Рішення

від 10.02.2022 по справі 915/1834/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року Справа № 915/1834/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,

за участю представника позивача - в судове засідання не з`явився,

відповідач (представник відповідача) - в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу

за позовом: Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" (54018, просп. Богоявленський, 42А, м. Миколаїв; код ЄДРПОУ 31821381; електронна пошта: office@zorya.com.ua; maystrenkos.l.advo@gmail.com)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Трейд Максіма" (54003, вул. Степова, 2, м. Миколаїв; код ЄДРПОУ 40473244)

про: стягнення 32682,10 грн.

Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 17.12.2021 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Трейд Максіма", в якій просить стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 32682,10 грн., із якої: 10330,38 грн. - 3 % річних; 22351,72 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 1816,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 03.10.2018 по справі №915/865/18, яке набрало законної сили 06.11.2018 позовні вимоги Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Трейд Максіма" були задоволені частково, та вирішено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість на загальну суму 114782,04 грн. У зв`язку з невиконанням рішення, позивач звернувся з заявою до державної виконавчої служби та було відкрито виконавче провадження ВП №57792252 про примусове стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 114782,04 грн. Зазначене виконавче провадження станом на день подання позовної заяви триває. Рішення Господарського суду Миколаївської області по справі №915/865/18 не виконується відповідачем у період з 06.11.2018 по теперішній час, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували поданню такого позову.

В позовній заяві позивач просить розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2021 позовну заяву б/н від 17.12.2021 Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

30.12.2021 до суду від позивача на виконання ухвали суду від 22.12.2021 надійшло клопотання/заява б/н від 30.12.2021 про усунення недоліків позову з позовною заявою від 30.12.2021 вих. №17-8904.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/1834/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.02.2022.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав; поштове відправлення з ухвалою суду від 10.01.2022 про відкриття провадження у справі направлено на адресу відповідача, яка зазначена на сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Надіслана відповідачу копія ухвали суду від 10.01.2022 повернулась до суду з зазначенням причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою" .

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270).

За змістом п.п. 116, 117 Правил №270 (із змінами та доповненнями), у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 991, 992, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Відповідно до п. 99-2 Правил №270, рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

За правилами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження, копія ухвали суду надсилалась судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві (яка співпадає із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань).

З огляду на викладене, враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку та її повернення до Господарського суду із відміткою поштового відділення про невручення, суд дійшов висновку, що відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, ухвала суду від 10.01.2022 вважається врученою відповідачу - в день проставлення у поштовому відділенні штампу із відміткою про невручення.

Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 03.10.2018 у справі №915/865/18, яке набрало законної сили в порядку, визначеному законодавством, позовні вимоги Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" задоволені частково, та вирішено стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Трейд Максіма" на користь Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект": 77495,04 грн. - основного боргу; 14080,90 грн. - пені; 5424,65 грн. - 7 % штрафу; 15499,01 грн. - 20 % штрафу; 552,33 грн. - 3 % річних та 1730,11 грн. судового збору.

На виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.10.2018 у справі №915/865/18 видано наказ від 06.11.2018, який позивачем пред`явлено до виконання в органи ДВС України, і постановою головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Галкіною М.А. від 27.11.2018 відкрито виконавче провадження ВП №57792252.

За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, станом на день звернення до суду з позовною заявою у даній справі рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.10.2018 у справі №915/865/18 відповідачем не виконане.

У зв`язку з викладеними обставинами позивачем на суму грошового зобов`язання, яке виникло з судового рішення у справі № 915/865/18, нараховано 3 % річних та інфляційні втрати, стягнення яких є предметом спору в даній справі.

Господарським процесуальним законодавством установлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ч.ч. 1-2 ст. 18 ГПК України).

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду (ч. 5 ст. 11 ЦК України).

Законодавством визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.19 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

Зі статей 526, 599, 611, 625 ЦК вбачається, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст.625 ЦК, за час прострочення (п. 6.5 постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18).

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

У постановах від 10 та 27 квітня 2018 року у справах № 910/16945/14 та

№ 908/1394/17, від 16 листопада 2018 року у справі № 918/117/18, від 30 січня 2019 року у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13 лютого 2019 року у справі № 924/312/18 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Згідно наведеного в позовній заяві розрахунку, позивачем нараховано 3% річних у сумі 10330,38 грн. за період 11.12.2018 по 10.12.2021 та інфляційні втрати у сумі 22351,72 грн. за період 11.12.2018 по 10.12.2021.

Так, за розрахунками суду з урахуванням позицій Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладених у постановах від 10 та 27 квітня 2018 року у справах №910/16945/14 та №908/1394/17, від 16.11.2018 у справі №918/117/18, від 30.01.2019 у справах № 905/2324/17 та №922/175/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18 період нарахування сум, передбачених ст. 625 ЦК України, починається з 17.12.2018 (дата звернення до суду з позовом 17.12.2021).

Зазначені нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснені позивачем на загальну суму заборгованості у розмірі 114782,04 грн. визначену рішенням Господарського суду Миколаївської області у справі №915/865/18.

За вимогами ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Таким чином, грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, зокрема, і факту наявності боргу, встановленого рішенням суду.

Виходячи із положень ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Отже, у розумінні наведених приписів, позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

При цьому, базою (основою) для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, згідно з вимогами наведеної норми, є сума основного боргу, необтяжена іншими нарахуваннями.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 в справі №914/712/16.

Враховуючи викладене, обґрунтованою сумою 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача, що нарахована на суму основного боргу у розмірі 77495,04 грн. за період 17.12.2018-10.12.2021, становить 6936,33 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 3394,05 грн. (10330,38 грн. - 6936,33 грн.) задоволенню не підлягають.

Отже, належний до стягнення розмір 3% річних становить 6936,33 грн.

Перевіривши за допомогою програми "IpLex" розрахунок інфляційних втрат нарахованих на суму заборгованості 77495,04 грн. за період 17.12.2018 - 10.12.2021, судом встановлено, що розмір інфляційних втрат становить 15090,75 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 7260,97 грн. (22351,72 грн. - 15090,75 грн.) задоволенню не підлягають.

Отже, належний до стягнення розмір 3% річних становить 15090,75 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Судовий збір у сумі 1216,72 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Трейд Максіма" (54003, вул. Степова, 2, м. Миколаїв; код ЄДРПОУ 40473244) на користь Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" (54018, просп. Богоявленський, 42А, м. Миколаїв; код ЄДРПОУ 31821381; електронна пошта: office@zorya.com.ua; maystrenkos.l.advo@gmail.com):

- 6936,33 грн. - 3 % річних;

- 15090,75 грн. - інфляційні втрати;

- 1216,72 грн. - судовий збір.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.02.2022.

Суддя Н.О. Семенчук