Рішення

від 19.01.2022 по справі 923/1353/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року Справа № 923/1353/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П., за участю секретаря судового засідання Борхааленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Херсонської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача: Державної екологічної інспекції південного округу (Запорізька та Херсонська область), м. Херсон

до відповідача: Комунального підприємства "Екополіс" Херсонської міської ради, м.Херсон

про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу

за участю представників сторін:

прокурор: Федоренко О.Б.

від позивача: Мацієвський Л.Г. - уповн. предст.

від відповідача: Петренко Н.О. - адвокат

Керівник Херсонської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі позивача Державної екологічної інспекції південного округу (Запорізька та херсонська область) (код ЄДРПОУ 43877338) звернувся до господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Комунального підприємства "Екополіс" Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ43561558) про стягнення шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу у розмірі 373 031, 81 гривень на користь держави.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ті обставини, що протиправними діями відповідача допущено порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме ст. ст. 35, 46 Закону України "Про охорону земель", ст. 96 Земельного кодексу України, ст. 52 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2021 р. даний позов передано на розгляд судді Ярошенко В. П.

Ухвалою суду від 19.10.2021 відкрито провадження у справі № 923/1353/21, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 18.11.2021.2021 о 11:30.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 18.11.2021 суд закрив підготовче провадження у справі № 923/1353/21 та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.12.2021 об 11:30.

В судовому засіданні 16.12.2021 оголошувалась перерва до 20.01.2022 о 10:00 год.

17.12.2021 від відповідача надійшли письмові пояснення в яких він зазначає, що у зв`язку із незаконністю проведення перевірки та відсутністю належного та допустимого доказу виявлених порушень, вважає позовні вимоги прокурора необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про дату складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд -

встановив:

Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) 09.06.2021 на підставі наказу Державної екологічної інспекції Південного округу від 04.06.2021 № 649-06/2-22, направлення на проведення перевірки від 07.06.2021 № 395-06/1-15, погодження Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 5.2/981 ПГ проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів у діяльності КП "Екополіс".

За результатами проведеної перевірки Держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Південного округу складено Акт від 09.06.2021 №06/1-14/395/21.

Згідно Акту у діяльності КП "Екополіс" виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема, порушення Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України від 01.12.2010 № 435, зареєстрованого в Мін`юсті України 22.12.2010 за № 1307/18602, ст. 32, 35-1 Закону України "Про відходи", ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Відтак, 16.06.2021 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Південного округу винесено припис про усунення порушень природоохоронного законодавства № 06/1-14/395/21, в якому передбачено заходи, обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, з кінцевим строком виконання до 16.09.2021. Припис для виконання направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення 15.06.2021.

Згідно інформації Державної екологічної інспекції Південного округу від10.09.2021 за вих. № 4538/02/1-07/06/2-34 станом на день надання інформації порушення не усунуто.

Відтак старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південного округу 08.06.2021 та 09.06.2021 складено протоколи про адміністративні правопорушення № 002616 та відповідно № 002658 та винесено постанови про накладення адміністративних стягнень № 139-02/1-08 від 08.06.2021 та № 140-02/1-08 від 09.06.2021, згідно яких службовими особами КП "Екополіс" допущено адміністративні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 78, ст. 82-6 КУпАП, а саме здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від тіла сміттєзвалища без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, а також порушення правил і режиму експлуатації сміттєзвалища (полігону) для захоронення побутових відходів.

Копії протоколів та постанов вручено особисто інженеру з охорони навколишнього природного середовища КП "Екополіс" Херсонської міської ради 08.06.2021 та 09.06.2021 відповідно, про що є відмітки на документах.

Разом з тим, під час проведення вказаної перевірки спеціалістами Південної регіональної філії ДП "УкпДАГП" проведено кадастрові зйомки фактичних меж Херсонського міського сміттєзвалища та спеціалістом відділу інструментально-лабораторного контролю відібрано проби ґрунту відповідно до акту відбору проб ґрунтів від 09.06.2021 № 14 гр-21.

Таким чином, за результатами здійснених вимірювань фонової проби на відстані 25м від забрудненої ділянки та проби №2 - земельної ділянки засміченої побутовими відходами площею 1308,00 кв.м встановлено, що у період з 01.03.2021 по 31.05.2021 КП "Екополіс" забруднення підземних вод фільтратом сміттєзвалища твердих побутових відходів (полігону), що є порушенням вимог статті 35-1 Закону України "Про відходи", Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом від 01.12.2020 № 435 Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, оскільки полігон не оснащено системою захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження фільтрату.

Також зафіксовано, що у вказаний період КП "Екополіс" допущено засмічення нітратами, хлоридами, сульфатами та фосфором межуючої з полігоном земельної ділянки, а також земельної ділянки у лівому куті Херсонського міського звалища біля нагірної канави з боку ґрунтової дороги.

