницької діяльності, від винних дій таких суб`єктів, що мали наслідком настання неплатоспроможності боржника та відсутність активів для задоволення вимог кредиторів.

Відповідач 1 зазначає, що ліквідатором Банкрута не подано до господарського суду звіту про результати аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника та доказів наявності причинно-наслідкового зв`язку між отриманням товариством кредиторів у ПАТ «АКБ «Київ» та ПАТ «КБ «Надра» та неможливістю їх повернення у зв`язку з подвійною передачею у заставу майна підприємства, його розкраданням та непередечею розпоряднику майна документів щодо наявності дебіторської заборгованості.

Кредити, які брались Боржником в ПАТ «АКБ «Київ» та ПАТ «КБ «Надра», були використані за цільовим призначенням та в інтересах підприємства, зокрема на будівництво нових виробничих цехів та придбання обладнання.

Ліквідатором не враховано факту, що Боржником у ПАТ «КБ «Надра» було отримано не один, а чотири валютні кредити, з яких три були погашені. Також ліквідатором не враховано обставини глобальної фінансово-економічної кризи 2007-2008 років, яка призвела до падіння виробництва, знецінення національної валюти відносно іноземних валют більше ніж в два рази, що призвело до зменшення доходів підприємства, що і стало, на думку Відповідача 1, причиною неплатоспроможності Боржника.

Відповідач 1 зазначає, що ОСОБА_1 , як генерального директора ТОВ «Укрпромінвестгруп», було звільнено з займаної посади 27.07.2012, що підтверджується копією трудової книжки.

Після відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника 13.01.2012 та призначення розпорядника майна, ОСОБА_1 було фактично відсторонено від займаної посади, у зв`язку з чим він не міг керувати господарською діяльністю товариства, був позбавлений можливості передати майно та інші активи підприємства, у т.ч. числі документацію Боржника, розпоряднику майна, оскільки Відповідача 1 не допускали на територію підприємства.

Щодо заставного майна Боржника, яке не було виявлене в ході ліквідаційної процедури, Відповідач 1 зазначив, що згідно виписки з балансу Боржника станом на 01.10.2012, підписаної головним бухгалтером підприємства, вказане майно було в наявності.

Таким чином Відповідач 1 вважає відсутніми підстави для задоволення заяви ліквідатора Банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на Відповідачів 1-3.

Відповідач 2 у відзиві на заяву зазначає, що ліквідатором Банкрута не доведено наявності її вини у банкрутстві Боржника.

Визначені ліквідатором Банкрута діяння, які призвели до банкрутства Боржника, а саме недобросовісні дії з кредитними коштами, а також дії з присвоєння майна і документації товариства, не стосуються прав та обов`язків Відповідача 2, як учасника товариства, оскільки згідно статуту Боржника, загальні збори учасників не були уповноважені надавати згоду на укладення посадовими особами товариства цивільно-правових договорів, у т.ч. кредитних, застави чи іпотеки.

На Відповідача 2 не покладалась відповідальність за зберігання майна чи документації товариства. З даного приводу до неї, як учасника Боржника, не надходило жодних звернень від посадових осіб та арбітражних керуючих.

Щодо тверджень ліквідатора Банкрута про невжиття заходів до запобігання банкрутства, Відповідач 2 зазначила, що вина не отримувала жодних звернень щодо наявності ознак банкрутства Боржника, як від керівника Боржника, так і від арбітражних керуючих.

Таким чином Відповідач 2 вважає відсутніми підстави для покладення на неї субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Укрпромінвестгруп».

Відповідач 3 у відзиві на заяву зазначає, що учасником ТОВ «Укрпромінвестгруп» вона стала 30.10.2009, в той час як кредити в ПАТ «АКБ «Київ» та ПАТ «КБ «Надра», про які вказує ліквідатор, укладались Боржником у 2006-2008 роках, отже Відповідач 3 не могла брати участь у вирішенні питання про отримання Боржником відповідних кредитних зобов`язань.

Відповідач 3 не була відповідальна за збереження майна підприємства та його бухгалтерської документації. Після відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, ані розпорядник майна Боржника, ані ліквідатори, не звертались до Відповідача 3 з вимогами чи пропозиціями щодо участі у відновленні платоспроможності підприємства.

Ліквідатором Банкрута в заяві не обґрунтовано наявності вини Відповідача 3 у доведенні ТОВ «Укрпромінвестгруп» до банкрутства.

Відповідач 3 вважає, що причиною банкрутства Боржника стали не дії керівника чи учасників товариства, а фінансово-економічна криза 2007-2008 років.

Крім цього Відповідачем 3 заявлено про пропуск ліквідатором Банкрута строку позовної давності щодо заявлених вимог, оскільки наведені ліквідатором Банкрута обставини могли бути відомі попереднім ліквідаторам починаючи з 04.02.2015 (дата визнання Боржника банкрутом), проте жодних дій, спрямованих на притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, в період з лютого 2015 до липня 2021, ліквідаторами не вживалось.

Таким чином Відповідач 3 вважає відсутніми підстави для покладення на неї субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства.

Згідно ст. 219 ГПК України, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

У судовому засіданні 01.02.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Детально розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази та заслухавши доводи представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 8.1. статуту ТОВ «Укрпромінвестгруп», управління товариством здійснюють наступні органи: загальні збори учасників товариства; генеральний директор товариства.

Учасниками товариства є: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із часткою 33,4%; ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) із часткою 33,3%; ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) із часткою 33,3%.