Вказане, серед іншого, є порушенням вимог статті 35 Закону України "Про охорону земель".

З матеріалів справи вбачається, фахівцями Державної екологічної інспекції Південного округу 03.08.2021 складено розрахунки розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі КП "Екополіс" у результаті експлуатації міського сміттєзвалища всупереч вимогам чинного законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у тому числі про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме №№ 173-06/1-20, 174- 06/1-20, 175-06/1-05, 176-06/1-20.

Так, розрахунок від 03.08.2021 № 173-06/1-20 розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення підземних вод фільтратом сміттєзвалища твердих побутових відходів (полігону) Херсонської міської ради здійснено у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 767/16783 від 14.08.2009, із змінами та доповненнями.

За твердженням прокурора, сума збитків заподіяних державі КП "Екополіс" Херсонської міської ради внаслідок забруднення підземних вод фільтратом сміттєзвалища твердих побутових відходів (полігону) Херсонської міської ради, яке експлуатується підприємством з 01.03.2021 по 31.05.2021 становить 265225,68 грн.

Розрахунок від 03.08.2021 № 174-06/1-20 розміру шкоди завданої державі внаслідок засмічення земель на території Херсонської міської територіальної громади за межами земельної ділянки кадастровий номер 6510136900:13:003:0046, яка використовується для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (міський полігон твердих побутових відходів, який експлуатується КП "Екополіс" Херсонської міської ради) виконано у відповідності з Формулою 5 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього середовища від 27.10.1997 № 171, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за № 285/2725 (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 № 149, зареєстрованого в Мін`юсті 25.04.2007 № 422/13689 та наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 04.11.2020 № 241, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.12.2020 за № 1293/35576).

Таким чином, сума збитків заподіяних державі засміченням земель за межами вказаної земельної ділянки становить 96138,00 грн.

Розрахунки від 03.08.2021 №№ 175-06/1-05, 176-06/1-20 виконано згідно Формули 1 вищевказаної Методики.

Таким чином, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південного округу нараховано шкоду заподіяну державі на території земель Херсонської територіальної громади внаслідок забруднення земель на земельній ділянці, що примикає до Херсонського міського звалища, що експлуатується КП "Екополіс" Херсонської міської ради в розмірі 11616,68 грн., а також розмір шкоди внаслідок забруднення земель на земельній ділянці у лівому куті Херсонського міськзвалища біля нагірної канави з боку ґрунтової дороги в розмірі 51,45 грн.

Отже, загальна сума збитків завданих КП "Екополіс" у період з 01.03.2021 по 31.05.2021 становить 373 031,81 грн.

03.08.2021 на адресу відповідача направлялися претензії щодо необхідності відшкодування заподіяних збитків за вих. №№ 3747/10-13/06/2- 34 (на суму 107806, 33 грн.) та 3748/10-13/06/2-34 (на суму 265 225, 68 грн.).

Як вбачається з листа Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) від 14.09.2021 за вих. № 4611/02/1 - 07/06/2-34 шкода заподіяна державі внаслідок забруднення підземних вод фільтратом сміттєзвалища твердих побутових відходів (полігону) Херсонської міської ради, забруднення та засмічення земельних ресурсів КП "Екополіс" не відшкодовано.

Таким чином, станом на день звернення з позовом, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 373 031,81 грн., яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що навколишнє природне середовище - це сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

У ст. 40 цього ж Закону встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Землекористувачі зобов`язані, зокрема, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля (ч. 1 ст. 1, п. "б" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).

Згідно зі статтями 2, 35, 46 Закону України "Про охорону земель", всі землі в межах території України є об`єктом особливої охорони держави. Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу. При здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються, зокрема, запобігання негативному впливу об`єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій. Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".

Пунктом "е" ч. 1 ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до положень ч.ч. 1, 4, 5 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальнісіь. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 211 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну та іншу відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

У ст.1 Закону України "Про відходи" визначено, що відходи це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення

Частиною 1 статті 17 цього ж Закону унормовано ряд обов`язків суб`єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, зокрема, не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

У відповідності до приписів ст. 33 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). На кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворен-я, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об`єкти повинні використовуватися лише для відходів, заявлених на одержання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України.

В силу приписів ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" суб`єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей.

Згідно п.п. 1.1., 1.2, 2.2 ДБН В.2.4.-2-2005 Полігони твердих побутових відходів (далі - ТПВ) полігони ТПВ є інженерними спеціалізованими спорудами, які призначені для захоронення твердих побутових відходів. Полігони ТПВ повинні забезпечувати санітарне та епідемічне благополуччя населення, екологічну безпеку навколишнього природного середовища, запобігати розвиткові небезпечних геологічних процесів і явищ. Полігони ТПВ розміщують на землях несільськогосподарського призначення, непридатних для сільського господарства, погіршеної якості, не зайнятих зеленими насадженнями (особливо лісами 1-ї групи).

Пунктами 1.8, 1.10 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.12.2010 № 435, визначено, що відповідно до ДБН В.2.4-2-2005 "Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування" на кожен полігон побутових відходів має бути розробленім, погоджений та затверджений проект, що включає санітарно-технічний паспорт. Роботи на полігонах побутових відходів виконуються відповідно до затвердженого проекту. На полігон, прийнятий в експлуатацію, повинен бути відповідний паспорт місця видалення відходів відповідно до Порядку ведення реєстру місць видалення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.98 № 1216.

Відповідно до п. 3.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за № 285/2725 (із змінами), землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно ч.3 ст.19 Господарського кодексу України, держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб`єктів господарювання у сфері водних відносин - за використанням і охороною вод.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Згідно зі ст.ст. 42, 43 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема, за: порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини та економічних збитків; самовільне розміщення чи видалення відходів. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є необхідність доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Обов`язковими підставами для визначення розміру заподіяної шкоди від засмічення земель чинне законодавство визначає обставини встановлення факту завдання шкоди належно оформленими актами перевірок, протоколами про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами, що підтверджують факт засмічення земель, а також те, що таке засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Матеріали справи свідчать, що Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) 09.06.2021 на підставі наказу Державної екологічної інспекції Південного округу від 04.06.2021 № 649-06/2-22, направлення на проведення перевірки від 07.06.2021 № 395-06/1-15, погодження Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 5.2/981 ПГ проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів у діяльності КП "Екополіс".

За результатами проведеної перевірки Держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Південного округу складено Акт від 09.06.2021 №06/1-14/395/21.

Державною екологічною інспекцією Південного округу 03.08.2021 складено розрахунки розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі КП "Екополіс" у результаті експлуатації міського сміттєзвалища всупереч вимогам чинного законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у тому числі про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме №№ 173-06/1-20, 174- 06/1-20, 175-06/1-05, 176-06/1-20, відповідно до яких, загальна сума збитків завданих КП "Екополіс" у період з 01.03.2021 по 31.05.2021 становить 373031,81 грн.

Таким чином, наявність шкоди доведена поданими доказами, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача завданої шкоди в розмірі у сумі 373031,81 грн. - є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо прокурорського представництва інтересів держави, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Одним із таких органів є прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

За змістом частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" "представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом".

Відповідно до частини 3 статті 23 зазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 3 статті 4 ГПК України встановлено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно частини 4 статті 53 того ж Кодексу прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 наголосив, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави, з метою задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності раціонального і невиснажливого використання земельних ресурсів, а також з метою реалізації принципів земельного та природоохоронного законодавства щодо забезпечення гарантії держави на безпечне довкілля як національного багатства України.

Суд критично ставиться до пояснень відповідача про те, що акт було складено Державною екологічною інспекцією Херсонської області, а не Державною екологічною інспекцією Південного округу, а тому в розумінні ст. 76 ГПК України, не є належним доказом, вказуючи наступне.

В своїх усних поясненнях представник позивача зазначив про те, що була допущена технічна помилка.

Як вбачається з акту від 09.06.2021, в шапці якого зазначено Державна екологічна інспекція Херсонської області, однак на другій сторінці вказаного акту зазначено: "Особи що беруть участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю): посадові особи органу державного нагляду (контролю): Старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Південного округу Скороход Олена Миколаївна, Лошкарьова Вікторія Вікторівна, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Південного округу Литвиненко Тетяна Ігорівна.

Суд зазначає, що вищевказаними державними інспекторами і підписано зазначений акт, крім того акт підписаний також директором КП "Екополіс" Собчук С., заступником директором КП "Екополіс" Дудченко Н., інженером з охорони навколишнього середовища КП "Екополіс" Шпиця В., які в свою чергу жодних зауважень з цього приводу в акті не зазначили.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).

17 жовтня 2019 року набув чинності Закон України від 20 вересня 2019 року № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким були внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема, змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів", викладено її у новій редакції, та фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у пункті 7.44. постанови від 16 лютого 2021 року у справі № 927/645/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, зокрема, у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з вищенаведеного, у даній справі суд погоджується з твердженнями прокурора та відхиляє твердження відповідача, оскільки доводи, викладені у письмових поясненнях на позов, не спростовують правомірності та обґрунтованості позовних вимог.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України", № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Екополіс" Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, прос.Ушакова, 37, код ЄДРПОУ 43561558) шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу у розмірі 373 031,81 грн. на користь держави.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Екополіс" Херсонської міської ради на користь Херсонської обласної прокуратури (73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 5595,48 грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення 21.02.2022

Суддя В.П.Ярошенко