Генеральним директором товариства із дати реєстрації (19.11.2004) до 12.11.2012 був ОСОБА_1 . Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.11.2012 у справі № Б3/004-12/13 ОСОБА_1 відсторонено від посади генерального директора товариства у зв`язку з порушенням Закону про банкрутство - перешкоджання розпоряднику майна Боржника здійснювати діяльність.

Суд зазначає, що загальні умови для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство на даний час визначені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства.

Частиною 1 статті 619 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно з частиною 1 статті 215 ГК України, у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Частиною 3 цієї статті кодексу визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Частиною 2 статті 61 КУзПБ передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Суд звертається до правової позиції Верховного Суду в постанові від 30.10.2019 у справі 906/904/16, що викладена з посиланням на правову позицію Верховного Суду в постанові від 09.10.2019 у справі № 910/21232/16.

Зокрема Верховний Суд зазначив, що «субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно-правовий вид відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Разом з тим, одним із повноважень ліквідатора у справі про банкрутство є аналіз фінансового становища банкрута.

Слід зазначити, що можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства наділений виключно ліквідатор банкрута.

З наведеного, можна дійти до висновку, що виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладена саме на ліквідатора банкрута, що пов`язано з виконанням ліквідатором банкрута повноважень визначених ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи».

Враховуючи викладене вище суд зазначає, що встановлення обставин щодо наявності/відсутності ознак доведення підприємства до банкрутства, а також обов`язок доведення вини та наявність протиправної поведінки осіб, які можуть нести субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, покладений на ліквідатора.

Як зазначено вище, підставами притягнення керівника та засновників Боржника до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Укрпромінвестгруп», ліквідатор визначив: 1) передачу керівником Боржника в заставу ПАТ «АКБ «Київ» та ПАТ «КБ «Надра» одного і того ж майна Боржника з метою отримання кредитних коштів; 2) передача керівником Боржника в іпотеку ПАТ «АКБ «Київ» майнових прав на нерухоме майно, яке не перебувало у власності Боржника; 3) непередання керівником Боржника частини рухомого майна та документації Боржника розпоряднику майна Боржника; 4) невжиття керівником та засновниками Боржника заходів для запобігання банкрутству Боржника.

Суд зазначає, що до об`єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб`єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин щодо Боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб`єктів, відноситься:

1) вчинення суб`єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов`язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення);

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16.

Виходячи з положень статті 73 та частини першої статті 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), суд наголошує, що обставини існування або відсутності будь-якого із наведених елементів/складових об`єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку.

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів.

В той же час матеріали справи не містять доказів та ліквідатором не доведено існування обставин щодо вчинення ОСОБА_1 (як керівником підприємства) та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) (як учасниками підприємства), за відсутності у Боржника активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості Боржника без наміру її погашення; прийняття керівником та учасниками Боржника рішення, вказівки на вчинення майнових дій з виведення активів Боржника.

Щодо обставин укладення керівником Боржника кредитних договорів та договорів забезпечення з ПАТ «АКБ «Київ» та ПАТ «КБ «Надра», з матеріалів справи вбачається, що відповідні кредити були використані Боржником за цільовим призначенням та в інтересах підприємства, зокрема на будівництво нових виробничих цехів та придбання обладнання. Боржником у ПАТ «КБ «Надра» було отримано чотири валютні кредити, з яких три були погашені Боржником.

Доводи ліквідатора Банкрута про присвоєння керівником Боржника обладнання - формокомплект для виробництва скляної пляшки Тонда 0,7; формокомплект для виробництва скляної пляшки Тонда 0,5; формокомплект для виробництва скляної пляшки Абсолют 0,75, спростовуються випискою з балансу підприємства, підписаною головним бухгалтером, про те, що станом на 01.10.2012 вказане обладнання було в наявності. При цьому ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади генерального директора ТОВ «Укрпромінвестгруп» 27.07.2012, що підтверджується копією трудової книжки.

Твердження ліквідатора Банкрута про допущення учасниками ТОВ «Укрпромінвестгруп» порушення вимог Закону про банкрутство щодо невжиття заходів запобігання банкрутству підприємства, суд вважає необґрунтованими та недоведеними, оскільки матеріали справи не містять доказів скликання загальних зборів учасників Боржника з приводу звітування перед учасниками про наявність ознак неплатоспроможності товариства. Крім цього, положення статуту Боржника не передбачають обов`язку загальних зборів учасників погоджувати укладення Боржником правочинів щодо отримання кредитів та передання майна в заставу/іпотеку.

Відтак, проаналізувавши матеріали справи в сукупності, суд вважає, що вказані вище обставини справи, які встановлені в ході розгляду справи, позбавляють суд підстав для висновку про наявність вини у діях/бездіяльності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) щодо доведення Боржника до банкрутства та як наслідок покласти на них субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Боржника в порядку ст. 61 КУзПБ.

Щодо заяви Відповідача 3 про застосування позовної давності слід зазначити, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Враховуючи викладене вище, зокрема те, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ліквідатора Банкрута про покладення на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Укрпромінвестгруп», заявлена Відповідачем 3 позовна давність не підлягає застосуванню.

Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Крім того, суд, оцінивши доводи всіх учасників у справі в їх сукупності та дослідивши наявні в справі докази, враховує, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні (від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України») зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ «Укрпромінвестгруп» від 01.07.2021 № 02-77/106 (вх. № 1997/21) про покладення на колишнього керівника Боржника ОСОБА_1 та учасників Боржника ОСОБА_2 і ОСОБА_3 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника в порядку ст. 61 КУзПБ, зокрема у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю заявлених вимог.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241, 256 ГПК України, ст. 7, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні заяви відмовити повністю.

2. Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення 21.02.2022.

Суддя С.Ю. Наріжний